Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Буткалюка Петра Євдокимовича стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни, та додані до неї матеріали,
встановила:
5 травня 2017 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № Б-2445/0/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Буткалюка П.Є. на дії судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. під час розгляду цивільної справи № 753/4920/17 (провадження № 4-с/753/190/17). Також 27 червня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшли доповнення до вказаної скарги (вхідний № Б-2445/1/7-17).
У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддею Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. при постановленні ухвали від 3 квітня 2017 року про закриття провадження у цивільній справі допущено істотне порушення вимог процесуального закону та незаконно відмовлено Буткалюку П.Є. у доступі до правосуддя. З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 травня 2017 року вказану скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Рішенням виконавчого комітету Дарницької районної Ради народних депутатів «Про покладання виконання обов’язків народного судді» від 12 лютого 1990 року № 103 на Леонтюк Л.К. покладено виконання обов’язків народного судді Дарницького районного народного суду міста Києва. Наказом начальника управління юстиції Київської міської Ради народних депутатів від 27 листопада 1990 року № 1060/7-А Леонтюк Л.К. призначена на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва, Указом Президента України від 18 лютого 1998 року – заступником голови Дарницького районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-111 обрана на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва безстроково. Із травня по грудень 2001 року виконувала обов’язки голови Дарницького районного суду міста Києва. Указом Президента України від 14 липня 2004 року № 792/2004 призначена заступником голови Дарницького районного суду міста Києва. Указом Президента України від 26 червня 2006 року № 578 Леонтюк Л.К. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Указом Президента України від 24 квітня 2007 року № 339/2007 Леонтюк Л.К. призначена головою Дарницького районного суду міста Києва. З 2 липня 2012 року у зв’язку із закінченням строку повноважень голови Дарницького районного суду міста Києва продовжує здійснювати повноваження судді цього суду.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 9 серпня 2017 року № 2395/3дп/15-17 стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. відкрито дисциплінарну справу.
Суддя Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. про засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом надіслання повідомлення на адресу суду та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
На адресу Вищої ради правосуддя 22 листопада 2017 року за вхідним № 1060/2/6-17 надійшов лист судді Леонтюк Л.К. із проханням здійснювати розгляд дисциплінарної справи за її відсутності, врахувати раніше надані нею пояснення.
Третя Дисциплінарна палата, заслухавши доповідача, скаржника Буткалюка П.Є., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, вивчивши письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Леонтюк Л.К. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
У рамках виконавчого провадження № 47948012 (далі – ВП № 47948012) Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві виконувалося рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2015 року у цивільній справі № 753/14070/14-ц (провадження № 2/753/460/15) про зобов’язання Буткалюка П.Є., ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 у користуванні житловим приміщенням та їх вселенню.
10 березня 2017 року у ВП № 47948012 начальником Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Зайцем А.М. винесено постанову про утворення виконавчої групи щодо примусового виконання рішення суду у зазначеній справі.
Вважаючи таку постанову протиправною, Буткалюк П.Є. звернувся до Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на постанову начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві Зайця А.М. про утворення виконавчої групи від 10 березня 2017 року у ВП № 47948012. Зазначену скаргу Буткалюком П.Є. подано в порядку адміністративного судочинства (справа № 753/4921/17, провадження № 2-а/753/281/17).
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. від 22 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі, оскільки вона підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Ухвала набрала законної сили.
Крім того, 16 березня 2017 року Буткалюк П.Є. також звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з аналогічною скаргою на зазначену постанову в порядку цивільного судочинства (справа № 753/4920/17, провадження № 4-с/753/190/17). Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. від 20 березня 2017 року відкрито провадження у справі за скаргою Буткалюка П.Є. на вказану постанову.
До початку розгляду по суті заявленої скарги головуючим суддею Леонтюк Л.К. винесено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.
Скаржник Буткалюк П.Є. в судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження у справі, пояснивши суду, що аналогічну скаргу він подав також до суду загальної юрисдикції в порядку адміністративного судочинства, де суддею Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. у відкритті провадження відмовлено з тих підстав, що заявлені у скарзі вимоги підлягають розгляду в порядку саме цивільного судочинства.
Проте Дарницьким районним судом міста Києва під головуванням судді Леонтюк Л.К. 3 квітня 2017 року постановлено ухвалу, якою провадження у справі за скаргою Буткалюка П.Є. закрито. Таке судове рішення мотивовано тим, що скарга Буткалюка П.Є. не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, роз’яснено, що заявлені у скарзі вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За правилами частини п’ятої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 1 частини першої статті 205, частин другої, третьої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі відмови у відкритті провадження або закриття провадження у справі з тих підстав, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного або цивільного судочинства, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Отже, суддя Леонтюк Л.К. була належним чином обізнана з ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К. від 22 березня 2017 року, якою відмовлено у відкритті провадження за аналогічними вимогами, заявленими в порядку адміністративного судочинства, що свідчить про допущену суддею недбалість під час застосування норм процесуального закону, що позбавило Буткалюка П.Є. права на захист своїх законних прав та інтересів у суді.
Як убачається зі змісту ухвали про закриття провадження у справі, постановленої 3 квітня 2017 року, суддею Леонтюк Л.К. не досліджено наданий Буткалюком П.Є. доказ на підтвердження його заперечень щодо відсутності підстав для закриття провадження у справі. Крім того, судом не спростовано право автора скарги на звернення до суду із заявленими у скарзі вимогами в порядку статті 383 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як свідчить зміст скарги, Буткалюк П.Є. звернувся до суду з приводу оскарження рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, прийнятого під час виконання судового рішення у цивільній справі, ухваленого Дарницьким районним судом міста Києва, а отже, відповідно до правил статті 383 ЦПК України заявлені вимоги підлягають вирішенню судом, який ухвалив таке рішення.
Питання про підвідомчість спорів, що виникають під час виконання судових рішень у цивільних справах, однозначно вирішено як процесуальним законом, так і судовою практикою, яка висвітлена, зокрема, у постановах Верховного Суду України за 2015–2016 роки у справах №№ 6-3077цс15, 21-278а15, 21-3404а15, 32-318а16. При цьому будь-які труднощі при визначенні підвідомчості таких спорів відсутні.
Так, у правових висновках Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-3077цс15, яка в силу статті 360-7 ЦПК України є обов’язковою для врахування іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, роз’яснено, що у випадку, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Крім того, закриваючи провадження за скаргою у справі № 753/4920/17, суддя Леонтюк Л.К. неправильно застосувала положення пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, не врахувала, що виключно в порядку адміністративного судочинства здійснюється розгляд лише тих спорів, які стосуються виконання зведеного виконавчого провадження, про що зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», на який суддя посилається, проте, приймаючи судове рішення, робить висновок, протилежний зазначеному у вказаних рекомендаціях пленуму. Такі дії для судді є неприпустимими та свідчать про недбалість при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суддя Леонтюк Л.К. повинна була орієнтуватися в основних засадах, що регламентують юрисдикцію загальних судів, оскільки скарга Буткалюка П.Є. не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України.
Помилковим є також посилання судді Леонтюк Л.К. в ухвалі суду про закриття провадження на практику Верховного Суду України в рішеннях у справах №№ 6-745цс15, 6-1737цс15, 6-1965цс15, оскільки ці роз’яснення стосуються основних принципів розмежування господарської та цивільної юрисдикції при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, а не цивільної чи адміністративної юрисдикції при оскарженні рішень посадових осіб державної виконавчої служби.
Крім цього, скаржник Буткалюк П.Є. скористався правом на оскарження вказаної ухвали, постановленої суддею Леонтюк Л.К., в апеляційному порядку.
За результатами апеляційного оскарження 1 червня 2017 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року скасовано апеляційним судом міста Києва, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скасовуючи ухвалу, апеляційний суд виходив із того, що скарга Буткалюка П.Є. підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що Буткалюк П.Є. звернувся до суду з приводу оскарження рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, що було прийняте під час виконання судового рішення у цивільній справі, для якого законодавством встановлено конкретний порядок оскарження таких рішень, а саме в порядку цивільного судочинства за процедурою, визначеною в розділі VІІ ЦПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно визначився із правовою природою відносин, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, помилково застосував положення пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України та закрив провадження у справі. Чинним законодавством встановлено конкретний порядок оскарження таких рішень.
У письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Худика М.П., суддя Леонтюк Л.К. зазначила, що з 16 березня 2017 року в її провадженні перебувала цивільна справа № 753/4920/17 за скаргою Буткалюка П.Є. на постанову начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві Зайця А.М. про утворення виконавчої групи від 10 березня 2017 року у ВП № 47948012. У судовому засіданні 3 квітня 2017 року судом було винесено на обговорення питання про закриття провадження у цивільній справі за вказаною скаргою Буткалюка П.Є. з тих підстав, що таке рішення державного виконавця підлягає оскарженню в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року провадження за скаргою Буткалюка П.Є. закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України. Суддя Леонтюк Л.К. стверджувала, що в дисциплінарній скарзі Буткалюка П.Є. йдеться про можливі помилки застосування нею норм процесуального права та скаржник намагається здійснити переоцінку доказів, що належить до компетенції суду апеляційної інстанції, а тому, на думку судді, відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Крім того, скасування або зміна судового рішення апеляційною інстанцією не має наслідком дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у постановленні скасованого рішення. Дії судді під час розгляду зазначеної справи не містили ознак грубої недбалості чи навмисного порушення прав людини і основоположних свобод.
Однак такі доводи судді Леонтюк Л.К. не підтверджені жодними доказами і не спростовують встановлених судом апеляційної інстанції обставин постановлення вказаною суддею ухвали про закриття провадження у справі з порушеннями норм процесуального права та необґрунтованого висновку про непідсудність справи суду загальної юрисдикції. Вирішуючи питання про закриття провадження за скаргою Буткалюка П.Є., суддя Леонтюк Л.К. послалася на обставини, які не могли слугувати законними підставами для прийняття відповідної ухвали, у зв’язку із чим незаконно відмовила Буткалюку П.Є. в розгляді по суті позовної заяви, що вказує на незаконну відмову в доступі до правосуддя.
Таким чином, суддя Леонтюк Л.К. унаслідок неналежного ставлення до своїх службових обов’язків неправильно визначилася із правовідносинами сторін за скаргою Буткалюка П.Є.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду. При належному ставленні до виконання своїх обов’язків суддя Леонтюк Л.К. повинна була орієнтуватися в основних засадах, що регламентують юрисдикцію загальних судів, чітко розуміти вимоги закону щодо змісту позовної заяви та підстав для закриття провадження.
Здійснюючи правосуддя, суддя, безумовно, має право на власне тлумачення закону, у тому числі й таке, що відрізняється від загальноприйнятого розуміння. Однак таке тлумачення повинно бути добросовісним. У зазначеному випадку дії судді Леонтюк Л.К. добросовісними вважатися не можуть, оскільки і в ухвалі про закриття провадження у справі, і в письмових поясненнях суддя не лише не обґрунтовує власного розуміння відповідних положень процесуального законодавства, але й неправильно посилається на ці положення.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, за таких умов позбавлення Буткалюка П.Є. доступу до правосуддя порушує його право на справедливий суд, гарантоване як статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і статтею 55 Конституції України, порушуючи саму сутність цього права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов’язків, обмеження права на суд з боку держави не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Отже, відмова Буткалюку П.Є. в доступі до правосуддя є явно незаконною, ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року про закриття провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права. При цьому суддя Леонтюк Л.К. повинна була усвідомлювати таку незаконність.
Водночас під час розгляду дисциплінарної справи не здобуто доказів того, що порушення, допущені суддею Леонтюк Л.К., є умисними.
Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що внаслідок недбалого ставлення до виконання посадових обов’язків суддя Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. під час розгляду справи № 753/4920/17 допустила істотне порушення норм процесуального права та незаконно відмовила Буткалюку П.Є. у доступі до правосуддя шляхом відмови в розгляді по суті позовної заяви, що відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховується характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Зі змісту характеристики, підписаної заступником голови Дарницького районного суду міста Києва, вбачається, що за період роботи суддя Леонтюк Л.К. зарекомендувала себе як грамотний, кваліфікований юрист, має значний досвід роботи суддею, до роботи ставиться сумлінно, дотримується принципу верховенства права, дисциплінарних стягнень не має. Неодноразово була нагороджена почесними грамотами, грамотами та подяками Київської міської державної адміністрації, Дарницької районної державної адміністрації міста Києва, апеляційного суду міста Києва, Служби безпеки України, Міжнародної Георгіївської академії безпеки і права. Була членом кваліфікаційної комісії суддів загальних судів міста Києва, членом ради суддів загальних судів міста Києва, членом асоціації суддів міста Києва та членом атестаційної палати кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Леонтюк Л.К., Третя Дисциплінарна палата враховує позитивну характеристику судді та допущення нею проступку внаслідок недбалості, а також те, що вона раніше не притягувалася до дисциплінарної відповідальності. З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосування до судді Леонтюк Л.К. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любов Кирилівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів із дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
