Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарних скарг Когана Геннадія Михайловича стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького Віктора Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 липня та 29 серпня 2017 року надійшли дисциплінарні скарги Когана Г.М. від 11 липня та 23 серпня 2017 року відповідно на дії судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького В.В. під час розгляду справи № 520/6408/17.
Скаржник зазначає, що під час постановлення ухвали від 2 червня 2017 року у вищезазначеній справі суддя Чаплицький В.В. допустив поведінку, що містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «г» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в зв’язку з чим просить притягнути суддю Чаплицького В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 13 липня 2017 року члена Вищої ради правосуддя Худика М.П. визначено доповідачем у цій справі (єдиний унікальний номер матеріалу: К-4062/0/7-17). У подальшому протоколом передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року до матеріалів скарги приєднано дисциплінарну скаргу Когана Г.М. від 23 серпня 2017 року (єдиний унікальний номер матеріалу – К-4062/1/7-17).
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначається Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати у випадках, визначених цим законом.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, що встановлені Главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає: попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку дисциплінарних скарг Когана Г.М. стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького В.В., за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Дослідивши висновок члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького В.В. слід відмовити з огляду на таке.
Чаплицький Віктор Володимирович Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 432/2007 призначений на посаду судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2012 року № 4736-VI обраний на посаду судді цього ж суду безстроково. Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 82/2015 переведений на посаду судді Київського районного суду міста Одеси.
На розгляді у судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького В.В. перебувало клопотання слідчого, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № _____________________ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
Ухвалою судді Чаплицького В.В. від 2 червня 2017 року клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на майно згідно переліку, зазначеного в резолютивній частині ухвали.
Задовольняючи клопотання слідчого, суддя Чаплицький В.В. мотивував своє рішення тим, що наявні достатні підстави вважати, що зазначені у клопотанні об’єкти нерухомого майна можуть бути предметом злочину, відтак, враховуючи необхідність забезпечення їх збереження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, забезпечення в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення територіальній громаді міста Одеси, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, є всі підстави для накладення арешту на майно.
При цьому, як зазначено в ухвалі судді, клопотання слідчого в цілях забезпечення арешту майна та досягнення дієвості кримінального провадження, розглянуто без виклику власника.
В подальшому скаржник звернувся до Київського районного суду міста Одеси з клопотанням про скасування арешту майна, проте ухвалою судді Чаплицького В.В. від 23 червня 2017 року в задоволенні клопотання Когана Г.М. було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суддя зазначив, що воно за своєю суттю є апеляційною скаргою, оскільки містить твердження про процесуальні порушення.
У скаргах, аналогічних за змістом, Коган Г.М. зазначає, що під час розгляду клопотання слідчого суддя Чаплицький В.В. допустив істотні порушення норм процесуального права, які виявилися у відсутності в ухвалі мотивів її прийняття, неповідомленні його як власника майна про судовий розгляд та накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваною. Окрім цього, за твердженням скаржника, суддя неповно з’ясував обставини справи та невірно дослідив докази, що призвело до постановлення незаконної ухвали про накладення арешту на його майно, право власності на яке виникло на підставі рішень суду, які набрали законної сили.
Тобто, не погоджуючись з ухвалою суду від 2 червня 2017 року, скаржник вказує на можливі допущені суддею помилки у застосуванні норм Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та намагається здійснити переоцінку висновків і мотивів, якими керувався суддя Чаплицький В.В. при її постановленні.
При цьому, скаржник скористався правом на оскарження ухвали від 2 червня 2017 року в апеляційному порядку.
За результатами оскарження, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2017 року, апеляційну скаргу Когана Г.М. задоволено, ухвалу суду від 2 червня 2017 року скасовано, поставлено нову, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги Когана Г.М., які аналогічні тим, що містяться в дисциплінарній скарзі.
Незгода скаржника з висновками та мотивами, викладеними в судовому рішенні, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді, а судова помилка, допущена суддею Чаплицьким В.В., виправлена судом апеляційної інстанції, що дало можливість скаржнику реалізувати надані процесуальні права.
Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків (частина друга статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги не здобуто доказів того, що скасована ухвала судді Чаплицького В.В. постановлена ним внаслідок умисного порушення норм права.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляд рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють суди для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій СМ/Rec (2010) Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України не є органом правосуддя, незгода скаржника з висновками та мотивами судді Чаплицького В.В., наведеними в ухвалах, не може бути достатньою підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді та згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди з судовим рішенням.
Крім цього, у скаргах Коган Г.М. також вказує про умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею Чаплицьким В.В. порушення прав людини і основоположних свобод, а також про порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, проте в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не посилається на фактичні дані, що свідчать про таке.
Таким чином, в дисциплінарній скарзі Когана Г.М. відсутні достатні відомості про наявність в діях судді Чаплицького В.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», про які заявник вказує у своїй скарзі, що згідно з частиною шостою статті 107 Закону є підставою для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Київського районного суду міста Одеси Чаплицького Віктора Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
