Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Феніна Олександра Ігоревича, Кулабухова Олексія Володимировича стосовно суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Скользнєвої Наталії Георгіївни, Стратій Євгенії Володимирівни,
встановила:
12 червня 2017 року до Вищої ради правосуддя з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшли скарги Феніна О.І. від 18 серпня 2016 року та адвоката Кулабухова О.В. від 8 вересня 2016 року в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «СК «СМАРТ» (далі – ТОВ «СК «СМАРТ») на дії суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Беклеміщева О.В., Стратій Є.В. та Скользнєвої Н.Г. під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА 1, ОСОБА 2 та ОСОБА 3.
У скаргах Феніна О.І. та Кулабухова О.В. порушено питання про притягнення зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності, оскільки, на думку скаржників, вказаними суддями під час проведення підготовчого судового засідання та постановлення ухвали про призначення обвинувального акту до розгляду допущено поведінку, що містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б», «г», «ґ», «д» пункту 1 та пунктами 3, 4 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) та порушено присягу судді.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Відповідно до внесених змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до пункту 19 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Вищій раді правосуддя, розглядаються Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому цим Законом.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 12 червня 2017 року вказані скарги передані члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для попередньої перевірки (єдиний унікальний номер: 784/0/20-17).
Ухвалою Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. від 1 серпня 2017 року № 2470/0/18-17 скарги Феніна О.І. та Кулабухова О.В. стосовно дій судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Беклеміщева О.В. залишено без розгляду у зв’язку із звільненням судді у відставку.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарг Феніна О.І. та Кулабухова О.В. стосовно суддів Стратій Є.В. та Скользнєвої Н.Г., за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарних скарг Феніна О.І., Кулабухова О.В. стосовно суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Скользнєвої Н.Г., Стратій Є.В. без розгляду та повернення їх скаржникам з огляду на таке.
Постановами Верховної Ради України від 17 червня 2004 року №1812-IV №1813-IV Стратій Є.В. та Скользнєву Н.Г. обрано на посади суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя безстроково.
На розгляді в Жовтневому районному суді міста Запоріжжя перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА 2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366, частиною другою статті 367 КК України, ОСОБА 3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 364, частиною другою статті 28, частиною першою статті 366 КК України.
18 липня 2016 року прокурор в кримінальному провадженні звернувся до суду з клопотаннями про обрання кожному з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, яке вручено обвинуваченим.
При цьому судом, враховуючи інтереси обвинувачених, відкладено підготовче судове засідання на 5 серпня 2016 року з метою надання стороні захисту часу для ознайомлення з відповідними клопотаннями та підготовки заперечень на них.
5 серпня 2016 року ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя за результатами підготовчого судового засідання обвинувальний акт призначено до судового розгляду на 10:00 15 серпня 2016 року.
В ухвалі суду вказано, що прокурором в повній мірі дотримано вимоги процесуального закону під час складання обвинувального акту, оскільки ним викладено, поряд з іншими відомостями, фактичні обставини кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються обвинувачені, в тому обсязі, який він вважає встановленим. При цьому суд звернув увагу, що у разі встановлення під час судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, прокурор згідно з положеннями статті 338 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) має право змінити обвинувачення, або відповідно до статті 340 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення. Будь-яких обмежень або правил викладення фактичних обставин для прокурора КПК України не встановлено, тому посилання сторони захисту про неконкретний виклад фактичних обставин колегія суддів визнала необґрунтованим. Відтак, з урахуванням наведених стороною захисту підстав, колегія суддів не визнала їх достатніми для повернення обвинувального акту прокурору.
При цьому, згідно мотивувальної та резолютивної частин вказаної ухвали, судом відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА 1 – адвоката ОСОБА 4 про повернення обвинувального акта прокурору у зв’язку з його невідповідністю вимогам статті 291 КПК України.
Крім цього, вказаною ухвалою підготовчого судового засідання задоволено клопотання прокурора та обрано стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
При прийнятті вказаного рішення колегія суддів врахувала доводи, зазначені в клопотанні прокурора, а саме те, що в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, проте на час розгляду обвинувального акта в суді строк дії обов’язків, покладених на обвинувачених, закінчився. При цьому, ризики, у зв’язку з якими на обвинувачених були покладені певні обов’язки, на час розгляду клопотання продовжують існувати, а саме обвинувачені спроможні: переховуватися від суду у зв’язку з наявним у них достатнім матеріальним становищем; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням зазначених доводів, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим, одне з яких є тяжким, дані про осіб обвинувачених, задля запобігання ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України, для забезпечення належної поведінки обвинувачених під час судового розгляду, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, колегія суддів задовольнила клопотання прокурора, застосувала стосовно кожного з обвинувачених запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, з покладенням на них обов’язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Окрім цього, вказаною ухвалою залучено до участі у кримінальному провадженні як третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт, товариство з обмеженою відповідальністю «СК «СМАРТ», визнано Кулабухова О.В. представником вказаного товариства, а також вирішено клопотання товариства про скасування арешту, накладеного на грошові кошти.
У дисциплінарній скарзі Фенін О.І. стверджує про невмотивованість ухвали Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 5 серпня 2016 року та її невідповідність вимогам статті 32, 372 КПК України, що виявилось у незазначенні у ній висновків суду щодо спростування доводів сторони захисту про наявність недоліків обвинувального акта (відсутність дати та місця вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення), а також неврахування інших обставин, які перешкоджали визначити його підсудність, а відтак суд не міг призначити обвинувальний акт до розгляду. Зазначене, на думку скаржника, є безумовною підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Окрім цього, Фенін О.І. у скарзі вказує на упередженість складу суду, яка виявилась, на його думку, у незабезпеченні судом надання стороні захисту прокурором матеріалів, якими обґрунтовувалось клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Зазначене, на думку скаржника, унеможливлювало розгляд клопотання і вказує на умисне порушення суддями засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, а також умисне незабезпечення обвинуваченому права на захист.
У скарзі адвокат Кулабухов О.В., діючи в інтересах ТОВ «СК «СМАРТ», стверджує про порушення колегією суддів норм етичної поведінки судді при розгляді кримінального провадження.
Вказане, на думку адвоката, виявилось у недопущенні його до участі в справі як учасника судового розгляду, що позбавило його можливості висловити свою позицію щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду. Крім цього, скаржник стверджує, що клопотання про залучення ТОВ «СК «СМАРТ» до участі у кримінальному провадженні в якості третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, визнання його представником вказаного товариства, а також клопотання про скасування накладеного арешту на майно вказаного товариства, що подані до суду 18 липня 2016 року, не були вирішені у день їх подання. В той час, як клопотання про долучення до матеріалів справи копій заяв працівників вказаного товариства, подані ним як представником третьої особи, у цьому ж судовому засіданні (18 липня 2016 року) були задоволені, що, на думку скаржника, свідчить про суперечливу позицію суду. Окрім цього, вважає, що протиправне невирішення судом клопотання про його допуск до участі в справі як представника третьої особи, що потягло за собою нероз’яснення йому права на відвід та нез’ясування його думки щодо можливості ним скористатися, свідчить про порушення суддями вимог частини другої статті 314, статей 344, 350 КПК України.
Як убачається зі змісту ухвали підготовчого судового засідання від 5 серпня 2016 року, колегією суддів було вирішено зазначені у скарзі Кулабухова О.В. клопотання, зокрема залучено ТОВ «СК «СМАРТ» до участі у кримінальному провадженні як третю особу, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту майна, та визнано Кулабухова О.В. представником вказаного товариства.
Клопотання ТОВ «СК «СМАРТ» про скасування арешту, накладеного на грошові кошти на підставі ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року, залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду вказане клопотання, колегія суддів зазначила, що його вирішення пов’язано з оцінкою доказів, оскільки підлягає вирішенню питання, чи є сума грошових коштів, на яку накладено арешт, предметом злочину, проте це є початком дослідження обставин, які підлягають доказуванню, що є неприпустимим під час проведення підготовчого судового засідання.
Крім цього, Кулабухов О.В. стверджує про передчасне прийняття судом рішення про призначення судового розгляду, оскільки ще до проведення 5 серпня 2016 року підготовчого судового засідання у переліку призначених до розгляду кримінальних проваджень під головуванням судді Стратій Є.В. містилося кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА 1, ОСОБА 3 та ОСОБА 2 із зазначенням дати та часу слухання – 12 серпня 2016 року о 12:00.
Однак зазначене відбулося внаслідок допущення технічної помилки секретарем судового засідання, який, формуючи список кримінальних проваджень на наступний тиждень, помилково не вилучив із шаблону документу вказане кримінальне провадження, що не свідчить про прийняття відповідного процесуального рішення колегією суддів.
Що стосується доводів Феніна О.І. про порушення суддями його права на захист та допущену упередженість, яку скаржник пов’язує, в тому числі, з ненаданням прокурором стороні захисту додатків до клопотання про обрання запобіжного заходу, то слід зазначити, що скаржником не надано доказів того, що з часу надходження клопотання прокурора (18 липня 2016 року) до постановлення ухвали, яким його вирішено (5 серпня 2016 року), сторона захисту була позбавлена можливості ознайомитися з відповідними додатками. Відтак, посилання у скарзі про умисне порушення суддями засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, а також умисне незабезпечення обвинуваченому права на захист не знайшли свого підтвердження.
При цьому автори скарг, вказуючи на допущені суддями порушення норм КПК України під час проведення підготовчого судового засідання та прийняття ухвали про призначення обвинувального акта до розгляду, якою вирішено ряд клопотань, намагаються здійснити переоцінку висновків і мотивів, якими керувалися судді під час її прийняття.
Переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Доводи заявників про порушення суддями норм КПК України під час прийняття ухвали підготовчого судового засідання можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Вказана ухвала хоча і не підлягає окремому оскарженню, проте заперечення проти неї згідно з частиною другою статті 392 КПК України можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, яке буде прийнято за наслідками розгляду обвинувального акта стосовно ОСОБА 1, ОСОБА 3 та ОСОБА 2.
Водночас слід зазначити, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 6 грудня 2016 року задоволено заяву захисника обвинуваченого ОСОБА 1 – адвоката ОСОБА 4 про відвід суддів Стратій Є.В. та Скользнєвої Н.Г.
В зв’язку з неможливістю створити у Жовтневому районному суді міста Запоріжжя склад суду для розгляду кримінального провадження, відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 КПК України, вказаним місцевим судом подання разом з матеріалами справи скеровано до апеляційної інстанції для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізьської області від 23 грудня 2016 року задоволено подання Жовтневого районного суду міста Запоріжжя. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА 1, ОСОБА 3 та ОСОБА 2 направлено на розгляд до Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень розгляд кримінального провадження Комунарським районним судом міста Запоріжжя не завершено (відомості станом на 9 жовтня 2017 року).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Враховуючи наведене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарги Феніна О.І. та Кулабухова О.В. ґрунтуються лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та має бути повернута скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, які можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарні скарги Феніна Олександра Ігоревича, Кулабухова Олексія Володимировича стосовно суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Скользнєвої Наталії Георгіївни, Стратій Євгенії Володимирівни залишити без розгляду та повернути скаржникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
А.С. Олійник
