X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
24.07.2020
2264/1дп/15-20
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Головіної Олени Сергіївни стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної Олександри Євгенівни,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 9 червня 2020  року надійшла скарга Головіної О.С. від 4 червня 2020 року (єдиний унікальний номер Г-3566/0/7-20) на дії судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. під час здійснення правосуддя у справі № 320/4754/19.

Автор скарги зазначила, що суддя допустила істотне порушення норм процесуального права, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав, порушила правила самовідводу, засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів, зволікання із виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв’язку із чим просила притягнути суддю Брагіну О.Є. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від  10 червня 2020 року скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.

Згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідач – член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. провів попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої склав вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції.

Здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. з огляду на таке.

У дисциплінарній справі Головіна О.С. вказала, що під час розгляду справи № 320/4754/19 у судовому засіданні 2 березня 2020 року суддя Брагіна О.Є. притягнула її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Автор скарги вважає, що суддя Брагіна О.Є. порушила норми процесуального права під час вирішення питання наявності в її діях ознак адміністративного правопорушення та неправомірно притягнула її до відповідальності.

Під час попередньої перевірки встановлено, що 30 серпня 2019 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА-1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи серед суддів від 30 серпня 2019 року справу № 320/4754/19 передано судді Брагіній О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Одне із судових засідань у цій справі було призначено суддею Брагіною О.Є. на 2 березня 2020 року.

Як вбачається із протоколу судового засідання 2 березня 2020 року, у судовому засіданні були присутні позивач ОСОБА-1, представник позивача – Головіна О.С. та представники відповідача – ОСОБА-2, ОСОБА-3.

У судовому засідання о 16:40 та 16:46  суддею Брагіною О.Є. було зроблено зауваження представнику позивача Головіній О.С., про що внесено відповідні записи до протоколу судового засідання. О 16:52 того самого дня суд вийшов до нарадчої кімнати для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно представника позивача Головіної О.С.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року (суддя Брагіна О.Є.) Головіну О.С. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП.

Як вбачається із мотивувальної частини судового рішення, Головіна О.С. 2 березня 2020 року, будуючи ознайомленою з положеннями статей 44, 198 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), допустила порушення покладених на учасника справи обов’язків виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу,  положень частини третьої  статті 198 КАС України щодо обов’язку додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватись від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду, систематично допускала порушення порядку у судовому засіданні та проявляла зневагу до суду, а саме перебивала головуючого суддю, не реагувала на його зауваження щодо припинення такої поведінки та необхідності дотримання встановлених в суді правил, надавала суду усні вказівки з приводу того, в який спосіб та яким чином необхідно досліджувати докази та встановлювати обставини справи.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Головіна О.С. звернулась із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу Головіної О.С. задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року про притягнення Головіної О.С. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 КУпАП, скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

Скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року, суд апеляційної інстанції вказав, що встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а в матеріалах справи відсутні докази того, що Головіна О.С. під час розгляду справи № 320/4754/19 проявила неповагу до суду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Брагіної О.Є., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.

Однією з правових гарантій забезпечення незалежності судів і суддів є встановлена законодавством відповідальність за неповагу до суду.

Можливість застосування такої відповідальності передбачена як  Конституцією України, так і іншими нормативно-правовими актами.

Так, у частині четвертій статті 129 Конституції України зазначено, що за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Статтею 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  визначено, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положення статей 185-3, 258, 276–285 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за прояв неповаги до суду, містять перелік діянь, які свідчать про неповагу до суду, і санкцій за їх вчинення, а також визначають безпосередній порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду.

Рішенням Ради суддів України від 4 листопада 2016 року № 74 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Ради суддів України від 26 жовтня 2018 року № 62) схвалено рекомендації щодо притягнення до відповідальності осіб за неповагу до суду.

Диспозиція стаття 185-3 КУпАП містить перелік діянь, які вважаються проявом неповаги до суду. У випадку вчинення будь-яких із дій, вказаних у цій статті, суд зобов’язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом таке провадження у судах загальної юрисдикції буде мати  такі стадії:

порушення справи про адміністративне правопорушення;

розгляд такої справи;

виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Порушення справи про адміністративне правопорушення – початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті.

У межах зазначеної стадії суддя має:

виявити факт протиправної поведінки;

установити особу правопорушника;

визначити  первісну правову кваліфікацію скоєного.

Закінчення стадії порушення справи про адміністративне правопорушення за загальним правилом пов’язується із складанням уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення. Проте згідно з положеннями частин першої, п’ятої статті 258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно до статті 198 КАС України питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені статтею 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП, розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

З моменту оголошення судом перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду дії суду (судді) переходять в площину адміністративного процесу, у зв’язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276–285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов.

Відповідно до зазначених норм розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: склад суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їхні права й обов’язки, права та обов’язки інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення (законні представники та представники, захисник, свідок, експерт, перекладач), передбачені статтями 268–274 КУпАП.

Після роз’яснення прав та обов’язків суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.

Відповідно до статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Як вбачається з копій матеріалів справи № ам-1/15/320/4754/19 (справа про притягнення Головіної О.С. до адміністративної відповідальності), під час судового засідання 2 березня 2020 року, що проводилось у справі № 320/4754/19, суддя Брагіна О.Є. оголосила у справі перерву та вийшла із зали судового засідання для складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає приписам частин першої, п’ятої статті 258 КУпАП.

При цьому після продовження судового засідання у справі № 320/4754/19 суддя Брагіна О.Є. оголосила постанову, якою визнала Головіну О.С. винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.

Тобто суддя Брагіна О.Є. не дотрималась вимог статей 276–285 КУпАП, не здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, не оголосила склад суду, справу, яка підлягає розгляду, не встановила особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, не роз’яснила особам, які беруть участь у розгляді справи, їхні права й обов’язки, зокрема право надавати пояснення, заявляти клопотання, право мати захисника. Вказане, зокрема, підтверджується  технічним записом судового засідання від 2 березня 2020 року.

Ці порушення норм процесуального права також були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, з підстав істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Отже, встановлені обставини, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, можуть свідчити про наявність у діях судді Брагіної О.Є. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Також Головіна О.С. вказала, що суддя Брагіна О.Є. зволікала із виготовленням вмотивованого тексту ухвали суду від 2 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та несвоєчасно надіслала копію цієї ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр), чим порушила її право на своєчасне звернення із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду.

Відповідно до приписів частин першої, п’ятої статті 285 КУпАП, у випадку притягнення особи до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП копія постанови цій особі вручається одразу на місці вчинення правопорушення.

У копіях матеріалів справи № ам-1/15/320/4754/19 наявний супровідний лист, датований 2 березня 2020 року, про надсилання Головіній О.С. копії постанови суду від 2 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності. На зворотному боці вказаного листа міститься відмітка канцелярії суду про прийняття його до виконання (надсилання учаснику справи), датована 20 березня 2020 року.

При цьому у матеріалах справи наявна заява Головіної О.С. від 6 березня 2020 року із проханням надіслати їй копію постанови суду від 2 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до даних ЄДРСР копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року надіслана судом до Реєстру 20 березня 2020 року. Такі порушення можуть свідчити про наявність у діях судді Брагіної О.Є. суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.

Згідно із частиною другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частиною третьою статті 3 цього Закону передбачено, що суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Пунктом 1 розділу ІІ та пунктом 1 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, передбачено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в автоматизованій системі документообігу суду (далі – АСДС) у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується електронним цифровим підписом судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду – електронними цифровими підписами усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.

Електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до Реєстру у день його виготовлення засобами АСДС.

Таким чином, несвоєчасне внесення до ЄДРСР ухвали суду від 2 березня 2020 року  у справі № 320/4754/19 може свідчити про наявність у діях судді
Брагіної О.Є. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, у дисциплінарній скарзі Головіна О.С. зазначила, що 15 травня 2020 року подала до суду заяву про відвід судді Брагіної О.Є., проте така заява на час подання дисциплінарної скарги (4 червня 2020 року) суддею не розглянута, що, на думку автора скарги, є порушенням норм процесуального права щодо порядку розгляду заяви про відвід судді.

Перевіркою встановлено, що 19 травня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду від Головіної О.С. надійшла заява про відвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19, яка була передана цій судді для вирішення питання відповідно до норм КАС України.

Суддя Брагіна О.Є. 19 травня 2020 року склала службову записку на ім’я керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, в якій, посилаючись на норми частини четвертої статті 40 КАС України, просила передати справу на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року № 136 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2020 року заяву про відвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19 передано судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року (суддя Лапій С.М.) справу № 320/4754/19 повернуто головуючому у справі для вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість заявленого відводу відповідно до приписів статті 40 КАС України.

У цій ухвалі суду суддя Лапій С.М. вказав, що відповідно до норм КАС України питання обґрунтованості/необґрунтованості заявленого відводу вирішується головуючим суддею у справі шляхом постановлення ухвали суду.

У відповідь на постановлену ухвалу суддя Брагіна О.Є. 25 травня 2020 року звернулась до судді Лапія С.М. із листом, у якому виклала  прохання терміново розглянути заяву Головіної О.С. про відвід судді у справі № 320/4754/19. У цьому листі суддя Брагіна О.Є. викладає норми КАС України та свої думки щодо необхідності постановлення нею ухвали про обґрунтованість/необґрунтованість заявленого їй відводу.

Справа передана суддею Брагіною О.Є. до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) для передання судді Лапію С.М.

У копіях матеріалів справи № 320/4754/19 міститься службова записка начальника відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) на ім’я керівника апарату Київського окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для передання справи судді Лапію С.М. разом із листом судді Брагіної О.Є.

У відповідь на зазначене суддя Брагіна О.Є. повторно із службовою запискою звернулась до керівника апарату Київського окружного адміністративного суду із проханням терміново вирішити питання про передання справи іншому судді для вирішення заяви Головіної О.С. про відвід судді у справі № 320/4754/19.

При цьому копії матеріалів справи містять повістки та телефонограми від 26 травня 2020 року, адресовані учасникам судового процесу (відповідачу, позивачу), про їх виклик у судове засідання у справі № 320/4754/19, яке призначено на 19 червня 2020 року на 12:00. У телефонограмах зазначено, що розгляд справи буде проводитись суддею Брагіною О.Є. одноособово.

Розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 1 червня 2020 року № 148 призначено автоматизований розподіл заяви про відвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 червня  2020 року заяву про відвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19 передано судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2020 року (суддя Балаклицький А.І.) справу № 320/4754/19 повернуто головуючому у справі для вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів статті 40 КАС України.

Отримавши справу № 320/4754/19, суддя Брагіна О.Є. призначила у ній судове засідання на 11 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року (суддя Брагіна О.Є.) задоволено заяву про самовідвід судді Брагіної О.Є. у справі № 320/4754/19 та справу передано для здійснення автоматизованого розподілу.

У мотивувальній частині ухвали суду, зокрема, зазначено, що нормами КАС України не передбачено вирішення питання про необґрунтованість заявленого відводу шляхом постановлення ухвали суду.

Суддя Брагіна О.Є. вказала, що нерозгляд протягом майже місяця заяви про відвід судді у справі № 320/4754/19 є порушенням не лише норм частини одинадцятої статті 40 КАС України, а й правА особи на розгляд справи незалежним, безстороннім судом, встановленим законом.

На думку судді Брагіної О.Є., штучно створена тяганина з нерозглядом заяви про відвід судді на підґрунті особистих амбіцій точно не може сприяти підвищенню авторитету судової влади в очах учасників справи, а загалом і оточуючих та  слугувати завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав та інтересів громадян, у зв’язку з чим вона дійшла висновку про необхідність заявлення самовідводу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15 червня 2020 року справу № 320/4754/19 передано судді Лисці І.Г.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року (суддя Лиска І.Г.) справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно із частиною другою статті 241 КАС України процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

З огляду на вказані норми КАС України суддя Брагіна О.Є., отримавши заяву про відвід у справі, мала б вивчити її доводи та вирішити питання щодо їх обґрунтованості чи необґрунтованості та постановити відповідну ухвалу щодо цього із зазначенням про необхідність передання справи іншому судді цього суду відповідно до вимог частини першої статті 31 КАС України.

Натомість суддя Брагіна О.Є. двічі складала службові записки з метою передання справи для розгляду заяви Головіної О.С. про відвід  судді іншому судді Київського окружного адміністративного суду та на порушення приписів статті 40 КАС України не встановлювала, чи є доводи Головіної О.С. щодо відводу судді у справі № 320/4754/19  обґрунтованими.

З аналізу норм КАС України вбачається, що у випадку відсутності у матеріалах справи процесуального документа, складеного суддею, якому учасником справи заявлено відвід, щодо обґрунтованості/необґрунтованості такого відводу, інший суддя цього суду позбавлений можливості розглянути заяву про відвід та вирішити питання наявності/відсутності підстав для її задоволення/відмови у задоволенні.

При цьому перевіркою встановлено, що в інших справах, які перебували у провадженні судді Брагіної О.Є., при надходженні від учасників судового процесу заяв про відвід судді суддею Брагіною О.Є. постановлялись відповідні ухвали про необґрунтованість доводів цих заяв та про зупинення провадження у справах до вирішення питання про відвід судді відповідно до вимог статті 40 КАС України (справа № 320/1762/19, ухвала від 19 березня 2020 року; справа № 640/13125/19, ухвала від 3 лютого 2020 року).

Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Дії судді Брагіної О.Є. після надходження від Головіної О.С. заяви про відвід судді у справі № 320/4754/19 та зазначені нею в ухвалі суду від 11 червня 2020 року  підстави для заявлення самовідводу у цій справі  можуть свідчити, що у такий спосіб суддя Брагіна О.Є. фактично самоусунулась від здійснення правосуддя, що суперечить основоположним принципам судочинства.   

Узагальнюючи викладене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що  відомості, викладені у дисциплінарній скарзі Головіної О.С., можуть свідчити про наявність у діях судді Брагіної О.Є. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «д» пункту 1 та пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; порушення правил щодо відводу (самовідводу), зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень), а тому наявні підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є.

Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної Олександри Євгенівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                   О.В. Маловацький

 

Члени Першої Дисциплінарної                                        

палати Вищої ради правосуддя                                      Н.С. Краснощокова

                                                                                              Т.С. Розваляєва

                                                                                              С.Б. Шелест