Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням директора ТОВ «МЖК ІрЛАГА» ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Єрьоміна Анатолія Васильовича,
встановила:
До Вищої ради юстиції 3 березня 2015 року за вхідним № 79/0/13-15 та 16 березня 2015 року за вхідним № 79/1/13-15 надійшли звернення директора ТОВ «МЖК ІрЛАГА» ОСОБА_1 про незаконну, на його думку, відмову у відкритті касаційного провадження суддею Вищого адміністративного суду України Єрьоміним А.М. при розгляді касаційної скарги ТОВ «МЖК ІрЛАГА» в адміністративній справі за позовом ТОВ «МЖК ІрЛАГА» до регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Єрьомін Анатолій Васильович, суддя Вищого адміністративного суду України, постановою Верховної Ради України від 19 вересня 2013 року № 592/VII обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 7 жовтня 2015 року звернення директора ТОВ «МЖК ІрЛАГА» (далі – ТОВ) ОСОБА_1 передані для розгляду члену Вищої ради юстиції
У зверненнях ОСОБА_1 зазначено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2015 року безпідставно відмовлено у відкритті касаційного провадження за його скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, що свідчить про порушення суддею законодавства України, присяги судді шляхом ухвалення рішення, що не було об’єктивним, безстороннім, неупередженим.
Під час проведення перевірки судді Єрьоміну А.В. запропоновано надати пояснення щодо обставин, викладених у зверненні. 19 січня 2016 року за вхідним № 58/0/6-16 до Вищої ради юстиції надійшло пояснення судді Єрьоміна А.В.
У ході перевірки зібраних у справі матеріалів виявлені такі факти та обставини.
ТОВ звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі у позові відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у цій справі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду залишено без змін. Ухвала мотивована тим, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, оскільки відповідач правомірно застосував до суб’єкта господарювання штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ТОВ подало касаційну скаргу від 16 лютого 2015 року, в якій посилалося на порушення Тернопільським окружним адміністративним судом та Львівським апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) від 19 лютого 2015 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі застосування пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), касаційну скаргу визнано необґрунтованою.
На обґрунтування відмови у відкритті касаційного провадження суддя Єрьомін А.В. у зазначеній вище ухвалі посилається на те, що відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені і оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
У частині третій статті 211 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до частини п’ятої цієї статті до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Пунктом 5 частини п’ятої статті 214 КАС України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Необґрунтованість у розумінні пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України означає, що у касаційній скарзі зазначається про порушення норм матеріального чи процесуального права, але, на думку судді-доповідача, доводи касаційної скарги, якими обґрунтовуються вказані порушення норм права, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Такий висновок має зробити суддя-доповідач, виходячи з суті спору та на підставі аналізу доводів касаційної скарги та їх співставлення з мотивами, з яких суди виходили при прийнятті оскаржуваних судових рішень, і положеннями закону, якими вони керувалися. Якщо за результатами такого аналізу вбачається, що доводи касаційної скарги не спроможні спростувати мотивів оскаржуваних судових рішень та відповідних посилань на законодавство, суддя-доповідач без перевірки матеріалів справи відмовляє у відкритті касаційного провадження.
У касаційній скарзі ТОВ у справі за його позовом до регіонального управління Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області як обґрунтування наведено посилання на те, що при ухваленні постанови Тернопільський окружний адміністративний суд незаконно без належної оцінки прийняв неналежні і недопустимі докази, при цьому порушив норми пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України, пункту 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 3 Закону України «Про державну податкову службу» та норми процесуального права. Львівський апеляційний адміністративний суд при винесенні ухвали припустився таких самих порушень норм матеріального і процесуального права, а також порушив норму статті 197 КАС України щодо розгляду справи судом у письмовому провадженні.
Оскаржуваним судовим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду, залишеним без змін Львівським апеляційним адміністративним судом, в позові відмовлено з посиланням на норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 790. Рішення мотивовано тим, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій винесено начальником управління Департаменту САТ ДПА України в Тернопільській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги ТОВ та співставлення їх з мотивами оскарженої постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року дає змогу зробити висновок, що доводи касаційної скарги не спроможні спростувати мотиви зазначених судових рішень. Доводи звернення ТОВ зводяться до прохання переоцінки судового рішення.
З огляду на викладене в діях судді Єрьоміна А.В. не вбачається ознак дисциплінарного проступку.
Суддя ВАСУ Єрьомін А.В. надав Вищій раді юстиції пояснення стосовно обставин, викладених у скарзі ТОВ. У поясненнях суддя зазначив, що при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за скаргою ТОВ на підставі пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України у відкритті касаційного провадження було відмовлено з мотивів, викладених в ухвалі від 19 лютого 2015 року.
Відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З огляду на цей конституційний принцип при вирішенні питання про наявність (відсутність) підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності слід виходити з дій, визначених як дисциплінарні порушення судді на час вчинення суддею дій, щодо яких проводилась перевірка.
Оскільки перевірка відомостей, викладених у зверненні ТОВ, стосується дій судді Єрьоміна А.В., вчинених 19 лютого 2015 року, підстави дисциплінарної відповідальності визначаються статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 7 липня 2010 року).
За результатами перевірки відомостей, викладених у заяві ТОВ, підстав для притягнення судді ВАСУ Єрьоміна А.В. до дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 7 липня 2010 року), не встановлено.
Згідно з частиною першою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
Частина друга статті 95 цього Закону встановлює, що за зверненням, яке відповідає встановленим цим Законом вимогам та не підлягає поверненню, членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, проводиться перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини першої статті 93 цього Закону дисциплінарне провадження – це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Дисциплінарне провадження ініціюється зверненням у формі скарги (заяви) щодо поведінки судді, яка, серед іншого, повинна містити конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення (частини друга, третя статті 93 Закону).
Частина шоста статті 95 Закону встановлює, що за результатами перевірки член органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки.
Дисциплінарна секція рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Єрьоміна А.В.
За результатами перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, з огляду на викладені факти та обставини, виявлені у ході перевірки, Вища рада юстиції вважає, що в діях судді ВАСУ Єрьоміна А.В. відсутні ознаки дисциплінарного проступку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Єрьоміна Анатолія Васильовича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
