Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Гусаком Миколою Борисовичем за зверненням Лопатько Людмили Григорівни стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Коротуна Вадима Михайловича, Євтушенко Олени Іванівни, Журавель Валентини Іванівни, Іваненко Юлії Геннадіївни,
встановила:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 6 жовтня 2015 року члену Вищої ради юстиції Гусаку М.Б. було передано звернення Лопатько Л.Г за унікальним номером Л-3331/0/4-14 від 12 грудня 2014 року, а також один примірник даного звернення за унікальним номером Л-3331/1/4-14 від 17 грудня 2014 року, який направлений до Вищої ради юстиції Адміністрацією Президента України, та два примірники за унікальними номерами 9/0/-15 від 5 січня 2015 року та 18/0/5-15 від 14 січня 2015 року, які скеровані Верховною Радою України.
У вказаному зверненні висловлено прохання встановити наявність порушень у діях суддів Бородянського районного суду Київської області Міланіч А.М., Стасенка Г.В., Гумбатова В.А., Унятицького Д.Є., суддів апеляційного суду Київської області Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М., Яворського М.А., Верланова С.М., Фінагєєва В.О., Корзаченко І.Ф. (Постановою Верховної Ради України від 20 червня 2013 року № 352-VII «Про звільнення суддів» звільнено у зв’язку з поданням заяви про відставку) та суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Коротуна В.М., Євтушенко О.І., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г. та вжити заходів з метою притягнення їх до відповідальності.
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебували у цьому органі за посадою, припинені.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Оскільки питання про притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності не віднесені до повноважень Вищої ради юстиції, звернення Лопатько Л.Г. в частині стосовно суддів Бородянського районного суду Київської області Міланіч А.М., Стасенка Г.В., Гумбатова В.А., Унятицького Д.Є. та суддів апеляційного суду Київської області Лащенка В.Д., Кулішенка Ю.М., Яворського М.А., Верланова С.М, Фінагєєва В.О. на підставі рішення Вищої ради юстиції № 344/0/15-16 від 4 лютого 2016 року направлено до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для розгляду.
На засіданні 5 квітня 2016 року дисциплінарна секція підтримала висновок члена Вищої ради юстиції Гусака М.Б. про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів ВССУ Коротуна В.М., Євтушенко О.І., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г. (висновок від 25 березня 2016 року) та рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів ВССУ.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача та врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів ВССУ Коротуна В.М., Євтушенко О.І., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г. немає з огляду на таке.
ОСОБА_1 є позивачем у справі за позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку земельної ділянки та виділення частки зі складу земельної ділянки.
Відповідно до рішення Бородянського районного суду Київської області від 1 червня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не було надано належних доказів обґрунтування своїх позовних вимог.
ОСОБА_1 подала до апеляційного суду Київської області скаргу, в якій просила скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 1 червня 2012 року. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд Київської області ухвалою від 1 серпня 2012 року встановив, що Бородянський районний суд Київської області дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 17 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ВССУ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Суддя ВССУ Коротун В.М. ухвалою від 30 серпня 2012 року відмовив у відкритті касаційного провадження.
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Бородянського районного суду Київської області з позовом про поділ земельної ділянки та зобов’язання вчинити дії, а ОСОБА_2 у вересні звернувся до суду із зустрічним позовом до Лопатько Л.Г. про поділ земельної ділянки.
Рішенням суду першої інстанції від 6 червня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а позов ОСОБА_2 – повністю. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 6 червня 2014 року залишено без змін.
8 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до ВССУ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 6 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 липня 2014 року й ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити. ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою судді ВССУ Євтушенко О.І. від 12 серпня 2014 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження.
Колегія суддів ВАСУ у складі Євтушенко О.І., Журавель В.І. та Іваненко Ю.Г. 25 вересня 2014 року, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про їх безпідставність і залишення без змін оскаржуваних рішень, про що постановлено ухвалу.
Із змісту викладених у скарзі до Вищої ради юстиції доводів убачається, що заявник фактично не погоджується з прийнятими у зазначеній справі рішеннями суду касаційної інстанції.
На підставі пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
У частині чотирнадцятій статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI) зазначено, що Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
На підставі статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час відкриття касаційного провадження у даній справі) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
- невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
- розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
За результатами перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Коротуна В.М. до дисциплінарної відповідальності в його діях убачається порушення вимог процесуального права, зокрема щодо невмотивованості ухвали ВССУ від 30 серпня 2012 року, однак таке порушення не можна кваліфікувати за статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI) як дисциплінарний проступок.
Виходячи зі змісту статті 328 ЦПК України, суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті касаційного провадження у справі, виносить ухвалу. Ця ухвала має відповідати вимогам статті 345 ЦПК України щодо змісту ухвали. Зокрема, у разі відхилення касаційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
Вмотивовувати – це наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є судове рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (постановлення).
При цьому обставини, визначені в законі як підстави можливої відмови у відкритті касаційного провадження, мають бути встановлені, названі і доведені, тобто їх наявність переконливо мотивована.
Законодавче закріплення за одним суддею касаційного суду неординарних повноважень одноособово вирішувати долю як касаційної скарги, так і оскаржуваного рішення апеляційного суду не є зменшенням (скороченням) повноважень суду, зокрема встановленням необхідності лише посилатися на підстави, зазначені у пункті 5 частини 4 статті 328 ЦПК України, при необґрунтованості доводів касаційної скарги.
Таке регулювання не лише не звільняє суддю від обов’язку мотивувати ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, а і зобов’язує його спростовувати доводи касаційної скарги про порушення норм матеріального чи процесуального права, тобто покладає на одного суддю обов’язок касаційного суду, оскільки вимога про мотивованість судового рішення є абсолютною.
Суддя-доповідач мав зробити висновки, виходячи із суті спору, на підставі вивчення доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та їх співставлення з мотивами, наведеними в рішенні апеляційного суду Київської області при прийнятті оскаржуваного судового рішення, і положеннями закону, якими він керувався.
Отже, вмотивованість ухвали ВССУ від 30 серпня 2012 року мала полягати в поясненні, чому касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів. В ухвалі не спростовано доводи скарги про неправильне застосування норм права. Формальна відсутність підстав оскарження (незазначення скаржником у скарзі доводів) при очевидній незаконності рішення апеляційного суду (невідповідність сталій судовій практиці) не повинна бути перешкодою у відкритті касаційного провадження.
В ході проведеної перевірки у діях суддів ВССУ Євтушенко О.І., Журавель В.І. та Іваненко Ю.Г. також не виявлено ознак дисциплінарного проступку. Незгода з постановленою судом касаційної інстанції ухвалою не може бути підставою для притягнення вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, зокрема, визначено: у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 24, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтями 83, 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-VI та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції, Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Коротуна Вадима Михайловича, Євтушенко Олени Іванівни, Журавель Валентини Іванівни та Іваненко Юлії Геннадіївни.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
