Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Малашенковою Тетяною Михайлівною за заявами Богдана С.Г. стосовно судді Вищого адміністративного суду України Черпака Юрія Кононовича,
встановила:
До Вищої ради юстиції 16 і 24 червня 2014 року надійшли заяви Богдана С.Г. від 13 червня 2014 року (від нього особисто за вх. № Б-1675/0/7-14 та з Апарату Верховної Ради України за вх. № Б-1675/1/7-14 відповідно) щодо вчинення суддею Вищого адміністративного суду України Черпаком Ю.К. дисциплінарного проступку у вигляді істотного порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язаного, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на момент подачі заяв).
Згідно з протоколами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 30 вересня 2015 року вказані заяви передано члену Вищої ради юстиції Малашенковій Т.М.
За результатами розгляду зазначених заяв член Вищої ради юстиції Малашенкова Т.М. запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Черпака Ю.К.
Висновком дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 22 березня 2016 року рекомендовано Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді.
Вища рада юстиції, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Малашенкову Т.М., урахувавши висновок дисциплінарної секції, вважає, що підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаного судді відсутні, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
У частині першій статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент подачі заяв), а також частині першій статті 94 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент розгляду заяв) зазначено, що Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
Згідно з частиною першою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
- істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
- невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
- систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
- розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
- неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Богдан С.Г. у своїх заявах вказав, що 16 квітня 2008 року він вкотре звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, третя особа: відділ державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції, про умисне невиконання рішення Апостолівського районного суду від 21 грудня 2001 року та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2013 року (суддя Петренко А.П.) у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року (колегія суддів: Божко Л.А., Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.) апеляційну скаргу Богдана С.Г. на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2013 року залишено без задоволення, а зазначене судове рішення – без змін.
На вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанцій Богданом С.Г. подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року у справі К/800/15884/14 (суддя Черпак Ю.К.) відмовлено у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту п’ятого частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
На думку заявника, суддя незаконно відмовив у розгляді по суті касаційної скарги, а також допустив неправомірне, суперечливе й довільне тлумачення статей 3, 8 Конституції України, що призвело до порушення його конституційних прав, а саме позбавлення доступу до правосуддя, яке передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заявник також вказав, що суддя вчинив упереджену дію під час класифікації справи, неправильно встановив і зазначив позовні вимоги.
У своїх письмових поясненнях, надісланих до Вищої ради юстиції у відповідь на запит, суддя Черпак Ю.К. зазначив, що відповідно до частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України йому надано право постановити за певних умов ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, тому це, на його думку, не є незаконною відмовою у доступі до правосуддя.
Вища рада юстиції вважає, що підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Черпака Ю.К. відсутні з огляду на такі обставини.
Під час перевірки встановлено, що відповідно до змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року у справі № К/800/15884/14 судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2001 року зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області перерахувати пенсію, призначену Богдану С.Г. з 8 вересня 1992 року. Управлінням Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області проведено перерахунок пенсії Богдана С.Г. з моменту встановлення інвалідності, а розмір пенсії збільшено та донараховано 272,36 гривень. 28 серпня 2002 року закінчено примусове виконання виконавчого провадження.
Відмовляючи в задоволені позову, суди виходили з того, що провести перерахунок пенсії за довідкою про заробітну плату в період з 1990 року до 1991 року в КСП «Дніпро» немає законних підстав, оскільки встановлено, що Богдан С.Г. членом колгоспу в зазначений період не був та договори на його ім’я в господарстві відсутні.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Виходячи із вказаних процесуальних норм, суддя Черпак Ю.К. дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, оскільки викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи та не містять підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України судді-доповідачу надано право відмовити у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З огляду на зазначене в діях судді Черпак Ю.К. не вбачається ознак дисциплінарного правопорушення, оскільки вони цілком узгоджуються з положеннями пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вища рада юстиції погоджується з висновком члена Вищої ради юстиції Малашенкової Т.М., що суддя Черпак Ю.К., обґрунтовуючи відмову у відкритті касаційного провадження, обмежився лише загальними фразами.
Також Вища ради юстиції погоджується, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року у справі № К800/15884/14 суддя Черпак Ю.К. зробив висновки, яким мають передувати певні мотиви, зазначені в змісті ухвали, як це передбачено статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя мав дійти наведених висновків з урахуванням суті спору і на підставі аналізу доводів касаційної скарги Богдана С.Г. та їх співставлення з мотивами, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також положеннями закону, якими суди керувалися.
Вказаний висновок підтверджується і правовою позицією Верховного Суду України, у постанові якого від 12 листопада 2014 року у справі № 6-138цс14 вказано на необхідність здійснювати оцінку обґрунтованості доводів касаційної скарги, порівнюючи їх із висновками судів у судових рішеннях.
Отже, вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Вмотивованість ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року у справі № К800/15884/14 мала полягати у поясненні, чому доводи касаційної скарги Богдана С.Г. не спроможні спростувати мотивів оскаржуваних судових рішень та відповідних посилань на законодавство.
Як свідчить зміст ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року № К800/15884/14, суддя Черпак Ю.К. жодних мотивів не навів, а вдався лише до зазначення загальної фрази.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Право особи на справедливий судовий розгляд при визначенні її цивільних прав і обов’язків забезпечується і конкретизується, зокрема, через право на мотивоване судове рішення, що також знайшло пояснення в прецедентах Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Бендерський проти України» (пункт 42) Європейський суд з прав людини нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.
У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) Європейський суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Як зазначалося вище, відсутність в ухвалі мотивів її ухвалення є порушенням норми процесуального права, а саме вимог статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту ухвали.
Однак на час постановлення ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року № К800/15884/14 законодавство не містило такої підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, як незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. За таких обставин Вища рада юстиції вважає, що підстави для притягнення судді Черпака Ю.К. до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діяла на момент подачі скарги) Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Стаття 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у чинній редакції) вказує, що підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо них, види дисциплінарних стягнень, строки їх застосування та порядок погашення визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, закінчення строку давності притягнення або виявлення обставин, передбачених частиною п’ятою статті 93 цього Закону, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
Враховуючи відсутність підстав для притягнення судді Черпака Ю.К. до дисциплінарної відповідальності, Вища рада юстиції доходить висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо нього.
На підставі викладеного, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 24, 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції,
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Черпака Юрія Кононовича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
