X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
10.08.2021
1812/0/15-21
Про відмову у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Корецького Д.Б. з посади судді Суворовського районного суду міста Херсона на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України

Вища рада правосуддя, розглянувши подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Корецького Дмитра Борисовича з посади судді Суворовського районного суду міста Херсона,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 12 серпня 2019 року за вхідним № 8929/0/8-19 надійшло подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія, ВККСУ) від 25 липня 2019 року № 672/ко-19 про звільнення Корецького Д.Б. з посади судді Суворовського районного суду міста Херсона.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 серпня 2019 року вказане подання передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Фоміну І.Ю.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя по справі від 31 жовтня 2019 року вказане подання передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.

Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.

Згідно з пунктом 17.4-1 Регламенту Вищої ради правосуддя запрошення на засідання Вищої ради правосуддя судді, стосовно якого розглядається питання про звільнення з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, є обов’язковим.

Суддя та/або його представник має право бути заслуханим на засіданні Вищої ради правосуддя та надати відповідні пояснення.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.

У засідання Вищої ради правосуддя, призначене на 25 лютого 2021 року, прибув суддя Корецький Д.Б. У зв’язку з наданням суддею письмових пояснень розгляд подання з рекомендацією ВККСУ відкладено.

Наступне засідання Вищої ради правосуддя призначено на 1 квітня 2021 року.

Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали подання з рекомендацією Комісії, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., суддю Корецького Д.Б., встановила таке.

Корецький Дмитро Борисович Указом Президента України від 19 серпня 2010 року № 823/2010 призначений суддею Суворовського районного суду Херсона строком на п’ять років.

Згідно з пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено загальні умови звільнення судді з посади, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Водночас згідно з пунктом 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Згідно з пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною четвертою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Згідно із частиною другою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критеріями кваліфікаційного оцінювання є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); професійна етика; доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Рішенням Комісії від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, в тому числі судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецького Д.Б.

Вказаним рішенням Комісії також встановлено мінімально допустимий бал за складення іспиту – 50 відсотків від максимально можливого бала в разі набрання суддею:

50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування;

50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

Частиною п’ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18), зі змінами (далі – Положення), відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня. Ці показники оцінюються на підставі результатів складення анонімного тестування під час іспиту (рівень знань у сфері права), виконання практичного завдання під час іспиту (рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні), дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди (ефективність здійснення правосуддя та діяльність щодо підвищення фахового рівня).

Згідно з вимогами підпунктів 5.1.1.1 та 5.1.1.2 пункту 5 глави 6 розділу II Положення максимально можливий бал за показником рівня знань у сфері права становить 90 балів, за показником рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів.

Пунктом 9 глави 6 розділу II Положення передбачено, що суддя, який за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідність займаній посаді.

Відповідно до пункту 9 розділу V Положення мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 15 серпня 2018 року анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

У додатку 3 до рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 наведено декодовані результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 15 серпня 2018 року. Так, у цьому додатку визначено, що за результатами складення анонімного письмового тестування суддя Корецький Д.Б. набрав ____ бала, за виконання практичного завдання – __ бал.

До Комісії 19 грудня 2018 року надійшли заяви Корецького Д.Б. про перегляд рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 щодо затвердження результатів виконаного практичного завдання.

Рішенням Комісії від 23 липня 2019 року № 653/ко-19 судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецькому Д.Б. відмовлено у перегляді рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

Обґрунтовуючи рішення від 23 липня 2019 року № 653/ко-19, Комісія зазначила таке: «практичне завдання, виконане суддею Корецьким Д.Б., перевірено відповідно до Порядку, шляхом використання спеціального програмного забезпечення, у якому на момент оцінювання та перевірки відсутня можливість ідентифікувати автора роботи. Остаточний результат виконаного Корецьким Д.Б. практичного завдання визначається спеціальним програмним комплексом на підставі оцінок членів Комісії шляхом проставлення середнього арифметичного бала з округленням до найближчого цілого числа або числа з коефіцієнтом __. Підстав для перегляду рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 про затвердження результатів складеного учасником іспиту Корецьким Д.Б. 15 серпня 2018 року практичного завдання не встановлено».

З огляду на те, що Комісія встановила, що суддя Суворовського районного суду міста Херсона Корецький Д.Б. отримав менше __ відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже, не склав іспиту і не може бути допущеним до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», рішенням Комісії від 25 липня 2019 року № 672/ко-19 визначено, що суддя Суворовського районного суду міста Херсона Корецький Д.Б. не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18; відмовлено судді Суворовського районного суду міста Херсона (ліквідовано) Корецькому Д.Б. в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Суворовського районного суду міста Херсона Корецького Д.Б. таким, що не відповідає займаній посаді.

Не погодившись із вказаними рішеннями Комісії, Корецький Д.Б. подав позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 23 липня 2019 року, яким відмовлено судді Суворовського районного суду Корецькому Д.Б. у перегляді рішення Комісії щодо результатів виконаного практичного завдання у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді;

зобов’язати ВККСУ переглянути отримані суддею Суворовського районного суду міста Херсона Корецьким Д.Б. як учасником іспиту від 15 серпня 2018 року результати виконання практичного завдання, оціненого в ____ бала, № _______;

визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 25 липня 2019 року, згідно з яким суддя Суворовського районного суду міста Херсона не склав іспиту, не допущений до співбесід та визнаний таким, що не відповідає займаній посаді. Комісія направить рекомендації Вищій раді правосуддя щодо розгляду питання про звільнення судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецького Д.Б. з посади судді;

зобов’язати ВККСУ після встановлення результату етапу кваліфікаційного оцінювання «Складення іспиту» ухвалити рішення щодо допуску судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецького Д.Б. до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» відповідно до вимог законодавства України.

Як встановлено з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 9901/431/19, провадження у справі за позовом Корецького Д.Б. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа – Вища рада правосуддя, про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії – закрито.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 17 червня 2021 року зазначив таке: «рішення ВККСУ від 25 липня 2019 року № 672/ко-19 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду, що, в свою чергу, унеможливлює розгляд справи по суті спору та є підставою для закриття провадження у справі, оскільки його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача України від 23 липня 2019 року, яким відмовлено судді Суворовського районного суду Корецькому Д.Б. у перегляді рішення Комісії щодо результатів виконаного практичного завдання у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді; зобов’язання ВККС України переглянути результати отриманих суддею Суворовського районного суду м. Херсона Корецьким Д.Б., як учасником іспиту від 15 серпня 2018 року за виконання практичного завдання, яке було оцінено в ___ бал, № _______; зобов’язання ВККС України після встановлення результату етапу кваліфікаційного оцінювання «Складення іспиту» ухвалити рішення щодо допуску судді Суворовського районного суду м. Херсона Корецького Д.Б. до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у відповідності до вимог законодавства України; визнання незаконним рішення від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 в частині затвердження кодованих результатів виконаного суддею Корецьким Д.Б. 15 серпня 2018 року практичного завдання, за додатком № 2 до рішення від 26 листопада 2018 року № з/п 40, код _______, кількість балів __; є нерозривно пов`язаними з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення ВККСУ. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в аналогічних справах (постанови від 30 вересня 2020 року у справі 9901/852/18, від 18 листопада 2020 року в справі № 9901/578/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/769/18)».

У постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/578/18 Велика Палата Верховного Суду, з-поміж іншого, зазначила, що відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції Вищої ради правосуддя після розгляду на її засіданні подання Комісії про звільнення судді. За результатами такого розгляду Вища рада правосуддя приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар’єри судді, є обов’язковим для виконання, викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку. Рішення Комісії про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення, оскільки Вища рада правосуддя може не погодитися з висновком Комісії. Звільнення судді з посади є конституційною функцією Вищої ради правосуддя, яка вправі перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення Комісії та у разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об’єктивність оцінювання, має не лише право, але й обов’язок запобігти порушенню прав судді.

Згідно з усталеною практикою рішення ВККСУ, яке містить пропозицію щодо вчинення певних дій та ухвалення певного рішення, може бути оскаржене в судовому порядку, але лише за умови, визначеної частиною восьмою статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – після ухвалення ВРП рішення за відповідною рекомендацією.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 9901/827/18 (провадження № 11-1314заі18), від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18 (провадження № 11-1344заі18) та від 29 квітня 2020 року у справі № 9901/831/18 (провадження № 11-1213заі19).

З огляду на викладене поданий Корецьким Д.Б. позов не перешкоджає Вищій раді правосуддя здійснити розгляд рекомендації Комісії про звільнення Корецького Д.Б. з посади судді Суворовського районного суду міста Херсона.

Під час засідання Вищої ради правосуддя 25 лютого 2021 року суддя Корецький Д.Б., зокрема, зазначив, що рішення ВККСУ та рекомендація про його звільнення є незаконними та такими, що були постановлені членами ВККСУ із суттєвими порушеннями чинного законодавства.

Так, Корецький Д.Б. зазначив, що зі змісту рішення ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання вбачається, що його прийнято у пленарному складі обома палатами ВККСУ (п’ятнадцять членів включно з головою).

Також вказаним рішенням було залучено до роботи кваліфікаційної палати Комісії членів палати з питань добору і публічної служби суддів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 для проведення кваліфікаційного оцінювання.

На думку судді, вказаним рішенням фактично визначено кількісний склад Комісії, яка забезпечує проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Корецький Д.Б. зазначив, що члени Комісії, аналізуючи тестові запитання або практичні завдання, визначають (оцінюють) «вагу» правильної відповіді на кожне запитання або показники виконання практичного завдання для мінімально підготовленого потенційного судді відповідного суду. Після цього кожен член Комісії виводить мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання. Оцінки членів Комісії усереднюються, середні значення використовуються для визначення мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання. До подальшої участі у кваліфікаційному оцінюванні допускаються учасники іспиту, які набрали мінімально допустимий і більший бал на відповідному етапі.

Натомість екзаменаційна відомість оцінювання практичного завдання від 15 серпня 2018 року на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді місцевого суду Корецького Д.Б. за цивільною спеціалізацією містить оцінки лише чотирьох членів ВККСУ із числа дванадцяти осіб, що входять до складу Комісії, яка відповідно до рішення ВККСУ від 7 червня 2018 року № 133/зп-18 про призначення кваліфікаційного оцінювання, забезпечує проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Корецький Д.Б. вважає зазначене порушенням норм Положення та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і такі порушення істотно вплинули на результат оцінювання судді і кількість балів за практичне завдання.

Згідно з пунктом 9 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16 (далі – Порядок), перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюються членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Крім того, відповідно до підпункту 4.13.4 регламенту рішення ухвалюється тільки тими членами Комісії, які брали участь у розгляді питання на засіданні Комісії, крім випадків, передбачених Законом.

Відповідно до підпункту 4.13.5 регламенту палати та колегії Комісії ухвалюють свої рішення від імені Комісії, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

Корецький Д.Б. зазначив, що рішення ВККСУ у складі кваліфікаційної палати із залученням палати з питань добору і публічної служби суддів про визначення результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» та допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 було ухвалено іншими членами Комісії, а не тими, які брали участь у розгляді питання щодо оцінювання судді Корецького Д.Б. При цьому член Комісії ОСОБА_9, який був одним з чотирьох оцінювачів, взагалі не брав участі в ухваленні такого рішення.

Крім того, рішення ВККСУ у складі колегії від 25 липня 2019 року № 672/ко-19 про визначення судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецького Д.Б. таким, що не склав іспит і не відповідає займаній посаді, постановлено за участю лише трьох членів ВККСУ, чим, на думку судді, порушено принцип кількісної відповідності голосів для законності такого рішення.

Вказане, на думку Корецького Д.Б., порушує норми Положення та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», такі порушення істотно вплинули на результат оцінювання судді і кількість балів за практичне завдання.

Під час попередньої перевірки рекомендації встановлено, що рішенням від 7 червня 2018 року № 134/зп-18 визначено склад колегії Комісії із членів Комісії ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 для перевірки практичних завдань із цивільної спеціалізації, які виконувались суддями, зокрема, 15 серпня 2018 року під час призначених рішеннями Комісії від 7 червня 2018 року іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Згідно з рішенням ВККСУ від 16 липня 2019 року № 128/зп-19 з огляду «на зміни в штаті Комісії, а саме – звільнення членів Комісії, припинення їх повноважень у зв’язку із закінченням строку, на який їх обрано (призначено), та зарахування до штату членів Комісії, а також роботу деяких членів Комісії у колегіях Комісії у інших процедурах, які на дату ухвалення рішення тривають, склалася ситуація, яка полягає в необхідності створення колегії Комісії для забезпечення продовження процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді», затверджено склад колегії Комісії для дослідження досьє і проведення співбесід у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та визначення результатів їх кваліфікаційного оцінювання із членів Комісії ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11.

Таким чином, твердження судді про невідповідність складу членів Комісії щодо його оцінювання на будь-якому етапі його проведення не відповідають дійсності та не свідчать про порушення порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді.

Водночас Корецький Д.Б. вказав, що у суддівському досьє розміщена неповна інформація про ефективність здійснення ним правосуддя, а бали, виставлені членами ВККСУ за виконане практичне завдання, є необґрунтованими.

Вища рада правосуддя вважає за необхідне вказати, що визначення кількості балів, отриманих суддями під час проведення кваліфікаційного оцінювання та оформлення суддівського досьє, є компетенцією саме ВККСУ.

Окрім цього, Корецький Д.Б. зазначив, що рішення ВККСУ від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 в частині визначення результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання судді, від 23 липня 2019 року № 653/ко-19 про відмову у перегляді виконаного Корецьким Д.Б. практичного завдання та від 25 липня 2019 року № 672/ко-19, яким Корецького Д.Б. визнано таким, що не склав іспит, є невмотивованими та такими, що постановлені з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з Основним Законом України незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 6 статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» саме Вища рада правосуддя наділена повноваженнями ухвалювати рішення про звільнення судді з посади.

Пунктом 1 розділу I Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатність судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Розділ III Положення визначає порядок проведення кваліфікаційного оцінювання.

Пунктами 35, 36, 37 розділу III Положення передбачено, що рішення Комісії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для подальшої участі судді (кандидата на посаду судді) у процедурах, передбачених Законом. Рішення Комісії про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для подальшої участі судді (кандидата на посаду судді) у процедурах, передбачених Законом. Рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.

Із системного аналізу Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вбачається, що кваліфікаційне оцінювання є тривалою процедурою, кожен з етапів якої визначений приписами Закону № 1402-VIII та Положення, дотримання вимог яких є обов’язковим задля забезпечення прозорого та об’єктивного результату.

Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» частину другу статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом четвертим, згідно з яким ВККСУ у пленарному складі може переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання (набрав чинності 5 серпня 2018 року).

Отже, законом надано право на перегляд рішення за результатами виконаного учасником іспиту практичного завдання до закінчення процедури кваліфікаційного оцінювання.

Суддя Корецький Д.Б. звернувся із заявою про перегляд рішення колегії у пленарному складі Комісії, тобто реалізував передбачене законом право до закінчення процедури кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 23 липня 2019 року № 653/ко-19 судді Суворовського районного суду міста Херсона Корецькому Д.Б. відмовлено у перегляді рішення Комісії від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.

У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що підстав для перегляду рішення Комісії про затвердження результатів складеного учасником іспиту практичного завдання не встановлено, при цьому причин відмови у вчиненні такої дії не зазначено. У рішенні вказано лише про перевірку рішення відповідно до Порядку шляхом використання спеціального програмного забезпечення, з використанням якого на момент оцінювання та перевірки виконаної роботи неможливо ідентифікувати її автора.

Вища рада правосуддя звертає увагу, що оскільки згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відмовляючи в перегляді рішення ВККСУ від 26 листопада 2018 року № 281/зп-18, Комісія повинна була керуватись нормами закону, який визначає підстави для відмови у перегляді відповідних рішень.

Втім, як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах свого рішення ВККСУ не зазначила жодної визначеної законом підстави для відмови у перегляді рішення, прийнятого колегією, за результатами оцінювання виконаного суддею практичного завдання.

Із рішення Комісії не вбачається, що ВККСУ встановлювала та перевіряла обставини, про які зазначав суддя у своїх заявах на обґрунтування сумнівів в об’єктивності оцінювання членами Комісії практичного завдання, які суттєво відрізняються.

Водночас встановлення таких обставин та належна мотивація рішення давали б можливість перевірити обґрунтованість відмови у перегляді рішення Комісією у пленарному складі, встановити, що кваліфікаційне оцінювання як на конкретному етапі, так і загалом здійснене відповідно до встановленої процедури.

Обґрунтування рішення Комісії лише посиланням на Порядок та спосіб використання спеціального програмного забезпечення, а також на спосіб визначення остаточного результату практичного завдання не може вважатися достатнім, оскільки таке рішення як складова процедури кваліфікаційного оцінювання, наслідком якого може бути звільнення судді з посади, повинно бути, перш за все, об’єктивним та повною мірою висвітлювати інформацію (давати відповіді на питання) щодо обґрунтованості його прийняття.

Наявність у рішенні, ухваленому під час кваліфікаційного оцінювання, мотивів як обов’язкової складової такого рішення є імперативною вимогою і додатковою гарантією дотримання під час кваліфікаційного оцінювання принципів об’єктивності та повного з’ясування обставин і забезпечення прав судді, стосовно якого воно проводиться.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що орган державної влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивованість рішень державних органів є запобіжником, необхідним для захисту особи від сваволі. Вмотивоване рішення також демонструє особі, чи була вона почута, дає можливість у подальшому висувати заперечення проти нього.

Надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним із принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення з урахуванням законної мети такого заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (наприклад, пункт 49 рішення від 2 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», пункт 67 рішення від 2 серпня 1984 року у справі «Malone v. United Kindom»).

Наведення мотивів ухваленого рішення є об’єктивною і формальною гарантією, якої вимагає пункт 45 Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів.

Процес та результат кваліфікаційного оцінювання повинні бути зрозумілими для безпосередніх учасників цих відносин (суддів), адже лише у разі наведення Комісією обґрунтованих мотивів можливо перевірити правомірність процедури та ухваленого рішення (як форми зовнішнього вираження дискреційних повноважень державного органу).

Отже, посилання Комісії лише на засоби (спеціальне програмне забезпечення) та спосіб визначення кінцевого результату виконаного суддею Корецьким Д.Б. практичного завдання без зазначення обставин, з урахуванням яких Комісією не встановлено підстав для перегляду рішення у пленарному складі, не дають змоги встановити дійсні підстави, з яких виходила Комісія під час ухвалення такого рішення, і мотивів його прийняття для можливості констатації дотримання належної процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

За таких обставин Вища рада правосуддя вважає, що відмова Комісії у перегляді рішення у пленарному складі без зазначення будь-якого обґрунтування, нормативно передбачених підстав для невчинення такої дії свідчить про недотримання належної процедури кваліфікаційного оцінювання.

Водночас 9 липня 2021 року адвокат Томчук М.В., який представляє інтереси Корецького Д.Б., надіслав на адресу Вищої ради правосуддя науковий висновок щодо відповідності вимогам статті 265 Цивільного процесуального кодексу України наданого на дослідження суддею Суворовського районного суду міста Херсона Корецьким Д.Б. судового рішення в межах кваліфікаційного оцінювання, передбаченого статтями 83–85 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Так, у вказаному висновку зазначено, що текст рішення, що наданий Корецьким Д.Б. для аналізу та підготовки наукового висновку, містить описову, мотивувальну і резолютивну частини, зміст рішення має всі елементи та відповідає вимогам статті 265 Цивільного процесуального кодексу України. Текст рішення, що наданий Корецьким Д.Б. для аналізу та підготовки наукового висновку, викладений діловою українською мовою, логічно та послідовно структурований без надмірного навантаження, є чітким і зрозумілим для прочитання і сприйняття.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції Вищої ради правосуддя.

Вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції Вищої ради правосуддя після розгляду на її засіданні подання Комісії про звільнення судді. За результатами розгляду такого подання Вища рада правосуддя приймає вмотивоване рішення, яким остаточно вирішує питання щодо кар’єри судді, яке є обов’язковим для виконання, зумовлює відповідні правові наслідки.

При цьому рішення Комісії про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання Комісії про звільнення судді Вища рада правосуддя може і не погодитися з висновком Комісії.

У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, які, зокрема, вплинули на об’єктивність оцінювання, Вища рада правосуддя не лише має право, а й зобов’язана запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб Вища рада правосуддя забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.

Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення Комісії про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9 грудня 2020 року № 9901/693/18).

У пункті 7.1 Рекомендацій щодо ефективного впровадження Основних принципів щодо незалежності судових органів (прийняті резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 1989/60 та схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 44/162 від 15 грудня 1989 року) вказано, що особливо пильно та уважно слід ставитися до формулювання умов, за наявності яких припиняється перебування судді на посаді. Важливо мати вичерпний перелік підстав для засвідчення нездатності судді продовжувати роботу на посаді.

Подібні за змістом положення закріплено в параграфі 49 Висновку Консультативної ради європейських суддів від 24 жовтня 2014 року № 17 щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади, де зазначено, що важливо, щоб існувала процесуальна справедливість в усіх елементах індивідуального оцінювання.

На переконання Вищої ради правосуддя, імперативні приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема статті 85 цього Закону, вимагають дотримання Комісією процедури проведення кваліфікаційного оцінювання як обов’язкової складової для ухвалення такого оцінювання, є гарантією дотримання прав особи, щодо якої таке оцінювання проводиться.

Враховуючи наведені правові норми та міжнародні рекомендації, недотримання Комісією регламентованої процедури кваліфікаційного оцінювання в частині нездійснення належного перегляду у пленарному складі рішення щодо результатів виконаного суддею практичного завдання без зазначення мотивів невчинення такої дії є підставою для відмови у задоволенні подання Комісії з рекомендацією про звільнення судді з посади.

Згідно з пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131, підпунктом 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, абзацом другим пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 56,

пунктом 12 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

відмовити у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Корецького Дмитра Борисовича з посади судді Суворовського районного суду міста Херсона на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

 

В. о. Голови

Вищої ради правосуддя                          В.К. Грищук

 

Члени Вищої ради правосуддя             О.Є. Блажівська

 

                                                                     С.М. Болотін

 

                                                                     В.І. Говоруха

 

                                                                    П.М. Гречківський

 

                                                                    Л.Б. Іванова

 

                                                                    Н.С. Краснощокова

 

                                                                    В.В. Матвійчук

 

                                                                    І.Б. Плахтій

 

                                                                   Т.С. Розваляєва

 

                                                                   В.В. Саліхов

 

                                                                   В.Г. Суховий

 

                                                                  Л.А. Швецова

 

                                                                  С.Б. Шелест