Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України «Про внесення зміни до пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо припинення контракту військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 8409, внесений 1 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Бабієм Р.В., Калауром І.Р., Васюком О.О., Власенком С.В., Фрісом І.П., Божиком В.І.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.
За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення зміни до пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо припинення контракту військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 8409, внесеного 1 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Бабієм Р.В., Калауром І.Р., Васюком О.О., Власенком С.В., Фрісом І.П., Божиком В.І.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
7 лютого 2023 року № 28/0/15-23
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроєкту № 8409
1. Проєкт Закону України «Про внесення зміни до пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо припинення контракту військовослужбовця під час дії воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 8409 (далі – законопроєкт № 8409), внесений 1 лютого 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Ватрасом В.А., Стефанчуком М.О., Бабієм Р.В., Калауром І.Р., Васюком О.О., Власенком С.В., Фрісом І.П., Божиком В.І.
Як убачається з пояснювальної записки до законопроєкту № 8409, основною метою його прийняття є забезпечення припинення контракту військовослужбовця під час воєнного стану у разі його обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Проєктом Закону запропоновано доповнити пункт 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» новим підпунктом «д», передбачивши, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з моменту оголошення мобілізації – протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації у зв’язку з обранням (призначенням) на посаду члена Вищої ради правосуддя.
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загалом будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація[1].
3. Верховною Радою України 2 червня 2016 року у процесі реалізації судової реформи було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Конституційними змінами були закладені нові підвалини організації та функціонування системи правосуддя.
Змінами до Конституції України передбачено створення нового органу – Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі.
21 грудня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», яким на законодавчому рівні було закріплено її юридичний статус, порядок формування та здійснення діяльності, а також деталізовано конституційні повноваження Вищої ради правосуддя.
Конституційно-правова природа Вищої ради правосуддя як органу державної влади характеризується колегіальністю, незалежністю, непідконтрольністю іншим органам державної влади; незалежністю її членів, які не підзвітні й не підконтрольні суб’єктам їх призначення (обрання); виконанням функцій державного управління у сфері формування суддівського корпусу; участю в адмініструванні судів; ухваленням рішень щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та участю у процедурі притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, що належить до публічних завдань держави.
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п’ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді (стаття 131 Конституції України).
Персональний склад Вищої ради правосуддя формується за принципом обрання (призначення) її членів.
Законодавче втілення судової реформи здійснювалося в мирний час. Режим функціонування та особливості статусу членів Вищої ради правосуддя, які забезпечували б безперервну роботу Вищої ради правосуддя у воєнний час, чинним законодавством не передбачалися.
Вища рада правосуддя є найвищим органом суддівського врядування, без повноцінної роботи якого неможливе нормальне функціонування судової системи. Безперебійна робота конституційного органу в умовах воєнного стану є вкрай важливою.
XІХ позачерговий з’їзд суддів України відбувся з 11 по 13 січня 2023 року, на ньому було обрано вісьмох членів Вищої ради правосуддя, серед яких – суддя, яка проходить військову службу.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 Конституції України).
Виконання військового обов’язку військовослужбовця є його безумовним обов’язком у період дії воєнного стану.
Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, виконання повноважень якої є конституційним обов’язком цього органу.
Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Вищої ради правосуддя. Засідання Вищої ради правосуддя у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя (частина друга статті 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Рішення Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні Вищої ради правосуддя, якщо інше не визначено цим Законом (частина перша статті 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя (частина третя статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), що потребує участі у засіданні практично всіх діючих членів Вищої ради правосуддя, відсутність декількох із них може призвести до неможливості ухвалення цього рішення.
Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя набуває повноважень з моменту складення присяги, але не раніше дня, наступного за днем закінчення повноважень відповідного члена Вищої ради правосуддя.
Член Вищої ради правосуддя складає присягу невідкладно після обрання (призначення) на посаду перед органом, який його обрав (призначив). Голова Верховного Суду складає присягу члена Вищої ради правосуддя на засіданні Пленуму Верховного Суду, на якому його обрано Головою Верховного Суду (частина друга статті 19 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Від початку повномасштабної війни в Україні до лав Збройних Сил України долучилися також представники правничих професій, у тому числі особи, яких може бути обрано (призначено) членами Вищої ради правосуддя.
Необхідність виконання членом Вищої ради правосуддя військового обов’язку може нести ризик недотримання принципу безперервності діяльності Вищої ради правосуддя, яка є найвищим конституційним органом суддівського врядування.
Від виконання військового обов’язку громадяни України звільняються на підставах, визначених законом (частина п’ята статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Протягом строку проведення мобілізації, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації контракт із військовослужбовцем припиняється (розривається) та військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Окремої підстави припинення контракту та звільнення з військової служби у зв’язку з обранням (призначенням) на посаду члена Вищої ради правосуддя з військової служби осіб в умовах оголошеного воєнного стану Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» не містить, що викликає труднощі при практичному застосуванні норм закону.
Законопроєктом № 8409 пропонується доповнити статтю 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» спеціальною підставою – припинення (розрив) контракту та звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом (з моменту оголошення мобілізації – протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану – до оголошення демобілізації) у зв’язку з обранням (призначенням) на посаду члена Вищої ради правосуддя.
Конституційно-правові гарантії діяльності членів Вищої ради правосуддя забезпечують реалізацію її повноважень та спрямовані на охорону визначеного Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами статусу Вищої ради правосуддя в Україні.
Прийняття зазначеного законопроєкту є необхідним для уникнення неузгодженостей при реалізації норм Конституції України під час виконання членом Вищої ради правосуддя, який є військовослужбовцем, своїх повноважень для забезпечення безперервної роботи конституційного органу в умовах воєнного стану.
З огляду на вказане Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 8409.
[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.
