Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Рибакової Валерії Віталіївни з посади судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 25 жовтня 2022 року надійшли заява Рибакової В.В. та додані до неї матеріали про звільнення з посади судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у відставку.
Рибакова Валерія Віталіївна, _____ року народження, Указом Президента України від 14 грудня 2005 року № 1764/2005 призначена строком на п’ять років на посаду судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, постановою Верховної Ради України від 13 січня 2011 року № 2934-VI обрана на посаду судді зазначеного суду безстроково.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Рибакової В.В. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі – Указ № 584/95).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95 у редакції, чинній на час призначення Рибакової В.В. на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
З 1 вересня 1996 року по 15 червня 2001 року Рибакова В.В. навчалася за заочною формою навчання у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, де отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», здобула кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом спеціаліста та додатком до нього.
Крім того, з 28 серпня 2004 року по 8 липня 2005 року Рибакова В.В. здобувала в Одеській національній юридичній академії освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Відповідно до статті 29 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту» в редакції, чинній на момент призначення Рибакової В.В. на посаду судді (далі – Закон № 1060-XII), структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.
В Україні встановлюються такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; молодший бакалавр; бакалавр; спеціаліст, магістр. Положення про освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 30 Закону № 1060-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 затверджено Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (далі – Положення).
Згідно з пунктом 31 Положення спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.
Пунктом 32 Положення передбачено, що освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Зазначена освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста складається із спеціальних дисциплін, у тому числі соціально-економічних, та різних видів практичної підготовки.
Таким чином, здобуття громадянином України освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста за умови відповідності іншим вимогам частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, а саме: вік не менше двадцяти п’яти років, стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживання в Україні не менш як десять років та володіння державною мовою, давало йому право бути рекомендованим кваліфікаційною комісією суддів на посаду судді.
Отже, здобуття Рибаковою В.В. у Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, тобто повної вищої юридичної освіти, давало їй право бути рекомендованою кваліфікаційною комісією суддів на посаду судді.
Водночас навчання у цьому навчальному закладі не може бути зараховано до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання відповідно до вимог Указу № 584/95, оскільки в період із 1 вересня 1996 року по 15 червня 2001 року вона здобувала освіту у вказаному вищому юридичному навчальному закладі за заочною формою навчання.
Крім того, наведеними вище нормативно-правовими актами у жодній редакції не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду навчання у вищих навчальних закладах після отримання вищої юридичної освіти, тому половина строку навчання Рибакової В.В. в Одеській національній юридичній академії з 28 серпня 2004 року по 8 липня 2005 року під час здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра також не підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку, оскільки наявність чи відсутність у неї вказаного освітньо-кваліфікаційного рівня не впливала на можливість призначення її на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 9901/778/18.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, чинної на час призначення Рибакової В.В. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Наведене свідчить про наявність у Рибакової В.В. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи у галузі права.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Рибакової В.В. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, дипломів, додатків до них, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Рибакової В.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: час роботи на посаді судді з дати призначення на посаду (14 грудня 2005 року) по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення (21 лютого 2023 року) – 17 років 2 місяці 7 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакової В.В., що дає їй право на відставку, становить 20 років 2 місяці 7 днів (із дати призначення на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про її звільнення).
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Рибакова В.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Рибакову Валерію Віталіївну з посади судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
