Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Сімоненко Валентини Миколаївни з посади судді Верховного Суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 31 січня 2023 року за вхідним № 53/0/6-23 надійшла заява Сімоненко В.М. про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Сімоненко Валентина Миколаївна, ____ року народження, постановою Севастопольської міської ради від 1 червня 1993 року обрана народним суддею Гагарінського районного народного суду міста Севастополя. Постановою Верховної Ради України від 15 жовтня 1998 року № 184-XIV обрана суддею Гагарінського районного суду міста Севастополя безстроково. Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2001 року № 2738-ІІI обрана суддею Апеляційного суду міста Севастополя. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2871-VI обрана суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Постановою Верховної Ради України від 5 листопада 2013 року № 675-VІІ обрана суддею Верховного Суду України. Указом Президента України від 30 серпня 2018 року № 259/2018 призначена на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Сімоненко В.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
В редакції, чинній на дату призначення Сімоненко В.М. на посаду судді, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» (у період з 10 лютого 1993 року до 5 липня 2001 року) суддею міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш двох років.
Відповідно до записів у трудовій книжці Сімоненко В.М., вона з 9 грудня 1991 року по 10 квітня 1992 року займала посаду начальника юридичного бюро малого виробничо-впроваджувального підприємства «МПСІК», з 13 квітня 1992 року по 29 травня 1993 року займала посаду помічника голови Гагарінського районного суду міста Севастополя.
Згідно з пунктом 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 9 лютого 2023 року № 36/0/15-23), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Верховного Суду Сімоненко В.М. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Сімоненко В.М. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню строк роботи на посаді судді – 29 років 9 місяців 1 день та додатково стаж роботи в галузі права (фактичний стаж) з моменту отримання нею вищої юридичної освіти у 1991 році до набуття статусу судді і зарахування 1 червня 1993 року на посаду судді, зокрема, стаж роботи на посаді начальника юридичного бюро Малого виробничо-впроваджувального підприємства «МПСІК» та стаж роботи на посаді помічника голови Гагарінського районного суду міста Севастополя – 1 рік 5 місяців 17 днів.
Отже, станом на дату ухвалення рішення загальний стаж роботи судді Сімоненко В.М., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 31 рік 2 місяці 18 день.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Верховного Суду Сімоненко В.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Сімоненко Валентину Миколаївну з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
