Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», реєстраційний № 8219, внесений 23 листопада 2022 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Іонушасом С.К., Бакумовим О.С., Медяником В.А., Захарченком В.В., Неклюдовим В.М., Дануцою О.А., Михайлюк Г.О., Бужанським М.А., Калауром І.Р., Ватрасом В.А.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.
За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», реєстраційний № 8219, внесеного 23 листопада 2022 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Іонушасом С.К., Бакумовим О.С., Медяником В.А., Захарченком В.В., Неклюдовим В.М., Дануцою О.А., Михайлюк Г.О., Бужанським М.А., Калауром І.Р., Ватрасом В.А., з урахуванням зауважень та пропозицій.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
13 квітня 2023 року № 360/0/15-23
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроєкту № 8219
1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», реєстраційний № 8219 (далі – законопроєкт № 8219), внесений 23 листопада 2022 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Іонушасом С.К. та іншими народними депутатами України.
Метою законопроєкту № 8219 є створення законодавчих умов для забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі також – ЄСІТС) у кримінальне провадження.
Автори законопроєкту зазначають, що законодавче забезпечення цього питання дасть змогу здійснити комплексну підготовку до початку функціонування ЄСІТС в судах, органах і установах системи правосуддя на належному рівні, що на практиці буде сприяти дотриманню прав та обов’язків учасників кримінального провадження, дотриманню строків, спростить та прискорить усі етапи судового розгляду, особливо в умовах воєнного стану.
Законопроєктом передбачається внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі також – КПК України).
Для забезпечення впровадження електронного суду пропонується внести зміни до статті 35 КПК України, передбачивши можливість подання до суду учасниками справи процесуальних документів в електронній формі з використанням ЄСІТС.
Запропоновано доповнити статті 135 та 136 КПК України, передбачивши можливість виклику учасника справи шляхом надсилання текстових повідомлень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пропонується доповнити статтю 336 КПК України з метою регламентації порядку проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.
Крім того, передбачається внесення змін до статей 385 та 387 КПК України, згідно з якими відбір та визначення присяжних проводяться з використанням модулів ЄСІТС.
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Під час опрацювання законопроєкту № 8219 Вищою радою правосуддя враховано позиції Верховного Суду, Ради суддів України та Національної школи суддів України, які цілком підтримали вказану законодавчу ініціативу.
3. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів.
Відповідно до конституційних засад організації державної влади в Україні Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі також – Закон № 1402-VIII) є спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частинами першою – третьою статті 151 Закону № 1402-VIII передбачено, що у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, з-поміж іншого, реєстрацію осіб в ЄСІТС, обмін документами, вчинення інших дій в електронній формі за допомогою ЄСІТС з використанням кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до закону.
27 квітня 2021 року Верховною Радою України ухвалено Закон України № 1416-ІХ (далі – № 1416-ІХ), яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України (далі також – КАС України, ЦПК України, ГПК України) та Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якими забезпечено функціонування ЄСІТС шляхом її поетапного впровадження.
Законопроєктом пропонується внести до КПК України аналогічні зміни, які забезпечать обмін документами між судом та учасниками судового процесу в електронній формі, а також дистанційну участь осіб у судових засіданнях.
У розширенні функціоналу електронного судочинства сьогодні зацікавлені як суд, так і всі учасники судового процесу.
Вища рада правосуддя в цілому підтримує передбачене законопроєктом № 8219 створення законодавчих передумов поетапного впровадження ЄСІТС та функціоналу електронного судочинства, яке забезпечить додаткові можливості розгляду справ у кримінальному провадженні.
Проте необхідно звернути увагу суб’єкта законодавчої ініціативи на необхідність приведення редакції запропонованих законопроєктом № 8219 змін до КПК України у відповідність до аналогічних норм КАС України, ЦПК України, ГПК України в редакції Закону № 1416-ІХ[1] з огляду на таке.
3.1. Законопроєктом пропонується абзац перший частини першої статті 35 КПК України викласти в такій редакції: «У суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі)». Такі самі зміни пропонується внести до інших положень цієї статті, а саме до абзацу восьмого частини першої, частин третьої, четвертої, шостої, сьомої статті 35 КПК України (в редакції законопроєкту № 8219).
Звертаємо увагу, що у Законі № 1402-VIII, Законі України «Про Вищу раду правосуддя», чинних редакціях КАС України, ЦПК України, ГПК України вживаються терміни «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система», «Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему», «Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)».
Зауважуємо, що правила нормопроєктувальної техніки вимагають єдності термінології, яка міститься в різних законодавчих актах. Визначення термінів повинно відповідати їх змісту, що міститься в чинному законодавстві, а також має бути однаковим у всіх законодавчих актах, які регулюють вказані правовідносини.
З огляду на викладене звертаємо увагу суб’єктів законодавчої ініціативи на необхідність при підготовці законопроєктів, які будуть передбачати внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частину сьому статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викласти у такій редакції:
«7. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або її окремі підсистеми (модулі) затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.».
3.2. Чинною редакцією абзацу сьомого частини першої статті 35 КПК України, як і іншими процесуальними кодексами (частина шоста статті 18 КАС України, частина шоста статті 14 ЦПК України, частина шоста статті 6 ГПК України), передбачено, що реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях) зобов’язані адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Абзацом сьомим частини першої статті 35 КПК України в редакції законопроєкту № 8219 встановлено, що, крім зазначених осіб, офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов’язковому порядку реєструють також фізичні особи – підприємці та юридичні особи, тобто розширюється перелік суб’єктів, для яких встановлюється обов’язок зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях).
Зауважуємо, що редакція цієї статті в частині переліку осіб, які зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях), запропонована законопроєктом № 8219, не відповідає чинним редакціям аналогічних статей КАС України, ЦПК України та ГПК України, що у разі прийняття цього законопроєкту призведе до неоднакового правового регулювання подібних правовідносин.
На вирішення зазначеного питання спрямований внесений до Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», реєстраційний № 7574-д від 11 жовтня 2022 року (далі – законопроєкт № 7574-д), який 4 листопада 2022 року прийнято Верховною Радою України за основу.
Законопроєктом № 7574-д передбачено внесення комплексних змін до процесуальних кодексів (КАС України, ЦПК України, ГПК України), у тому числі пропонується поширити обов’язок щодо реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС, крім раніше визначених осіб, на всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
З метою уникнення суперечностей у правовому регулюванні зазначеного питання передбачені законопроєктом № 8219 зміни мають бути узгоджені з положенням відповідних статей КАС України, ЦПК України та ГПК України (в редакції законопроєкту № 7574-д у разі його прийняття Верховною Радою України).
Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 8219 з урахуванням зауважень та пропозицій.
[1]27 жовтня 2020 року Вищою радою правосуддя рішенням № 2961/0/15-20 затверджено консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», реєстраційний № 3985 від 13 серпня 2020 року, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Бабієм Р.В. та іншими народними депутатами України (згодом – Закон України № 1416-ІХ). Зауваження, викладені Вищою радою правосуддя у консультативному висновку, щодо статей процесуальних кодексів України в редакції законопроєкту № 3985 враховані суб’єктом законодавчої ініціативи при ухваленні Закону № 1416-ІХ.
