Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Слинька Сергія Станіславовича з посади судді Верховного Суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 квітня 2023 року за вхідним № 269/0/6-23 надійшла заява Слинька С.С. від 7 квітня 2023 року про звільнення з посади судді Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
За результатами розгляду заяви судді Слинька С.С. встановлено таке.
Слинько Сергій Станіславович, ____ року народження. Рішенням ХІІІ сесії Київської міської Ради народних депутатів ХХІ скликання від 18 лютого 1993 року № 4 призначений народним суддею Печерського районного народного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 24 липня 1998 року № 58-XIV обраний суддею Київського міського суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2011 року № 2989-VI обраний на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Указом Президента України від 30 серпня 2018 року № 261/2018 призначений на посаду судді Верховного Суду у Касаційний кримінальний суд.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
На підставі статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
З матеріалів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що суддя Слинько С.С. станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення має 30 років 2 місяці стажу роботи безпосередньо на посаді судді.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Крім того, абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» встановлювалося, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», також було встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Ураховуючи, що Слинько С.С. вперше обраний на посаду судді у лютому 1993 року, тобто до прийняття Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/1995 та постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, які в сукупності діяли 16 років, ці нормативно-правові акти тривалий час давали заявнику право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, періоду проходження строкової військової служби.
З копій військового квитка та трудової книжки вбачається, що Слинько С.С. з 15 листопада 1977 року по 16 листопада 1979 року проходив строкову військову службу в армії. Отже, зарахуванню до стажу роботи, що дає судді право на відставку, підлягає період проходження такої служби – 2 роки 1 день.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
На час призначення Слинька С.С. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років (такі вимоги діяли з 10 лютого 1993 року до 5 липня 2001 року при обранні на посаду судді вперше).
Отже, право на зарахування стажу роботи за юридичною спеціальністю два роки мають судді, яких було обрано на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII на день їх обрання.
Вищу юридичну освіту суддя Слинько С.С. здобув 22 червня 1991 року (вечірня форма навчання), що підтверджується копією диплома (серія УВ № 879399), з якого вбачається, що Слинько С.С. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Правознавство».
Відповідно до записів у трудовій книжці Слинька С.С. він працював за юридичною спеціальністю:
з 13 грудня 1988 року по 25 липня 1989 року – на посаді юрисконсульта клінічної лікарні № 10 міста Києва;
з 26 липня 1989 року по 14 грудня 1992 року – на посаді правового інспектора праці Київського обласного комітету профспілки працівників державної торгівлі та споживчої кооперації, який 17 жовтня 1990 року був реорганізований у Київський обласний комітет профспілки працівників торгівлі і громадського харчування (під час роботи на вказаній посаді Слинько С.С. 22 червня 1991 року здобув вищу освіту);
з 15 грудня 1992 року по 25 лютого 1993 року – на посаді юрисконсульта Холдингової компанії «Лот».
Однак стаж роботи Слинька С.С. до здобуття вищої юридичної освіти неможливо зарахувати до стажу роботи на посаді судді з огляду на те, що стажем професійної діяльності за юридичною спеціальністю є стаж професійної діяльності особи після здобуття нею вищої юридичної освіти.
Отже, до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) судді Слинька С.С., вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, слід зарахувати стаж роботи з 22 червня 1991 року (після здобуття ним вищої юридичної освіти) на посадах правового інспектора праці Київського обласного комітету профспілки працівників торгівлі і громадського харчування та юрисконсульта Холдингової компанії «Лот» до обрання на посаду судді вперше 18 лютого 1993 року, який загалом становить 1 рік 7 місяців 27 днів.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
За результатами вивчення доданих до заяви належним чином завірених копій документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Слинька С.С. у відставку, а саме: паспорта громадянина України, актів про обрання, призначення на посаду судді, військового квитка, диплома про вищу освіту, трудової книжки, встановлено, що до стажу роботи Слинька С.С. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню:
стаж роботи безпосередньо на посаді судді – 30 років 2 місяці;
проходження строкової військової служби – 2 роки 1 день;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 1 рік 7 місяців 27 днів.
Загальний стаж роботи судді Слинька С.С., який дає йому право на відставку, становить 33 роки 9 місяців 28 днів.
Отже, стаж роботи Слинька С.С. на посаді судді становить не менше двадцяти років, що згідно із частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII надає йому право на звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Таким чином, суддя Верховного Суду Слинько С.С. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Слинька Сергія Станіславовича з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
