Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Щебуняєвої Лідії Леонідівни з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 березня 2023 року за вхідним № 224/0/6-23 надійшли заява Щебуняєвої Л.Л. та додані до неї матеріали про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у відставку.
Щебуняєва Лідія Леонідівна, ____ року народження, рішенням Донецької обласної ради народних депутатів від 25 лютого 1993 року обрана народним суддею Харцизького міського народного суду Донецької області. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 809-IV обрана на посаду судді місцевого Харцизького міського суду Донецької області безстроково. Указом Президента України від 7 квітня 2015 року № 203/2015 переведена на роботу на посаді судді Шевченківського районного суду міста Києва.
Згідно зі статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Відповідно до частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Станом на 25 квітня 2023 року стаж роботи Щебуняєвої Л.Л. на посаді судді становить 30 років 2 місяці.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» (у редакції, чинній на дату призначення Щебуняєвої Л.Л. на посаду судді) у період з 10 лютого 1993 року до 5 липня 2001 року суддею міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
За результатами вивчення доданих до заяви Щебуняєвої Л.Л. документів, а саме: довідки про роботу на посаді судді, копії трудової книжки, встановлено, що Щебуняєва Л.Л. з вересня 1982 року по березень 1993 року обіймала посаду юрисконсульта.
Наведене дає підстави для висновку про наявність у судді Щебуняєвої Л.Л. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково двох років роботи в галузі права.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 9 лютого 2023 року № 36/0/15-23, при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Отже, загальний стаж роботи судді Шевченківського районного суду міста Києва Щебуняєвої Л.Л., що дає їй право на звільнення у відставку, становить 32 роки 2 місяці, з яких 30 років 2 місяці – стаж роботи на посаді судді, 2 роки – стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначалася законом та надавала право для призначення на посаду судді (стаж роботи на посаді юрисконсульта).
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Щебуняєва Л.Л. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Щебуняєву Лідію Леонідівну з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
