X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
18.05.2023
492/0/15-23
Про надання консультативного висновку щодо законопроєкту № 9261

 

Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9261, внесений 2 травня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Калауром І.Р., Стефанчуком М.О., Дирдіним М.Є., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Горобцем О.С., Безуглою М.В., Швецем С.Ф., Фрісом І.П., Макаровим О.А., Фроловим П.В., Негулевським І.П., Кравчук Є.М., Медяником В.А., Лабою М.М., Захарченком В.В., Клочком А.А., Тарасенком Т.П., Мовчаном О.В., Нікітіною М.В., Торохтієм Б.Г., Вірастюком В.Я., Лічман Г.В., Зубом В.О., Потураєвим М.Р., Гривком С.Д., Кривошеєвим І.С., Грищенко Т.М., Заблоцьким М.Б., Санченком О.В., Кінзбурською В.О., Янченко Г.І., Яременком Б.В., Марчуком І.П.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

За результатами розгляду зазначеного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9261, внесеного 2 травня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Калауром І.Р., Стефанчуком М.О., Дирдіним М.Є., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Горобцем О.С., Безуглою М.В., Швецем С.Ф., Фрісом І.П., Макаровим О.А., Фроловим П.В., Негулевським І.П., Кравчук Є.М., Медяником В.А., Лабою М.М., Захарченком В.В., Клочком А.А., Тарасенком Т.П., Мовчаном О.В., Нікітіною М.В., Торохтієм Б.Г., Вірастюком В.Я., Лічман Г.В., Зубом В.О., Потураєвим М.Р., Гривком С.Д., Кривошеєвим І.С., Грищенко Т.М., Заблоцьким М.Б., Санченком О.В., Кінзбурською В.О., Янченко Г.І., Яременком Б.В., Марчуком І.П.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                    Григорій УСИК

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

18 травня 2023 року № 492/0/15-23

 

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроєкту № 9261

 

1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9261 (далі – законопроєкт № 9261), внесений 2 травня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Павлішем П.В., Калауром І.Р., Стефанчуком М.О., Дирдіним М.Є., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Горобцем О.С., Безуглою М.В., Швецем С.Ф., Фрісом І.П., Макаровим О.А., Фроловим П.В., Негулевським І.П., Кравчук Є.М., Медяником В.А., Лабою М.М., Захарченком В.В., Клочком А.А., Тарасенком Т.П., Мовчаном О.В., Нікітіною М.В., Торохтієм Б.Г., Вірастюком В.А., Лічман Г.В., Зубом В.О., Потураєвим М.Р., Гривком С.Д., Кривошеєвим І.С., Грищенко Т.М., Заблоцьким М.Б., Санченком О.В., Кінзбурською В.О., Янченко Г.І., Яременком Б.В., Марчуком І.П.

Законопроєкт № 9261 розроблений для забезпечення відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а також забезпечення функціонування та початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Проєктом Закону запропоновано внести зміни до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», встановивши, що в період дії воєнного стану призначення особи на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя здійснюється на підставі конкурсу. Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Щодо них також проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції», а також перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади».

Проєктом Закону також запропоновано внести такі зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя»:

1) уточнити вимоги до дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

На посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та відповідає одній з таких вимог: має стаж роботи на посаді судді не менше семи років; має стаж роботи на посаді прокурора не менше десяти років; має досвід професійної діяльності адвоката, зокрема щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше десять років; має сукупний стаж (досвід) зазначеної вище роботи (професійної діяльності) щонайменше десять років;

2) уточнити, що дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади за результатами конкурсу, який проводить Вища рада правосуддя в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, рішення про призначення на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя приймається після проходження кандидатом перевірки на доброчесність та відповідність встановленим для судді етичним стандартам, яка проводиться Вищою радою правосуддя відповідно до Положення про службу дисциплінарних інспекторів;

3) визначити, що організаційне забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів здійснюється структурним підрозділом секретаріату Вищої ради правосуддя;

4) встановити, що призначення заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів здійснюється із числа дисциплінарних інспекторів, а також не наділяти керівника служби дисциплінарних інспекторів повноваженням щодо погодження призначення дисциплінарних інспекторів;

5) узгодити між собою три різні положення: Положення про службу дисциплінарних інспекторів, Положення про дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя та Положення про дисциплінарну інспекцію;

6) уточнити, що днем початку здійснення дисциплінарного провадження є день отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або день прийняття відповідного рішення про відкриття дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя за власною ініціативою або день отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

7) уточнити, що прийняття рішення про повернення дисциплінарної скарги, а також розгляд скарг на рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності включається до дисциплінарного провадження;

8) узгодити термінологію статті 45 зі статтею 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також термінологію статті 42 зі статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

9) уточнити, що інспектор за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;

10) уточнити, що в разі наявності в матеріалах, підготовлених дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем, істотних недоліків, які унеможливлюють встановлення наявності або відсутності підстав для відкриття, відмови у відкритті дисциплінарної справи, у зв’язку із чим Дисциплінарна палата не може ухвалити рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, Дисциплінарна палата протягом 15 днів з дня отримання таких матеріалів може повернути відповідні матеріали разом зі скаргою дисциплінарному інспектору на доопрацювання. Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач зобов’язаний здійснити доопрацювання протягом десяти днів з дня повернення йому матеріалів, надавши Дисциплінарній палаті свій оновлений висновок;

11) уточнити, що в разі, якщо за результатами розгляду висновку і матеріалів дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача Дисциплінарна палата вбачає підстави для прийняття протилежного за змістом висновку, вона ухвалює відповідне рішення;

12) уточнити положення частини третьої статті 46 щодо затвердження відповідного рішення Вищою радою правосуддя;

13) передбачити право судді та скаржника на ознайомлення з проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя;

14) визначити, який день є днем утворення служби дисциплінарних інспекторів Вищою ради правосуддя, і встановити, що до дня утворення служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати – доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ;

15) віднести посади дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя до посад державних службовців категорії «Б».

Проєктом Закону України запропоновано також виключити з розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» пункт 6, який вичерпав свою дію, встановивши, що Вища рада правосуддя має оголосити відповідний конкурс протягом двох місяців з дня набрання чинності цим законопроєктом.

 

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загалом будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація[1].

 

3. Вища рада правосуддя, поділяючи позицію щодо необхідності якнайшвидшого відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя (далі також – ВРП), щодо законодавчої ініціативи, запропонованої законопроєктом № 9261, зазначає таке.

 

3.1. Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX) суттєво змінено процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Передбачено утворення у складі Вищої ради правосуддя служби дисциплінарних інспекторів ВРП (далі також – Служба). До повноважень Служби належить проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг щодо судді, підготовка проєктів ухвал і рішень Дисциплінарних палат ВРП та Вищої ради правосуддя в межах дисциплінарного провадження стосовно судді тощо.

Законом № 1635-IX також встановлено, що конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя оголошується після завершення оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду) критеріям професійної етики та доброчесності, але не пізніше одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно із чинною нормою Закону № 1635-ІХ конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя мав бути оголошений не пізніше 5 серпня 2022 року.

Однак з об’єктивних причин, зокрема через тривалу неповноважність Вищої ради правосуддя та повномасштабне вторгнення росії на територію України, конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів не було оголошено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1635-IX.

Через вказані обставини накопичилася значна кількість дисциплінарних скарг, які не розглядаються понад рік. Загальна кількість таких скарг – понад 9 000.

На думку Вищої ради правосуддя, її дисциплінарна функція є однією із ключових повноважень конституційного органу в системі правосуддя, яка має виконуватись перманентно.

Однак, ураховуючи обставини, які склалися, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя залежить виключно від законодавчих змін.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Водночас частиною п’ятою цієї статті визначено, що в період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Ураховуючи, що частиною першою статті 28 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції Закону № 1635-ІХ регламентовано, що дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя призначаються на посади за результатами конкурсу у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, формування служби дисциплінарних інспекторів під час дії воєнного стану неможливе.

Положення законопроєкту № 9261 про встановлення винятку зі статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо можливості проведення конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів та керівника такої служби в період дії воєнного стану, безумовно, розв’язує проблему із формуванням служби дисциплінарних інспекторів.

Призначення заступника керівника Служби є повноваженням Вищої ради правосуддя і не є процедурою, яка визначається Законом України «Про державну службу».

При цьому Вища рада правосуддя зазначає, що з метою недопущення створення небезпечного прецеденту щодо подальшого розширення переліку державних органів, у яких призначення на посади у воєнний час всупереч законодавству про правовий режим воєнного стану відбуватиметься згідно із загальною процедурою, доцільно передбачити можливість проведення, в разі необхідності, конкурсу на зайняття певних посад в органі державної влади в період дії воєнного стану виключно за наявності абсолютної можливості проведення такої процедури, що повинно визначатись у кожному конкретному випадку, як і нагальна необхідність його проведення.

Вказана обставина, на думку Вищої ради правосуддя, забезпечить беззаперечне дотримання принципу правової визначеності законодавчих актів.

При цьому Вища рада правосуддя пропонує виключити слово «виняток» із конструкції законодавчої норми пункту 22 статті 28 Прикінцевих положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Крім того, на підтримку Вищої ради правосуддя заслуговують пропозиції законопроєкту № 9261 щодо необхідності подання кандидатами на посади дисциплінарних інспекторів декларацій та проходження ними відповідних перевірок у період воєнного стану з метою запобігання виникненню сумнівів у їхній доброчесності.

 

3.2. Щодо положень законопроєкту № 9261 про внесення змін до статті 6 Закону України «Про державну службу», згідно з якими посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя віднесено до посади державної служби категорії «Б», Вища рада правосуддя зазначає таке.

Вимогами статті 28 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено низку функцій, які покладаються на дисциплінарного інспектора, зокрема проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, переданої йому за результатами автоматизованого розподілу справ; аналіз матеріалів дисциплінарних справ; збір у разі необхідності інформації, документів, інших матеріалів; підготовка проєктів ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді; аналіз матеріалів за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів і прокурорів, підготовка проєктів висновків та рішень Вищої ради правосуддя; аналіз та узагальнення практики здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалення рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

На думку Вищої ради правосуддя, вимоги до дисциплінарних інспекторів та їхні посадові обов’язки не співвідносяться з їхнім державним статусом та матеріальним забезпеченням.

Віднесення посади дисциплінарного інспектора до вищої категорії посад державної служби частково нівелює певні корупційні ризики, пов’язані зі здійсненням дисциплінарними інспекторами своїх повноважень, тому Вища рада правосуддя підтримує таку законодавчу ініціативу.

 

3.3. Проєктом закону № 9261 пропонується внести зміни до вимог до посади дисциплінарного інспектора, зокрема передбачити, що на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше семи років; 2) має стаж роботи на посаді прокурора не менше десяти років; 3) має досвід професійної діяльності адвоката, зокрема щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше десять років; 4) має сукупний стаж (досвід) зазначеної в пунктах 1–3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше десять років.

Проаналізувавши таку законодавчу пропозицію, Вища рада правосуддя загалом не має застережень та водночас підтримує зменшення професійного стажу для суддів (які є суддями у відставці) – кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів, ураховуючи специфіку діяльності служби дисциплінарних інспекторів щодо здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг стосовно суддів, що потребує специфічних знань, досвіду та практичних навичок у сфері судочинства.

Слід також зазначити, що конституційні та законодавчі вимоги до особи, яка обіймає посаду судді, є найвищими порівняно з представниками інших правничих професій та передбачають не лише професійну компетентність, а й відповідність критеріям доброчесності, підтверджену рішенням уповноважених органів у системі судоустрою.

Водночас Вища рада правосуддя пропонує передбачити однаковий стаж професійної діяльності у сфері права для кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів усіх правничих професій з метою дотримання балансу та рівних прав усіх правників і за аналогією з пунктом 2 частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонує передбачити, що на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя може бути призначений громадянин України, який, зокрема, має вищу юридичну освіту та відповідає одній з таких вимог: має науковий ступінь у сфері права, стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

 

3.4. Щодо положень законопроєкту № 9261, якими запропоновано внести зміни до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема щодо того, що за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 та 5 частини першої статті 44 цього Закону, дисциплінарний інспектор повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 та 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи, слід зазначити таке.

За вимогами пунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді; дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді; дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до частини четвертої цієї статті рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

На думку Вищої ради правосуддя, повернення дисциплінарної скарги на підставі пунктів 2, 3 та 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», щоб відповідати зазначеним вище критеріям (вмотивованість та остаточність), здійснюється виключно після ґрунтовної перевірки скарги щодо наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку судді.

Щодо інституційних гарантій здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів слід наголосити, що в Європейській Хартії про статус суддів, зокрема, зазначено, що дисциплінарні санкції можуть накладатися лише на підставі рішення, ухваленого за пропозицією чи висновком суду або органу, принаймні половина членів якого мають бути обраними суддями.

Таке саме положення закріплене і в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки CM/Rec (2010)12.

У разі невідповідності цим критеріям такі рішення не відповідатимуть принципу правової визначеності та законності, тому є потреба в законодавчо визначеному механізмі можливості їх додаткової перевірки колегіальним органом, у зв’язку із чим такі пропозиції підтримуються Вищою радою правосуддя.

 

3.5. Щодо врегулювання випадків, коли під час розгляду матеріалів інспектора Дисциплінарна палата може визнати їх незадовільними, передбачивши можливість направлення таких матеріалів на доопрацювання із чітким строком виконання (нова частина п’ята статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), зазначаємо таке.

Частиною третьою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарне провадження включає такі стадії:

1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;

2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Чинною статтею 46 цього Закону визначено порядок відкриття дисциплінарної справи. Відкриттям дисциплінарної справи завершується стадія попереднього вивчення матеріалів скарги за наявності підстав для передачі її до Дисциплінарної палати для розгляду та ухвалення рішення по суті справи.

Рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову в її відкритті ухвалюється Дисциплінарною палатою ВРП після розгляду висновку дисциплінарного інспектора, який складається за результатами попереднього вивчення матеріалів справи, та доданих до нього матеріалів. Дисциплінарна палата ВРП у будь-якому разі приймає рішення, яке відповідає її внутрішньому переконанню, за результатами аналізу наданих матеріалів скарги, а не складене інспектором ВРП виключно на підставі висновку. Таке рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Водночас частиною третьою цієї статті 46 передбачений запобіжник, відповідно до якого рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, або на вимогу дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача передається на затвердження до Вищої ради правосуддя у пленарному складі.

Новою частиною п’ятою статті 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту запроваджена новела щодо можливості направлення на доопрацювання Дисциплінарною палатою ВРП під час розгляду матеріалів інспектора в разі визнання їх незадовільними, з передбаченням чіткого строку доопрацювання.

Вища рада правосуддя звертає увагу суб’єкта законодавчої ініціативи, що запровадження зазначених положень убачається доцільним, але не на стадії попереднього розгляду дисциплінарної скарги. Така можливість має бути надана Дисциплінарній палаті ВРП на стадії розгляду дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, після передачі дисциплінарним інспектором – доповідачем висновку за результатами підготовки справи до розгляду, яка регламентується статтею 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Отже, підтримуючи загалом зазначені положення, вважаємо за доцільне включити їх до законопроєкту № 9261 як нову частину четверту статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Редакцію цієї частини також необхідно редакційно доопрацювати та привести у відповідність до інших положень цієї глави Закону України «Про Вищу раду правосуддя»: після слів «ця Дисциплінарна палата протягом 15 днів з дня отримання таких матеріалів» слова «повертає їх разом з дисциплінарною скаргою дисциплінарному інспектору – доповідачу на доопрацювання» – замінити словами «ухвалює рішення про повернення їх разом з дисциплінарною скаргою дисциплінарному інспектору – доповідачу на доопрацювання».

 

3.6. Із системного аналізу норм глави 4 «Дисциплінарне провадження щодо суддів» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» убачається необхідність визначення члена Вищої ради правосуддя – доповідача на стадії «підготовки дисциплінарної справи до розгляду» (пункт 2 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9261), оскільки автоматизований розподіл дисциплінарних скарг на цій стадії для визначення компетентної Дисциплінарної палати має здійснюватися члену Ради, обраному до такої палати.

 

3.7. Законопроєктом № 9261 пропонується внести зміни до статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», передбачивши, що за результатами підготовки справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач готує висновок та не пізніше тридцяти днів із дня відкриття дисциплінарної справи передає його для розгляду Дисциплінарною палатою, а також повідомляє суддю та скаржника про наявність такого висновку.

Суддя та скаржник мають право ознайомитися з висновком та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному Регламентом Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя в цілому не заперечує проти розширення прав судді та скаржника в межах дисциплінарного провадження, однак звертає увагу, що суддя та скаржник можуть бути повідомлені про наявність висновку виключно після передання такого висновку Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя, що передбачено абзацом другим частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки до цього моменту такий документ має статус проєкту.

Відповідно до пункту 233.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), створені у Раді документи, що передують розгляду та прийняттю рішень (висновки членів Ради, проєкти рішень тощо), не надаються для ознайомлення до дня прийняття відповідного рішення.

На думку Вищої ради правосуддя, законодавче закріплення припису, що ознайомлення зі створеними в Раді документами визначається Регламентом Вищої ради правосуддя, повною мірою відповідає якості законодавства та міжнародним стандартам щодо реалізації права судді на захист без необхідності дотримання окремих формальностей та не призведе до порушення принципу безсторонності судової влади.

 

3.8. Доцільною видається законодавча ініціатива стосовно того, що днем утворення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя є день заповнення не менше ніж двох третин посад дисциплінарних інспекторів, визначених структурою і штатним розписом Вищої ради правосуддя, за результатами конкурсу, оскільки такий підхід очевидно пришвидшить поновлення дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя.

 

3.9. Законопроєктом № 9261 запропоновано доповнити Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пунктом 237, яким передбачити, що тимчасово, як виняток з положень глави 4 розділу ІІ цього Закону, до дня утворення служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ, після отримання відповідної дисциплінарної скарги.

Такий доповідач не бере участі в голосуванні Дисциплінарної палати під час ухвалення рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Олександр Волков проти України» констатував, зокрема, що в Україні не забезпечено достатнє відділення судової гілки влади від інших гілок влади, що не гарантує незалежності суддів і захисту від порушень і свавілля при застосуванні дисциплінарних заходів. Суд зобов’язав Україну негайно здійснити реформування інституційної побудови судової системи та наголосив, що «представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент здійснення тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їх здатності виконувати свої обов’язки ефективно».

Це рішення стало відправною точкою для судової реформи в Україні, у чинних законодавчих процедурах формування складу Вищої ради правосуддя враховано абсолютну більшість зауважень і пропозицій міжнародних експертів, що дає можливість стверджувати про їхню відповідність основним європейським стандартам.

При опрацюванні законопроєкту № 5068 (у подальшому – Закон № 1635-IX) Вища рада правосуддя в консультативному висновку зазначила, що в перехідний період взагалі не передбачено порядку розгляду розпочатих дисциплінарних проваджень, які розподілені автоматизованою системою розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя, та порядку передачі незавершених справ дисциплінарним інспекторам[2].

Вказана обставина спричинила накопичення значної кількості дисциплінарних скарг, що об’єктивно унеможливлює дотримання дисциплінарним інспектором визначених законодавством строків розгляду таких скарг.

Незалежність судової влади є ознакою демократичної держави та її фундаментальною цінністю, яка забезпечує утвердження принципів верховенства права і є гарантією дотримання прав людини та основоположних свобод.

Незалежність судової влади та суду – це такий правовий режим відносин між судовою владою та іншими суб’єктами держави та суспільства, зокрема іншими гілками державної влади, а також у межах самої судової влади, який гарантував би дійсне дотримання незалежності та безсторонності суду і таке його сприйняття суспільством.

Судді як професійна спільнота, так і кожен суддя зокрема є підзвітними суспільству. Громадяни мають бути впевнені, що правосуддя здійснюється об’єктивно і неупереджено, а судді є гарантами дотримання принципів верховенства права.

Кожен суддя й судова влада загалом зберігатимуть легітимність і повагу громадян завдяки ефективності та якості своєї роботи. Професійні вимоги до суддів стосуються насамперед високого рівня компетентності, відповідності стандартам доброчесності та дотримання суддівської етики.

Дотримання суддями цих вимог – це певні гарантії та легітимні очікування суспільства, які забезпечуються, в тому числі, інститутом дисциплінарної відповідальності суддів.

Дисциплінарна відповідальність суддів, як одна зі складових підзвітності судді, покликана сприяти належному виконанню суддями своїх професійних обов’язків. Кожна особа в демократичній державі має право відреагувати на суддівське свавілля і порушення суддями стандартів доброчесності та професійної етики.

Тому національне законодавство має передбачати безперервну, ефективну, прозору та справедливу систему притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, спрямовану на підтримання впевненості суспільства у компетентності судді та в тому, що він / вона організовує своє професійне, публічне та приватне життя з дотриманням правил суддівської етики.

Неможливість виконання Вищою радою правосуддя однієї з ключових конституційних функцій суперечить, зокрема, принципам невідворотності та автономності дисциплінарної відповідальності, законності, рівності перед законом, незалежності та неупередженості.

Таке унормування, передбачене новим пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дасть змогу Вищій раді правосуддя відновити виконання дисциплінарної функції та частково зменшити кількість нерозглянутих дисциплінарних скарг щодо суддів ще до утворення служби дисциплінарних інспекторів.

Звертаємо також увагу на доцільність унормування в цьому пункті порядку розгляду дисциплінарних справ, відкритих до початку функціонування Служби.

Зокрема, новим пунктом 238 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що скарги, що на день утворення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя перебувають на попередній перевірці у членів Дисциплінарної палати (доповідачів), протягом п’яти днів з дня утворення Служби дисциплінарних інспекторів передаються дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя, визначеним для їх розгляду автоматизованою системою розподілу справ. Перебіг строку, визначеного пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, у таких дисциплінарних провадженнях переривається та розпочинається спочатку.

Вища рада правосуддя звертає увагу законодавця, що у разі прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження щодо судді, у разі сформування в цей період Служби, розгляд такої справи має здійснюватися Дисциплінарною палатою Ради без передання такої справи на повторний автоматичний розподіл дисциплінарному інспектору – доповідачу.

Така процедура дасть змогу дотриматися визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» положень щодо строків розгляду дисциплінарної справи та забезпечить принцип правової визначеності для всіх учасників дисциплінарного провадження.

Запровадження такого тимчасового механізму, як розгляд дисциплінарних скарг Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя до початку функціонування Служби, сукупно з нормою цього законопроєкту про вимогу оголошення конкурсу на посади дисциплінарних інспекторів протягом двох місяців з дня набрання чинності законом, а відповідно, і швидкого створення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, є суперечливим та утруднить практичну реалізацію мети законопроєкту № 9261.

Водночас Вища рада правосуддя пропонує визначити на законодавчому рівні, що початком функціонування Служби є відповідне рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене Вищою радою правосуддя згідно із Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та її Регламентом, затвердженим відповідним рішенням Ради зі змінами.

 

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 9261 з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

 

 

 


[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.

[2] Рішення Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2021 року № 435/0/15-21 «Про надання консультативного висновку щодо законопроєкту № 5068», https://hcj.gov.ua/doc/doc/356.