X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
06.06.2023
614/0/15-23
Про звільнення Коцюрби О.П. з посади судді Київського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Коцюрби Олександра Петровича з посади судді Київського апеляційного суду у відставку,

 

встановила:

 

17 травня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Київського апеляційного суду Коцюрби О.П. від 17 травня 2023 року про звільнення з посади судді у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, а також матеріали, що підтверджують право судді на відставку та відповідний стаж (вхідний № 384/0/6-23).

За приписами частини першої статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання ним заяви про відставку.

Відповідно до статті 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.

За результатами розгляду заяви судді Київського апеляційного суду Коцюрби О.П. встановлено таке.

Коцюрба Олександр Петрович, ____ року народження, відповідно до рішення ХІІІ сесії Київської міської ради народних депутатів ХХІ скликання від 18 лютого 1993 року № 4 обраний народним суддею Дніпровського районного народного суду міста Києва (на підставі наказу начальника Управління юстиції Київської міської державної адміністрації від 25 лютого 1993 року № 147/7 зарахований народним суддею вказаного суду із 23 лютого 1993 року), Указом Президента України від 4 лютого 1999 року № 120/99 звільнений з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-ІV Коцюрба О.П. обраний на посаду судді апеляційного суду Київської області безстроково, рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року № 2740/0/15-19 переведений до Київського апеляційного суду.

Відповідно до статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Законодавство, що діяло на час обрання Коцюрби О.П. народним суддею (відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів від 18 лютого 1993 року № 4), не регламентувало питань визначення стажу роботи, що дає судді право на відставку. Частина перша статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII), який набрав чинності 10 лютого 1993 року, лише визначала, зокрема, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень.

Натомість на час обрання Коцюрби О.П. на посаду судді апеляційного суду Київської області безстроково (відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-ІV) порядок визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, регламентувався частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII, яка набрала чинності 6 квітня 1994 року, а також Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», який набрав чинності 10 липня 1995 року.

Зокрема, в абзаці третьому статті 1 цього Указу закріплювалося, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби (ця норма діяла до 1 березня 2008 року).

Із копії військового квитка, доданої до заяви судді Коцюрби О.П. про звільнення у відставку, вбачається, що у період із 3 травня 1981 року по 10 червня 1983 року (2 роки 1 місяць 7 днів) Коцюрба О.П. проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії.

Як убачається з копії диплома, у 1986 –1992 роках Коцюрба О.П. навчався у Київському університеті імені Тараса Шевченка, де отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста, проте підтвердних документів про навчання за денною формою до заяви судді про звільнення у відставку не додано, у трудовій книжці Коцюрби О.П. відповідний запис відсутній, що з урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 9901/521/19 не дає підстав для зарахування половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.

У зв’язку з наведеним до стажу роботи судді Коцюрби О.П., що дає право на відставку, крім стажу роботи на посаді судді, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби (2 роки 1 місяць 7 днів).

Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», який набрав чинності 5 серпня 2018 року, статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту:

«2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».

Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у пункті 26 постанови від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19 (провадження № 11-882заі19) при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді; при цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного Закону, положення частини другої цієї статті як стаж, який зараховується додатково.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на час обрання Коцюрби О.П. народним суддею) право на зайняття посади судді районного (міського) суду мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Відповідно до наявних у трудовій книжці записів на день обрання Коцюрби О.П. народним суддею Дніпровського районного народного суду міста Києва він мав стаж роботи за юридичною спеціальністю понад два роки, який набув під час роботи у Міністерстві юстиції України (Української РСР).

Отже, додатково до стажу роботи Коцюрби О.П. на посаді судді підлягає зарахуванню також стаж роботи за юридичною спеціальністю, що вимагався Законом № 2862-XII для обрання на посаду судді районного (міського) суду, два роки.

Відповідно до доданих до заяви документів та визначених законодавством вимог стаж роботи судді Коцюрби О.П., що дає йому право на звільнення у відставку, на час ухвалення цього рішення становить 28 років 2 місяці 3 дні:

стаж роботи на посаді судді – 24 роки 26 днів;

період проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 7 днів;

стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), що надавав право для призначення на посаду судді, – 2 роки.

Отже, суддя Київського апеляційного суду Коцюрба О.П. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений у порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

звільнити Коцюрбу Олександра Петровича з посади судді Київського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

 

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя                Дмитро ЛУК’ЯНОВ