X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
11.08.2020
2373/0/15-20
Про відмову у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. про тимчасове відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича про тимчасове відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Людмили Павлівни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 7 серпня 2020 року (вх. № 7237/0/8-20) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. від 6 серпня 2020 року про тимчасове, до 15 серпня 2020 року, відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 343, частиною другою статті 387 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи. Клопотання містить розписку судді Синиці Л.П. про отримання його копії разом із додатками.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 7 серпня 2020 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А.

Заступник Генерального прокурора Мамедов Г.А., суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П. повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – заступник начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора – начальник першого відділу процесуального керівництва Семків Т.Г., суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П.

Представник Офісу Генерального прокурора підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Синиці Л.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П. заперечила проти задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає, що його подано з порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., представника Офісу Генерального прокурора Семківа Т.Г., суддю Городищенського районного суду Черкаської області Синицю Л.П., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. від 6 серпня 2020 року про тимчасове, до 15 серпня 2020 року, відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням її до кримінальної відповідальності не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.

Синиця Людмила Павлівна Указом Президента України від 12 січня 2007 року № 12/2007 призначена на посаду судді Городищенського районного суду Черкаської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4366-IV обрана на посаду судді вказаного суду безстроково.

Вищою радою правосуддя встановлено, що дізнавачем Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні № 42020000000001280 від 9 липня 2020 року за підозрою Синиці Л.П. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 343, частиною другою статті 387 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні Городищенського районного суду Черкаської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Синиця Л.П., судді Черненко В.О., Подорога Л.В., перебували на розгляді матеріали кримінального провадження № ___________________ стосовно ____OCOБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 146, частиною третьою статті 15, частиною другою статті 194, частиною першою статті 263 КК України, та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні (судова справа № __________, провадження № _____________).

Ухвалою суду від 2 травня 2019 року обвинуваченим, в тому числі ____OCOБА_1, продовжено строк тримання від вартою у державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» (далі – СІЗО) до 3 червня 2019 року.

Листом начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ____OCOБА__2 від 4 червня 2019 року № 23/1-32711-17 суддю Синицю Л.П. поінформовано, що ____OCOБА__1 є також свідком у кримінальному провадженні № ________________ від 4 серпня 2017 року та стосовно нього на підставі пункту 8 частини першої статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), статей 1–2, 19, 20–22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» постановою слідчого від 3 червня 2019 року застосовано як до свідка заходи безпеки у вигляді переведення його до іншого слідчого ізолятора (місця зі спеціальним режимом тримання), а саме із СІЗО до відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Як зазначає у клопотанні заступник Генерального прокурора Мамедов Г.А., у судді Синиці Л.П. після отримання у зв’язку зі службовим становищем відомостей у кримінальному провадженні № ______________, у тому числі щодо надання ______ОСОБА_1 показань, заявлених клопотань та застосування заходів безпеки до нього виник злочинний умисел перешкодити виконанню слідчими Офісу Генерального прокурора своїх службових обов’язків, завдань кримінального провадження та встановленню обставин, що підлягають доказуванню, шляхом створення перешкод у проведенні слідства та шляхом розголошення даних досудового розслідування.

Зокрема, 5 червня 2019 року о 16 год. 36 хв. суддя Синиця Л.П. під час відкритого підготовчого судового засідання з розгляду обвинувальних актів у кримінальному провадженні № ___________________ за участю учасників кримінального провадження та інших осіб у приміщенні зали судового засідання Городищенського районного суду Черкаської області винесла на розгляд питання про застосування до ____OCOБА_1 заходів забезпечення безпеки шляхом переведення його до іншого слідчого ізолятора.

При цьому суддя Синиця Л.П., незважаючи на заперечення присутнього в залі судових засідань ____OCOБА__2, поінформувала присутніх про зміст постанови про застосування заходів безпеки від 3 червня 2019 року та клопотання, яке надійшло від ____OCOБА_1, умисно розголосивши дані досудового розслідування у кримінальному провадженні № ________________. Як наслідок, ____OCOБА__1, побоюючись за своє життя та здоров’я, вимушений був заперечувати факт попереднього подання ним клопотання про забезпечення заходів безпеки та переведення до іншого слідчого ізолятора.

16 липня 2020 року заступник Генерального прокурора Любович О.А. склав повідомлення про підозру судді Синиці Л.П. у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною другою статті 343, частиною другою статті 387 КК України. Зазначене повідомлення про підозру на підставі доручення, підписаного заступником Генерального прокурора Любовичем О.А., 24 липня 2020 року вручене судді Синиці Л.П. прокурором третього відділу Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інші серйозні порушення прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Зюзем О.С.

Дії судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. кваліфіковано як умисний вплив у формі створення перешкод у проведенні досудового розслідування та розголошення даних досудового розслідування на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним своїх службових обов’язків, вчинений службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 343 КК України) та умисне розголошення даних досудового розслідування, вчинене суддею (частина друга статті 387 КК України).

Постановою прокурора строк дізнання у кримінальному провадженні № 42020000000001280 продовжено до тридцяти днів, тобто до 15 серпня 2020 року.

У клопотанні заступник Генерального прокурора Мамедов Г.А. зазначає, що наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні кримінального правопорушення не узгоджується з нормами Кодексу суддівської етики та встановленими ним морально-етичними принципами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Синиця Л.П., обіймаючи посаду судді, порушила присягу судді та вчинила кримінальні правопорушення, за одне з яких законом передбачено найсуворіше покарання – обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що унеможливлює здійснення нею правосуддя.

При цьому перебування Синиці Л.П. на посаді судді сприяло розголошенню відомостей кримінального провадження щодо вчинення, з-поміж іншого, особливо тяжкого злочину та перешкодило: встановленню і збору доказів стосовно організаторів вбивства журналіста Василя Сергієнка; наданню засобів та відомостей для приховування слідів тяжких і особливо тяжких злочинів шляхом розголошення відомостей про свідка у кримінальному провадженні; розголошенню відомостей, що не підлягають поширенню навіть за згоди особи, щодо застосованих заходів безпеки.

Заступник Генерального прокурора Мамедов Г.А. також зазначає, що перебування Синиці Л.П. на посаді судді може призвести до настання негативних наслідків, зокрема:

продовжуючи здійснювати правосуддя, суддя Синиця Л.П. зможе впливати у будь-який спосіб на суддів Городищенського районного суду Черкаської області, яких допитано як свідків, оскільки їм відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, обвинувачених _____ОСОБА_3, ____OCOБА_1, _____ОСОБА_4, __ОСОБА_5, ____ОСОБА_6 та ___ОСОБА_7____, які були свідками інкримінованих судді Синиці Л.П. дій, під головуванням якої здійснюється розгляд кримінального провадження № ___________________;

здійснюючи подальший судовий розгляд у кримінальному провадженні № ___________________, суддя Синиця Л.П. може вчинити дії щодо приховування матеріалів цього провадження, а також у різних процесуальних формах чинити вплив на обвинуваченого ____OCOБА_1 з метою схиляння його до надання або ненадання відповідних показань у розслідуваному провадженні;

зможе обґрунтовувати невиконання процесуальних обов’язків підозрюваної, неприбуття вчасно на виклики слідчого, прокурора та слідчого судді у кримінальному провадженні зайнятістю у судових засіданнях у зв’язку зі здійсненням правосуддя.

Крім того, заступник Генерального прокурора Мамедов Г.А. вказує, що тимчасове відсторонення судді Синиці Л.П. від здійснення правосуддя не вплине на здійснення судочинства у суді з огляду на кількість ухвалених нею рішень за період з 1 січня по 30 липня 2020 року. На думку заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А., суддя Синиця Л.П. об’єктивно позбавлена можливості виконувати обов’язки судді з дотриманням встановлених правил етики та без створення в учасників відповідних судових проваджень сумнівів у справедливості, безсторонності та неупередженості суду, про що свідчить неодноразове заявлення їй відводу у численних справах.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора).

Частиною третьою статті 155-1 КПК України передбачено, що клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно бути вмотивованим та відповідати вимогам частини другої статті 155 КПК України, а саме містити:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4) посаду, яку обіймає особа;

5) виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6) виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Дотримуючись порядку, визначеного Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя як суб’єкт кримінальних процесуальних відносин має керуватися також положеннями КПК України, що визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Одним із загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини третьої статті 132 КПК України).

Вища рада правосуддя зауважує, що 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII), яким шляхом внесення змін до чинного КК України запроваджено інститут кримінальних проступків та, зокрема, внесено зміни до статті 12 КК України і встановлено види кримінальних правопорушень (кримінальні проступки та злочини).

 Відповідно до частини другої статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

 Частинами третьою – шостою статті 12 КК України визначено класифікацію злочинів, з якої вбачається, що за вчинення діяння залежно від ступеня тяжкості може бути передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

 Разом із тим покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу (стаття 63 КК України).

Орган досудового розслідування ставить у провину судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. вчинення кримінальних проступків, передбачених частиною другою статті 343, частиною другою статті 387 КК України.

 При цьому ні санкція частини другої статті 343 КК України, ні санкція частини другої статті 387 КК України не передбачає застосування основного покарання у виді позбавлення волі, а покарання у виді штрафу, яке передбачено санкціями вказаних норм закону, не перевищує межі, визначені частинами третьою – шостою статті 12 КК України.

Зокрема, санкцією частини другої статті 343 КК України передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або арешт на строк до шести місяців  або обмеження волі на строк до чотирьох років. Санкцією частини другої статті 387 КК України передбачено застосування покарання у виді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Вища рада правосуддя зауважує, що з набранням чинності Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII редакційних змін зазнала також стаття 154 КПК України «Загальні положення відсторонення від посади». Зокрема, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Тобто такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, в тому числі тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, не може бути застосований до підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку. Зазначені обставини залишились поза увагою заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А., який просить відсторонити від здійснення правосуддя суддю Городищенського районного суду Черкаської області Синицю Л.П., яка підозрюється у вчиненні кримінальних проступків, а не злочинів.

Реалізуючи надані повноваження, Вища рада правосуддя зазначає, що застосування заходів процесуального примусу з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпечення його дієвості можливе лише за наявності підстав та в порядку, встановленому законом.

При цьому наявність в особи, яка звертається із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, сумніву в неупередженості судді під час здійснення правосуддя в інших справах, із чим, зокрема, заступник Генерального прокурора пов’язує численні заяви про відвід судді, не є предметом оцінювання Вищої ради правосуддя під час розгляду такого клопотання у порядку, визначеному статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 155-1 КПК України, та правовою підставою для застосування тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, оскільки оцінка таких обставин може бути надана судом апеляційної інстанції у порядку, визначеному КПК України, під час апеляційного перегляду рішень, ухвалених суддею у справах, про які вказує заступник Генерального прокурора у клопотанні, та в порядку дисциплінарного провадження стосовно судді.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Г.А. про тимчасове відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Разом із тим під час розгляду клопотання встановлено, що за вказаним фактом розголошення суддею Синицею Л.П. даних досудового розслідування 18 червня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № 42019000000001301 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 387 КК України.

Втім, як пояснила суддя Синиця Л.П., процесуальні дії у межах кримінального провадження № 42019000000001301 від 18 червня 2019 року з її участю не проводились, про будь-які процесуальні рішення у даному провадженні їй не відомо.

Натомість за цим самим фактом більш ніж через рік після відповідних подій прокурорами Офісу Генерального прокурора 9 липня 2020 року внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 343 КК України (№ 42019000000001280) та частиною першою статті 381 КК України (№42019000000001281).

При цьому внесенню 9 липня 2020 року до ЄРДР відомостей про вказані кримінальні правопорушення передувало неодноразове заявлення прокурорами Офісу Генерального прокурора, які підтримують державне обвинувачення, відводів колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області (головуючий суддя Синиця Л.П., судді Подорога Л.В., Черненко В.О.) у кримінальному провадженні № ___________________ стосовно ____OCOБА_1 та інших (судова справа № _______, провадження № ____________). Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року залишено без розгляду заяви про відвід, подані прокурорами Генеральної прокуратури України та Прокуратурою Черкаської області, у зв’язку з їх відкликанням. Ухвалою суду від 17 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви прокурора Офісу Генерального прокурора Малашич Ю.Ю. про відвід зазначеної колегії суддів за безпідставністю.

Водночас, як убачається із доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні 5 червня 2019 року як вільний слухач був присутній начальник першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ___ОСОБА_2, який висловлювався щодо неприпустимості розголошення в підготовчому судовому засіданні обставин вжиття заходів безпеки щодо обвинуваченого ____OCOБА_1 як свідка в іншому кримінальному провадженні.

 

Відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

Натомість всупереч вимогам частини першої статті 214 КК України відомості про кримінальне правопорушення за фактом розголошення суддею Синицею Л.П. у підготовчому судовому засіданні 5 червня 2019 року даних досудового розслідування вперше внесені до ЄРДР лише 18 червня 2019 року за № 42019000000001301, а згодом, повторно, 9 липня 2020 року за № 42019000000001280 та № 42019000000001281, хоча такі події відбувались у присутності начальника першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ____OCOБА__2, наділеного правом внесення відповідних відомостей до ЄРДР у разі самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Вказане в сукупності може свідчити про цілеспрямоване намагання шляхом зловживання процесуальними правами усунути суддю Синицю Л.П. від розгляду кримінального провадження № ___________________.

Згідно із частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя серед іншого вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Згідно із частиною другою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, в тому числі із власної ініціативи.

За наведених обставин Вища рада правосуддя вважає за необхідне звернутись до Генерального прокурора щодо виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності судді.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155-1 Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 63, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.3–19.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

 

відмовити у задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора Мамедова Гюндуза Айдиновича про тимчасове відсторонення судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Людмили Павлівни від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Звернутись до Генерального прокурора щодо виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, які порушують гарантії незалежності судді.

 

Голова Вищої ради правосуддя                              А.А. Овсієнко

Члени Вищої ради правосуддя                               І.А. Артеменко

                                                                                       О.Є. Блажівська

                                                                                       В.І. Говоруха

                                                                                       П.М. Гречківський

                                                                                        О.В. Маловацький

                                                                                        В.В. Матвійчук

                                                                                        О.В. Прудивус

                                                                                        Т.С. Розваляєва

                                                                                         М.П. Худик

                                                                                         Л.А. Швецова