Вища рада юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 грудня 2012 року про внесення подання про звільнення Сольоної Надії Михайлівни з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги та пропозицію члена Вищої ради юстиції від 20 листопада 2013 року про внесення подання про звільнення вказаної судді з посади, внесену за результатами перевірки відомостей, викладених у зазначеній рекомендації, а також висновок секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 17 грудня 2013 року,
встановила:
Сольона Надія Михайлівна Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначена суддею Роменського районного суду Сумської області, Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 переведена на посаду судді Роменського міськрайонного суду Сумської області, Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 296-VI обрана суддею цього ж суду безстроково. Характеризується негативно. Стаж роботи суддею – 11 років.
Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККС України або Комісія) за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи, відкритої за заявою голови апеляційного суду Сумської області Лугового М.Г. від 19 червня 2012 року № 01-11, прийнято рішення від 13 грудня 2012 року № 6294/дп-12, яким рекомендовано Вищій раді юстиції розглянути питання щодо внесення подання про звільнення Сольоної Н.М. з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги.
Провести перевірку відомостей, викладених у вказаному рішенні ВККС України, було доручено члену Вищої ради юстиції.
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції дійшов висновку про наявність підстав для внесення подання про звільнення Сольоної Н.М. з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги та вніс відповідну пропозицію від 20 листопада 2013 року.
На засіданні 17 грудня 2013 року секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Сольоної Н.М. з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача - члена Вищої ради юстиції, врахувавши пояснення судді, Вища рада юстиції вважає, що Сольона Н.М. підлягає звільненню з посади судді за порушення присяги, виходячи з наступного.
У провадженні судді Сольоної Н.М. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. У судовому засіданні 14 травня 2012 року вказана суддя запропонувала ОСОБА_1 написати заяву про залишення позову без розгляду, від чого останній відмовився. Того ж дня суддею оголошено перерву у слуханні справи у зв'язку з неявкою адвоката відповідача. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями начальника групи правової роботи центру Міністерства з надзвичайних ситуацій у м. Ромни ОСОБА_3 від 22 травня 2012 року, наявними в матеріалах дисциплінарної справи, який брав участь у справі в якості третьої особи і був присутній в судовому засіданні 14 травня 2012 року.
З рішення ВККС України вбачається, що після судового засідання ОСОБА_1 звернувся в усній формі до голови Роменського міськрайонного суду Сумської області Шунька Г.О. зі скаргою на дії судді Сольоної Н.М. На вказане звернення суддя відреагувала тим, що за місцем роботи позивача ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагалась викликати його для бесіди, в присутності співробітників, нецензурно висловлювалась і погрожувала позивачу звільненням з роботи. Ці обставини підтверджуються письмовими поясненнями співробітника ОСОБА_4 від 21 травня 2012 року.
ОСОБА_1 вважав таке ставлення судді Сольоної Н.М. упередженим, тому 25 травня 2012 року звернувся до суду із заявою про її відвід.
У своїх поясненнях, наданих ВККС України, суддя Сольона Н.М. зазначила, що у судовому засіданні 14 травня 2012 року вона намагалася примирити сторони та запропонувала позивачу залишити позов без розгляду, зауважила про відсутність тиску з її боку і заінтересованості у результатах розгляду справи. З пояснень судді вбачається, що справа була відкладена з підстав, передбачених законом, у зв’язку з поданням представником відповідача (адвокатом ОСОБА_5) заяви про неможливість участі у судовому засіданні через зайнятість в іншому процесі, а не з підстав неподання ОСОБА_1 заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Сольона Н.М. наголосила: викладене підтверджується копіями заяви ОСОБА_5 та журналу судового засідання від 14 травня 2012 року. Звернення ОСОБА_1, на думку судді, є заходами тиску на неї з метою усунення від розгляду справи за його позовом.
ВККС України також встановлено, що 31 травня 2012 року суддя Сольона Н.М. перебувала на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння і намагалася вийти в зал судових засідань для розгляду цивільних справ, про що було складено відповідний акт, підписаний заступником голови Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6, суддями ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Перебування судді Сольоної Н.М. у нетверезому стані також підтверджується письмовими поясненнями, наданими голові суду 01 червня 2012 року секретарем судових засідань ОСОБА_9, секретарем суду ОСОБА_10, помічником судді ОСОБА_11; доповідними заступника голови суду ОСОБА_6, керівника апарату цього суду ОСОБА_12 від 01 червня 2012 року на ім’я голови Роменського міськрайонного суду Сумської області; поясненнями суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 07 червня 2012 року, зверненням ОСОБА_13 від 01 червня 2012 року до голови суду, протоколом виборчої наради суддів від 01 червня 2012 року.
Головою Роменського міськрайонного суду Сумської області Шуньком Г.О. видано наказ від 11 червня 2012 року № 14-к, згідно з яким робочий день Сольоної Н.М. 31 травня 2012 року вважався прогулом і оплата за роботу не проводилася.
У своїх поясненнях, наданих ВККС України, суддя Сольона Н.М. не погоджується з твердженнями своїх колег та працівників суду, а документи, складені ними, вважає такими, які не можуть бути доказами її нетверезого стану, оскільки вони містять ряд суттєвих протиріч. Зазначає, що 31 травня 2012 року вона не перебувала у стані алкогольного сп’яніння, а у зв’язку з погіршенням стану здоров’я в цей день зверталася до лікарів Роменської ЦРЛ та вживала відповідні ліки. Це підтверджується записами лікаря, медичною довідкою, листком непрацездатності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя Сольона Н.М. оскаржила вищевказаний наказ у судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року позов Сольоної Н.М. задоволено, вищевказаний наказ скасовано.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року апеляційну скаргу Роменського міськрайонного суду Сумської області задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року – скасовано. Прийнято нову постанову про відмову Сольоній Н.М. у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року за касаційною скаргою Сольоної Н.М. відкрито касаційне провадження. З листа голови Вищого адміністративного суду України Темкіжева І.Х. від 21 січня 2014 року № 140/2/14-14 вбачається, що на теперішній час судове рішення за результатами розгляду касаційної скарги Сольоної Н.М. не прийнято.
Вищевказані обставини стали підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сольоної Н.М. (рішення ВККС України від 14 листопада 2012 року № 5832/дп-12), а в подальшому – прийняття рішення від 13 грудня 2012 року № 6294/дп-12 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення її з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги.
Вважаючи незаконними ці рішення ВККС України, Сольона Н.М. оскаржила їх до Вищого адміністративного суду України, посилаючись на неповноту та необ’єктивність дослідження Комісією її доводів та заперечень, а також на неповідомлення її про засідання Комісії, на якому розглядалося питання про відкриття дисциплінарної справи відносно неї.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року у задоволенні позову Сольоної Н.М. до ВККС України про визнання незаконними рішень відмовлено.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 4.1, 13.3 Регламенту ВККС України участь Сольоної Н.М. при розгляді питання про відкриття дисциплінарної справи не була обов’язковою. Згідно з вказаними нормами Регламенту про засідання Комісії було повідомлено шляхом розміщення відповідної інформації на веб-порталі Комісії, тому доводи щодо незаконності рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно неї є безпідставними.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку про відсутність зі сторони ВККС України порушень процедури прийняття рішення від 13 грудня 2012 року № 6294/дп-12.
Також Вищий адміністративний суд України у постанові зазначив, що вказаним рішенням ВККС України встановлено факт вимагання суддею Сольоною Н.М. від позивача ОСОБА_1 клопотання про залишення без розгляду позовної заяви та знаходження судді Сольоної Н.М. у стані алкогольного сп’яніння. Доказами цього є: скарга ОСОБА_1 голові суду на дії вказаної судді, пояснення співробітників позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та пояснення заступника голови суду ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8, помічника судді ОСОБА_11, секретаря судового засідання ОСОБА_9, секретаря суду ОСОБА_10, звернення ОСОБА_13 до голови суду, протокол виборчої наради суддів.
З наведеного вбачається, що Вищим адміністративним судом України встановлено законність та обґрунтованість рішення від 13 грудня 2012 року № 6294/дп-12, прийнятого ВККС України стосовно судді Сольоної Н.М.
Вища рада юстиції вважає, що така поведінка судді Сольоної Н.М. не може вважатися гідною та свідчить про порушення нею морально-етичних принципів поведінки судді.
Норми, спрямовані на вирішення етичних питань, пов’язаних зі статусом судді, закріплені у Кодексі професійної етики судді, затвердженому V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року (в редакції, яка діяла на час вчинення суддею вищезазначених дій). Судді мають прагнути додержувати цих норм у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві.
Статтями 1, 12 цього Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У відповідності до частини четвертої статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, серед іншого, зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, виявляти повагу до учасників процесу, додержуватись присяги судді.
Присяга судді, згідно зі статтею 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Порушенням суддею присяги відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», зокрема, є порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Вчинені суддею Сольоною Н.М. дії порочать звання судді, принижують авторитет судової влади і є безумовною підставою для внесення подання про звільнення її з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги.
Вища рада юстиції, керуючись статтями 27, 30, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу І, § 2.2 глави 1 розділу ІІ Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
внести подання до Верховної Ради України про звільнення Сольоної Надії Михайлівни з посади судді Роменського міськрайонного суду Сумської області за порушення присяги.
