Вища рада юстиції, розглянувши скаргу судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк Аліни Іванівни на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 липня 2013 року № 2047/дп-13, висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 15 січня 2014 року,
встановила:
Гуменюк Аліна Іванівна Указом Президента України від 04 серпня 2003 року № 802/2003 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду м. Києва. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2635-VI обрана безстроково. Стаж роботи суддею становить 10 років. Характеризується негативно.
Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККС України) 10 липня 2013 року за наслідками перевірки звернень народного депутата України Іоффе Ю.Я. та Сасова І.П. прийнято рішення про притягнення судді Гуменюк А.І. до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог процесуального законодавства під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
ВККС України вважає, що суддя Гуменюк А.І. порушила норми процесуального права щодо строків призначення справи до судового розгляду, а також суттєво обмежила учасників судового процесу у праві на ознайомлення з матеріалами справи та реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду у строк, визначений процесуальним законом, що відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Гуменюк А.І. звернулася до Вищої ради юстиції зі скаргою від 30 серпня 2013 року на вказане рішення ВККС України (рішення ВККС України отримала 30 липня 2013 року). Просить рішення скасувати, провадження у дисциплінарній справі закрити, оскільки вважає, що тривалість строку щодо призначення справи до розгляду пов’язана виключно із великим навантаженням та втратою довіри до свого помічника, в результаті чого з серпня 2011 року працювала без помічника.
Також Гуменюк А.І. не погоджується з доводами ВККС України щодо обмеження учасників судового процесу у праві на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки за весь час, поки справа не була передана до канцелярії, ніхто із учасників процесу із заявами про ознайомлення з матеріалами справи до суду не звертався.
За наслідками перевірки, проведеної на підставі доручення Голови Вищої ради юстиції, член Вищої ради юстиції дійшов висновку про часткове задоволення скарги судді Гуменюк А.І. (довідка від 13 листопада 2013 року).
Дисциплінарна секція Вищої ради юстиції на засіданні 15 січня 2014 року дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції скаргу судді Гуменюк А.І. задовольнити частково, рішення ВККС України від 10 липня 2013 року № 2047/дп-13 змінити, виключити з нього висновок щодо обмеження суддею Гуменюк А.І. учасників судового процесу у праві на ознайомлення з матеріалами справи, в іншій частині рішення ВККС України залишити без змін.
Вивчивши матеріали дисциплінарної справи та перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції, заслухавши його доповідь, врахувавши пояснення судді, Вища рада юстиції встановила таке.
З 23 липня 2012 року у провадженні судді Гуменюк А.І. перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АІСЕ Україна» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 27 листопада 2012 року.
Відповідно до частини другої статті 156 Цивільного процесуального кодексу України справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій підготовки до судового розгляду.
Суддею Гуменюк А.І. призначено справу через чотири місяці після відкриття провадження у справі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. При цьому копію судового рішення не було направлено сторонам у справі відповідно до вимог статті 222 Цивільного процесуального кодексу України.
З матеріалів судової справи вбачається, що до Шевченківського районного суду м. Києва 21 грудня 2012 року та 04 березня 2013 року надійшли заяви позивача ОСОБА_1 про направлення йому копії рішення від 28 листопада 2012 року для подальшого його оскарження в суді апеляційної інстанції.
Однак лише 08 квітня 2013 року рішення направлено позивачу.
На засіданні Вищої ради юстиції суддя погодилася з порушенням термінів розгляду справи, виготовлення судового рішення, при цьому зауважила, що вказані порушення пов’язані з її роботою без помічника протягом 7 місяців (з серпня 2011 року).
Слід зазначити, що на момент відкриття провадження у справі та ухвалення самого рішення суддя Гуменюк А.І. працювала разом із помічником, який був прийнятий на посаду помічника судді майже за п’ять місяців до відкриття суддею Гуменюк А.І. провадження у справі і призначення її до судового розгляду.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2012 року залишено без змін.
Крім того, суддею Гуменюк А.І. порушено строк здачі вказаної справи до канцелярії суду. Так, з копії контрольного журналу судових справ і документів, переданих для розгляду судді Гуменюк А.І., вбачається, що справа була передана до канцелярії суду тільки 08 квітня 2013 року.
Отже, протягом чотирьох місяців цивільна справа за позовом ОСОБА_1 перебувала у судді Гуменюк А.І. без передачі закінченого провадження до канцелярії суду, що обмежило позивача у реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду у строк, визначений законом.
Посилання Гуменюк А.І. на велике навантаження, у зв’язку з чим допущено вказані порушення, не є обґрунтованими, оскільки зі статистичних показників роботи суддів, надісланих листом голови Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В. від 31 жовтня 2013 року за № 55313/13-вих./01-08/к-54, вбачається, що середнє навантаження судді Гуменюк А.І. є майже однаковим у порівнянні з показниками інших суддів.
Доводи судді Гуменюк А.І. про те, що вона не обмежувала учасників судового процесу у праві на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки за весь час, поки справа не була передана до канцелярії, ніхто із учасників процесу із заявами про ознайомлення з матеріалами справи до суду не звертався, знайшли підтвердження.
У матеріалах цивільної справи міститься розписка позивача від 27 листопада 2012 року про ознайомлення з матеріалами справи. Будь-які інші заяви про ознайомлення відсутні.
На підставі вищевикладеного Вища рада юстиції, враховуючи характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь її вини, дійшла висновку про допущення суддею Гуменюк А.І. порушень норм процесуального права під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1, що відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для застосування до судді Гуменюк А.І. дисциплінарного стягнення у виді догани.
Враховуючи викладене, Вища рада юстиції, керуючись статтями 27, 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу I, главою 4 розділу II Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
1. Скаргу судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк Аліни Іванівни від 30 серпня 2013 року задовольнити частково.
2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 липня 2013 року № 2047/дп-13 стосовно судді Шевченківського районного суду м. Києва Гуменюк Аліни Іванівни змінити, виключити з нього висновок щодо обмеження суддею Гуменюк А.І. учасників судового процесу у праві на ознайомлення з матеріалами справи.
3. В іншій частині рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 липня 2013 року № 2047/дп-13 залишити без змін.
Голова Вищої ради юстиції О.В. Лавринович
