Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді господарського суду Сумської області Спиридонової Надії Олександрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 липня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) від 16 липня 2019 року (єдиний унікальний номер 7680/0/8-19) на дії судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. під час розгляду справи № 920/518/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 18 липня 2019 року матеріали скарги передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 листопада 2019 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю та скаржника про дату та час її засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надіслання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу на всі відомі адреси, які містяться у матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на засідання на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Спиридонової Н.О. та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
На засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, які відбулись 17 та 31 січня 2020 року, прибув представник судді – адвокат ОСОБА-1, суддя Спиридонова Н.О. та представник НАБУ не прибули, розгляд дисциплінарної справи було відкладено.
14 лютого 2020 року на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя прибули представник судді – адвокат ОСОБА-2, яка підтримала письмові пояснення судді, що надсилались на адресу Вищої ради правосуддя, та представник НАБУ ОСОБА-3, який підтримав доводи, викладені у дисциплінарній скарзі та додаткових письмових поясненнях, суддя Спиридонова Н.О. не прибула. Розгляд дисциплінарної справи було відкладено для виклику свідка ОСОБА-4.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 лютого 2020 року № 478/1дп/15-20 продовжено строк розгляду дисциплінарної справи на тридцять днів.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 березня 2020 року прибули представник судді – адвокат ОСОБА-2, представник НАБУ ОСОБА-3, та свідок ОСОБА-4, який був допитаний у засіданні, суддя Спиридонова Н.О. не прибула.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
24 травня 2019 року до господарського суду Сумської області надійшла позовна заява фізичної особи – підприємця ОСОБА-5 до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24 травня 2019 року позовну заяву (справа № 920/518/19) передано судді Спиридоновій Н.О.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 травня 2019 року (суддя Спиридонова Н.О.) прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи на 5 червня 2019 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 5 червня 2019 року у справі № 920/518/19 (суддя Спиридонова Н.О.) позов ОСОБА-5 до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року задоволено. Визнано незаконним (нечинним) та скасовано рішення Низівської селищної ради Сумського району Сумської області від 20 березня 2019 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ-1 площею 0,7578 га, яка знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-2.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, Низівська селищна рада Сумської області звернулась із відповідною апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року апелянту поновлено строк для подання скарги та відкрито провадження у справі за поданою скаргою.
Ухвалою суду від 10 грудня 2019 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника фізичної особи – підприємця ОСОБА-5 (позивач), який помер 9 серпня 2019 року.
На час розгляду дисциплінарної справи апеляційну скаргу Північним апеляційним господарським судом не розглянуто, остаточне рішення у справі № 920/518/19 не ухвалено.
У скарзі НАБУ зазначено, що рішенням Низівської селищної ради Сумського району Сумської області від 19 вересня 2018 року «Про звернення громадянина ОСОБА-5» відмовлено ОСОБА-5 у наданні дозволу на розробку проекту землевідведення для зміни цільового статусу надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки Низівської селищної ради Сумського району Сумської області з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ-1 по вул. ІНФОРМАЦІЯ-2 для її купівлі.
20 березня 2019 року Низівською селищною радою Сумського району Сумської області прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ-1.
З огляду на те, що внаслідок виконання рішення Низівської селищної ради Сумського району Сумської області від 20 березня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ-1 буде поділена та її частинам будуть присвоєні окремі кадастрові номери, що унеможливить придбання у власність такої ділянки ОСОБА-5, ОСОБА-4, на прохання та в інтересах ОСОБА-5 був підготовлений проект позовної заяви до господарського суду Сумської області про оскарження такого рішення.
Враховуючи наявність у ОСОБА-4 сумнівів щодо підсудності вказаного спору, останній звернувся за порадою з цього питання до знайомої – судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О.
7 травня 2019 року під час особистої зустрічі в приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: місто Суми, проспект Шевченка, 18/1, ОСОБА-4 запитав у судді Спиридонової Н.О. про можливість оскарження рішення Низівської селищної ради Сумського району Сумської області від 20 березня 2019, на що остання відповіла, що вивчить копії документів, які він надав, та повідомить свою думку. При цьому суддя Спиридонова Н.О. зауважила, що може зробити так, щоб позов потрапив на розгляд саме їй, та попросила зателефонувати через декілька днів.
20 травня 2019 року ОСОБА-4 на прохання судді Спиридонової Н.О. зателефонував їй та запитав, чи дивилася вона надані попередньо документи, на що Спиридонова Н.О. відповіла, щоб ОСОБА-4 готував позов та прийшов до неї в суд 21 травня 2019 року.
21 травня 2019 року у період з 12:30 до 13:00 ОСОБА-4 прийшов до приміщення господарського суду Сумської області, де зустрів суддю Спиридонову Н.О., яка повідомила, що вивчила документи та вважає, що позов підсудний господарському суду Сумської області, і вона готова розглянути справу. При цьому, як і в попередній розмові, суддя Спиридонова Н.О. запевнила ОСОБА-4, що зробить так, щоб справа потрапила на розгляд саме до неї, а тому позовну заяву необхідно залишити їй, а не здавати в канцелярію. Крім того, суддя Спиридонова Н.О. повідомила ОСОБА-4, що за постановлення рішення на користь ОСОБА-5 їй необхідно буде надати неправомірну вигоду, суму якої вона назве пізніше. Після цього суддя Спиридонова Н.О. забрала у ОСОБА-4 папку із позовом та доданими матеріалами.
21 травня 2019 року ОСОБА-4 звернувся із заявою до НАБУ про вчинення суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. злочину.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24 травня 2019 року справу № 920/518/19 за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА- 5 до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року передано судді Спиридоновій Н.О.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27 травня 2019 року (суддя Спиридонова Н.О.) прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи на 5 червня 2019 року.
31 травня 2019 року ОСОБА-4, побачивши в телефоні пропущений виклик від судді Спиридонової Н.О., передзвонив їй, проте відповіді не отримав.
У подальшому, 3 червня 2019 року, близько 10:00 ОСОБА-4 знову передзвонив Спиридоновій Н.О., суддя відповіла, що все там буде добре і їм потрібно зустрітися ввечері, де і коли вона повідомить пізніше.
Того самого дня близько 18:00 суддя Спиридонова Н.О. зателефонувала ОСОБА-4 та сказала, щоб він під’їхав до ІНФОРМАЦІЯ -3 (місто Суми), де вона його зустріне.
Приблизно о 18:15 3 червня 2019 року ОСОБА-4 прибув за вказаною адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3. Його зустріла суддя господарського суду Сумської області Спиридонова Н.О. Вони разом піднялися до квартири, де проживає суддя. Між ними відбулася розмова, під час якої суддя Спиридонова Н.О. запевнила, що в обговорюваній справі все буде добре і вона ухвалить рішення на користь ОСОБА-5. При цьому, маючи на меті отримати від ОСОБА-4 неправомірну вигоду, зазначила, що у цій справі спрощене провадження і рішення буде ухвалено в одному засіданні, тому 5 червня 2019 року зранку ОСОБА-4 має прийти до неї додому. На зауваження ОСОБА-4 про те, що у попередній розмові вони не домовилися про суму неправомірної вигоди, суддя Спиридонова Н.О. запропонувала назвати суму йому. ОСОБА-4 повідомив, що йому дають п’ять тисяч доларів і одну тисячу він хотів би залишити собі. Суддя Спиридонова Н.О. підтвердила, що погоджується отримати неправомірну вигоду у розмірі чотирьох тисяч доларів США. Крім того, суддя Спиридонова Н.О. повідомила, що «якщо питання не вирішиться в середу, то тоді вже ніяк, оскільки переносити засідання на інший день вона не буде, тому що збирається у відпустку».
5 червня 2019 року приблизно о 09:00 ОСОБА-4, прибувши за місцем проживання судді Спиридонової Н.О. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3, зателефонував їй, на що суддя попросила зачекати, а за декілька хвилин зателефонувала ОСОБА-4 та сказала підніматися до неї у квартиру.
Після того, як ОСОБА-4 зайшов до квартири, між ним та суддею Спиридоновою Н.О. відбулася розмова, під час якої ОСОБА-4 запитав у судді, чи можна буде одразу після судового засідання отримати рішення за результатами розгляду судової справи № 920/518/19, на що суддя відповіла, що не встигне підготувати текст рішення. Після цього ОСОБА-4 передав безпосередньо в руки судді Спиридоновій Н.О. раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі чотирьох тисяч доларів США. Отримані грошові кошти суддя Спиридонова Н.О. поклала на полицю шафи у коридорі.
Цього самого дня рішенням господарського суду Сумської області у справі № 920/518/19 (суддя Спиридонова Н.О.) позов ОСОБА-5 до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року задоволено.
21 травня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ-4 внесено відомості про вчинення суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Відповідно до повідомлення НАБУ від 20 грудня 2019 року станом на дату підписання письмового повідомлення про підозру суддя Спиридонова Н.О. до органу досудового розслідування або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України не з’являлась, про своє місце перебування не повідомляла, на роботу не вийшла.
Письмове повідомлення про підозру від 12 грудня 2019 року Спиридоновій Н.О. вручене у порядку, передбаченому КПК України, саме: надіслано поштою за місцем проживання, вручено адміністрації за місцем роботи, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання, а також дорослому члену сім’ї.
Стосовно обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, суддя Спиридонова Н.О. надала письмові пояснення, в яких зазначила, що вона знайома із ОСОБА-4, підтримує з ним ділові стосунки. ОСОБА-4 звертався до неї за консультацією стосовно того, чи підсудний спір, що виник між ОСОБА-5 та Низівською селищною радою Сумської області, господарським судам.
При цьому суддя зазначила, що не мала будь-якого відношення до порядку здійснення автоматизованого розподілу судової справи № 920/518/19.
Зазначила, що всі контакти з ОСОБА-4 у неї відбулись до проведення судового засідання у справі – 5 червня 2019 року, а тому він на той час не мав статусу представника позивача у розумінні статей 58, 60, 61 ГПК України, а все спілкування зводилось до звичайних буденних зустрічей. Вважає, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
Крім того, суддя Спиридонова Н.О. вказала, що вона не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4 від 21 травня 2019 року. Уповноважені особи Генеральної прокуратури України не вчиняють жодних дій для вручення їй повідомлення про підозру, при цьому їм відомо, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні. Ті підозри, що були надіслані Генеральною прокуратурою України на адресу житлово-експлуатаційної організації за місцем її проживання та господарського суду Сумської області, вважає неналежним врученням, з огляду на приписи КПК України. Вважає, що оскільки обвинувальний вирок стосовно неї судом не ухвалено, відсутні обставини для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за фактами, викладеними у дисциплінарній скарзі НАБУ.
Проте зазначене не змінює встановлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин, оскільки дисциплінарний орган не оцінює докази щодо їх належності та допустимості, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18) дійшла висновків щодо можливості використання таких доказів, як протоколи негласних слідчих розшукових дій під час дисциплінарного провадження, пославшись, в тому числі, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29 січня 2019 року (справи № 800/454/17 (П/9901/141/18) та № 9901/728/18 відповідно).
Дисциплінарна палата не досліджує питання наявності або відсутності вини Спиридонової Н.О. у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки перебіг кримінального провадження не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Стосовно пояснень судді Спиридонової Н.О. щодо розголошення даних досудового розслідування та перевищення службових повноважень у зв’язку із долученням до скарги матеріалів негласних слідчих дій та, відповідно, інформації з обмеженим доступом слід зазначити, що вони також не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Навіть у разі можливого допущення певних порушень режиму використання відомостей, отриманих у кримінальному провадженні, такі порушення не можуть бути оцінені в рамках дисциплінарного провадження стосовно судді та не змінюють змісту повідомлених у дисциплінарній скарзі відомостей.
Процедура доказування під час дисциплінарного провадження щодо суддів визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, як зазначалося вище.
Крім цього, законодавство про оперативно-розшукову діяльність передбачає навіть не право, а обов’язок підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, «інформувати відповідні державні органи … про порушення законодавства, пов’язані зі службовою діяльністю посадових осіб» (пункт 4 статті сьомої Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).
Оцінюючи дії судді Спиридонової Н.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала таке.
Як на підставу притягнення судді Спиридонової Н.О. до дисциплінарної відповідальності НАБУ посилається на фактичні дані та докази, встановлені під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4 від 21 травня 2019 року, які, на думку скаржника, підтверджують зазначені ним у скарзі відомості, а саме:
заява ОСОБА-4 від 21 травня 2019 року про вчинення злочину – висловлювання суддею Спиридоновою Н.О. прохання надати неправомірну вигоду за прийняття до розгляду та постановлення на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА-5 рішення у справі № 920/518/19;
протокол допиту свідка ОСОБА-4 від 21 травня 2019 року та від 3 червня 2019 року;
протокол допиту свідка ОСОБА-4 від 5 червня 2019 року;
протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА-4 від 5 червня 2019 року;
протокол обшуку квартири за місцем проживання судді Спиридонової Н.О. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3, від 7 червня 2019 року;
протокол огляду грошових коштів, вилучених під час обшуку квартири судді Спиридонової Н.О. від 7 червня 2019 року;
протокол допиту свідків ОСОБА-6, ОСОБА-7 від 7 червня 2019 року;
протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 3 червня 2019 року, 5 червня 2019 року.
Зокрема, будучи допитаним під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4 як свідок, ОСОБА-4 зазначив, що між ним та суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. відбулось декілька розмов та зустрічей поза межами приміщення суду у період з 7 травня по 5 червня 2019 року. Під час цих розмов та зустрічей він домовився із суддею Спиридоновою Н.О. про розгляд нею справи за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА-5 до Низівської селищної ради Сумського району Сумської області про скасування рішення від 20 березня 2019 року та ухвалення рішення на користь позивача. Суддя Спиридонова Н.О. повідомила йому про необхідність надання їй неправомірної вигоди за ухвалення відповідного рішення у справі, розмір цієї вигоди між ними було визначено як чотири тисячі доларів США.
ОСОБА-4 під час допиту як свідка 5 червня 2019 року повідомив про обставини та порядок передання ним судді Спиридоновій Н.О. неправомірної вигоди у розмірі чотири тисячі доларів США за місцем її проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3.
Також під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4 ОСОБА-7 та ОСОБА-8, допитані як свідки, повідомили, що працівниками НАБУ вони були запрошені як поняті при проведені обшуку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3. Під час обшуку один з детективів звернув увагу на пральну машинку, яка знаходилась у ванній кімнаті. Пральна машинка була накрита скатертиною зеленого кольору та приклеєна клейкою стрічкою. Під цією скатертиною детективом було знайдено грошові кошти: 2 пачки грошових купюр та жовтий поліетиленовий пакет, в якому була третя пачка грошових коштів. Усього було знайдено близько 16200 доларів США. Всі дії детективів зафіксовано за допомогою відеозапису.
Відповідно до протоколу огляду від 13 червня 2019 року оглянуто грошові кошти в іноземній валюті в сумі чотири тисячі доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку 7 червня 2019 року в квартирі судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3.
Встановлено, що серії та номери купюр, що були вилучені у судді Спиридонової Н.О. та упаковані в сейф-пакет № 0019275, повністю співпали із номерами та серіями купюр, що вручались свідку ОСОБА-4, відповідно до протоколу огляду, ідентифікації та вручення від 5 червня 2019 року, для подальшого використання під час проведення заходів із перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди суддею Спиридоновою Н.О.
З копії протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо,- відеоконтролю особи від 4 червня 2019 року вбачається, що 3 червня 2019 року між ОСОБА-4 та суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. відбулась зустріч біля будинку ІНФОРМАЦІЯ-3, а також у квартирі ІНФОРМАЦІЯ-3. Під час цієї зустрічі між ОСОБА-4 та суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. відбулась розмова, під час якої якої вони домовились про те, що в п’ятницю (5 червня 2019 року) відбудеться спрощене судове засідання у справі і рішення буде ухвалене на користь позивача. Суддя Спиридонова Н.О. також зазначила, що рішення буде ухвалено саме 5 червня 2019 року, оскільки надалі вона іде у відпустку. За ухвалення рішення у справі на користь позивача суддя Спиридонова Н.О. та ОСОБА-4 домовились про неправомірну вигоду у розмірі чотири тисячі доларів США.
З копії протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо,- відеоконтролю особи від 10 червня 2019 року вбачається, що 5 червня 2019 року о 09:13 відбулась зустріч між ОСОБА-4 та суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. за місцем проживання судді за адресою: ІНФОРМАЦІЯ-3, під час якої ОСОБА-4 передав грошові кошти судді Спиридоновій Н.О.
З копії протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо,- відеоконтролю особи від 10 червня 2019 року вбачається, що 5 червня 2019 року до початку судового засідання у справі № 920/518/19 між суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О. та представником позивача ОСОБА-4 відбулась розмова, щодо поданої позовної заяви, а саме суддею Спиридоновою Н.О. було виявлено певну інформацію, яка не стосувалась предмета позову. Під час цієї розмови суддя і представник позивача вирішували, яким чином виправити цю помилку, не відкладаючи розгляд справи на інший день, обговорювали обставини справи № 920/518/19 – конфлікт, що виник між фізичною особою – підприємцем ОСОБА-5 та Низівською селищною (сільською) радою Сумської області, а також обставини деяких інших судових справ, що перебували у провадженні інших суддів господарського суду Сумської області.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне зазначити, що рішення про притягнення судді Спиридонової Н.О. до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі відомостей, встановлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4, розпочатому стосовно неї за частиною третьою статті 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. При цьому Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не вирішується питання про обґрунтованість обвинувачення судді Спиридонової Н.О.
Слід зазначити, що дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Відповідно рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим більше, дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду при розгляді кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.
Під час дисциплінарного провадження надається оцінка тільки фактам, які можуть свідчити про наявність або відсутність в поведінці судді складу дисциплінарного проступку та про ступінь його вини. Встановлені під час дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішення в межах компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви№ 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.
Аналіз інформації щодо руху справи № 920/518/19, а саме: призначення справи до розгляду у скорочений час (з 27 травня на 5 червня 2019 року), відмова у відкладенні розгляду справи за клопотанням відповідача та у поновленні строку на подання відзиву на позову заяву, розгляд справи лише за наданими позивачем доводами та доказами без розгляду та вивчення доводів відповідача, а також інформація, яка міститься у долучених до дисциплінарної скарги зазначених окремих процесуальних документів у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ-4, вказує на спілкування поза межами судового засідання судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. та представника позивача фізичної особи – підприємця ОСОБА-5 – ОСОБА-4, узгодженість їхніх дій під час розгляду суддею Спиридоновою Н.О. справи № 920/518/19 з метою ухвалення рішення саме на користь позивача.
Крім того, у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з’явився свідок ОСОБА-4, який підтвердив факт позапроцесуального спілкування із суддею Спиридоновою Н.О. стосовно справи № 920/518/19 та ухвалення в ній рішення саме на користь позивача – ОСОБА-5.
Також ОСОБА-4 зазначив, що із суддею Спиридоновою Н.О. він знайомий з 2009 року та неодноразово звертався до неї із питаннями, які виникали у нього щодо застосування норм ГПК України. Вказав, що оскільки він давно представляє інтереси ОСОБА-5 у питаннях, що виникли із Низівською селищною радою Сумської області, останній запропонував йому значну премію – 5000 доларів США за виконану роботу, з урахуванням всіх судових справ, в яких він (ОСОБА-4) був представником. Намагаючись не втратити такий «заробіток», він звернувся із проектом позовної заяви до судді Спиридонової Н.О. для отримання консультації, обґрунтував занепокоєння цією справою, зокрема, розміром гонорару.
Свідок ОСОБА-4 підтвердив факт передачі ним судді Спиридоновій Н.О, на її прохання, позовної заяви із додатками, яка в подальшому була зареєстрована в суді та передана до провадження судді Спиридоновій Н.О. Яким чином ця позовна заява була розподілена саме до неї йому невідомо.
Також ОСОБА-4 вказав, що під час передачі ним позовної заяви судді, вона запитала у нього: «Сколько?». Свідок підтвердив факт домовленості між ним та суддею Спиридоновою Н.О. про розподіл майбутнього гонорару, за яким він отримує 1000 доларів США, а решта 4000 доларів США передається судді.
Крім того, свідок підтвердив спілкування із суддею Спиридоновою Н.О. за місцем її проживання та домовленість про те, що у справі відбудеться лише одне судове засідання, в результаті якого буде ухвалено рішення на користь позивача ОСОБА-5, а кошти судді мають бути передані до цього судового засідання.
Свідок ОСОБА-4 у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя підтвердив факт передачі працівниками НАБУ 5 червня 2019 року (до судового засідання у справі № 920/518/19) йому коштів у розмірі 4000 доларів США, складання відповідного протоколу у присутності понятих та проведення відеофіксації всіх дій. А також підтвердив факт передачі ним саме цих коштів у цей самий день зранку судді Спиридоновій Н.О. за місцем її проживання.
Також ОСОБА-4 вказав, що 5 червня 2019 року відбулось судове засідання у справі № 920/518/19, яке фактично складалось із двох частин – офіційної (здійснювалась фіксація відповідно до приписів ГПК України) та неофіційної (фіксація судового засідання не здійснювалась). Під час неофіційної частини судового засідання суддя Спиридонова Н.О. у присутності секретаря судового засідання зробила йому зауваження щодо змісту позовної заяви та запропонувала вирішити це питання негайно, надавши йому час для написання заяви про виправлення описок у позові та подачі його до канцелярії суду. В цей самий день нею була прийнята така заява до розгляду, заслухано його пояснення як представника позивача та ухвалено судове рішення за результатами розгляду позову.
Зазначені вище дії судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. порушують стандарти безсторонності суду та етичні норми поведінки судді.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є верховенство права.
Принцип верховенства права передбачає застосування норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), яка є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (пункт 1).
Як зазначається у пункті 11 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.
Крім того, Консультативна рада європейських суддів (далі – Висновок № 1 КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, є тісний зв’язок між незалежністю і об’єктивною неупередженістю. З цієї причини ЄСПЛ зазвичай розглядає ці дві вимоги разом («Фіндлі проти Сполученого Королівства», пункт 73).
У пункті 9 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – Висновок № 3 (2002) КРЄС ) констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень. Також у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які відповідали б вимогам справедливого суду та забезпечували б основоположні права. Обов’язки, покладені на суддів, мають визначатися таким чином, щоб гарантувати неупередженість суддів та їхню ефективну діяльність.
Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Отже, Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що дії судді Спиридонової Н.О. під час здійснення судочинства у справі № 920/518/19, які полягали у спілкуванні з довіреною особою позивача поза межами судового засідання, обговоренні питань грошової винагороди судді за ухвалення рішень на користь позивача та наступне ухвалення таких рішень, свідчать про упередженість судді Спиридонової Н.О., порушення вимог щодо справедливого та неупередженого розгляду справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та порушення основоположного права на справедливий суд.
Вказані дії мають умисний характер, оскільки суддя Спиридонова Н.О., допускаючи позапроцесуальні відносини під час розгляду справи № 920/518/19, діяла свідомо, упереджено, не могла не усвідомлювати неправомірності своїх дій, чим завдала істотної шкоди авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Кодексом суддівської етики, затвердженим XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу).
Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.
Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою зміцнення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримання незалежності судових органів (пункт 1.6); поведінка судді під час засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об’єктивності суддів та судових органів (пункт 2.2); суддя за можливості повинен обмежувати себе в здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь в судовому засіданні та виносити рішення у справах (пункт 2.3).
Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) КРЄС етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, мають завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають з цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 (2002) КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Зважаючи на викладене, дії судді Спиридонової Н.О., які полягали у позапроцесуальних відносинах із довіреною особою позивача у справі № 920/518/19, містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.
Стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:
«Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати.
У дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.
Під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах дисциплінарної справи доказам, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Склад дисциплінарного проступку і кримінального правопорушення істотно різняться. Зокрема, для дисциплінарного провадження важливим є встановлення фактичних обставин, які пов’язані з позапроцесуальними відносинами судді з учасниками судового розгляду та на підставі яких вирішується питання щодо наявності у таких діях судді складу дисциплінарного проступку.
Отже, питання наявності у діях судді Спиридонової Н.О. складу дисциплінарного проступку Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, яка діє в межах виключних повноважень встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, може вирішувати, надаючи самостійну оцінку обставинам дисциплінарної справи та наявним у ній доказам, оцінюючи їх у сукупності.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення.
З огляду на викладене Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що поведінка судді Спиридонової Н.О. під час розгляду справи № 920/518/19 свідчить про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Оскільки встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про умисність дій судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя Спиридонова Н.О. допустила усвідомлюючи протиправність своїх дій, чим завдала істотної шкоди правосуддю.
Така поведінка судді при виконанні професійних обов’язків викликає обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Із урахуванням встановлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дії судді господарського суду Сумської області Спиридонової Н.О. містять ознаки істотного дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За приписами пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк застосування до судді Спиридонової Н.О. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади не закінчився.
Як встановлено частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Спиридонова Надія Олександрівна Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 920/2009 призначена на посаду судді господарського суду Сумської області строком на п’ять років, Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 296/2017 призначена на посаду судді господарського суду Сумської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року № 1438/0/15-19 відряджена для здійснення правосуддя до господарського суду Харківської області строком на 1 рік із 14 червня 2019 року.
Відповідно до характеристики, підписаної головою господарського суду Сумської області, суддя Спиридонова Н.О. має стаж роботи на посаді судді 10 років, характеризується позитивно, зарекомендувала себе як освічений та кваліфікований юрист, з січня 2012 року по квітень 2014 року обіймала посаду заступника голови господарського суду Сумської області, за час роботи на посаді судді до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
За даними офіційних веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя Спиридонова Н.О. до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
З огляду на умисний характер грубих порушень, допущених суддею господарського суду Сумської області Спиридоновою Н.О., які свідчать про необ’єктивне та несправедливе здійснення правосуддя, враховуючи позитивну характеристику судді, відсутність іншого дисциплінарного стягнення, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,
вирішила:
притягнути суддю господарського суду Сумської області Спиридонову Надію Олександрівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
