Вища рада юстиції, розглянувши пропозиції членів Вищої ради юстиції від 09 квітня 2009 року та від 29 травня 2009 року про внесення подання про звільнення Кушнір Наталії Віталіївни з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги та пропозицію члена Вищої ради юстиції від 29 травня 2013 року про внесення подання про звільнення вказаної судді з посади за порушення присяги, внесену за результатами перевірки відомостей, викладених у вищевказаних пропозиціях членів Вищої ради юстиції, і висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 26 вересня 2013 року,
встановила:
Кушнір Наталія Віталіївна Указом Президента України від 28 грудня 1999 року № 1624/99 призначена на посаду судді Костопільського районного суду Рівненської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 343/2002 переведена на роботу на посаді судді Рівненського районного суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2005 року № 2345-IV обрана суддею цього ж суду безстроково. Характеризується позитивно.
До Вищої ради юстиції 13 квітня 2009 року надійшла пропозиція члена Вищої ради юстиції від 09 квітня 2009 року про внесення подання про звільнення Кушнір Н.В. з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги у зв’язку з недотриманням вимог законодавства при розгляді цивільних справ: № 1303/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним; № 2-1306/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дійсним; № 2-1292/08 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним; № 2-1304/08 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання договору дійсним.
Відомості, викладені у пропозиції, стали підставою для призначення перевірки, яка здійснювалася членом Вищої ради юстиції за дорученням Голови Вищої ради юстиції.
Також до Вищої ради юстиції 10 червня 2009 року надійшла пропозиція члена Вищої ради юстиції від 29 травня 2009 року про внесення подання про звільнення Кушнір Н.В. з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги у зв’язку з недотриманням вимог законодавства при розгляді вищезазначених цивільних справ.
Відповідно до листа Голови Вищої ради юстиції від 30 червня 2009 року вказану пропозицію направлено члену Вищої ради юстиції для врахування при проведенні перевірки відомостей, викладених у пропозиції члена Вищої ради юстиції.
За результатами проведеної перевірки член Вищої ради юстиції дійшов висновку про те, що відомості, викладені у вищевказаних пропозиціях членів Вищої ради юстиції, підтвердилися, про що надав Вищій раді юстиції відповідну довідку від 14 серпня 2009 року.
Разом з тим, відповідно до протокольної ухвали Вищої ради юстиції від 26 лютого 2013 року члену Вищої ради юстиції доручено провести перевірку щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_11 з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги за дії, вчинені під час розгляду справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання договору дійсним (доручення Голови Вищої ради юстиції).
За результатами проведеної перевірки член Вищої ради юстиції 29 травня 2013 року звернувся до Вищої ради юстиції з пропозицією (довідка перевірки (нова редакція)) про внесення подання про звільнення Кушнір Н.В. з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги.
Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад на засіданні 26 вересня 2013 року дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Кушнір Н.В. з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги.
Вивчивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши висновок секції Вищої ради юстиції, пояснення судді, Вища рада юстиції погоджується з пропозиціями членів Вищої ради юстиції та вважає, що суддя Кушнір Н.В. підлягає звільненню з посади за порушення присяги, з огляду на наступне.
Встановлено, що 21 липня 2008 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним. Позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № б/н від 04 січня 2007 року, укладений між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,41 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, зокрема 3,09 га ріллі в масиві № 19-32 /рілля/ та 0,32 га кормових угідь в масиві № 31-461 /сінокіс/ (справа № 2-1303/08).
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 17 липня 2008 року з проханням провести попередній розгляд справи за його позовом у його відсутність та звільнити його від сплати судових витрат, а також заява відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позову та проведення попереднього розгляду справи у їх відсутність.
Ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. від 21 липня 2008 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 призначена до попереднього судового розгляду на 21 липня 2008 року та звільнено позивача від сплати судових витрат.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року, постановленим під головуванням судді Кушнір Н.В., позов ОСОБА_1 задоволено.
Через Рівненський районний суд Рівненської області прокуратурою Рівненської області 06 листопада 2008 року було подано заяву про апеляційне оскарження рішення цього суду від 21 липня 2008 року, а 25 листопада 2008 року – апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 23 лютого 2009 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
В мотивувальній частині рішення апеляційного суду зазначено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) розміром 2,97 га в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП «Зірка», по 1/2 частині кожному згідно зі змінами від 15 березня 2000 року, внесеними до Сертифіката на право на земельну частку (пай) від 20 грудня 1996 року.
04 січня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу вищезгаданої земельної ділянки.
В пункті 3.2.5 зазначеного договору вказано, що сторони зобов’язані в строк до 09 січня 2007 року нотаріально посвідчити укладений правочин.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачі ухилилися від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для визнання цього договору дійсним у порядку, визначеному частиною другою статті 220 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Також відсутні докази того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали право власності на земельну ділянку площею 3,41 га для ведення особистого селянського господарства в масивах № 19-32, № 31-461, які розміщені на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, оскільки вказана обставина спростовується вищенаведеними змінами від 15 березня 2000 року до Сертифіката.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно зі статтею 210 цього Кодексу правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04 січня 2007 року не був посвідчений нотаріально та не була здійснена державна реєстрація, він фактично укладений не був. Окрім того, пунктом 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 04 січня 2007 року) (далі – ЗК України) заборонена купівля-продаж земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку та вилучення (викуп) земельних ділянок для суспільних потреб.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції скасував рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року з ухваленням нового рішення у справі.
З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що в заяві ОСОБА_1 від 17 липня 2008 року про проведення судового засідання без його участі та звільнення від сплати судових витрат не зазначено місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс позивача, не вказано, у якій справі провести розгляд без його участі. До того ж, на час прийняття судом цієї заяви від позивача цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в суді ще не було. Дата одержання судом позовної заяви – 21 липня 2008 року.
В заяві відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 17 липня 2008 року, яка міститься в матеріалах справи, про проведення судового засідання без їх участі та про визнання ними позовних вимог також не вказано їх адресу та не зазначено до якої саме справи має відношення ця заява. Крім того, відсутній штамп та реєстраційний номер суду.
Ухвала суду про призначення справи до розгляду, згідно з якою звільнено позивача від сплати судових витрат, постановлена 21 липня 2008 року.
Суддею Кушнір Н.В. у даній ухвалі суду не вказано, з яких підстав суд звільняє позивача від сплати судових витрат.
Відповідно до частин першої, третьої статті 82 ЦПК України (в редакції, чинній на день постановлення ухвали, згідно з якою звільнено позивача від сплати судових витрат) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Встановлено, що будь-яких підстав для звільнення від сплати судових витрат позивач не навів і доказів не надав.
Ухвала про відкриття провадження у справі постановлена суддею Кушнір Н.В. в день подання до суду позову. Згідно зі статтею 127 ЦПК України після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі – копія позовної заяви.
В матеріалах цивільної справи відсутні дані про направлення судом ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів відповідачам у справі, як це зазначено в статті 127 ЦПК України.
В рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року зазначено: «сторони в попереднє судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлялися заздалегідь та належним чином, клопотань від них про відкладення справи не надходило. На думку суду, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає проведенню попереднього судового засідання. Згідно з поданими до суду заявами просять провести попередній розгляд справи у їх відсутність, позивач позов підтримує повністю, відповідачі позов визнають. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору, при цьому з’ясування обставин справи проводиться на підставі доказів про подання яких було заявлено до і під час попереднього судового засідання».
Позовна заява одержана судом 21 липня 2008 року і того ж дня постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, а також проведено попереднє судове засідання. 21 липня 2008 року у цивільній справі ухвалено рішення суду по суті. Докази про належне повідомлення сторін у справі відсутні.
Позивачем ОСОБА_1 в описовій частині позовної заяви зазначено, що він купив земельну ділянку (пай) 2,97 га, а у позовних вимогах зазначено розмір ділянки – 3,41 га.
Докази того, що відповідачі мали право власності на земельну ділянку, площею 3,41 га для ведення особистого селянського господарства в масивах № 19-32, № 31-461, які розміщені на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області у цивільній справі відсутні.
В резолютивній частині рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року зазначено, що за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 3,41 га, хоча розмір земельної частки згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) № 4177 становить 2,97 га.
Крім того, Сертифікат на право на земельну частку (пай) не є правовстановлюючим документом. Відповідно до статті 126 ЗК України правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності на землю, є Державний акт.
У своїх поясненнях, наданих 10 березня 2009 року старшому оперуповноваженому відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_12, ОСОБА_3 (один з відповідачів) вказав, що йому нічого не було відомо про подання до суду позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку та визнання договору дійсним. В наданому йому договорі купівлі-продажу земельної ділянки міститься не його підпис (дані пояснення знаходяться в матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи № 70/24-09 відносно Кушнір Н.В. за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 375 КК України).
У своїх поясненнях, наданих 12 березня 2009 року старшому оперуповноваженому відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_13, ОСОБА_1 (позивач) зазначив, що обставини судового розгляду справи, а також суть позову йому не відома. Заяву щодо розгляду справи без його участі він написав на прохання юриста, який займався питанням щодо узаконення фактів придбання землі. В кінці липня 2008 року він одержав рішення Рівненського районного суду Рівненської області, ухвалене під головуванням судді Кушнір Н.В.
Також суддею Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. були допущені аналогічні порушення норм матеріального, зокрема частини другої статті 220 ЦК України та пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (що підтверджені рішенням апеляційного суду Рівненської області від 25 лютого 2009 року), та норм процесуального права при розгляді цивільної справи № 2-1306/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дійсним. Зазначений позов надійшов до суду 21 липня 2008 року та того ж дня розглянутий суддею Кушнір Н.В. по суті.
17 липня 2008 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним. В ній містилося прохання визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № б/н від 30 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_8, та визнати за ОСОБА_6 і за ОСОБА_7 в рівних долях право власності на земельну ділянку № 1 площею 4,59 га, що знаходиться на території Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області (справа № 2-1292/08).
17 липня 2008 року суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. постановила ухвалу про зменшення позивачам сплати судового збору у вищезазначеній цивільній справі до 51 гривні, посилаючись на тяжке матеріальне становище позивачів.
Того ж дня суддею Кушнір Н.В. постановлено ухвалу, якою призначено цивільну справу до попереднього судового засідання на 25 липня 2008 року.
До Рівненського районного суду Рівненської області позивачами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_8 подані заяви від 17 липня 2008 року про проведення попереднього розгляду справи у їх відсутність та про визнання позову.
25 липня 2008 року під час попереднього судового розгляду цивільної справи суддею Кушнір Н.В. ухвалено рішення суду про задоволення позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним.
До Рівненського районного суду Рівненської області прокуратурою Рівненської області 06 листопада 2008 року подано заяву про апеляційне оскарження рішення цього ж суду від 25 липня 2008 року, а 25 листопада 2008 року – апеляційну скаргу на зазначене рішення.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 19 березня 2009 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 липня 2008 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.
В мотивувальній частині рішення апеляційного суду вказано наступне.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 4,59 га, яка належить на праві власності ОСОБА_8 на підставі відповідного Державного акта серії ЯА № 028207, має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства.
30 травня 2008 року на виконання договору про створення простого товариства від 07 травня 2008 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1 площею 4,59 га, кадастровий № 1:56:246:820:00:04:027:0123, наданої для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з пунктом 15 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України (в редакції, чинній станом на 30 травня 2008 року) а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Угоди (в тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Колегія суддів апеляційного суду встановила, що ОСОБА_6 і ОСОБА_8, уклавши зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки, вчинили дії, які прямо заборонені чинним земельним законодавством, а тому в них відсутні підстави для вимоги про визнання договору дійсним.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Виходячи з наведених обставин, похідна вимога про визнання права власності на земельну ділянку також задоволенню не підлягає.
Апеляційним судом встановлено, що районний суд при вирішенні справи не звернув увагу на зазначені обставини, що призвело до ухвалення ним незаконного рішення.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд скасував оскаржуване рішення з ухваленням нового про відмову в позові.
В ухвалі Рівненського районного суду Рівненської області від 17 липня 2008 року про зменшення судового збору суддею Кушнір Н.В. не вказано, які докази підтверджують факт «тяжкого майнового становища позивачів». Таке зменшення розміру судового збору є безпідставним.
Крім того, суддя Кушнір Н.В. в ухвалі суду від 17 липня 2008 року вказує, що позивачі звернулись до суду із заявою про зменшення розміру судового збору, але в матеріалах цивільної справи такої заяви немає, а у позовній заяві таке прохання відсутнє.
В порушення статей 74, 76, 127 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду суддею Кушнір Н.В. справи) сторони у справі не були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні дані про направлення судом відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та направлення копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, як того вимагає стаття 127 ЦПК України. Доказів про те, що копія ухвали суду та копії доданих до неї документів були належним чином надіслані, в матеріалах справи немає.
В рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 25 липня 2008 року, постановленому під головуванням судді Кушнір Н.В., зазначено, що сторони в попереднє судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про місце та час його проведення повідомлялися заздалегідь та належним чином, клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд, в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 215 ЦПК України в мотивувальній частині вищевказаного рішення суду, не зазначив, з яких мотивів дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
В резолютивній частині рішення суду зазначено, що за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано право власності на земельну ділянку площею 4,59 га. Однак з договору купівлі-продажу вбачається, що покупцем земельної ділянки є лише ОСОБА_6.
У своїх поясненнях, наданих 26 вересня 2013 року на засіданні секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. зазначила, що всіх позивачів та відповідачів у вищезазначених справах вона особисто викликала на бесіду для того, щоб ознайомити з позовами, вручити повістки, з’ясувати їх думку для пришвидшення спору, а також особисто відбирала він них заяви про визнання позову, підтримання позову та розгляд справи у їх відсутність. Звільнила позивачів від сплати судових витрат з огляду на те, що останні були людьми похилого віку, а також врахувала їх матеріальне становище.
Щодо поспішного розгляду вищевказаних цивільних справ суддя Кушнір Н.В. зазначила, що 23 чи 24 липня 2008 року вона йшла у відпустку на два місяці. Проте, як вбачається з табелю обліку робочого часу за липень 2008 року Рівненського районного суду Рівненської області в графі Кушнір Н.В. до кінця липня місяця 2008 року проставлені виходи на роботу.
Стосовно датування 17 липнем 2008 року заяв позивачів та відповідачів (всього 7 заяв) про визнання позову та розгляд справи у їх відсутність суддя Кушнір Н.В. вказала, що це технічна помилка.
Разом з тим, такі пояснення судді Кушнір Н.В. не спростовують допущених нею порушень норм законодавства.
Крім того, до Вищої ради юстиції 09 жовтня 2013 року надійшла заява судді Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. від 09 жовтня 2013 року з проханням долучити нотаріально завірені заяви ОСОБА_14, ОСОБА_3 (датовані 07 жовтня 2013 року), а 14 жовтня 2010 року – заява Кушнір Н.В. від 10 жовтня 2013 року з проханням долучити нотаріально завірену заяву ОСОБА_1 (посвідчену 09 жовтня 2013 року).
У своїх заявах ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_1 повідомили про факти, що стосувалися відчуження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельної ділянки ОСОБА_1. Зазначили, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений в будинку ОСОБА_14 (матір ОСОБА_2,3).
Варто зазначити, що у вищевказаних заявах відомості суперечать поясненням ОСОБА_3, відібраних оперативними працівникам відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області в ході здійснення за дорученням прокуратури Рівненської області перевірки стосовно винесення суддею Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. рішень щодо визнання права власності на земельні ділянки, придбані всупереч вимогам законодавства.
У своїх поясненнях, наданих на засіданні Вищої ради юстиції 15 жовтня 2013 року, суддя Кушнір Н.В. зазначила, що вона погоджується з тим, що допустила порушення норм матеріального права та недостатньо уваги приділила для розгляду справ. Таку категорію справ вона розглядала вперше і досвіду по їх розгляду у неї не було.
Суддя також вказала, що всі вищезазначені справи до Рівненського районного суду Рівненської області надійшли ще до 21 липня 2008 року, але канцелярією суду вчасно не були зареєстровані.
Крім того, з приводу обставин справи № 2-1304/08 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 Вищою радою юстиції встановлено наступне.
За інформацією начальника територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області ОСОБА_15 від 13 липня 2009 року ОСОБА_9 є матір’ю судді Кушнір Н.В.
В ухвалі суду про відкриття провадження у справі, протоколі судового засідання та рішенні суду від 21 липня 2008 року зазначено прізвище судді ОСОБА_11.
Разом з тим, суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_11 надала пояснення голові ради суддів Рівненської області ОСОБА_16, в яких зазначила, що справу за позовом ОСОБА_9 вона не розглядала. Рішення датоване тим днем, коли були розглянуті аналогічні справи суддею Кушнір Н.В.
Секретар судового засідання Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_17 у своїх поясненнях від 27 лютого 2009 року, наданих голові ради суддів Рівненської області ОСОБА_16, зазначила, що 21 липня 2008 року вона була на роботі і перебувала в судовому засіданні з суддею ОСОБА_11. Того дня суддя ОСОБА_11 не розглядала справу № 2-1304/08 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання договору дійсним і судове засідання у ній не проводила. Також секретар вказала, що протокол судового засідання у цій справі вона не виготовляла і справу не підшивала.
З пояснень секретаря судового засідання Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_18 від 27 лютого 2009 року, яка зазначена секретарем в рішенні суду від 21 липня 2008 року у справі № 2-1304/08 за позовом ОСОБА_9, вбачається, що протокол судового засідання написаний і підписаний нею. Вона пояснила, що виготовила протокол судового засідання за шаблоном рішення суду. Суддя Кушнір Н.В. їй пояснила, що справу розглянула суддя ОСОБА_11. В судовому засіданні вона (ОСОБА_18) присутньою не була. Суддя ОСОБА_11 їй вказівок щодо протоколу судового засідання не надавала. Протокол судового засідання нею підшито до справи, справу оформлено і передано секретарю судових засідань ОСОБА_17 для підпису суддею.
Членом Вищої ради юстиції в ході проведеної перевірки встановлено, що не є можливим ідентифікувати голос головуючого в судовому засіданні, оскільки технічний запис не здійснювався і у справі відсутній носій технічної фіксації судового процесу у першій інстанції.
14 серпня 2009 року постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_19 порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів). В постанові зазначено, що невстановлені слідством особи шляхом внесення недостовірної інформації підробили рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року, яким задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_10 та визнано дійсним укладений раніше між ними договір купівлі-продажу земельної ділянки, наданої відповідачу на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства. У рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року вказано, що позов задовольнила суддя ОСОБА_11. В ході проведення дослідчої перевірки з’ясовано, що суддя ОСОБА_11 дане рішення не виносила і не підписувала.
З письмових пояснень секретаря судових засідань ОСОБА_18, наданих 24 грудня 2009 року старшому оперуповноваженому спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Рівненській області ОСОБА_20, вбачається, що рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_9 вона бачить вперше, а з приводу його винесення їй нічого не відомо. ОСОБА_18 зазначила, що у цивільній справі № 2-1304/08 вона особисто готувала протокол судового засідання від 21 липня 2008 року. Також вона повідомила, що заяву ОСОБА_10 від 17 липня 2008 року, у якій він визнає позовні вимоги та просить провести попереднє судове засідання без його участі, вона особисто не приймала, а запис на зворотній стороні заяви написала за вказівкою судді Кушнір Н.В. Хто готував рішення суду від 21 липня 2008 року їй невідомо.
ОСОБА_10 у поясненнях від 29 жовтня 2009 року, наданих старшому оперуповноваженому спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Рівненській області ОСОБА_20, зазначив, що він ніколи не укладав жодних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та нічого не знав про судовий спір з цього приводу. З громадянкою ОСОБА_9 ніколи не був знайомий та не укладав з нею будь-яких угод купівлі-продажу.
Разом з тим, суддя ОСОБА_11 у своїх поясненнях, наданих 29 жовтня 2009 року вищевказаному оперуповноваженому, вказала, що справи за позовом ОСОБА_9 в її провадженні не перебувало, рішення суду від 21 липня 2008 року вона бачить вперше, його особисто не готувала, не виносила і не підписувала. Громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не знає, такі прізвища вона чує вперше, та ніколи не здійснювала судочинства за їх участю.
При цьому ОСОБА_11 зазначила, що підписи, які проставлені від її імені в матеріалах вказаної цивільної справи виконані не нею, а іншою особою з наслідуванням її підпису, та вважає їх підробленими. З вищевказаного вважає всю цивільну справу сфальсифікованою. Хто міг це зробити, їй не відомо.
22 березня 2010 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_19 допитано у якості свідка ОСОБА_10 (в протоколі допиту прізвище ОСОБА_21). Під час допиту останній повідомив, що він ніколи не зустрічався і не укладав жодних угод з ОСОБА_9, жодних документів щодо продажу земельної ділянки не підписував, про наявність судової справи та судового рішення у ній з приводу його земельної ділянки дізнався вперше. В Рівненський районний суд Рівненської області не звертався та участі в судових засіданнях не брав, суддю ОСОБА_11 не знає.
29 березня 2010 року постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_19 у справі призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам-криміналістам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області. На вирішення експертизи поставлено питання: «Ким, ОСОБА_11 чи іншою особою виконані підписи від її імені у листі, який зареєстрований за № 2-1304 від 23 січня 2009 pоку, заяві ОСОБА_10 від 17 липня 2008 pоку, ухвалі про відкриття провадження від 21 липня 2008 pоку, копії рішення суду від 21липня 2008 pоку, протоколі судового засідання від 21 липня 2008 pоку?»
З висновку старшого експерта сектору технічної експертизи документів та почерку відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області від 07 квітня 2010 року № 226 вбачається, що за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в графі «суддя Рівненського районного суду» в листі районного суду № 2-1304 від 23 січня 2009 року, під резолюційним записом на заяві відповідача ОСОБА_10 від 17 липня 2008 року, в графі «суддя» в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21 липня 2008 року, в графі «суддя» в рішенні Рівненського районного суду від 21 липня 2008 року, в графі «суддя» в протоколі судового засідання від 21 липня 2008 року виконані ОСОБА_11.
Постановою слідчого слідчого відділу Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_22 від 02 листопада 2012 року кримінальна справа № 70/62-2009, порушена 14 серпня 2009 року за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 358 КК України, закрита на підставі пункту 2 статті 6 КПК України (що діяв на той час) за відсутністю складу злочину.
В даній постанові зазначено, що згідно з постановою про порушення кримінальної справи невстановлена особа шляхом внесення недостовірної інформації підробила рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2008 року, яким задоволено позов ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання договору дійсним.
Враховуючи, що суб’єктивна сторона злочину, передбаченого частиною першою статті 358 КК України характеризується прямим умислом і спеціальною метою – використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Оскільки під час досудового слідства об’єктивних даних, які б вказували на те, що невстановлена слідством особа навмисно, або переслідуючи злочинну мету внесла недостовірні відомості в рішення Рівненського районного суду Рівненської області здобуто не було, таким чином, в її діях відсутня суб’єктивна сторона даного злочину.
З відповіді в.о. прокурора Рівненського району ОСОБА_23 від 16 серпня 2013 року, наданої ОСОБА_11, вбачається, що постанова від 02 листопада 2012 року про закриття кримінальної справи скасована прокуратурою Рівненського району та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190180000968 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України. Дане кримінальне провадження скероване до слідчого відділу Рівненського районного відділу УМВС України в Рівненській області для здійснення досудового розслідування.
Разом з тим, з довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області вбачається, що 21 липня 2008 року у Рівненському районному суді Рівненської області розгляд цивільних і кримінальних справ здійснювали судді ОСОБА_24, ОСОБА_11, Кушнір Н.В. та ОСОБА_25, що підтверджується табелем обліку робочого часу Рівненського районного суду за липень 2008 року, затвердженим в.о. голови суду ОСОБА_11, а також журналами розгляду судових справ і матеріалів суддів ОСОБА_24, ОСОБА_11, Кушнір Н.В. та ОСОБА_25.
З контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді ОСОБА_11, вбачається, що в липні 2008 року ОСОБА_11 було передано для розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10.
21 липня 2008 року суддею ОСОБА_11 розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, що підтверджується журналом розгляду судових справ і матеріалів суддею ОСОБА_11. З цього журналу також вбачається, що вказана справа повернута суддею ОСОБА_11 до канцелярії суду.
Згідно обліково-статистичної картки на цивільну справу (позовне провадження) за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 справу розглянуто суддею ОСОБА_11.
З огляду на викладене, вбачається, що справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним Рівненським районним судом Рівненської області фактично не розглядалася.
Такі дії судді Кушнір Н.В. свідчить про її цілковиту зневагу до правосуддя, порушення ними основоположних принципів судочинства та нехтування вимогами законодавства, порочить звання судді та принижує авторитет судової влади, свідчить про відсутність у судді будь-яких морально-етичних принципів.
У своїх письмових поясненнях, що надійшли до Вищої ради юстиції 06 вересня 2013 року, суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_11 зазначила, що з відповідачем ОСОБА_10 вона не знайома. Будь-якої мети позбавити його земельної ділянки та підстав для цього у неї не було. Дану справу вона не розглядала і про її існування до певного часу взагалі не знала.
Суддя Кушнір Н.В. не просила її розглянути дану справу і винести рішення суду на користь ОСОБА_9. Такого бути взагалі не могло, оскільки рішення у справах вона виносить відповідно до вимог закону на підставі внутрішнього переконання, яке склалося під час слухання справи в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_11 зазначила, що в певний період часу вона була поставлена перед фактом, що справа канцелярією була розподілена їй та вже без неї була розглянута. У справі є рішення суду, винесене від її імені. Однак рішення суду у даній справі вона не підписувала.
У своїх поясненнях, наданих 26 вересня 2013 року на засіданні секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. вказала, що на момент надходження до суду позову ОСОБА_9 цивільні справи в суді розглядала тільки вона (Кушнір Н.В.) та ОСОБА_11.
Кушнір Н.В. пояснила, що вона попросила ОСОБА_11 розглянути справу за позовом її матері та пришвидшити її розгляд, зазначивши, що суть справи аналогічна тим трьом справам, які вона буде розглядати (за позовами ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_6). ОСОБА_11 попросила її зробити проект рішення суду та скинути на флеш-карті, а також попросила щоб секретар судового засідання ОСОБА_18 виготовила протокол судового засідання.
Також суддя Кушнір Н.В. стверджує, що рішення у справі за позовом ОСОБА_9 вона не ухвалювала.
Крім того, до Вищої ради юстиції 09 жовтня 2013 року надійшла заява судді Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. від 09 жовтня 2013 року з проханням долучити нотаріально завірені заяви ОСОБА_26 (посвідчена 14 червня 2013 року), ОСОБА_27, ОСОБА_10 (датовані 21 червня 2013 року).
У своїх заявах ОСОБА_10, ОСОБА_27 та ОСОБА_26 повідомили про факти, що стосувалися відчуження ОСОБА_10 земельної ділянки ОСОБА_9. Зазначили, що договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 був укладений в будинку ОСОБА_26 в її ж присутності.
Також у своїй заяві ОСОБА_10 вказав, що його прізвище в різних документах, які він уважно читає (у нього періодично виникають проблеми з рукою і він не в стані самостійно писати), зазначено і ОСОБА_10 і ОСОБА_21, з чого періодично виникали та виникають різні питання.
Варто зазначити, що відомості, викладені у вказаних заявах суперечать поясненням ОСОБА_10, наданих раніше в ході розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 358 КК України.
Відповідно до статей 6, 10 Закону України «Про статус суддів», який діяв на час порушення суддею Кушнір Н.В. вищенаведених вимог законодавства, при здійсненні правосуддя судді зобов’язані дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків і будь-яких дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.
Зазначені норми Закону також кореспондуються зі статтею 54 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що судді зобов’язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати та вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватись присяги судді.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» при здійсненні правосуддя судді повинні утверджувати гарантовану Конституцією та законами України незалежність та самостійність судів, підвищувати авторитет судової влади, забезпечувати обов’язковість судових рішень шляхом справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду та вирішення судових справ, дотримання присяги судді, належного правового реагування на факти тиску на них, втручання в судову діяльність та інші протиправні посягання на правосуддя. За наявності підстав вважати, що відбувається посягання на незалежність судді щодо неупередженого вирішення судових справ, він повинен вжити заходів для припинення такого посягання та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. Рішення в судовій справі має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи, під час якого не може надаватися перевага правовій позиції будь-якого учасника судового процесу, в тому числі прокурорів, захисників, представників юридичних та фізичних осіб. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є, зокрема, прийняття суддею від будь-яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.
Крім того, в Кодексі професійної етики судді, затвердженому V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року (чинному на той час), закріплено, що суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Також суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом.
У Розділі VII додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, наголошується, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» вчинення суддею дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумніви у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів є порушенням присяги судді.
Враховуючи викладене, Вища рада юстиції вважає, що суддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В. під час розгляду цивільних справ № 1303/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, № 2-1306/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5; № 2-1292/08 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 допустила порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень суду у вищезазначених справах, що було встановлено апеляційним судом Рівненської області, не здійснювала об’єктивне, неупереджене правосуддя, не підкорялася закону, а також дії судді Кушнір Н.В. по відношенню до справи № 2-1304/08 за позовом ОСОБА_9 (матері Кушнір Н.В.) викликають сумнів у її об’єктивності, неупередженості, у чесності судових органів, що є порушенням присяги судді і є безумовною підставою для її звільнення з посади за порушення присяги судді.
Вища рада юстиції, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 27, 30, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 7 § 3 глави 2 розділу І, § 2.2 глави 1 розділу ІІ Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
внести подання до Верховної Ради України про звільнення Кушнір Наталії Віталіївни з посади судді Рівненського районного суду Рівненської області за порушення присяги.
Голова Вищої ради юстиції О.В. Лавринович