Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Горяйнова Андрія Миколайовича з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку,
встановила:
8 червня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла заява Горяйнова А.М. про звільнення з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку.
Горяйнов Андрій Миколайович, ____ року народження. Указом Президента України від 10 лютого 1996 року № 122/96 призначений суддею Старокиївського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2001 року № 2297-ІІI обраний суддею зазначеного суду безстроково. Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 переведений на роботу на посаді судді новоутвореного Печерського районного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 11 червня 2009 року № 1514-VI обраний суддею Київського апеляційного адміністративного суду. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 переведений на роботу на посаді судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
На підставі статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Горяйнова А.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі – Указ № 584/95).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII, яка була чинною на час призначення Горяйнова А.М. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Ураховуючи викладене, до стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) судді Горяйнова А.М., вимога щодо якого визначалася законом та надавала право для призначення на посаду судді, слід зарахувати стаж роботи на посаді юриста МТП «Унікорт» з 1 червня 1995 року (після здобуття вищої юридичної освіти) до 26 січня 1996 року (дата звільнення з посади) – 7 місяців 25 днів.
Згідно з пунктом 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
З огляду на викладене за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Горяйнова А.М. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання, переведення на посаду судді, копій військового квитка, трудової книжки, диплома, архівної довідки, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Горяйнова А.М. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
період проходження строкової військової служби із 1 червня 1988 року до 27 квітня 1990 року – 1 рік 10 місяців 26 днів;
половина строку навчання за денною формою з 1 вересня 1990 року по 31 травня 1995 року – 2 роки 4 місяці 15 днів;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 7 місяців 25 днів (з 1 червня 1995 року до 26 січня 1996 року);
час роботи на посаді судді з дати призначення його на посаду (10 лютого 1996 року) по дату ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення (6 липня 2023 року) – 27 років 4 місяці 26 днів.
Отже, загальний стаж роботи судді Горяйнова А.М., що дає йому право на відставку, станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення про його звільнення становить 32 роки 4 місяці 2 дні.
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Горяйнов А.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Горяйнова Андрія Миколайовича з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
