Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кушнерика Мар’яна Петровича з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 червня 2023 року надійшли заява Кушнерика М.П. та матеріали про звільнення з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у відставку.
Кушнерик Мар’ян Петрович, ____ року народження, ухвалою Львівської обласної Ради народних депутатів I сесії першого демократичного скликання від 22 червня 1990 року обраний народним суддею Ленінського районного народного суду міста Львова. Постановою Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1896-ІІІ обраний суддею Галицького районного суду міста Львова безстроково. Постановою Верховної Ради України від 8 лютого 2007 року № 625-V обраний на посаду судді Львівського апеляційного адміністративного суду безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року № 2690/0/15-19 переведений на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду.
На підставі статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Із матеріалів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що станом на дату ухвалення рішення – 6 липня 2023 року суддя Кушнерик М.П. має стаж роботи на посаді судді 33 роки.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час обрання Кушнерика М.П. на посаду судді Ленінського районного народного суду міста Львова питання призначення (обрання) на посаду судді регулювалося Законом СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яким не регламентувалося питання обчислення стажу, що дає право на відставку.
Ураховуючи, що до набрання чинності 10 лютого 1993 року Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» законодавством не було передбачено права судді на звільнення у відставку, при визначенні стажу роботи на посаді судді підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на час обрання Кушнерика М.П. суддею Галицького районного суду міста Львова безстроково – 13 липня 2000 року (Постанова Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1896-ІІІ).
Саме така правова позиція покладена в основу постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року № 9901/382/18.
На час обрання Кушнерика М.П. на посаду судді Галицького районного суду міста Львова безстроково (13 липня 2000 року) питання визначення стажу, який давав судді право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на час обрання Кушнерика М.П. на посаду судді безстроково, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Додані до заяви Кушнерика М.П. про звільнення у відставку копії диплома та трудової книжки свідчать, що з 1 серпня 1980 року по 1 липня 1985 року він навчався за денною формою у Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка.
З огляду на наведене до стажу роботи Кушнерика М.П., який дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, слід зараховувати половину строку навчання, а саме 2 роки 5 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону СРСР від 4 серпня 1989 року № 328-I «Про статус суддів в СРСР», яка була чинною на час обрання Кушнерика М.П. на посаду судді вперше, народним суддею міг бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, мав вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Наведене свідчить про наявність у Кушнерика М.П. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково двох років роботи за юридичною спеціальністю.
Ураховуючи викладене, за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Кушнерика М.П. у відставку встановлено, що станом на 6 липня 2023 року загальний стаж роботи судді Кушнерика М.П., який дає йому право на звільнення у відставку, становить понад 20 років.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Кушнерик М.П. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, встановлений статтями 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з урахуванням пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кушнерика Мар’яна Петровича з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
