X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
06.07.2023
686/0/15-23
Про звільнення Черпіцької Л.Т. з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку

Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Черпіцької Людмили Тимофіївни з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 6 червня 2023 року надійшли заява Черпіцької Л.Т. від 6 червня 2023 року (вх. № 447/0/6-23) та матеріали про звільнення з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку.

Черпіцька (Шкляр) Людмила Тимофіївна, ____ року народження, Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1994 року № 211/94-ВР обрана суддею арбітражного суду Житомирської області. Законом України від 21 червня 2001 року № 2538-III «Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд» арбітражні суди України перейменовано на господарські суди. Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 106-IV Черпіцька (Шкляр) Л.Т. обрана суддею Житомирського апеляційного господарського суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1237-V обрана суддею Вищого адміністративного суду України безстроково. Указом Президента України від 21 вересня 2018 року № 289/2018 переведена на роботу на посаді судді Київського апеляційного адміністративного суду. Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2019 року № 2731/0/15-19 переведена на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.

Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час призначення судді Черпіцької Л.Т. питання визначення стажу, який дає судді право на відставку, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII).

Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.

Стаж роботи Черпіцької Л.Т. на посаді судді станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення становить 28 років 7 місяців 24 дні.

Крім того, абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Аналогічні положення викладено в пункті 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

Черпіцьку Л.Т. вперше обрано на посаду судді в жовтні 1994 року, тобто до прийняття Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/1995 та постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, які в сукупності діяли 16 років. Ці нормативно-правові акти тривалий час давали заявниці право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку, половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

Судова практика Верховного Суду в частині застосування статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» та пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» щодо обрахунку стажу, що дає право на відставку судді, та щодо перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання як до відставки суддів, які були призначені (обрані) суддями вперше до набрання чинності цими нормативно-правовими актами, так і до відставки суддів, які були призначені (обрані) суддями вперше під час дії зазначених нормативно-правових актів, є сталою (постанови Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 766/17221/16-а).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з’ясовується) Вищою радою правосуддя під час розгляду заяви про відставку (прийняття рішення про звільнення). Невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби та врахування для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

При вивченні доданих до заяви про відставку документів, а саме: копії трудової книжки, заяви судді, встановлено, що Черпіцька Л.Т. у 1991 році закінчила Харківський юридичний інститут імені Ф.Е. Дзержинського за денною формою навчання та отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація – юрист.

Отже, половина строку навчання Черпіцької Л.Т. у зазначеного вищому навчальному закладі – 1 рік 11 місяців підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку.

Частиною другою статті 137 Закону № 1402 (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) визначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402 (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.

Статтею 20 Закону України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про арбітражний суд» у редакції, чинній на час призначення Черпіцької Л.Т. суддею арбітражного суду Житомирської області (діяла до 30 березня 1997 року), було визначено, що на посаду арбітра арбітражного суду могла бути призначена особа, яка досягла на день призначення 25 років, мала вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.

З огляду на зазначене до стажу роботи Черпіцької Л.Т. на посаді судді, що надає право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню стаж роботи в галузі права тривалістю три роки.

За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Черпіцької Л.Т. у відставку, а саме: актів про обрання та переведення на посаду судді, копій паспорта, трудової книжки, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Черпіцької Л.Т. на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді – 28 років 7 місяців 24 дні; половина строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського – 1 рік 11 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) в галузі права, необхідний для призначення на посаду судді, – 3 роки.

Отже, загальний стаж роботи судді Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцької Л.Т., що дає їй право на відставку, станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 33 роки 6 місяців 24 дні.

Відповідно до частини першої статті 112 Закону № 1402-VIII суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Зокрема, згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.

Згідно зі статтею 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.

Додані до заяви документи свідчать, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцька Л.Т. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

звільнити Черпіцьку Людмилу Тимофіївну з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                 Григорій УСИК