Вища рада правосуддя, розглянувши лист Верховної Ради України від 29 жовтня 2021 року № 04-26/17-2021/334383, яким до Вищої ради правосуддя надіслано подання Вищої ради юстиції від 6 червня 2016 року № 53/0/12-16 про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва Єфімової Ольги Іванівни з посади за порушення присяги,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 1 листопада 2021 року листом Апарату Верховної Ради України від 29 жовтня 2021 року № 04-26/17-2021/334383 за вхідним № 8757/0/8-21 надійшло подання Вищої ради юстиції від 6 червня 2016 року № 53/0/12-16 із доданими до нього матеріалами про звільнення, зокрема, судді Апеляційного суду міста Києва Єфімової О.І. з посади за порушення присяги.
Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 25 січня 2023 року вказане подання передано члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В. для здійснення підготовки до розгляду Вищою радою правосуддя.
За результатами розгляду зазначеного подання Вища рада правосуддя встановила таке.
Єфімова Ольга Іванівна, ____ року народження, рішенням Київської міської ради народних депутатів VII сесії XХI скликання від 12 грудня 1991 року № 19 обрана народним суддею Дарницького районного народного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обрана суддею Київського міського суду (згодом – Апеляційний суд міста Києва) безстроково.
31 березня 2016 року Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімової О.І., відкриту за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 10 червня 2015 року № 57/02-15, встановила у діях суддів ознаки порушення присяги та ухвалила рішення № 709/0/15-16 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення, зокрема, Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва.
Вища рада юстиції визнала обґрунтованим висновок Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 10 червня 2015 року № 57/02-15.
Під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження стосовно суддів Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімової О.І., Вища рада юстиції дійшла висновку, що слідчі судді застосували запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою всупереч нормам Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) та практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Залишаючи без змін ухвали слідчих суддів першої інстанції, судді Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімова О.І., порушили норми кримінального процесуального законодавства України та не врахували практику ЄСПЛ. Незважаючи на те, що слідчі судді у зазначених справах обрали підозрюваним запобіжні заходи з порушенням прав особи у кримінальному провадженні, судді Апеляційного суду міста Києва дійшли висновку, що під час постановлення ухвал слідчими суддями не було допущено істотних порушень норм КПК України. Залишаючи без змін ухвали слідчих суддів першої інстанції, судді Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімова О.І., не забезпечили повного і всебічного дослідження всіх обставин, ухвалили необґрунтовані судові рішення, що не відповідають нормам КПК України, Конвенції, а також практиці ЄСПЛ та свідчать про порушення присяги судді.
Судді Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімова О.І., невиконанням покладених на них професійних обов’язків під час Революції Гідності з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року завдали істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави.
Рішенням Вищої ради юстиції встановлено, що судді Апеляційного суду міста Києва, зокрема Єфімова О.І., не дотрималися присяги судді, яка зобов’язує суддю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади. Допущені суддями порушення закону порочать звання судді, викликають сумнів у їхній об’єктивності та неупередженості.
6 червня 2016 року за вихідним № 53/0/12-16 до Верховної Ради України надіслано подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Апеляційного суду міста Києва Єфімової О.І. з посади за порушення присяги судді.
Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1628-VIII Єфімову О.І. звільнено з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 липня 2021 року задоволено позов Єфімової О.І. до Верховної Ради України; визнано протиправною та скасовано Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1628-VIII про звільнення Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням Верховною Радою України процедури ухвалення відповідного рішення.
У травні 2016 року Єфімова О.І. звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради юстиції, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення її з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року вказаний адміністративний позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16 у частині внесення подання про звільнення Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.
Постановою Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2016 року, справу передано на новий розгляд.
За результатами нового розгляду постановою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року позов було задоволено.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 12 вересня 2019 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16 у частині внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.
Не погодившись із таким рішенням, Вища рада правосуддя подала апеляційну скаргу.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2021 року апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя задоволено; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення; Єфімовій О.І. відмовлено в задоволенні позову до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що Вища рада юстиції діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, які визначають порядок звільнення суддів з посад і повноваження Вищої ради юстиції, та ухвалила мотивоване рішення в частині внесення подання про звільнення судді Єфімової О.І. з посади за порушення присяги, виходячи з оцінки тих обставин, що були зазначені у висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції та були встановлені Вищою радою юстиції.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком Вищої ради юстиції, що грубі порушення законодавства, допущені суддею Єфімовою О.І., порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя і були правильно кваліфіковані як порушення присяги. Стягнення у виді внесення подання Вищої ради юстиції про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому порушенню та виправданим з огляду на негативні наслідки, зумовлені невиконанням суддею вимог процесуального закону.
У постанові також зазначено, що Вища рада юстиції повно встановила факти та надала їм обґрунтовану оцінку, дійшла висновку про недотримання суддею Єфімовою О.І. присяги судді, яка зобов’язує суддю об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя. Вища рада юстиції не втручалась у суть ухвалених судових рішень, а надала оцінку діям судді та встановила факт порушення суддею присяги.
Із зазначеного вбачається, що рішення Вищої ради юстиції від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення, зокрема, Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді наразі є чинним, водночас Постанова Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1628-VIII, прийнята за результатами розгляду цього подання, визнана в судовому порядку протиправною та скасована.
30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі – Закон № 1401-VIII) та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).
Однак характер наслідків, передбачених законом для подібних грубих порушень, які раніше кваліфікувались як порушення присяги судді, не змінився і після набрання чинності Законом № 1402-VІІІ, оскільки цим Законом не було пом’якшено або скасовано відповідальність за вчинені суддею Єфімовою О.І. дії.
За змістом підпункту «а» пункту 1, пункту 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1401-VIII визначено, що з дня набрання чинності цим Законом призначення, припинення повноважень та звільнення суддів здійснюється відповідно до Конституції України з урахуванням внесених цим Законом змін.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Абзацом другим пункту 14 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що суддя, щодо якого до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Вищою радою юстиції внесено подання про його звільнення з посади за порушення ним присяги і рішення щодо якого не було прийнято Президентом України чи Верховною Радою України, звільняється з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Пунктом 1 частини восьмої статті 109 чинної на сьогодні редакції Закону № 1402-VIІІ передбачено, що підставою для внесення подання про звільнення судді з посади є вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Зазначена норма кореспондується з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, яким передбачено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя зауважує, що саме в рішенні від 31 березня 2016 року № 709/0/15-16 Вища рада юстиції встановила факти, які свідчать про порушення суддею Єфімовою О.І. присяги, та притягнула суддю до відповідальності, вирішивши звернутись до уповноваженого органу з поданням про звільнення судді з посади.
У Вищої ради правосуддя відсутні повноваження переоцінювати наведені в поданні Вищої ради юстиції висновки про порушення суддею присяги чи встановлювати факти порушень, оскільки обставини, які слугували підставою для висновку про наявність у діях судді Єфімової О.І. ознак порушення присяги судді та, відповідно, для звільнення її з цієї посади, встановлені, а вид відповідальності за такі дії вже обраний / застосований компетентним органом – Вищою радою юстиції.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади не є рішенням про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а лише приймається на його підставі, тому за своєю суттю таке рішення є кадровим (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 9901/187/19, від 25 червня 2020 року у справі № 9901/103/19, від 6 квітня 2023 року у справі № 990/86/22).
За таких обставин Вища рада правосуддя, розглянувши зазначене подання, вважає, що в цьому випадку не вирішується питання про притягнення судді Єфімової О.І. до дисциплінарної відповідальності, а реалізовуються повноваження щодо вирішення питання про звільнення судді на підставі рішення, ухваленого уповноваженим органом (Вищою радою юстиції), яке було переглянуто в судовому порядку та залишено без змін і яке підлягає реалізації.
Зазначена процедура по суті є вирішенням кадрового питання, тому в такому випадку не підлягає застосуванню строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не встановлено строків для ухвалення рішення Вищою радою правосуддя та не передбачено застосування строків під час розгляду подання відповідного органу про звільнення судді з посади.
За таких обставин Вища рада правосуддя вбачає підстави для звільнення судді Єфімової О.І. з посади судді Апеляційного суду міста Києва відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Ураховуючи викладене, керуючись пунктом 3 частини шостої статті 126, статтею 56 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Єфімову Ольгу Іванівну з посади судді Апеляційного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
Члени Вищої ради правосуддя Оксана БЛАЖІВСЬКА
Юлія БОКОВА
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Інна ПЛАХТІЙ
Ольга ПОПІКОВА
Віталій САЛІХОВ
