Вища рада правосуддя, розглянувши службову записку члена Вищої ради правосуддя Маселка Романа Анатолійовича про ініціювання питання про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова Олексія Олександровича та його відсторонення від виконання посадових обов’язків Голови Державної судової адміністрації України на строк здійснення дисциплінарного провадження,
встановила:
2 серпня 2023 року за вхідним № 341/0/10-23 надійшла службова записка члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова О.О. та його відсторонення від виконання посадових обов’язків Голови Державної судової адміністрації України на строк здійснення дисциплінарного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 серпня 2023 року вказану службову записку передано члену Вищої ради правосуддя Мельнику О.П.
Із службової записки вбачається, що з публічних повідомлень на офіційних інформаційних ресурсах Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) стало відомо про факти, які можуть свідчити, що Голова Державної судової адміністрації України Сальніков О.О. вчинив істотний дисциплінарний проступок.
Так, 26 липня 2023 року на офіційному сайті НАБУ (https://nabu.gov.ua/news/golov-dsa-pov-domili-pro-p-dozru/) розміщено повідомлення такого змісту:
«НАБУ і САП повідомили про підозру голові Державної судової адміністрації, викритому на підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства. Кваліфікація – ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК України.
За даними слідства, чинний голова ДСА ще 5 березня цього року отримав від представника комерційного підприємства 7,5 тис. дол. США, з яких 5 тис. дол. США мали бути передані суддям за винесення рішення, а 2,5 тис. доларів США – залишені собі за посередницькі послуги.
Надалі голова ДСА обіцяв посприяти у винесенні рішення суддями Верховного Суду, зокрема й через залучення до цього його голови. Однак, після викриття НАБУ і САП голови ВС на одержанні неправомірної вигоди, поведінка голови ДСА різко змінилася і він почав ухилятися від вирішення питання, проте й не маючи намір повертати отриману ним неправомірну вигоду».
До повідомлення додано відео, на якому зафіксовано передачу Голові Державної судової адміністрації України грошових коштів, а з оприлюднених розмов випливає, що кошти він отримав за сприяння у вирішенні судової справи (https://www.youtube.com/watch?v=vVjfRcQ9ZFk ).
28 липня 2023 року Вищий антикорупційний суд (далі – ВАКС) задовольнив клопотання старшого детектива НАБУ у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 1 березня 2023 року про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу. ОСОБА1 обрано запобіжний захід у виді застави в сумі 805 тисяч 200 гривень, а також покладено на нього такі обов’язки (справа № 991/6663/23):
1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;
2) не виїжджати з міста Києва (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу детектива або прокурора;
3) повідомляти детектива або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Засідання суду щодо обрання запобіжного заходу було публічним та транслювалось на YouTube-каналі (https://www.youtube.com/watch?v=x1bdF_dfYHY), тому інформація щодо озвучених на засіданні фактів є загальнодоступною і може братися до уваги під час розгляду цієї службової записки.
Станом на 4 серпня 2023 року до ЄДРСР внесено лише вступну та резолютивну частини ухвали ВАКС від 28 липня 2023 року у справі № 991/6663/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112497277).
На думку члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., в діях Сальнікова О.О. вбачаються ознаки істотного дисциплінарного проступку з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини другої цієї статті дисциплінарними проступками є, зокрема:
порушення Присяги державного службовця (пункт 1);
порушення правил етичної поведінки державних службовців (пункт 2);
дії, що шкодять авторитету державної служби (пункт 4);
використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб (пункт 9).
Статтею 36 Закону України «Про державну службу» визначено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту:
«Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки».
Оприлюднені факти щодо дій Сальнікова О.О. можуть свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», та про використання ним свого службового становища.
Крім того, кримінальне провадження щодо Сальнікова О.О. викликало значний суспільний резонанс. Вчинені Сальніковим О.О. дії завдають значної шкоди авторитету державної служби та судової влади.
За змістом частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про державну службу» посади Голови Державної судової адміністрації України та його заступників належать до посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби).
Як встановлено пунктом 19 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтею 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Голова Державної судової адміністрації України, його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади Вищою радою правосуддя.
Здійснення дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя, та внесення суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження відповідно до підпункту 5 пункту 7 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року № 1172/0/15-17 (зі змінами), віднесено до повноважень Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
Згідно з пунктом 232.1 Регламенту Вищої ради правосуддя дисциплінарне провадження стосовно осіб, суб’єктом призначення яких є Вища рада правосуддя, порушується за її рішенням.
Відповідно до практики ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та у кримінальному провадженні істотно відрізняються).
Дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії і до дисциплінарної, і до кримінальної або адміністративної відповідальності. Це не суперечить Основному Закону, який забороняє притягати двічі до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61 Конституції України). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд. Водночас виключні повноваження встановлювати відсутність або наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку надані дисциплінарному органу – Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (стаття 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»). Відповідно, рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Тим більше, дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду при розгляді кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) від 25 квітня 2018 року, у справі № 800/454/17 від 11 вересня 2018 року, у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18) від 22 січня 2019 року. Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.
Венеційська комісія 13 березня 2017 року на 110-ій пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого «кримінальна та дисциплінарна відповідальності не є взаємно виключеними: дисциплінарні стягнення можуть бути так само доцільними і в разі звільнення від кримінальної відповідальності; також той факт, що кримінальне провадження не відкривається в разі неспроможності встановити винуватість у скоєнні злочину або факти у кримінальній справі, не означає, що суддею під питанням не було вчинено дисциплінарного порушення, саме через різний характер двох типів відповідальності».
Факти, встановлені при розслідуванні кримінального провадження, можуть використовуватись для дисциплінарної відповідальності, а для ухвалення рішення у дисциплінарному провадженні не потрібно очікувати вироку у кримінальному провадженні.
Вища рада правосуддя як суб’єкт призначення має право порушити дисциплінарне провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України за ініціативою члена Вищої ради правосуддя на підставі фактів, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 72 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7–10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Частина друга статті 72 Закону України «Про державну службу» передбачає, що рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків приймається суб’єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:
наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;
перешкоджання в інший спосіб об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
З публічних повідомлень на офіційних інформаційних ресурсах НАБУ та САП, із засідання ВАКС, що транслювалося на YouTube-каналі, вбачається, що заступник Голови Державної судової адміністрації України ОСОБА3 є свідком у справі, а отже, його пояснення матимуть значення також і для розгляду дисциплінарного провадження. Продовження виконання Сальніковим О.О. своїх посадових обов’язків створює ризики впливу, зокрема, на ОСОБА3.
Крім того, продовження здійснення Сальніковим О.О. посадових обов’язків за вказаних обставин негативно впливатиме на авторитет судової влади та належну діяльність Державної судової адміністрації України.
Це зумовлює потребу у відстороненні Сальнікова О.О. від виконання посадових обов’язків Голови Державної судової адміністрації України.
Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», Регламентом Вищої ради правосуддя,
вирішила:
1. Порушити дисциплінарне провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова Олексія Олександровича та скерувати до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.
2. Відсторонити Сальнікова Олексія Олександровича від виконання посадових обов’язків Голови Державної судової адміністрації України з 8 серпня 2023 року на строк здійснення дисциплінарного провадження.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
