Акт ВРП

Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону «Про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану» від 29 червня 2023 року, реєстраційний № 9439, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Стефанчуком М.О., Фрісом І.П., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Калауром І.Р., Дирдіним М.Є., Васюком О.О.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану» від 29 червня 2023 року, реєстраційний № 9439, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Стефанчуком М.О., Фрісом І.П., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Калауром І.Р., Дирдіним М.Є., Васюком О.О.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

Голова Вищої ради правосуддя                      Григорій УСИК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

17 серпня 2023 року № 832/0/15-23

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроєкту № 9439

1. Проєкт Закону «Про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей призначення на посаду судді в умовах воєнного стану», реєстраційний № 9439 (далі – законопроєкт № 9439), внесений 29 червня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Стефанчуком М.О., Фрісом І.П., Гуньком А.Г., Ватрасом В.А., Калауром І.Р., Дирдіним М.Є., Васюком О.О.

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт № 9439 розроблений для належної перевірки осіб, які претендують на зайняття посади судді та подання про призначення яких внесено Вищою радою правосуддя Президенту України, на предмет вчинення ними дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам в умовах воєнного стану і річного післявоєнного періоду.

Запропоновано встановити, що тимчасово, протягом строку дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», а також протягом одного року з дня його припинення чи скасування Президент України, як виключення з положень статті 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», може повернути подання про призначення судді на посаду до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду в разі отримання від Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України стосовно особи, щодо якої внесено подання, інформації, яка свідчить про вчинення такою особою дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам.

У разі повернення Президентом України подання про призначення особи на посаду судді Вища рада правосуддя повторно розглядає питання щодо внесення Президентові України подання про призначення особи на посаду судді.

Крім того, запропоновано встановити, що призначення на посаду судді Президентом України на підставі подання Вищої ради правосуддя, внесеного Президентові України до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діють після набрання ним чинності.

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та, загальніше, будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація^[1].

Під час опрацювання законопроєкту № 9439 враховано позицію Національної школи суддів України та Ради суддів України.

3. Корупція є однією з основних загроз національній безпеці України^[2].

Окремі випадки проявів корупції в системі правосуддя, а також вручення представникам судової системи підозр у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України стали підставою для прийняття Верховною Радою України Постанови від 29 травня 2023 року № 3119-IX «Про Заяву Верховної Ради України «Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя», а також введення в дію Указом Президента України від 30 червня 2023 року № 359/2023 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя».

У вказаних нормативно-правових актах зазначається, зокрема, про нагальну потребу в рішучому та послідовному продовженні судової реформи з метою зміцнення авторитету та підвищення рівня довіри суспільства до інститутів правосуддя, а також подальшої євроінтеграції України шляхом ґрунтовного вдосконалення правил добору та доступу до професії судді, а саме забезпечення належної перевірки кандидатів на посаду судді за критеріями професійної компетентності та доброчесності (зокрема з використанням сучасних засобів оцінки та тестування, залученням громадянського суспільства), а також наголошується, що довіра до державних інститутів є запорукою незмінного курсу держави на набуття членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору і є одним із ключових моментів забезпечення національної безпеки.

Вища рада правосуддя, поділяючи позицію щодо необхідності вчинення рішучих дій для забезпечення довіри до судової гілки влади та запобігання в органах судової влади проявам корупції, яка становить загрозу національній безпеці та інтересам України, зазначає таке.

3.1. Статтею 6 Основного Закону України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову означає передусім самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Це не виключає взаємодії органів державної влади, в тому числі надання необхідної інформації, участі в підготовці або розгляді певного питання тощо.

Однак така взаємодія має здійснюватися з урахуванням вимог статей 6, 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України^[3].

Повноваження Президента України визначені статтею 106 Конституції України. У пункті 31 зазначеної статті вказано, що Президент України здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Згідно із частиною першою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Порядок призначення на посаду судді визначений статтею 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.

Будь-які звернення щодо кандидата на посаду судді не перешкоджають його призначенню на посаду. Викладені в таких зверненнях факти можуть бути підставою для порушення Президентом України перед компетентними органами питання про проведення в установленому законом порядку перевірки цих фактів.

Президент України видає указ про призначення судді не пізніше тридцяти днів із дня отримання відповідного подання Вищої ради правосуддя.

Отже, Президент України бере участь у формуванні складу суддівського корпусу.

Відповідно до пункту 1 статті 106 Конституції України Президент України забезпечує, зокрема, національну безпеку держави.

Для реалізації цих повноважень законодавцем запропоновано внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме передбачити заходи, яких може вжити Президент України для належної перевірки осіб, які претендують на посаду судді, стосовно яких від Служби безпеки України або Національного антикорупційного бюро України отримано інформацію, що свідчить про вчинення такою особою дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам.

Зазначені норми діятимуть тимчасово, протягом строку дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», а також протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

3.2. Законопроєктом № 9439 також запропоновано надати Вищій раді правосуддя повноваження повторно розглядати питання щодо внесення Президентові України подання про призначення особи на посаду судді в разі отримання Президентом України від Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України стосовно особи, щодо якої внесено подання, інформації, яка свідчить про вчинення такою особою дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам.

Відповідно до статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі, зокрема для формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів.

Вища рада правосуддя погоджується із запропонованою законодавчою ініціативою як тимчасовим заходом для забезпечення національної безпеки України та її національних інтересів в умовах воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування.

Вища рада правосуддя також вважає за доцільне, як тимчасовий захід для забезпечення національної безпеки України та її національних інтересів в умовах воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування, надати право Вищій раді правосуддя відкликати подання про призначення судді на посаду в разі отримання Вищою радою правосуддя інформації, яка свідчить про вчинення особою, щодо якої внесено подання, дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам, для його повторного розгляду.

Водночас Вища рада правосуддя зауважує, що у законопроєкті № 9439 наявний недолік нормопроєктувального характеру. Зокрема, в абзаці третьому статті 23⁶ розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» слова «запрошується представник Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України відповідно» необхідно замінити словами «запрошуються представники Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України».

З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 9439 за умови врахування висловлених пропозицій та зауважень.