Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І. за результатами перевірки повідомлення судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич Оксани Антонівни про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 березня 2023 року надійшло повідомлення судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А. про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя (вх. № 225/0/6-23).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 березня 2023 року вказане повідомлення та додані до нього матеріали передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для проведення перевірки.
У повідомленні суддя Софілканич О.А. зазначила, що в її провадженні перебувала справа за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 153 Кримінального кодексу України (далі – КК України). 16 березня 2023 року нею ухвалено вирок у цій справі, яким ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України, та призначено їм відповідне покарання (справа № 936/285/22).
Після ухвалення вироку у справі, починаючи з 24 березня 2023 року, у cоціальній мережі «Фейсбук» та засобах масової інформації (далі – ЗМІ) у вигляді публікацій та дописів почала поширюватися недостовірна інформація про порушення прав неповнолітньої потерпілої під час розгляду справи в суді.
Суддя вказала, що особи, які не погоджуються з обраною судом мірою покарання, висловлюють у коментарях до зазначених вище публікацій, дописів, а також на її адресу та особистий номер телефону образи і погрози застосуванням насильства, зокрема заклики до вчинення стосовно неї протиправних дій. Зазначає, що «хвилю резонансу» підтримали публічні особи та представники державних органів. На підтвердження таких обставин суддя Софілканич О.А. долучила до повідомлення про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя скриншоти відповідних публікацій у ЗМІ, дописів у cоціальній мережі «Фейсбук» тощо.
Суддя Софілканич О.А. вважає, що зазначені вище публікації у ЗМІ, дописи в соціальній мережі «Фейсбук» та коментарі до них мають характер втручання у здійснення нею правосуддя, оскільки підривають авторитет судової влади України в цілому та дискредитують її як суддю, тому просить вжити заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Усика Г.І., Вища рада правосуддя встановила таке.
З відомостей офіційного вебпорталу «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у провадженні судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А. перебувала справа № 936/285/22 за обвинуваченням ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України (справа № 936/285/22).
Вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 березня 2023 року обвинувачених:
ОСОБА1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України, призначено йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Згідно зі статтями 75, 104 КК України звільнено ОСОБА1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на два роки. На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України зобов’язано ОСОБА1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
ОСОБА2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України, призначено йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Згідно зі статтями 75, 104 КК України звільнено ОСОБА2 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на два роки. На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України зобов’язано ОСОБА2 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
ОСОБА3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України, призначено йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Згідно зі статтями 75, 104 КК України звільнено ОСОБА3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на два роки. На підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 76 КК України зобов’язано ОСОБА3 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов законного представника ОСОБА4, поданий в інтересах неповнолітньої потерпілої ОСОБА5, до ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, їхніх законних представників ОСОБА6, ОСОБА7, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА3, ОСОБА1, ОСОБА2, а в разі відсутності у них майна, достатнього для відшкодування завданої ними шкоди, – з їхніх законних представників ОСОБА6, ОСОБА7 на користь ОСОБА5 по 60 000,00 грн із кожного на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11 серпня 2023 року апеляційні скарги керівника Закарпатської обласної прокуратури Ковальчука А.Д., представників потерпілої ОСОБА5 – адвокатів Баранової Н.І. та Воробйова І.В., представника потерпілої ОСОБА5 – адвоката Крикун-Труш А.В., представника потерпілої ОСОБА5 – адвоката Гери Р.Ю., потерпілої ОСОБА5, законного представника ОСОБА4 та представника потерпілої ОСОБА5 – адвоката Змисла М.Р. задоволено частково.
Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 16 березня 2023 року щодо обвинувачених ОСОБА1, ОСОБА2 та ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 153 КК України, скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Як підставу для скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів Закарпатського апеляційного суду зазначила допущення судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, яке віднесено до істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та яке колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості самостійно усунути в межах наданих їй процесуальним законом повноважень.
Із повідомлення судді Софілканич О.А. про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя вбачається, що на виконання вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вона звернулася до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Офіс Генерального прокурора в листі від 29 серпня 2023 року № 09/1/1-3893-23 зазначив, що повідомлення судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А. скеровано до Закарпатської обласної прокуратури для організації його розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Закарпатська обласна прокуратура в листі від 11 вересня 2023 року № 09/2-362-23 інформувала, що за викладеними в повідомленні судді Софілканич О.А. фактами прокурором Закарпатської обласної прокуратури внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за частиною першою статті 376 КК України. Здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено слідчому відділенню відділення поліції № 2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Перевіривши матеріали за повідомленням судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., Вища рада правосуддя вбачає підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з огляду на таке.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Згідно із частинами п’ятою, шостою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, в тому числі, забороною втручатися у здійснення правосуддя; органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Відповідно до статті 10 Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
У пункті 63 Висновку № 1 (2001) Консультативна рада європейських суддів Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначила, що судді повинні погодитися з тим, що вони є публічними фігурами й не повинні бути занадто чутливими або занадто вразливими.
Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя та ухвалених судових рішень.
Водночас Європейський суд з прав людини звертає увагу, що не можна посилатися на незнання принципу свободи вираження поглядів відповідно до пункту 1 статті 10 Конвенції, якщо за своїм змістом та наслідками тексти (висловлювання) «викликають почуття неприйняття або ворожості, ненависті або насильства щодо групи осіб чи особи».
Крім того, сприяти реалізації та захисту прав на свободу поглядів і їх вільне вираження потрібно, зокрема, через визначення того, «чи є висловлювання підбурюванням до ненависті: реальна й неминуча небезпека насильства внаслідок висловлювань; намір того, хто їх здійснює, підбурювати до дискримінації, ворожнечі або насильства; і контекст, у якому ці висловлювання здійснюються (рішення у справі «Санчес проти Франції», § 24, § 35, § 98).
Таким чином, межа допустимої критики щодо судді як публічної особи визначається з урахуванням конкретних обставин, змісту висловлювань та не повинна містити закликів до насильства.
Відомості, викладені в повідомленні судді Софілканич О.А., та додані до нього скриншоти свідчать, що після ухвалення суддею вироку у справі № 936/285/22 на її особисті адресу та номер телефону почали надходити повідомлення, а також розміщено публікації у ЗМІ та дописи в соціальній мережі «Фейсбук», коментарі до яких містять образи та заклики до вчинення стосовно судді протиправних дій, у тому числі погрози застосування насильства.
Повідомлення, що надійшли судді особисто, а також публікації у ЗМІ та дописи в соціальній мережі «Фейсбук», коментарі до них можуть викликати в судді обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки, що створює реальну загрозу суддівській незалежності.
Таким фактам має надаватися кримінально-правова оцінка та кожен факт має бути ретельно перевірений правоохоронними органами в порядку, встановленому КПК України.
Оцінюючи обставини, встановлені під час перевірки повідомлення судді Софілканич О.А., слід виходити з того, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів.
Статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. При цьому Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Вища рада правосуддя встановлює наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, що вчиняються щодо суддів.
Встановлені під час перевірки обставини дають підстави для висновку, що події, про які йдеться в повідомленні судді, пов’язані з її діяльністю судді щодо здійснення правосуддя у конкретній справі (справа № 936/285/22), тому можуть викликати в судді обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки, що створює реальну загрозу суддівській незалежності. Обставини, повідомлені суддею, повинні бути ретельно перевірені правоохоронними органами в порядку, встановленому КПК України.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленні судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному 7 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, викладеними в повідомленні судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич Оксани Антонівни.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
