Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя визначає кількість суддів у суді в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 5 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що кількість суддів Вищого антикорупційного суду визначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та з окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Згідно із частиною шостою статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді (крім Верховного Суду) визначає Вища рада правосуддя з урахуванням консультативного висновку Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України), судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
За результатами розгляду звернення Державної судової адміністрації України від 20 липня 2018 року № 8-13463/18 (вх. № 6352/0/8-18 від 23 липня 2018 року) із пропозицією погодити на початковому етапі створення суду 39 посад суддів Вищого антикорупційного суду, у тому числі 12 посад суддів в Апеляційній палаті цього суду, Вища рада правосуддя ухвалила рішення від 31 липня 2018 року № 2455/0/15-18, яким погодила кількість суддів у Вищому антикорупційному суді – 39 штатних одиниць, з яких 12 – кількість штатних одиниць суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
До Вищої ради правосуддя надійшли звернення Голови Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС) Віри Михайленко (листи від 19 липня 2023 року № 03.12-2017/2023, від 31 липня 2023 року № 03.16-06/26/2023, від 25 серпня 2023 року № 03.16-06/32/2023) із проханням ухвалити рішення про збільшення кількості суддів ВАКС як суду першої інстанції на 15 посад і суддів Апеляційної палати ВАКС на 9 посад.
На обґрунтування вказаного звернення зазначено, що за роки функціонування ВАКС відбулися законодавчі зміни, які значно розширили повноваження суду, додано справи цивільної юрисдикції про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства та справи в межах адміністративного судочинства щодо застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Подальше розширення підсудності ВАКС є актуальним та заплановано в нормативних документах, зокрема передбачено нормами Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220.
Разом із тим кількість суддів ВАКС як суду першої інстанції фактично зменшилася на 1 суддю, якого призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та відряджено до цього органу для роботи на постійній основі строком на 4 роки. Крім того, варто врахувати, що з 12 посад суддів, передбачених для Апеляційної палати ВАКС, заповнено 11 посад, 1 посада залишається вакантною.
З початку роботи – 5 вересня 2019 року ВАКС як суд першої інстанції ухвалив 130 вироків щодо 170 осіб, розглянув 7 цивільних позовів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, 23 адміністративних позови про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Слідчі судді ВАКС розглянули 35 395 процесуальних звернень.
З 5 вересня 2019 року у провадженні суддів Апеляційної палати ВАКС перебувало 114 справ за апеляційними скаргами на вироки суду першої інстанції, 209 справ за апеляційними скаргами на ухвали суду першої інстанції та 2961 справа за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів.
Суддями Апеляційної палати ВАКС розглянуто 74 справи за апеляційними скаргами на вироки суду першої інстанції, 207 справ за апеляційними скаргами на ухвали суду першої інстанції, 2929 справ за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів.
Розглянуто 10 справ за апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, 9 справ за апеляційними скаргами на рішення суду першої інстанції про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Аналіз тривалості розгляду кримінальних проваджень ВАКС свідчить про перевищення втричі (а подекуди й більше) нормативів, визначених у додатку до рішення Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20.
У листі ВАКС від 31 липня 2023 року № 03.16-06/26/2023 вказано розрахунки визначення кількості суддів ВАКС та Апеляційної палати ВАКС. ВАКС зазначає, що чинні нормативи та методики, які використовуються для визначення чисельності суддів у судах, є застарілими та потребують ґрунтовних практичних досліджень та оновлень.
Методика визначення граничної чисельності суддів у судах, яка затверджена наказом ДСА України від 14 вересня 2018 року № 471, та проєкт Методики визначення нормативів кадрового забезпечення місцевих та апеляційних судів щодо чисельності суддів, схвалений рішенням Ради суддів України від 11 червня 2021 року № 17 (далі – проєкт Методики), не можуть застосовуватись для визначення кількості посад суддів у ВАКС, оскільки не враховують низку особливостей процесу розгляду справ, підсудних ВАКС, зокрема:
колегіальність розгляду усіх справ (окрім розгляду слідчими суддями);
розгляд слідчими суддями ВАКС як суду першої інстанції клопотань про надання дозволу на проведення негласних (слідчих) розшукових дій;
обов’язковість участі у колегії судді, що має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
особливий суб’єктний склад учасників (ВАКС здійснює розгляд кримінальних проваджень, в яких до кримінальної відповідальності притягаються найвищі посадові особи, особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема державні службовці категорії «А», колишні й діючі народні депутати, судді, прокурори тощо), кількість учасників проваджень;
тривалість розгляду з урахуванням особливостей кримінальних проваджень (95 % справ, що розглядаються ВАКС, стосуються тяжких і особливо тяжких злочинів, у тому числі організованої злочинності);
«перехресність» спеціалізації (судді одночасно беруть участь у розгляді цивільних, адміністративних, кримінальних проваджень та виконують повноваження слідчих суддів).
У проєкті Методики для розрахунку нормативу чисельності суддів для умовного суду використовуються показники середньої тривалості розгляду судових справ, які рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року № 3237/0/15-20 рекомендовано до застосування ДСА України та Раді суддів України під час ухвалення рішень та здійснення заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів.
ВАКС зазначає, що за результатами проведеного дослідження тривалості розгляду кримінальних проваджень, у яких закінчено апеляційний і касаційний розгляд вироків, середній час, витрачений лише на проведення судових засідань та проголошення повного тексту судових рішень, у ВАКС часто в кілька разів з об’єктивних причин перевищує рекомендовані до застосування показники витрат часу на розгляд. Схожа ситуація з розглядом цивільних справ.
Така тривалість розгляду обумовлена особливою складністю справ, значною загальною кількістю учасників, суб’єктним складом осіб, стосовно яких здійснюється провадження, кількістю захисників, поведінкою учасників провадження, обсягом доказів, що підлягають дослідженню судом, та особливою ретельністю визначення їх належності й допустимості, значним обсягом процесуальних документів, що виготовляються судом, та іншими чинниками.
Крім того, ВАКС зазначив, що на виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) розроблено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення процедури притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, та деякі інші правопорушення». Проєктом цього акта пропонується віднести до повноважень ВАКС ще один додатковий вид судочинства – розгляд справ про адміністративні правопорушення. Зокрема, справи щодо правопорушень, передбачених низкою статей Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), сьогодні розглядають місцеві загальні суди.
Оцінюючи надану НАЗК інформацію щодо кількості складених ним адміністративних протоколів за статтями 1724-1729, 21215 та 21221 КУпАП, можна передбачити, що у разі передання до ВАКС повноважень щодо розгляду справ про правопорушення за цими статтями, протоколи щодо яких складені уповноваженими особами НАЗК, потенційне навантаження в суді з розгляду лише цих справ може становити близько 2000 справ на рік.
На виконання вимог статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України 11 вересня 2023 року надіслала консультативний висновок щодо визначення кількості суддів Вищого антикорупційного суду, яким з урахуванням позиції Вищого антикорупційного суду, викладеної в листах від 21 липня 2023 року № 03.12-23/6/2023, від 4 серпня 2023 року № 03.16-06/27/2023, від 25 серпня 2023 року № 03-16-06/33/2023, запропонувала до затвердження нормативів кадрового забезпечення судів та здійснення на їх підставі нових розрахунків визначити тимчасово кількість суддів Вищого антикорупційного суду – 63 посади, з яких суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду – 21 посада.
Як обґрунтування збільшення кількості суддів Вищого антикорупційного суду ДСА України, зокрема, зазначає про складність справ, які перебувають у провадженні ВАКС.
Більшість кримінальних правопорушень у справах, що перебували на розгляді ВАКС станом на 1 липня 2023 року, класифікуються за Кримінальним кодексом України як тяжкі й особливо тяжкі. Кількість проваджень щодо таких злочинів становила 240 або 95 % від усіх кримінальних справ суду. Кількість обвинувачених у вчиненні тяжких й особливо тяжких злочинів становить 599 осіб або 97 % усіх обвинувачених у кримінальних провадженнях ВАКС.
За відомостями статистичного звіту за формою № 1-к «Звіт судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження», оприлюдненого на вебпорталі «Судова влада України», станом на 1 січня 2023 року аналогічний показник проваджень у місцевих загальних судах України становив 51 998 проваджень або 58 % усіх проваджень, що перебували на розгляді судів, щодо 68 557 осіб або 62 % усіх обвинувачених у кримінальних провадженнях судів.
Отже, зазначений показник – тяжкість злочинів у справах, що перебувають у провадженні, – у ВАКС на 35–40 % більший, ніж у середньому у місцевих загальних судах України.
Аналіз статистичних даних також показує, що середній показник кількості осіб, справи щодо яких перебувають у провадженні, у ВАКС удвічі перевищує аналогічний показник у місцевих загальних судах країни. Так, середня облікова кількість осіб, справи щодо яких перебували у провадженні ВАКС, станом на 1 липня 2023 року – 2,45, у місцевому загальному суді – 1,23 (за відомостями звіту за формою № 1-к «Звіт судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження» за 2022 рік).
Загалом у провадженні ВАКС станом на 1 липня 2023 року перебували 253 справи, з яких у 134 справах або у 53 % розгляд здійснюється стосовно двох і більше осіб (загалом у справах налічується до 15 обвинувачених), у третині справ (75 або 30 %) провадження здійснюється щодо трьох і більше осіб.
Попри збільшення вдвічі кількості ухвалених вироків, протягом тривалого часу залишок кримінальних проваджень у ВАКС зростає, оскільки швидкість розгляду не надає змоги вирішити усі справи, що надходять до суду. Так, станом на 1 січня 2022 року кількість нерозглянутих кримінальних проваджень становила 185 проваджень стосовно 463 особи, на 1 січня 2023 року – 219 проваджень стосовно 512 осіб, на 1 липня 2023 року – 253 провадження стосовно 620 осіб, станом на 1 серпня 2023 року – 256 проваджень стосовно 624 осіб.
Середня тривалість розгляду кримінального провадження в Апеляційній палаті ВАКС майже вдвічі перевищує середній показник нормативного часу розгляду справ у суді апеляційної інстанції, усі справи розглядаються колегіально, окремі процесуальні питання підлягають вирішенню колегією суддів у складі п’яти осіб, оскільки більшість вироків ВАКС оскаржуються.
Фактична чисельність суддів з урахуванням категорій справ, що розглядає ВАКС, постійне розширення юрисдикції та збільшення навантаження не дають змоги здійснювати оперативний розгляд кримінальних проваджень. Невжиття заходів щодо збільшення кількості суддів призводитиме до збільшення кількості проваджень, закритих через закінчення строків давності, та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.
Вищий антикорупційний суд підтримав позицію щодо кількості суддів ВАКС – 63 посади, з яких 21 посада – судді Апеляційної палати ВАКС (лист від 20 вересня 2023 року № 03.12-20/9/2023), також поінформував, що проєктом Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (реєстраційний № 10000) передбачено достатній обсяг фінансування суддівської винагороди з урахуванням додаткової чисельності суддів та працівників апарату ВАКС.
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 19, 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Визначити тимчасово, до затвердження нормативів кадрового забезпечення судів та здійснення на їх підставі нових розрахунків, кількість суддів у Вищому антикорупційному суді – 63 посади, з яких суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду – 21 посада.
2. Копію рішення надіслати Державній судовій адміністрації України та Вищому антикорупційному суду.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
