Вища рада правосуддя, розглянувши подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва Павла Володимировича,
встановила:
2 жовтня 2023 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 5461/0/8-23 надійшло подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 30 вересня 2023 року про надання згоди на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України). До подання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, а також розписку судді Доброва П.В. від 1 жовтня 2023 року про отримання примірника цього подання та копій матеріалів, що його обґрунтовують.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 2 жовтня 2023 року вказане подання та додані до нього матеріали передані для перевірки члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В.
Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В., суддя Добров П.В. та його представник – адвокат Смірнов П.О. невідкладно після отримання Вищою радою правосуддя подання про надання згоди на утримання судді під вартою повідомлені про дату, час і місце його розгляду.
У засіданні Вищої ради правосуддя взяли участь суддя Добров П.В., його представники – адвокати Смірнов П.О., Верхола І.О. (на підставі ордерів на надання правничої (правової) допомоги), а також представник Офісу Генерального прокурора – прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Корзун В.С. (на підставі доручення Офісу Генерального прокурора від 30 вересня 2023 року).
Під час засідання Вищої ради правосуддя було задоволено клопотання прокурора Корзуна В.С. та адвоката Смірнова П.О. про долучення доказів.
Представник Офісу Генерального прокурора – прокурор Корзун В.С. просив задовольнити подання з викладених у ньому підстав, вказав на обґрунтованість підозри судді Доброва П.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, існування ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та необхідність утримання судді під вартою.
Суддя Добров П.В., його представники просили у задоволенні подання відмовити, зазначаючи про необґрунтованість підозри, провокацію злочину, недоведеність існування вказаних у поданні ризиків кримінального провадження та необхідності утримання судді під вартою.
Вища рада правосуддя, дослідивши подання та долучені до нього копії матеріалів, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В., представника Офісу Генерального прокурора – прокурора Корзуна В.С., суддю Доброва П.В., його представників – адвокатів Смірнова П.О., Верхолу І.О., дійшла висновку, що подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. підлягає задоволенню з огляду на таке.
Добров Павло Володимирович, ____ року народження, Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 призначений на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 7 червня 2007 року № 1143-V обраний на посаду судді місцевого Комінтернівського районного суду Одеської області безстроково.
Статтею 482 КПК України встановлено, що затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду таке подання вноситься Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. За частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Із матеріалів, доданих до подання про надання згоди на утримання судді під вартою, вбачається, що 30 вересня 2023 року прокурор у кримінальному провадженні – прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Стельмах А.В. вручив судді Доброву П.В. (за дорученням) складене та підписане того самого дня заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименком О.В. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (кримінальне провадження № ____, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 серпня 2023 року).
Відповідно до вимог частини першої статті 480 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. При цьому згідно із частиною другою статті 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема судді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Згідно з наданими Вищій раді правосуддя матеріалами суддя Добров П.В. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Отже, Добров П.В. підозрюється у вчиненні корисливого корупційного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.
30 вересня 2023 року о 01:20 Доброва П.В. затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
У поданні про надання згоди на утримання судді під вартою наведено обставини вчинення Добровим П.В. зазначеного кримінального правопорушення. Вказано, що обґрунтованість підозри підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема: заявою про вчинення злочинів, протоколами допиту свідків, протоколами оглядів, протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено в поданні, вручена Доброву П.В. підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття обґрунтованості (із наведенням відповідних рішень Суду). Результати проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій щодо Доброва П.В. вказують на злочинний характер дій підозрюваного, спрямованість його умислу на одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, та об’єктивно зв’язують підозрюваного та інкримінований йому злочин, що дає змогу переконати об’єктивного спостерігача в наявності обґрунтованої підозри у скоєнні ним злочинів.
При цьому під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме вказано, що Добров П.В. може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Встановлені стороною обвинувачення ризики обґрунтовуються в поданні таким.
1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Добров П.В. підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого корупційного злочину, невідворотність покарання за який вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (статті 69, 75 КК України), у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим (крім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні). Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів щодо вчинення Добровим П.В. інкримінованого злочину.
Добров П.В. має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що вказує на можливість підозрюваного виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Із 2002 року по цей час Добров П.В. обіймає посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області, у зв’язку із чим набув широке коло зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України. Одеська область територіально розташована безпосередньо на кордоні України з Румунією та Республікою Молдова, що підсилює цей ризик та унеможливлює здійснення ефективного і своєчасного контролю за місцем перебування Доброва П.В. шляхом застосування інших, більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Добров П.В. не перебуває у шлюбі, його донька має власну сім’ю, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків та може стати додатковим аргументом для переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
2. Ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому самому кримінальному провадженні
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого Доброву П.В. злочину, а також можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні, що може призвести до неможливості надання ними правдивих показань під час досудового розслідування та можливого судового розгляду.
Добров П.В. тривалий час виконує обов’язки голови Комінтернівського районного суду Одеської області.
Цей незаконний вплив може стосуватися як свідків, яких вже допитано, так і інших осіб, які можуть надати показання щодо важливих обставин кримінального провадження.
Зокрема, Добров П.В., використовуючи свої зв’язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних і судових органів та можливості як виконувач обов’язків голови суду, може впливати на свідків, зокрема секретаря ОСОБА1, якій відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та яка наразі не допитана як свідок, інших співробітників Комінтернівського районного суду Одеської області, а також ОСОБА2, кінцеве рішення у судовій справі за позовом якого не прийнято.
При цьому згідно зі статтею 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; як наслідок, в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками у подальшому, під час можливого судового розгляду. Також слід врахувати, що, оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не всі свідки.
3. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Із 2002 року по цей час Добров П.В. обіймає посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області, у зв’язку із чим набув широке коло зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, має відповідні фінансові, організаційні можливості, особистісні та ділові зв’язки, які зможе використати для уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Відповідні зв’язки Добров П.В. може використати також з метою штучного створення доказів захисту, незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилення від виконання покладених на нього обов’язків.
Про наявність вказаного ризику свідчать також поведінка Доброва П.В. до, під час та після скоєння злочину, застосування ним заходів конспірації, високий професійний рівень і використання набутого досвіду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім цього, у поданні зазначено, що Добров П.В. схильний до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, про що свідчить його поведінка до, під час та після скоєння злочину, вжиття заходів контрспостереження, знищення предмета одержаної неправомірної вигоди, позбавлення від особистого телефона тощо, високий професійний рівень, використання набутого досвіду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведене свідчить про схильність Доброва П.В. до укриття своїх протиправних діянь, що суттєво підвищує ризики вчинення ним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України.
У поданні зазначено, що встановлені під час досудового розслідування та відображені в поданні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м’які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування дo Доброва П.В. Отже, виникла необхідність у зверненні до суду із клопотанням про застосування до Доброва П.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Відповідно до статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною першою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно із частинами другою, третьою статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді, повинно відповідати вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).
Частиною першою статті 184 КПК України передбачено, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 184 КПК України до клопотання додаються, з-поміж іншого, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
На думку Вищої ради правосуддя, подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В. відповідає вказаним вище вимогам закону. Мотиви, наведені в поданні, є обґрунтованими, підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами, які містять конкретні факти і докази, що можуть свідчити про вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного КК України. Подання містить обґрунтування необхідності утримання судді Доброва П.В. під вартою як запобіжного заходу у кримінальному провадженні.
Доводи судді Доброва П.В. та його представників зазначених висновків не спростовують.
Слід також зауважити, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема у вигляді тримання під вартою, здійснюється слідчим суддею, судом, який відповідно до вимог статті 194 КПК України зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно із частиною другою статті 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність усіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 58–60 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 18.6–18.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва Павла Володимировича задовольнити.
2. Надати згоду на утримання під вартою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва Павла Володимировича.
|
Голова Вищої ради правосуддя |
Григорій УСИК |
Члени Вищої ради правосуддя
Юлія БОКОВА
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Роман МАСЕЛКО
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Інна ПЛАХТІЙ
Ольга ПОПІКОВА
Віталій САЛІХОВ
Олександр САСЕВИЧ
