Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка Олексія Миколайовича про тимчасове відсторонення судді Якимівського районного суду Запорізької області Федорець Світлани Володимирівни (відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області) від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 27 вересня 2023 року (вх. № 5396/0/8-23) надійшло клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. від 22 вересня 2023 року про тимчасове відсторонення судді Якимівського районного суду Запорізької області Федорець С.В. (відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області) від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 436² Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2023 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Кравченка С.І.

Клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155¹ Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя невідкладно повідомила виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М., голову Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., суддю Якимівського районного суду Запорізької області Федорець С.В. (відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області) та адвоката Музичука Є.А. про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – заступник начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Кавацюк Я.Д.

Суддя Федорець С.В., її представник – адвокат Музичук Є.А. у засідання Вищої ради правосуддя не з’явилися.

Присутній на засіданні Вищої ради правосуддя представник Офісу Генерального прокурора підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього копії матеріалів, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кравченка С.І., представника Офісу Генерального прокурора Кавацюка Я.Д., дійшла висновку, що клопотання про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Частинами першою та другою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним), на будь-якій стадії кримінального провадження.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 155¹ КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подається до Вищої ради правосуддя стосовно судді, який є підозрюваним, обвинувачуваним (підсудним) на будь-якій стадії кримінального провадження. Клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинно відповідати вимогам частини другої статті 155 цього Кодексу.

Федорець (Пишна) Світлана Володимирівна, ____ року народження, Указом Президента України від 7 липня 2008 року № 622/2008 призначена суддею Якимівського районного суду Запорізької області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 16 травня 2013 року № 249-VII обрана на посаду судді цього суду безстроково. Рішенням Голови Верховного Суду від 6 червня 2022 року № 199/0/149-22 відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області для здійснення правосуддя.

На підставі рішення зборів суддів Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 квітня 2023 року № 8, наказу від 20 квітня 2023 року № 18-0 Федорець С.В. призначена головою Звенигородського районного суду Черкаської області строком на три роки.

Із матеріалів, доданих до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, вбачається, що 4 липня 2023 року судді Федорець С.В. вручено складене та підписане того самого дня виконувачем обов’язків Генерального прокурора Хоменком О.М. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 436² КК України, а саме у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовуванні, визнанні правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинених службовою особою повторно (кримінальне провадження № ____, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 травня 2023 року).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 5 липня 2023 року № 682/0/15-23 надано згоду на утримання під вартою судді Федорець С.В.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 6 липня 2023 року до ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 1 вересня 2023 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10 липня 2023 року № 700/0/15-23 задоволено клопотання Генерального прокурора Костіна А.Є. від 5 липня 2023 року, тимчасово, до 3 вересня 2023 року, відсторонено суддю Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 вересня 2023 року № 866/0/15-23 клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. від 28 серпня 2023 року про продовження строку тимчасового відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності повернено без розгляду.

У клопотанні виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя зазначено, що за результатами досудового розслідування прокурором у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт, який 12 вересня 2023 року передано до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2023 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1 призначено до судового розгляду у закритому судовому засіданні, продовжено обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 листопада 2023 року.

27 вересня 2023 року судді Федорець С.В. вручено копії клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. від 22 вересня 2023 року про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності та матеріалів, що його обґрунтовують.

Клопотання про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності містить виклад обставин, досліджених Вищою радою правосуддя під час ухвалення рішення від 10 липня 2023 року № 700/0/15-23 про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя.

У клопотанні виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. зазначено, що суддя Федорець С.В., обіймаючи адміністративну посаду голови суду та будучи суддею, який відповідно до статей 1, 3 Кодексу суддівської етики повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також додержання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, в час, коли український народ героїчно протистоїть збройній агресії Російської Федерації проти України, як службова особа виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, заперечувала цю агресію, а також виправдовувала та визнавала правомірною тимчасову окупацію частини території України.

Суддя Федорець С.В. має вищу юридичну освіту, тривалий стаж роботи у галузі права та безпосередньо на посаді судді, мала доступ до загальнодержавних засобів масової інформації, тому не могла не розуміти протиправність збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалась у 2014 році та переросла 24 лютого 2022 року в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, а також незаконність тимчасової окупації частини території України.

Незважаючи на це, Федорець С.В. у спілкуванні з іншими особами в період з 16 травня 2023 року по 30 травня 2023 року, діючи умисно, з метою поширення російських наративів щодо військового вторгнення в Україну та переконання співрозмовників у них, неодноразово виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, заперечувала агресію, виправдовувала та визнавала правомірною тимчасову окупацію частини території України.

Обґрунтованість повідомленої підозри Федорець С.В. підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ГУ «Д» ДЗНД СБ України про виявлення кримінального правопорушення; матеріалами виконаного доручення ГУ «Д» ДЗНД СБ України; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю стосовно ОСОБА1; висновком експерта Українського науково-дослідчого інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, відповідно до якого у висловлюваннях ОСОБА1 міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також інформація негативного характеру щодо України, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства; матеріалами ГУ «Д» ДЗНД СБ України «Про надання інформації за результатами НСРД»; протоколами допиту свідків; протоколом обшуку житла за місцем мешкання ОСОБА1, під час якого виявлено грошові одиниці країни-агресора; іншими матеріалами провадження в сукупності.

Зокрема, у висновку експерта зазначено, що мовлення ОСОБА1 містить таку інформацію:

пояснення тимчасової окупації Криму Російською Федерацією, розпочатої у 2014 році, тим, що політичним інтересам Китаю й Туреччини вигідний контроль Росією Чорного моря, через яке пролягає Шовковий шлях; російський флот потенційно посилює китайський флот у разі війни із США за Тайвань, тобто зміщується зосередження на відповідальності з держави-агресора на одного з політичних світових лідерів;

позиціонування збройної агресії Росії проти України як домовленості стосовно реклами зброї, підняття ВВП, заробляння грошей, перерозподілу територій, логістичних шляхів, сфер впливу;

заперечення вкладу (зусиль) української армії у звільнення Херсона;

негативну характеристику внутрішніх подій в Україні, зокрема передбачення повернення чоловіків із фронту «як бомби сповільненої дії»;

репрезентацію війни (збройної агресії Росії проти України) як домовленості задля демонстрації військової техніки, її реклами та продажу;

пояснення війни зацікавленістю США у посиленні військово-промислового комплексу з метою запобіганню дефолту;

пояснення війни «ставанням» російської промисловості на військові рейки та зміною її логістики за рахунок паралельного імпорту через Азію;

пояснення війни перерозподілом світу «большими дядями»;

виправдовування тимчасової окупації частини території України;

заперечення викрадення й вивезення дітей з тимчасово окупованих територій України;

визнання поширення влади Росії на тимчасово окупованих територіях України;

виправдовування вивезення українських дітей до Росії;

наголошення на завданні українською армією ударів по місту Луганську заради тестування нових далекобійних ракет;

заперечення потенційного (майбутнього) звільнення тимчасово окупованих територій;

звинувачення України у використанні міст Бучі та Ірпеня як вітрини для європейських лідерів та відсутності робіт з відновлення міста (за контекстом);

визнання Автономної Республіки Крим частиною Росії;

трактування влучання в цивільні будинки як економії дорогих високоточних ракет з нехтуванням безпекою мирного населення;

пояснення влучання в будинок у місті Умані розміщенням там баз НАТО;

поширення тези про страх населення щодо приходу ЗСУ;

позитивну репрезентацію представників збройних формувань Росії та окупаційної адміністрації Росії як таких, що дбають про власну репутацію;

звинувачення України в зруйнуванні Криму, позитивну оцінку змін у Криму впродовж тимчасової окупації Росії;

заперечення примусової мобілізації в Криму;

розповідь стверджувального характеру про те, що українські снайпери стріляли в людей, українська армія використовувала населення як «живий щит», не випускаючи його з міст; виганяла із власних квартир, кидала гранати в підвали через те, що люди розмовляли російською мовою;

визнання поширення російського законодавства на тимчасово окуповані території України в Автономній Республіці Крим;

обговорення потенційного поширення після завершення війни насильства в сім’ї, спричиненого психологічними травмами військовослужбовців;

обговорення випадків жорстокості та злочинів військовослужбовців після АТО;

акцентування на великій кількості нелегальної зброї та соціально- економічному аспекті як передумовах вияву жорстокості й насильства;

позиціонування міста Севастополя як російського міста;

звинувачення України в обстрілах цивільних об’єктів на тимчасово окупованій території;

звинувачення України в обстрілах жилих будинків міста Мелітополя ракетним комплексом «Точка У»;

схвалення рівня життя в Мелітополі під час тимчасової окупації;

заперечення мобілізації на тимчасово окупованих територіях, крім Донецької та Луганської областей;

виправдовування та висловлення згоди з тимчасовою окупацією частини території України;

наголошення на відсутності в мешканців міста Мелітополя підстав захищати Україну;

контекстуальне покладання відповідальності за знищення Каховської ГЕС на Україну.

Наведені докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 436² КК України.

Обґрунтовуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком або закриття кримінального провадження, виконувач обов’язків Генерального прокурора Хоменко О.М. зазначає, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя, продовжують існувати.

Зокрема, під час досудового розслідування встановлено обставини, які вказують, що подальше перебування Федорець С.В. на посаді судді може призвести до негативних наслідків.

Федорець С.В., будучи суддею, може особисто чи опосередковано незаконними способами впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема суддю Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА2 та її чоловіка ОСОБА3, свідків ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, показання яких мають вагоме значення для доведення вини Федорець С.В.

Крім того, використання знайомств, зв’язків, соціального статусу та авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, дають Федорець С.В. можливість впливати на свідків, а саме підбурювати їх до давання неправдивих показань у кримінальному провадженні, відмови від давання показань, що негативним чином впливатиме на їхній намір та можливість давати правдиві показання під час судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

З урахуванням вимог статті 23 КПК України ризик впливу на свідків є таким, що існує на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

Федорець С.В., виконуючи повноваження судді, може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, посилаючись на зайнятість щодо розгляду справ як суддя, вона може впливати на безпідставне відкладення судових засідань у вказаному кримінальному провадженні, затягуючи тим самим судовий розгляд з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, ураховуючи позитивне ставлення Федорець С.В. до держави-агресора – Російської Федерації та її громадян, які вчиняють злочини на території України під час неспровокованого акту військової агресії, з метою підриву законних інтересів держави Україна і її громадян, а також дестабілізації ситуації в Україні вона, здійснюючи правосуддя, може приймати завідомо неправосудні рішення.

Більше того, наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується із встановленими цим Кодексом морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Під час розгляду клопотання про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності не встановлено обставин, які можуть свідчити, що вказане клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 436² КК України, до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження, Вища рада правосуддя виходить із такого.

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), йдеться, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Як встановлено пунктом 4.9 Бангалорських принципів, суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті, бути відповідальними за свою поведінку згідно з вимогами загальноприйнятих норм.

Водночас наявність кримінального провадження за підозрою судді Федорець С.В. у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, суперечить зазначеним морально-етичним принципам, може поставити під сумнів незалежність та чесність судді під час здійснення правосуддя та, з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства, значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Ураховуючи, що обвинувальний акт за обвинуваченням Федорець С.В. у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення перебуває на розгляді в суді, а також співмірність між такими критеріями, як незалежність та недоторканність суддів, і наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка О.М. про тимчасове відсторонення судді Федорець С.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155-1 Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.3–19.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

задовольнити клопотання виконувача обов’язків Генерального прокурора Хоменка Олексія Миколайовича.

Тимчасово відсторонити суддю Якимівського районного суду Запорізької області Федорець Світлану Володимирівну (відряджена до Звенигородського районного суду Черкаської області) від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження № ____ за обвинуваченням Федорець Світлани Володимирівни у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 436² Кримінального кодексу України.

Голова Вищої ради правосуддя                                                                  Григорій УСИК

Члени Вищої ради правосуддя