Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Свитки Сергія Леонідовича з посади судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 8 вересня 2023 року надійшла заява судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитки С.Л. від 4 вересня 2023 року про звільнення з посади судді у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, а також документи, що підтверджують право судді на відставку та відповідний стаж (вхідний № 615/0/6-23).
За результатами розгляду заяви судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитки С.Л. встановлено таке.
Свитка Сергій Леонідович, ____ року народження, Указом Президента України від 12 червня 2003 року № 525/2003 призначений на посаду судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2008 року № 647-VI обраний на посаду судді цього суду безстроково.
На підставі частини першої статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання ним заяви про відставку.
Відповідно до статті 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Пунктом 15.3 глави 15 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2023 року № 831/0/15-23) визначено, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Відповідно до зазначених актів про призначення / обрання Свитки С.Л. суддею на день розгляду Вищою радою правосуддя його заяви про звільнення у відставку стаж роботи Свитки С.Л. безпосередньо на посаді судді (з дати призначення суддею Указом Президента України від 12 червня 2003 року № 525/2003) становить 20 років 3 місяці 22 дні.
Статтею 116 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день призначення Свитки С.Л. суддею Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області був чинним Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», який регламентував, зокрема, визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Частиною першою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» встановлювалося, зокрема, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень.
При цьому частина четверта статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», яка набрала чинності 6 квітня 1994 року, визначала (подібно до частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII), що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Під час роботи Свитки С.Л. на посаді судді були чинними Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (з липня 1995 року по березень 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (з березня 2008 року по січень 2011 року).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацу другого пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Як убачається з копій послужного списку та військового квитка Свитки С.Л., з 5 серпня 1982 року по 4 липня 1986 року він навчався (був курсантом) у Саратівському вищому воєнному командному Червонопрапорному училищі внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського, де здобув кваліфікацію офіцера мотострілецьких військ з вищою воєнно-спеціальною освітою, викладача початкового воєнного навчання.
За змістом статті 5 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок», який діяв на час навчання Свитки С.Л. у зазначеному навчальному закладі, військова служба складається з дійсної військової служби та служби у запасі Збройних Сил СРСР.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок» громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, перебувають на дійсній військовій службі та називаються курсантами. На них поширюються обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їхні сім’ї користуються правами, пільгами та перевагами, передбаченими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їхніх сімей.
Статтею 13 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок» передбачено, що строк дійсної військової служби для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин та авіації Військово-Морського Флоту становив 2 роки.
Виходячи з аналізу Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок», Свитка С.Л., будучи курсантом військово-навчального закладу, набув статусу військовослужбовця строкової військової служби.
Оскільки строк навчання Свитки С.Л. у військовому навчальному закладі становить 3 роки 11 місяців, до стажу роботи, що дає йому право на відставку, підлягає зарахуванню 2 роки навчання як період строкової військової служби.
Ураховуючи викладене, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи судді Свитки С.Л., який дає йому право на відставку, періоду служби у Збройних Силах України з 5 серпня 1982 року по 25 серпня 1992 року (на посадах командира 3 взводу 6-ої роти 290 МСП УВВ МВС СРСР по Українській РСР та Молдавській РСР з 5 серпня 1982 року по 18 серпня 1986 року; командира 4 взводу 15-ої роти 17 полку УВВ МВС СРСР по УРСР та МРСР з 1 липня 1987 року по 18 серпня 1988 року; командира 4-ої роти 17 полку МВС СРСР з 18 серпня 1988 року по 2 лютого 1989 року; командира 4-ої роти 34 спеціального полку міліції МВС СРСР з 2 лютого 1989 року по 9 квітня 1991 року; командира 1-ої патрульної роти 172 відокремленого спеціального моторизованого батальйону міліції ВВ МВС СРСР з 9 квітня 1991 року по 5 січня 1992 року; перебування в розпорядженні 53 спеціального моторизованого полку міліції МВС СРСР по УРСР з 5 січня 1992 року по 15 лютого 1992 року; командира 6-ої мотострілкової роти 4 полку 2 дивізії НГУ з 15 лютого 1992 року по 25 серпня 1992 року).
Відсутні також підстави для зарахування до вказаного стажу згідно з абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, оскільки з копії диплома Свитки С.Л. вбачається, що з 1 вересня 1993 року по 29 квітня 1998 року він навчався в Національній академії внутрішніх справ України за заочною формою за спеціальністю «Правознавство» (диплом серії ___ № ____, виданий 29 квітня 1998 року). Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19 заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу судді, який дає право на відставку.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», яка була чинною на час призначення Свитки С.Л. на посаду судді, суддею міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менше як десять років та володів державною мовою.
Як убачається з копій послужного списку та трудової книжки Свитки С.Л., у період з 25 серпня 1992 року по 15 квітня 2003 року він перебував на службі в органах внутрішніх справ на таких посадах: старшого інспектора по паспортній роботі і ВИР паспортного відділення і ВИР Смілянського МРВВС Черкаської області з 25 серпня 1992 року по 7 жовтня 1992 року; командира взводу ППСМ Смілянського МРВВС Черкаської області з 7 жовтня 1992 року по 21 вересня 1993 року; оперуповноваженого відділу карного розшуку Смілянського МРВВС Черкаської області з 21 вересня 1993 року по 26 серпня 1994 року; старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку Смілянського МРВ УМВС Черкаської області з 26 серпня 1994 року по 26 вересня 1994 року; старшого оперуповноваженого ГБМЗ ВКР Смілянського СРВ УМВС Черкаської області з 26 вересня 1994 року по 19 серпня 1996 року; першого заступника начальника відділу – начальника кримінальної поліції Корсунь-Шевченківського РВ УМВС з 19 серпня 1996 року по 18 грудня 1997 року; начальника відділу Корсунь-Шевченківського РВ УМВС з 18 грудня 1997 року по 5 червня 1999 року; начальника Городищенського РВ УМВС з 5 червня 1999 року по 10 грудня 2001 року; начальника Смілянського МРВ УМВС з 11 грудня 2001 року по 15 квітня 2003 року.
Отже, наведене свідчить про наявність у Свитки С.Л. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, трьох років роботи за юридичною спеціальністю (після здобуття вищої юридичної освіти з 29 квітня 1998 року по дату призначення суддею Указом Президента України від 12 червня 2003 року № 525/2003).
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Свитки С.Л. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій паспорта, трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, послужного списку, встановлено, що до стажу роботи Свитки С.Л. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 20 років 3 місяці 22 дні;
період строкової військової служби – 2 роки;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у галузі права, необхідний для призначення на посаду судді, – 3 роки.
Загальний стаж роботи судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Свитки С.Л., що дає йому право на відставку, станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення становить 25 років 3 місяці 22 дні.
Отже, суддя Свитка С.Л. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 116, 137, пунктом 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звільнити Свитку Сергія Леонідовича з посади судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
