Вища рада правосуддя, розглянувши подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича,
встановила:
3 жовтня 2023 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 5497/0/8-23 надійшло подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 2 жовтня 2023 року про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України). До подання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, а також розписку судді Сердинського В.С. від 3 жовтня 2023 року про отримання примірника цього подання та копій матеріалів, що його обґрунтовують.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 жовтня 2023 року вказане подання та додані до нього матеріали передані для перевірки члену Вищої ради правосуддя Лук’янову Д.В.
Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В., суддя Сердинський В.С. невідкладно після отримання Вищою радою правосуддя подання про надання згоди на утримання судді під вартою повідомлені про дату, час і місце його розгляду.
У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор п’ятого відділу управління процесуального керівництва управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ткач І.М.
У засіданні Вищої ради правосуддя також взяли участь суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинський В.С., його представники – адвокати Кравець Р.Ю. та Коваленко І.О.
Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у задоволенні клопотання судді Сердинського В.С. та його представників про проведення засідання без відеотрансляції.
Під час засідання Вищої ради правосуддя задоволено клопотання адвоката Кравця Р.Ю. про долучення документів.
Представник Офісу Генерального прокурора Ткач І.М. просив задовольнити подання з викладених у ньому підстав, зазначив про наявність обґрунтованої підозри судді Сердинського В.С. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, та існування ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Суддя Сердинський В.С. та його представники заперечували проти задоволення подання через його необґрунтованість, недоведеність необхідності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою як найсуворішого виду запобіжного заходу та неможливості обрання більш м’якого запобіжного заходу. Сторона захисту також звернула увагу на можливі недоліки окремих процесуальних документів, доданих до подання.
Вища рада правосуддя, дослідивши подання та долучені до нього копії матеріалів, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Лук’янова Д.В., представника Офісу Генерального прокурора – прокурора Ткача І.М., суддю Сердинського В.С., його представників – адвокатів Кравця Р.Ю., Коваленко І.О., дійшла висновку, що подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. підлягає задоволенню з огляду на таке.
Сердинський Володимир Степанович, ____ року народження, Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначений на посаду судді Броварського міського суду Київської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VІ обраний суддею Броварського міськрайонного суду Київської області безстроково.
Статтею 482 КПК України встановлено, що затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду таке подання вноситься Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Із матеріалів, доданих до подання про надання згоди на утримання судді під вартою, вбачається, що 27 вересня 2023 року прокурор у кримінальному провадженні – прокурор п’ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренко В.А. вручив судді Сердинському В.С. (за дорученням) складене та підписане того самого дня заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименком О.В. письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (кримінальне провадження № НОМЕР, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ДАТА).
Відповідно до вимог частини першої статті 480 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. При цьому згідно із частиною другою статті 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема судді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Згідно з наданими Вищій раді правосуддя матеріалами суддя Сердинський В.С. підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме висловленні службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища.
Отже, Сердинський В.С. підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, § 175; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, § 32).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом із тим суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13 листопада 2007 року (№ 35615/06) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У поданні про надання згоди на утримання під вартою судді наведено обставини вчинення Сердинським В.С. зазначеного кримінального правопорушення, вказано, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні, зокрема:
протоколами допиту свідка;
протоколами огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр на загальну суму 4000 доларів США, які в подальшому були передані судді Сердинському В.С. на його прохання під контролем правоохоронних органів;
протоколом обшуку від 26 вересня 2023 року, проведеного в гаражі, яким користується суддя Сердинський В.С., під час якого відшукано та вилучено грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, раніше ідентифіковані та вручені свідку як предмет неправомірної вигоди для передачі судді Сердинському В.С., а також інші грошові кошти в сумі 11 600 доларів США, які зберігалися в одному місці із предметом неправомірної вигоди, походження яких суддя Сердинський В.С. пояснити не зміг;
протоколом обшуку від 26 вересня 2023 року, проведеного у службовому кабінеті судді Сердинського В.С., під час якого відшукано та вилучено електронні носії інформації, на яких наявні проєкти судових рішень у справі № НОМЕР, у тому числі ті, що готувалися адвокатом ОСОБА_1 за домовленістю із суддею Сердинським В.С.;
протоколом обшуку від 26 вересня 2023 року, проведеного за місцем проживання судді Сердинського В.С., під час якого відшукано та вилучено мобільний телефон судді Сердинського В.С., який містить інформацію щодо телефонних дзвінків та спілкування з адвокатом ОСОБА_1;
протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано зустрічі судді Сердинського В.С. з адвокатом ОСОБА_1, обговорення та одержання суддею неправомірної вигоди за ухвалення відповідних рішень у справі № НОМЕР;
протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за номером мобільного телефону Сердинського В.С., згідно з яким зафіксовано телефонні з’єднання Сердинського В.С. після того, як детективи Національного антикорупційного бюро України прийшли з ухвалою про проведення обшуку за його місцем проживання 26 вересня 2023 року, а також дії, які він вчинив для перешкоджання проведенню обшуку та знищення, приховання і переміщення речових доказів у справі;
іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Як зазначено в поданні, під час досудового слідства виникла необхідність в обранні судді Сердинському В.С. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а саме що він може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Злочин, який інкримінується Сердинському В.С., є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У випадку засудження Сердинського В.С. за вчинення злочину відповідно до статей 45, 69 та 75 КК України йому може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Суддя Сердинський В.С. має суддівський стаж понад 20 років, набув широке коло знайомств і зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Сердинський В.С. має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон, якими може скористатися та залишити територію України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2023 року № НОМЕР суддя Сердинський В.С. з 21 березня по 7 квітня 2023 року був відряджений до міста Відня (Австрія) для участі у круглому столі (конференції) з питань допомоги переселенцям, сім’ям із дітьми та дітям сиротам з України (період відрядження – 18 календарних днів).
Водночас органом досудового розслідування з’ясовано, що саме в цей період суддя Сердинський В.С. разом із цивільною дружиною ОСОБА_2 подорожував круїзним судном «MSC Cruises» до острова Мартиніка, що є володінням (заморський департамент) Французької Республіки на однойменному острові у групі Малих Антильських островів у Карибському морі, з метою відпочинку.
Під час огляду мобільного телефона Сердинського В.С. виявлено фото- та відеоматеріали, зроблені під час вказаної подорожі, а також відомості, якими підтверджується завчасне планування відпочинку, вибір маршруту, придбання квитків тощо.
Протягом 2019–2023 років Сердинський В.С. неодноразово виїжджав за межі України. За цей період ним здійснено 14 закордонних поїздок. При цьому він користувався різними видами транспорту: автомобілями, мікроавтобусами, потягами та літаками. Після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України суддя двічі перебував за межами України.
Слід ураховувати, що зараз на території України триває військова агресія з боку Російської Федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє відповідальні органи та передусім прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, а отже, і пропуск громадян через нього з дотриманням відповідного порядку та правил. Це, своєю чергою, не виключає можливої спроби підозрюваного через треті країни або іншим чином потрапити на окуповані території України, що фактично унеможливить його розшук та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі дасть можливість Сердинському В.С. виїхати до Російської Федерації.
Викладене свідчить, що Сердинський В.С., усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення корупційного злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Сердинський В.С., ураховуючи його посаду і соціальний статус, перебуваючи на волі під час досудового розслідування, може вживати заходів щодо знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, та тих обставин, які необхідно перевірити в межах кримінального провадження.
Маючи доступ до спеціалізованої автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», Сердинський В.С. особисто або шляхом впливу на працівників апарату суду чи технічних працівників може спробувати спотворити або видалити важливі електронні документи, у тому числі ті, які вже були надані сторонами у справі, вплинути на рух таких документів в системі документообігу та надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо.
Під час документування злочинних дій судді встановлено, що Сердинський В.С. має схильність до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, що суттєво підвищує ризик знищення чи підроблення речей і документів, які мають істотне значення для досудового розслідування.
У межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій задокументовано спробу судді Сердинського В.С. знищити, сховати речові докази у справі, у томі числі із залученням до цього інших осіб.
Зокрема, коли працівники Національного антикорупційного бюро України і Служби безпеки України прибули за місцем проживання судді Сердинського В.С. для проведення обшуку, він перешкоджав проведенню слідчої дії, вводив в оману детектива Національного антикорупційного бюро України щодо перебування в квартирі, тобто намагався за допомогою інших осіб забрати, сховати та знищити речові докази, у тому числі предмет неправомірної вигоди, який він сховав у гаражі;
3) незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому кримінальному провадженні.
Сердинський В.С. близько 20 років працює суддею Броварського міськрайонного суду Київської області, у зв’язку із чим набув широке коло знайомств і зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які може використати з метою впливу на свідків у справі.
Ураховуючи, що зустрічі з ОСОБА_1 та всі події, пов’язані з одержанням неправомірної вигоди суддею Сердинським В.С. відбувалися у місті Броварах Київської області, де суддя працює та проживає тривалий час, перебуваючи на волі та користуючись своїм службовим становищем, суддя Сердинський В.С. може впливати на осіб, які стали свідками вчинення ним кримінального правопорушення, а також на інших осіб з метою надання стосовно нього виправдувальних показань та створення штучних доказів у справі.
Необхідно зазначити, що після початку проведення обшуків за місцем роботи та місцем проживання судді Сердинського В.С. на телефон заявника ОСОБА_1 почали надходити дзвінки як від судді, так і від інших невідомих абонентів, що негативно впливало на психологічний стан заявника.
КПК України передбачена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших осіб та заявника є таким, що існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
26 вересня 2023 року, коли працівники Національного антикорупційного бюро України та Служби безпеки України прибули за місцем проживання судді Сердинського В.С. з метою проведення обшуку, він, перебуваючи вдома, умисно перешкоджав початку проведення слідчої дії, не реагував на законні вимоги працівників правоохоронних органів відчинити двері та тривалий час повідомляв, що не перебуває вдома.
Крім того, суддя Сердинський В.С. вживав заходів щодо перешкоджання проведенню слідчих дій у кримінальному провадженні та досягненню мети їх проведення, для чого залучив інших осіб із числа родичів та знайомих, які проживають поруч із ним.
Не виконуючи законних вимог працівників правоохоронних органів відчинити двері для проведення обшуку, суддя Сердинський В.С. у цей час телефоном зв’язався із матір’ю своєї співмешканки ОСОБА_2 – ОСОБА_3, якій скинув через вікна квартири особисті речі та просив забрати із гаража, яким він користується, все майно, у тому числі грошові кошти із шафи.
Такі дії Сердинського В.С., який має вищу юридичну освіту та великий професійний досвід судді, свідчать про його умисну протидію досудовому розслідуванню та зафіксовані в межах проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Як зазначалося, суддя Сердинський В.С. набув широке коло знайомств і зв’язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ, організацій, які він може використати з метою перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, зокрема шляхом спроб незаконного впливу на працівників органу досудового розслідування та прокуратури, а також слідчих суддів чи суд у цьому провадженні;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час проведення обшуку в гаражі, яким користується суддя Сердинський В.С., разом із предметом неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США відшукано інші грошові кошти в сумі 9000 гривень та 11 600 доларів США, розподілені на частини від 1000 до 3000 доларів США і розкладені в різні конверти, як і предмет неправомірної вигоди.
Під час проведення обшуку Сердинський В.С. зазначив, що 9000 гривень належать йому, проте пояснити походження інших грошових коштів в іноземній валюті не зміг, у зв’язку із чим є достатні підстави вважати, що вказані кошти здобуті кримінально протиправним шляхом та, ймовірно, отримання ним неправомірної вигоди має системний характер.
Ураховуючи, що на цей час Сердинський В.С. притягується до кримінальної відповідальності й усвідомлює невідворотність покарання, існує висока ймовірність того, що він може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою покращення свого фінансового становища для подальшого фінансування ухилення від кримінальної відповідальності.
На переконання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., вагомість наявних доказів вчинення Сердинським В.С. корупційного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, його вік та стан здоров’я, майновий стан свідчать, що вказана особа має можливість тривалий час переховуватися від органу досудового розслідування, суду.
Встановлені під час досудового розслідування та відображені в поданні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираження наведених ризиків, а також наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта в цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м’які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до Сердинського В.С.
Відповідно до статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною першою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно із частинами другою, третьою статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді повинно відповідати вимогам, встановленим КПК України, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).
Частиною першою статті 184 КПК України передбачено, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 184 КПК України до клопотання додаються, з-поміж іншого, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
На думку Вищої ради правосуддя, подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. відповідає вказаним вище вимогам закону. Мотиви, наведені в поданні, є обґрунтованими, підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами, які містять конкретні факти і докази, що можуть свідчити про вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного КК України. Подання містить обґрунтування необхідності утримання судді Сердинського В.С. під вартою як запобіжного заходу у кримінальному провадженні.
Доводи судді Сердинського В.С. та його представників зазначених висновків не спростовують.
Слід також зауважити, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема у вигляді тримання під вартою, здійснюється слідчим суддею, судом, який відповідно до вимог статті 194 КПК України зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно із частиною другою статті 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність усіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Ураховуючи зазначене, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для задоволення подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С.
Керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 58–60 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 18.6–18.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича задовольнити.
2. Надати згоду на утримання під вартою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Члени Вищої ради правосуддя Юлія БОКОВА
Тетяна БОНДАРЕНКО
Сергій БУРЛАКОВ
Олег КАНДЗЮБА
Олена КОВБІЙ
Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Станіслав КРАВЧЕНКО
Роман МАСЕЛКО
Олексій МЕЛЬНИК
Микола МОРОЗ
Ольга ПОПІКОВА
Віталій САЛІХОВ
Олександр САСЕВИЧ
