Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Антоненко Наталії Олександрівни з посади судді Верховного Суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 жовтня 2023 року надійшла заява Антоненко Н.О. від 19 жовтня 2023 року про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку.
Антоненко Наталія Олександрівна, ____ року народження, Указом Президента України від 28 листопада 1995 року № 1096/95 призначена на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-III обрана на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва безстроково, Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1237/2001 переведена на посаду судді апеляційного суду міста Києва, Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Антоненко Н.О. на посаду судді (28 листопада 1995 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» у відповідній редакції.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Стаж роботи Антоненко Н.О. на посаді судді на день ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення становить 27 років 11 місяців 4 дні.
Крім того, згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Ураховуючи наведене, до стажу роботи Антоненко Н.О., який дає їй право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі з 1 вересня 1987 року по 18 червня 1992 року (2 роки 4 місяці 24 дні).
Варто зауважити, що частиною другою статті 137 Закону № 1402-VІІІ (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Частиною першою статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (чинного на час призначення Антоненко Н.О. на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Як убачається з копій трудової книжки, диплома, після здобуття 18 червня 1992 року вищої юридичної освіти до моменту призначення суддею Дніпровського районного суду міста Києва, Антоненко Н.О. із 24 травня 1993 року по 13 грудня 1995 року працювала на посадах спеціаліста ІІ та І категорій в Арбітражному суді міста Києва.
Наведене свідчить про наявність у Антоненко Н.О. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, періоду її роботи на посадах спеціаліста ІІ та І категорій в Арбітражному суді міста Києва в межах двох років (згідно із частиною першою статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», чинного на час призначення Антоненко Н.О. на посаду судді).
Отже, станом на дату ухвалення рішення загальний стаж роботи судді Антоненко Н.О., який дає їй право на звільнення у відставку, становить 32 роки 3 місяці 28 днів.
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Верховного Суду Антоненко Н.О. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Антоненко Наталію Олександрівну з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
