Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С., за результатами розгляду дисциплінарної скарги Левковця Андрія Юрійовича в інтересах Фріденталя Михайла Ісааковича стосовно судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка Аркадія Петровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 квітня 2021 року за вхідним № Л-1445/1/7-21 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Левковця А.Ю. в інтересах Фріденталя М.І. на дії судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка А.П. під час здійснення правосуддя у справі № 757/27966/20-к.
Зокрема, скаржник посилається на умисне або внаслідок недбалості істотне порушення суддею Бущенком А.П. норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, а також на порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2021 року вказана дисциплінарна скарга передана члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С. для попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка А.П.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка А.П.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, з урахуванням письмових пояснень судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка А.П., наданих Вищій раді правосуддя, а також згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вебпорталу «Судова влада України» встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № ____ від 19 червня 2014 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною п’ятою статтею 27, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 15, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 372, частиною першою статті 14, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
10 червня 2020 року адвокат Аріфметова І.А. в інтересах ОСОБА1 у межах кримінального провадження № ____ від 19 червня 2014 року, у порядку статті 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), звернулась до слідчого з клопотанням в якому просила відновити зупинене у ньому досудове розслідування та вчинити відповідні дії. Мотивуючи клопотання, захисник посилалася на наявність обставин для відновлення досудового розслідування, оскільки слідчому відомо про місцезнаходження ОСОБА1, і виникла потреба у проведенні слідчих та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 19 червня 2020 року у задоволенні клопотання адвоката Аріфметової І.А. про відновлення досудового розслідування та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № ____ відмовлено з тих мотивів, що підозрюваний ОСОБА1 з часу оголошення його у розшук до органу досудового розслідування жодного разу не з’явився, у зв’язку з чим не можливо провести за його участю слідчі та процесуальні дії та прийняти обґрунтоване рішення.
У липні 2020 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга захисника ОСОБА1 – адвоката Аріфметової І.А. на постанови про відмову у задоволенні клопотання, зупинення досудового розслідування, оголошення в розшук ОСОБА1 у кримінальному провадженні з вимогою про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 2 листопада 2020 року вимоги скарги задоволено частково, серед іншого, скасовані постанови про зупинення досудового розслідування, про оголошення ОСОБА1 у розшук.
На вказану ухвалу місцевого суду прокурором подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року поновлено прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 2 листопада 2020 року та іншою ухвалою цього суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково.
Не погоджуючись із вказаними ухвалами суду апеляційної інстанції, 30 грудня 2020 року адвокат Аріфметова І.А., а 5 лютого 2021 року адвокат Левковець А.Ю. в інтересах ОСОБА1 оскаржили їх до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями вказану справу передано до розгляду судді Бущенку А.П., головуючому у справі, суддям Голубицькому С.С., Королю В.В.
Ухвалами Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2021 року та 11 лютого 2021 року під головуванням судді Бущенка А.П. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами захисника Аріфметової І.А. та адвоката Левковця А.Ю., поданими в інтересах ОСОБА1, на ухвали Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, зокрема, суд касаційної інстанції зауважив, що згідно з положеннями частини четвертої статті 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Крім того, судом касаційної інстанції зауважено, що захисник Аріфметова І.А. звернулася до Верховного Суду зі скаргою 30 грудня 2020 року на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, тобто до постановлення оскаржуваного судового рішення, що не узгоджується з нормами кримінального процесуального закону, у зв’язку з чим, відповідно до пункту 1 частини другої статті 428 КПК України, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження.
Крім того, 10 лютого 2021 року Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду (головуючий суддя Бущенко А.П.) у справі № 757/27966/20-к постановлено ухвалу про залишення касаційної скарги адвоката Аріфметова І.А. без руху та надання строку для усунення недоліків.
У подальшому ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 року задоволено подану до початку розгляду справи № 757/27966/20-к заяву судді Бущенка А.П. про самовідвід та матеріали провадження за касаційною скаргою захисника Аріфметової І.А. на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року передано для здійснення повторного їх автоматизованого розподілу у порядку, встановленому статтею 35 КПК України.
Вказану заяву суддя Бущенко А.П. обґрунтував тим, що під час вивчення інформації, яка міститься у касаційній скарзі та доданих документах він встановив, що раніше надавав правову допомогу ОСОБА1 в якості адвоката.
Підставами для звернення з дисциплінарною скаргою адвокат Левковець А.Ю. зазначає порушення суддею Бущенком А.П. положень статті 75 КПК України при постановленні ухвал від 16 січня, 10 та 11 лютого 2021 року під час розгляду касаційних скарг, поданих на судове рішення суду апеляційної інстанції у справі № 757/27966/20-к. За визначенням скаржника, суддя Бущенко А.П. не мав права приймати участь у розгляді та прийнятті рішень у вказаній справі, а зобов’язаний був заявити самовідвід.
На думку скаржника, обставини, що стали підставою для самовідводу, виникли до моменту заняття Бущенком А.П. посади судді, а тому наявність цих обставин, зокрема, передбачених статтею 75 КПК України, судді були відомі вже на момент надходження першої касаційної скарги в інтересах ОСОБА1.
Згідно із частиною першою статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до частини четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду, а відповідно до частини п’ятої цієї статті відвід повинен бути вмотивованим. В силу частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно зі статтею 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим. Згідно вимог статті 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. Слідчий суддя, (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, викладені у статті 75 КПК України, і їх перелік є вичерпним.
Наявність хоча б однієї із зазначених обставин виключає участь слідчого судді/судді у судовому провадженні. Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними.
Факт, який викликає сумніви у неупередженості слідчого судді, або судді при розгляді справи повинен ґрунтуватися на доказах. Ця підстава застосовується лише у випадку доведеності, що суддя/слідчий суддя прямо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи. Для визнання упередженості потрібні докази, які б свідчили про наявність заінтересованості у результаті розгляду справи.
Як вбачається з письмових пояснень судді Бущенка А.П., 30 грудня 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла скарга адвоката АО «Мамка і партнери» Аріфметової І.А. на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
5 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Левковця А.Ю. на ухвалу апеляційного суду від 12 січня 2021 року про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Вказані скарги перебували у провадженні суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, головуючого судді Бущенка А.П., суддів Голубицького С.С., Короля В.В.
Суддя Бущенко А.П. у письмових поясненнях зауважив, що ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 424 КПК України, тому колегія суддів під його головуванням ухвалами від 16 січня та 11 лютого 2021 року, відповідно, відмовила у відкритті касаційного провадження, на підставі пункту 1 частини другої статті 428 КПК України без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
Також суддя Бущенко А.П. у письмових поясненнях додав, що оскільки касаційні скарги на рішення, які очевидно не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, не потребували перевірки змісту касаційної скарги, він перевіряв лише вид оскарженого рішення і не звертав уваги на особисті дані особи, яку представляли адвокат АО «Мамка і партнери» Аріфметова І.А. та адвокат Левковець А.Ю.
При цьому суддя зазначив, що касаційну скаргу адвоката АО «Мамка і партнери» Аріфметової І.А. на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, яка надійшла до Верховного Суду 4 лютого 2021 року, колегія залишила без руху і надала можливість виправити її недоліки.
Суддя Бущенко А.П. пояснив, що після отримання 3 березня 2021 року доповнень до цієї касаційної скарги він детально вивчив документи провадження, оскільки, на його погляд, у них піднімалося спірне питання, що потребувало вирішення касаційним судом. Під час їх вивчення він звернув увагу на те, що клієнтом адвоката Аріфметової І.А. є ОСОБА1, громадянин Канади. Ці персональні дані йому (судді Бущенку А.П.) здалися знайомими, і, перевіривши свої архіви, він пересвідчився у тому, що у 2013 році він протягом кількох місяців на підставі договору надавав правову допомогу його близьким особам. Після того, як він (суддя Бущенко А.П.) встановив цю обставину, подав заяву про самовідвід, який задоволений колегією суддів з урахуванням вказаних мотивів.
Крім того, суддя Бущенко А.П. у письмових поясненнях зауважив, що самостійно виявивши обставину, яка теоретично могла стати підставою виникнення сумніву його неупередженість при розгляді справи, одразу повідомив про це колегію суддів.
Таким чином, як тільки суддя Бущенко А.П. самостійно виявив обставину, яка могла викликати у стороннього спостерігача сумніви у його неупередженості при розгляді справи і бути використана для того, щоб поставити під сумнів рішення касаційного суду, суддя у процесуальний спосіб здійснив необхідні заходи для уникнення такої ситуації.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Як вбачається з письмових пояснень судді Бущенка А.П., оскільки касаційні скарги на рішення, що очевидно не можуть бути предметом розгляду касаційної інстанції, не потребували перевірки змісту касаційної скарги, суддя перевіряв лише вид оскаржуваного рішення.
Також, попередньою перевіркою встановлено, що у подальшому ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2021 року у складі: головуючого Шевченко Т.В., суддів Голубицького С.С., Короля В.В., відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Аріфметової І.А., подану в інтересах ОСОБА1, на ухвали Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року, з підстав того, що скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Попередньою перевіркою не встановлено злочинного наміру або грубої недбалості судді під час здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи пояснення судді, а також встановлені обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у діях судді Бущенка А.П. не містяться ознаки дисциплінарних проступків, які відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою адвоката Левковця Андрія Юрійовича в інтересах Фріденталя Михайла Ісааковича стосовно судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенка Аркадія Петровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
