X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
25.01.2021
102/2дп/15-21
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є., залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки скарги Львівської митниці Державної фіскальної служби стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича,

встановила:

8 серпня 2018 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 498/1/13-18 надійшла скарга Львівської митниці Державної фіскальної служби на дії судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького В.В. під час розгляду протоколу про порушення митних правил у справі № 461/3956/17.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що суддею Стрельбицьким В.В. затягувались строки та не вживались заходи щодо розгляду протоколу про порушення митних правил протягом строку, встановленого законом. Крім того, скаржник вважає, що вказаним суддею також було безпідставно повернуто протокол про порушення митних правил на доопрацювання, що є підставою для притягнення вказаного судді до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 серпня 2018 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К., у зв’язку із закінченням строку його повноважень протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя по справі від 6 червня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок із пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Стрельбицький Віталій Вікторович Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 призначений на посаду судді Галицького районного суду міста Львова строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2760-V призначений на посаду судді Галицького районного суду міста Львова безстроково.

27 березня 2017 року Львівською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 483 Митного кодексу України.

Із вказаного протоколу встановлено, що 18 червня 2016 року водієм підприємства-перевізника ФОП ОСОБА2 транспортним засобом, який прямував у напрямку «в’їзд в Україну», під час проходження митного контролю на митному посту «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС надано товаросупровідні документи на товар «одяг, взуття» в кількості 1 038 упаковок вагою 9088,96 кг, згідно з якими відправником товару є компанія «ARENTINO ІМРЕХ LLP». Вартість товару – 8474 долари США, отримувач – Благодійна організація «Волонтерський рух України» (керівник організації – ОСОБА1).

На вказаний товар було оформлено митну декларацію (далі – МД) та направлено його до відділу митного оформлення № 2 Львівської митниці ДФС.

21 червня 2016 року на підставі заяви, поданої керівником Благодійної організації «Волонтерський рух України» ОСОБА1., Львівською митницею ДФС відповідно до статей 201, 204 МК України було надано дозвіл на розміщення вказаних вище товарів на тимчасове зберігання під митним контролем на складі гуманітарної допомоги до 18 вересня 2016 року, відповідно до заяви керівника Благодійної організації «Волонтерський рух України» ОСОБА1 продовжено термін зберігання до 18 жовтня 2016 року.

Вказаний товар гуманітарної допомоги було розміщено на складі організації-отримувача гуманітарної допомоги – Благодійної організації «Волонтерський рух України», а саме на складі військової частини 3002 НГ України, на підставі договору складського зберігання, укладеного між Благодійною організацією «Волонтерський рух України» та військовою частиною 3002 НГ України.

17 жовтня 2016 року Благодійною організацією «Волонтерський рух України» подано МД щодо сплати митних платежів.

5 грудня 2016 року в результаті огляду складу організації-отримувача гуманітарної допомоги – Благодійної організації «Волонтерський рух України» встановлено, що у вказаному складському приміщенні відсутні товари гуманітарної допомоги, які відповідно до вказаної вище заяви Благодійної організації «Волонтерський рух України» були розміщені на тимчасове зберігання на вказаному складі гуманітарної допомоги.

5 грудня 2016 року стосовно керівника Благодійної організації «Волонтерський рух України» ОСОБА1 за вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 469 МК України (видача без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складах організації-отримувача гуманітарної допомоги), складено протоколи про порушення митних правил № 5289/20900/16 та № 5290/20900/16.

Відповідно до постанови Львівської митниці ДФС від 28 грудня 2016 року керівника Благодійної організації «Волонтерський рух України» ОСОБА1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 469 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.

З метою проведення перевірки законності вказаної зовнішньоекономічної операції Львівська митниця ДФС листом від 13 грудня 2016 року надіслала на адресу Державної фіскальної служби України проєкт запиту до митних органів Республіки Польща. 

15 березня 2017 року на адресу Львівської митниці листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України від 10 березня 2017 року надійшла відповідь митних органів Республіки Польща.

У наданих митними органами Республіки Польща документах відсутні будь-які записи щодо приналежності вказаного вище товару до гуманітарної допомоги.

Згідно з наданими митними органами Республіки Польща митними деклараціями (MRN) відправником товару «одяг, додатки до одягу, взуття, сумки» є італійська компанія «TEDDY SPA», покупцями (одержувачами) товару заявлено чотири українських підприємства: «АРНІОЛ» (код ЄДРПОУ 37368300, 61003, м. Харків, Майдан Конституції; «БЕАР» (код ЄДРПОУ 32433275, 65026, м. Одеса, вул. Катерининська, 17); ПП «ОЛІЯТОРГ» (код ЄДРПОУ 32523468,03124, м. Київ, вул. Радищева); VSEM TOV (Nabereghna str. 7 03164 Vishgorod) (ідентифікувати не виявилось за можливе).

Сумарна вартість товару, заявленого у MRN, становить 353576,65 евро, що станом на день ввезення на митну територію України становить 9839488,51 гривні.

На думку податкового органу, компанія «ARENTINO ІМРЕХ LLP» цілеспрямовано включена керівником Благодійної організації «Волонтерський рух України» до ланцюга поставки товару з метою приховування реальних продавців / експортерів, покупців / отримувачів та вартості ввезених на митну територію України товарів.

Таким чином, на думку податкового органу, громадянин України – керівник Благодійної організації «Волонтерський рух України» ОСОБА1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України та митне оформлення з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а також документів, що містять неправдиві дані щодо відправника, одержувача та вартості товарів.

До протоколу про порушення митних правил було долучено копії митних декларацій та інших товаро-супровідних документів, а також копії відповідей митних органів Республіки Польща.

7 червня 2017 року до провадження судді Стрельбицького В.В. надійшов вказаний протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА1 за частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі – МК України).

Розгляд справи вперше було призначено на 13 червня 2017 року, тобто з дотриманням вимог статті 525 МК України (у п’ятнадцятиденний строк із дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи).

У зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про порушення митних правил, та надходженням клопотання ОСОБА1 і його захисника Снігура Я.Е. про відкладення розгляду справи розгляд справи відкладено на 27 червня 2017 року.

27 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 11 липня 2017 року у зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про порушення митних правил, та наявністю клопотання захисника Снігура Я.Е. про відкладення розгляду справи у зв’язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі.

11 липня 2019 року розгляд справи відкладено на 18 липня 2017 року у зв’язку з неявкою особи, стосовно якої складено протокол про порушення митних правил, та відсутністю відомостей про її належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

Постановою Галицького районного суду міста Львова (суддя Стрельбицький В.В.) від 18 липня 2017 року матеріали справи про притягнення ОСОБА1 до адміністративної відповідальності повернуто до Львівської митниці ДФС для проведення додаткової перевірки та належного дооформлення.

Вказана постанова мотивована тим, що протокол про порушення митних правил не відповідає вимогам статті 494 МК України, а саме з його змісту незрозуміло, які саме дії ОСОБА1 спрямовані на порушення митних правил та підпадають під ознаки діянь, відповідальність за вчинення яких передбачена частиною першою статті 483 МК України. Крім того, додані до справи копії документів, зокрема товаросупровідних, не можуть бути визнані належними доказами у справі про порушення митних правил, оскільки належним чином не завірені та на їх основі неможливо встановити наявність або відсутність порушення митних правил.

Після доопрацювання 28 серпня 2017 року протокол про порушення митних правил знову направлено до Галицького районного суду міста Львова, судом отримано 30 серпня 2017 року.

Відповідно до протоколу неавтоматизованого розподілу справи від 31 серпня 2017 року протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА1 знову передано судді Стрельбицькому В.В., який отримав його 12 вересня 2017 року, наступний розгляд призначено на 28 вересня 2017 року.

Постановою Галицького районного суду міста Львова (суддя Стрельбицький В.В.) від 28 вересня 2017 року закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА1 за частиною першою статті 483 МК України на підставі пункту 2 частини першої статті 467 МК України (у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень).

У письмових поясненнях суддя Стрельбицький В.В. зазначив, що вперше розгляд протоколу про порушення митних правил призначено у встановлений статтею 525 МК України п’ятнадцятиденний строк. Наступні перерви були нетривалими виключно з об’єктивних причин. Жодного разу під час обговорення питання про оголошення перерви присутній у судовому засіданні уповноважений представник митниці не висловлював заперечень стосовно відкладення розгляду справи.

Суддя Стрельбицький В.В. зазначає, що у судовому засіданні 18 липня 2017 року з пояснень захисника та матеріалів справи ним було встановлено, що при складанні протоколу були допущені істотні порушення, оскільки зміст протоколу не відповідав долученим до нього документам, додані до протоколу документи не були належним чином оформлені. З огляду на наведене суддя вважає, що був позбавлений можливості провести об’єктивний розгляд справи з дотриманням положень чинного законодавства, а тому дійшов висновку про необхідність повернення протоколу про порушення митних правил для додаткової перевірки та належного дооформлення.

Крім того, суддя зазначив, що станом на момент повернення справи після доопрацювання (30 серпня 2017 року) він перебував у щорічній основній відпустці з 1 серпня по 8 вересня 2017 року включно, що підтверджується копією наказу № 144/В від 10 липня 2017 року. З метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, належного оповіщення учасників справи про дату, час та місце судового засідання і виконання вимог частин першої та четвертої статті 526 МК України розгляд справи було призначено на 28 вересня 2017 року. За результатом цього розгляду прийнято остаточне рішення у справі.

Дослідивши дисциплінарну скаргу, письмові пояснення судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом частини другої статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477–485 цього Кодексу, – не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268, частиною шостою статті 294 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, статтею 467 МК України, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 483 МК України, в якій ОСОБА1 притягався до відповідальності, не належить до цих випадків.

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Стрельбицький В.В. мав усвідомлювати, що неодноразове відкладення розгляду справи, у свою чергу, могло призвести до пропуску шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення та свідчити про недотримання суддею необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Також варто зазначити, що МК України, КУпАП не визначає права суду на повернення матеріалів про адміністративні правопорушення на доопрацювання чи належне оформлення шляхом винесення відповідної постанови та не конкретизує підстав для цього.

Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною другою статті 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно зі статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Як вбачається зі змісту протоколу про порушення митних правил від 27 березня 2017 року, він був складений відповідно до вказаних вище вимог статті 494 МК України. До вказаного протоколу були долучені зазначені у ньому додатки, які були складені на час його оформлення та містили інформацію про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вказані документи містили всю необхідну суду інформацію для розгляду протоколу по суті.

Відповідно до вимог статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні положення передбачені також статтею 280 КУпАП.

З наведеного вбачається, що і під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, і під час розгляду справи суд наділений правом витребувати додаткові відомості (матеріали), необхідні для правильного вирішення справи, з’ясування яких, на переконання судді, має істотне значення для її розгляду і не може бути встановлено судом на підставі інших доказів.

Необхідно зазначити, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами – безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (стаття 495 МК України).

Слід також зазначити, що у разі якщо за результатами розгляду справи суддя доходить висновку, що у протоколі, який є лише одним із доказів у справі, відсутні відомості, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, а інших доказів немає або вони оформлені неналежним чином, відповідно до статей 247, 284 КУпАП суддя виносить постанову про закриття провадження у справі.

З винесеної суддею Стрельбицьким В.В. постанови від 18 липня 2017 року у цій справі не вбачається, які саме вимоги, встановлені статтею 494 МК України,

порушено під час складання протоколу та які недоліки могли бути усунуті шляхом направлення цього протоколу для належного оформлення, а не, наприклад, шляхом витребування інформації, документів або ж шляхом з’ясування необхідних обставин під час судового розгляду справи та дослідження доказів.

З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що повернення протоколу про порушення митних правил на доопрацювання у цьому випадку не можна визнати законним та обґрунтованим, наведена поведінка судді Стрельбицького В.В. щодо нерозгляду по суті вказаного протоколу у період із 7 червня по 17 липня 2017 року, а також невжиття заходів щодо отримання із канцелярії суду вказаного протоколу після його дооформлення у перший робочий день після виходу з відпустки (11 вересня 2017 року) та призначення до розгляду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення (28 вересня 2017 року) можуть свідчити про безпідставне затягування суддею та невжиття заходів для розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення внаслідок закінчення строку, визначеного статтею 467 МК України.

Отже, попереднім розглядом дисциплінарної скарги Львівської митниці ДФС встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Стрельбицького В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.

З наданої головою Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р. інформації вбачається, що з 28 вересня 2017 року по 28 вересня 2020 року суддя Стрельбицький В.В. перебував у відпустках та був тимчасово непрацездатний 194 дні, тому строк застосування дисциплінарного стягнення стосовно нього не закінчився.

Керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.12, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича за скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                            О.В. Прудивус

 

Член Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                               О.Є. Блажівська

 

Член Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                               В.В. Шапран