Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу адвоката Маселка Романа Анатолійовича, який діє в інтересах Чижик Галини Віталіївни, на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження,

встановила:

29 травня 2020 року до Вищої ради правосуддя на електронну пошту о 21:45 надійшла скарга Маселка Р.А., який діє в інтересах Чижик Г.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження. Вказана скарга зареєстрована Вищою радою правосуддя 29 травня 2020 року за вхідним № М-1474/5/7-20 та на підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 травня 2020 року розподілена для розгляду члену Вищої ради правосуддя Данішевській В.І.

Протоколом повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя у справі від 2 червня 2020 року для розгляду скарги Маселка Р.А. повторно визначено члена Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., адвокат Маселко Р.А. та Чижик Г.В. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги – 14 липня 2020 року. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Крім того, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав судді Ступак О.В., адвоката Маселка Р.А. та Чижик Г.В., визначених пунктом 12.30 Регламенту Вищої ради правосуддя, учасникам справи запропоновано взяти участь у вказаному засіданні в режимі відеоконференції.

Суддя Ступак О.В. у засідання Вищої ради правосуддя 14 липня 2020 року не прибула, надала заяву про розгляд скарги за її відсутності.

У засідання Вищої ради правосуддя 14 липня 2020 року прибув адвокат Маселко Р.А. та підтримав доводи, викладені ним у скарзі на рішення Дисциплінарної палати, та раніше подані пояснення.

Чижик Г.В. у засідання Вищої ради правосуддя 14 липня 2020 року не прибула, клопотання про участь у засіданні в режимі відеоконференції не подавала.

Вища рада правосуддя, дослідивши подану скаргу, матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Краснощокову Н.С., адвоката Маселка Р.А., встановила таке.

Ступак Ольга В’ячеславівна Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначена на посаду судді Деснянського районного суду міста Києва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 528-VI обрана на посаду судді цього суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 19 березня 2011 року № 3399-VI обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ). Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 Ступак О.В. призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.

17 листопада 2017 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № Ч-1653/6/7-17 надійшла дисциплінарна скарга Чижик Г.В. стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В.

У дисциплінарній скарзі зазначено, що під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду суддя ВССУ Ступак О.В. неодноразово подавала органам, які брали участь у проведенні конкурсу, недостовірну інформацію, зокрема щодо факту написання та подання нею голові ВССУ заяви про виключення наданої їй службової трикімнатної квартири жилою площею 66,5 кв. м у місті Києві зі складу службових (далі – квартира).

Скаржник зазначала, що 20 травня 2017 року член Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) Маселко Р.А. звернувся з інформаційним запитом до ВССУ щодо надання інформації про отримання службового житла суддею цього суду Ступак О.В.

У відповідь на вказаний запит листом ВССУ від 26 травня 2017 року № 1784/0/29-17 заявника повідомлено, що «судді Ступак О.В. було надано службове житло жилою площею 66,5 кв. м відповідно до протоколу № 4 засідання житлово-побутової комісії ВССУ від 16.01.2012», при цьому зазначено, що «у матеріалах житлово-побутової комісії ВССУ заяви судді Ступак О.В. про виключення її службової квартири зі складу службових немає».

До вказаного листа було додано копію витягу із протоколу житлово-побутової комісії ВССУ від 19 червня 2013 року № 10, відповідно до якого за результатами розгляду заяви судді Ступак О.В. від 30 травня 2013 року «пропонується рекомендувати Голові ВССУ розглянути питання щодо звернення з відповідним клопотанням до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про виключення трикімнатної квартири жилою площею 66,5 кв.м із числа службових жилих приміщень ВССУ». Крім того, до цього листа було додано копію клопотання голови ВССУ ОСОБА_1 від 1 липня 2013 року № 10-1018/0/4-13 із пропозицією голові вказаної державної адміністрації Шевчуку О.С. виключити зазначену квартиру із числа службових жилих приміщень ВССУ та закріпити її за суддею Ступак О.В. і членами її сім’ї.

Як вказувала скаржник, під час співбесіди, яка проводилась Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) 17 липня 2017 року в межах конкурсу на зайняття посади судді Верховного Суду, Ступак О.В. неодноразово зазначала і наголошувала, що заяву про виключення квартири із числа службових жилих приміщень вона не писала, що підтверджується відповідним відеозаписом засідання Комісії, доступним за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=kQ0NcG_8nRw@t=22946s (таймкод 6:21:12–6:22:20). Відповідні пояснення відображені і в рішенні ВККСУ від 17 липня 2017 року № 196/17 про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, в якому, зокрема, зазначено:

«Кандидат підтвердила, що квартиру, площею 108 кв.м, яку кандидат отримала як службову у 2012 році, невдовзі було позбавлено статусу службової. Під час співбесіди кандидат зазначила, що це відбулося без її відома та без її звернення і на уточнююче запитання члена Громадської ради доброчесності підтвердила, що особистої її заяви не було» (абзац перший на с. 7);

«Під час проведеної 19 травня 2017 року співбесіди кандидат на запитання представника Громадської ради доброчесності пояснила, що отримана нею у 2012 році як суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ квартира була позбавлена статусу «службова» у загальному організованому порядку для всіх суддів, без її заяви чи будь-якого звернення до керівництва суду» (абзац другий на с. 8);

«Зазначення ж у витягу із протоколу Житлово-побутової комісії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 19 червня 2013 року даних про розгляд заяви судді Ступак О.В. щодо виключення трикімнатної квартири із числа службових жилих приміщень суду кандидат пояснила технічною помилкою апарату суду. Також кандидат зазначила, що у цей час перебувала у відпустці по догляду за дитиною та з відповідною заявою за місцем роботи не зверталась» (абзац третій на с. 8).

Скаржник наголошувала, що суддя Ступак О.В. неодноразово зазначала, що не подавала заяви про виключення квартири, в якій вона проживала у 2013 році, із числа службових житлових приміщень ВССУ, проте у листі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі – Дніпровська РДА) від 27 вересня 2017 року № 8417/24/1/103 зазначено, що «клопотання від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про виключення житлового приміщення із складу службових надійшло до райдержадміністрацїї 03.07.2013 року за вих. № 10-1018/0/4 від 01.07.2013. Разом з клопотанням до матеріалів була долучена заява Ступак О.В. до голови ВССУ та голови житлово-побутової комісії ВССУ від 30.05.2013 з проханням щодо виключення займаного житлового приміщення із складу службових» (абзац четвертий на с. 2).

З урахуванням зазначеного та з посиланням на приписи пунктів 3.1, 3.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України від 22 лютого 2013 року, скаржник стверджувала, що публічне повідомлення суддею недостовірної інформації щодо свого майна та/або дій, які вчинялися нею задля отримання у власність цього майна, є недопустимим, суперечить етичним вимогам до поведінки судді та призводить до дискредитації і підриву авторитету всієї судової системи та правосуддя в очах суспільства.

На підставі викладеного скаржник просила притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності, вказуючи на наявність у її поведінці ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Дисциплінарної палати від 13 січня 2020 року № 30/2дп/15-20 стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. відкрито дисциплінарну справу.

Рішенням Дисциплінарної палати від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. та припинено дисциплінарне провадження.

Не погодившись із таким рішенням, адвокат Маселко Р.А. подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій зазначив про невідповідність висновків Дисциплінарної палати фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що Дисциплінарна палата дійшла неправильного висновку про відсутність обставин, які б вказували на повідомлення суддею Ступак О.В. під час співбесіди в межах проведення конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду недостовірної інформації щодо відсутності її особистої заяви про виключення наданої службової квартири із числа службових та закріплення її за нею та членами її сім’ї, внаслідок умисних або грубої недбалості дій, і що повідомлена суддею інформація не була завідомо недостовірною.

Дисциплінарною палатою не було встановлено фактичну дату написання заяви суддею Ступак О.В. та порядок її подання, тобто не з’ясовано чи було суддею подано таку заяву до засідання житлово-побутової комісії, на якому вирішувалось питання щодо виключення наданої судді Ступак О.В. службової квартири із числа службових.

Крім того, Дисциплінарною палатою неповно з’ясовано всі обставини справи, оскільки проведено засідання без участі судді та відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Маселка Р.А. про виклик в засідання дисциплінарного органу як свідків судді ВССУ ОСОБА_2, який був головою житлово-побутової комісії ВССУ та підписував протокол від 19 червня 2013 року, та керівника Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду ОСОБА_3, який очолював комісію, утворену на підставі наказу в. о. керівника апарату ВССУ від 30 серпня 2017 року.

На думку адвоката Маселка Р.А., не свідчать про наявність у діях судді добросовісної помилки обставини, на які посилається в своєму рішенні Дисциплінарна палата, а саме: сплив тривалого часу (чотири роки) з дати написання заяви, перебування судді у відпустці для догляду за дитиною на час її написання, відсутність самої заяви у матеріалах облікової справи житлово-побутової комісії ВССУ за наявності подібних заяв у справах інших суддів, особисте знайомство судді Ступак О.В. із новим Головою ВССУ, якому, в тому числі, адресувалася заява, лише восени 2013 року.

Самі лише факти того, що з моменту написання заяви минуло чотири роки та перебування судді у відпустці для догляду за дитиною, не свідчать про відсутність умислу в діях судді під час повідомлення інформації про неподання нею заяви про виключення наданої службової квартири із числа службових. Вказане питання було ключовим під час проведення співбесіди з суддею Ступак О.В. та підставою для надання негативного висновку ГРД.

Стосовно відсутності в матеріалах облікової справи житлово-побутової комісії ВССУ самої заяви скаржник вказує, що у протоколі житлово-побутової комісії зазначено про наявність особистої заяви судді, наведено її зміст та дату. Засідання комісії проводилось з метою розгляду саме цього документа, що виключає можливість помилкового припущення судді щодо неподання нею особистої заяви.

На переконання скаржника, Дисциплінарною палатою не враховано надані 21 січня 2020 року пояснення судді Ступак О.В., в яких вона зазначила, що перед співбесідою ознайомилась із висновком ГРД, матеріалами облікової справи житлово-побутової комісії, в тому числі із протоколом житлово-побутової комісії, в якому зазначено про подання суддею заяви від 30 травня 2013 року. Тобто до початку співбесіди суддя була обізнана про наявність у протоколі житлово-побутової комісії посилання на її особисту заяву, що виключає можливість помилкового припущення судді під час співбесіди про неподання нею особистої заяви.

Скаржник також вказує, що про відсутність добросовісної помилки в діях судді свідчать надані нею 3 жовтня 2017 року пояснення, в яких вона зазначила, що її ознайомили з відповіддю Дніпровської РДА, яка надіслала суду копію заяви Ступак О.В., після чого на засіданні Вищої ради правосуддя 9 листопада 2017 року суддя про з’ясований нею факт не повідомила.

У подальшому, під час надання пояснень на подану Чижик Г.В. дисциплінарну скаргу, суддя спростовувала надання нею недостовірних відомостей щодо подання заяви наявністю двох адресатів в її заяві від 30 травня 2013 року.

Скаржник вказує, що суддя своїми діями перешкоджала отриманню членами ГРД копії вказаної заяви, яку член ГРД Маселко Р.А. зміг отримати лише за рішенням суду.

Вказані обставини свідчать про свідоме надання суддею інформації, яка не відповідала дійсності.

З урахуванням викладеного адвокат Маселко Р.А. просив скасувати рішення Дисциплінарної палати та ухвалити нове рішення про притягнення судді Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Ступак О.В. Дисциплінарною палатою встановлено такі обставини.

Як убачається зі змісту ухваленого Дисциплінарною палатою рішення, під час розгляду дисциплінарної справи на запит члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А. суддя Ступак О.В. у червні 2019 року надала пояснення, в яких вказала, що скарга Чижик Г.В., яка є членом ГРД, безпідставна, не містить доказів вчинення суддею дисциплінарного проступку, а тому підлягає залишенню без розгляду. При цьому суддя зазначила, що у 2017 році під час конкурсу до Верховного Суду вона дійсно пояснювала, що до Голови ВССУ з відповідною заявою не зверталась, оскільки у той час перебувала у відпустці для догляду за дитиною, що підтверджується листом ВССУ від 26 травня 2017 року, надісланим під час конкурсу на запит ГРД, в якому вказано, що у матеріалах житлово-побутової комісії ВССУ така заява судді Ступак О.В. відсутня. Крім того, як вказала суддя Ступак О.В., під час конкурсу вона також пояснювала, що про початок процедури виведення квартири із числа службових дізналась у Дніпровській РДА, куди була запрошена для надання додаткових документів (щодо підтвердження відсутності на праві власності іншого житла), де і був дооформлений пакет документів.

Суддя Ступак О.В. зауважила, що цим обставинам надано оцінку під час проведення конкурсу, за результатами якого її призначено суддею Верховного Суду. Подання дисциплінарної скарги членом ГРД Чижик Г.В., яка, як зазначає суддя, «є не першою», свідчить про упереджене ставлення цього органу до неї як під час, так і після проведення конкурсу до Верховного Суду, що на цей час набуває ознак переслідування.

Під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою були перевірені наведені у скарзі обставини і посилання та з метою з’ясування, чи існувала заява судді ВССУ Ступак О.В. від 30 травня 2013 року, яка була предметом розгляду житлово-побутової комісії ВССУ 19 червня 2013 року та стала підставою для виключення наданої судді квартири зі складу службових, член Вищої ради правосуддя Худик М.П. надіслав запит до Дніпровської РДА щодо надання копій документів, які стосувалися розгляду клопотання ВССУ від 1 липня 2013 року про виключення квартири зі складу службових жилих приміщень та закріплення її за суддею Ступак О.В. і членами її сім’ї.

На вказаний запит Дніпровська РДА із супровідним листом від 18 листопада 2019 року надіслала копії запитуваних документів на 19 аркушах, зокрема:

копію витягу з розпорядження Дніпровської РДА від 28 травня 2012 року № 230 про включення квартир, зокрема трикімнатної квартири житловою площею 66,5 кв.м, до складу службових;

копію ордера від 23 серпня 2012 року на право зайняття службового жилого приміщення (вказаної квартири) суддею Ступак О.В.;

копію заяви судді Ступак О.В. на ім’я Голови ВССУ ОСОБА_1, голови житлово-побутової комісії ВССУ ОСОБА_2 від 30 травня 2013 року про виключення квартири із числа службових жилих приміщень ВССУ та закріплення її за суддею Ступак О.В. та членами її сім’ї;

копію витягу з протоколу житлово-побутової комісії ВССУ від 19 червня 2013 року № 10 за результатами розгляду заяви судді Ступак О.В. від 30 травня 2013 року;

копію клопотання Голови ВССУ ОСОБА_1 від 1 липня 2013 року № 10-1018/0/4-13 про виключення зазначеної квартири із числа службових жилих приміщень ВССУ та закріплення за суддею Ступак О.В. і членами її сім’ї;

копію розпорядження Дніпровської РДА від 27 серпня 2013 року № 481, згідно з яким задоволено клопотання ВССУ від 1 липня 2013 року № 10-1018/0/4-13.

Із копій вказаних документів вбачається, що суддя Ступак О.В. у 2013 році дійсно ініціювала виключення наданої їй у 2012 році службової квартири зі складу службових та закріплення цього житла за нею та членами її сім’ї шляхом подання відповідної заяви Голові ВССУ ОСОБА_1. та голові житлово-побутової комісії ВССУ ОСОБА_2, і в подальшому ця квартира була виключена зі складу службового житла.

Таким чином, вказані документи підтверджували доводи дисциплінарної скарги Чижик Г.В. щодо повідомлення суддею ВССУ Ступак О.В. як кандидатом на посаду судді Верховного Суду членам Комісії, ГРД під час проведення кваліфікаційного оцінювання недостовірної інформації щодо факту написання та подання нею заяви про виключення наданої їй службової квартири зі складу службових та спростовували надані нею пояснення із цього приводу. Зазначене стало підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.

Досліджуючи обставини щодо повідомлення суддею Ступак О.В. під час співбесіди на засіданнях ВККСУ, які відбулись 19 травня та 17 липня 2017 року, інформацію про квартиру у місті Києві, надану судді та членам її сім’ї для проживання як службове житло, Дисциплінарна палата встановила таке.

19 травня 2017 року, відповідаючи на запитання члена ВККСУ Василенка А.В. щодо вказаної у деклараціях судді площі вказаної квартири, суддя Ступак О.В. зазначила, зокрема, що це перша квартира, яку вона як суддя отримала від держави через 10 років своєї роботи, працюючи вже суддею ВССУ, та яка не є приватизованою. Суддя також вказала, що у цій квартирі її сім’я не проживає, оскільки квартира велика і надана без ремонту, який вони ще не зробили (https://www.youtube.com/watch?v=dGhr7vNWIkw&feature=youtu.be&t=5311, час 58:46–59:46).

У подальшому, відповідаючи на запитання члена ГРД Маселка Р.А., чи зберегла вказана квартира статус службової, суддя Ступак О.В. підтвердила, що не зберегла, при цьому пояснила, що це (виведення квартири зі складу службового житла), як їй відомо, відбулось відповідно до листа Голови ВССУ стосовно усіх (службових) квартир, як саме (детально) вона не знає, оскільки на той час перебувала у відпустці для догляду за дитиною; при цьому особистої її заяви «ніякої не було»:

https://www.youtube.com/watch?v=dGhr7vNWIkw&feature=youtu.be&t=5311, час запису 1:28:30–1:29:11).

На уточнююче запитання Маселка Р.А. щодо наявності/відсутності такої заяви суддя Ступак О.В. відповіла, що це питання було вирішено комплексно (стосовно усіх квартир, наданих суддям ВССУ у цьому будинку), до голови суду із заявою вона не зверталась, оскільки на той час перебувала у відпустці для догляду за дитиною:

https://www.youtube.com/watch?v=dGhr7vNWIkw&feature=youtu.be&t=5311, час запису 1:29:12–1:29:33).

У зв’язку з отриманням висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики від 11 травня 2017 року в засіданні 19 травня 2017 року Комісією було прийнято рішення про оголошення перерви та внесення на розгляд ВККСУ в пленарному складі питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. здійснювати правосуддя у відповідному суді (відповідно до абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

28 червня 2017 року ГРД затверджено рішення про надання інформації в доповнення до висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики. У пункті 3.3 вказаного рішення зазначено, зокрема, що під час співбесіди кандидат підтвердила втрату статусу службової квартирою площею 108 кв. м, яку вона отримала у 2012 році, та повідомила, що це відбулось без її відома та без її звернення, і на уточнююче запитання члена ГРД підтвердила, що особистої її заяви про це не було. Однак на запит члена ГРД до ВССУ було надано протокол № 10 житлово-побутової комісії ВССУ від 19 червня 2013 року, у якому чітко вказано, що розгляд питання про виключення квартир із числа службових відбувався на підставі заяви Ступак О.В. від 30 травня 2013 року, тобто інформація кандидата не відповідає дійсності.

Окрім того, у рішенні зазначено, що, враховуючи, що згідно з поясненнями кандидата члени її сім’ї мають достатні доходи, придбавають коштовне майно (автомобіль марки «BMW Х5»), а на цей момент усі вони мають місце проживання, потреба у вказаному житлі, очевидно, відпала. Однак кандидат продовжує бути користувачем цієї квартири, що унеможливлює її передання особам, які дійсно потребують житла. Крім того, на переконання ГРД, практика виведення квартир (житла) із числа службових суперечить чинному законодавству (зокрема відсутні підстави, передбачені пунктом 6 Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року № 37 (далі – Положення)), та є способом «обходу» заборони набуття службового житла у власність.

На думку ГРД, володіння службовим житлом без потреби у такому житлі або після того, як така потреба відпала, є проявом недоброчесної поведінки та використання посадового становища судді в особистих інтересах, що суперечить статті 2 Кодексу суддівської етики, відповідно до якої суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим.

Під час пленарного засідання ВККСУ 17 липня 2017 року суддею Ступак О.В. також надавалися пояснення щодо написання нею заяви від 30 травня 2013 року про виведення квартири із числа службових.

Зокрема, суддя Ступак О.В. підтвердила раніше надані нею пояснення, що таку заяву на ім’я Голови ВССУ вона не писала, що підтверджено також листом суду (за підписом заступника керівника апарату), наданим на запит члена ГРД Маселка Р.А. від 20 травня 2017 року:

(https://www.youtube.com/watch?v=kQ0NcG_8nRw&t=22870s, час запису 6:21:02–6:22:20). Суддя Ступак О.В. також підтвердила, що зберігає за собою право користування цією квартирою, оскільки вважає її єдиним своїм житлом та членів своєї сім’ї (https://www.youtube.com/watch?v=kQ0NcG_8nRw&t=22870s, час запису 6:22:20–6:22:52).

На запитання члена ВККСУ Василенка А.В. щодо причин посилання у витягу із протоколу житлово-побутової комісії ВССУ на заяву судді Ступак О.В. від 30 травня 2013 року суддя зазначила, що оскільки на той час вона не працювала, а перебувала у відпустці для догляду за дитиною, то може лише припустити, що це пов’язано або з помилкою працівників апарату суду, або з тим, що з нею не могли зв’язатись, оскільки це питання вирішувалось комплексно в один день абсолютно щодо всіх службових квартир, які були в розпорядженні ВССУ (https://www.youtube.com/ watch?v=kQ0NcG_8nRw&t=22870s, час запису 6:23:18–6:25:00).

Аналогічні пояснення судді Ступак О.В. відображені в рішенні ВККСУ від 17 липня 2017 року № 196/17, яким Ступак О.В. визнано такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Комісія у пленарному складі, врахувавши пояснення судді Ступак О.В., дійшла висновку, що додаткова інформація, надана ГРД, не може бути доказом зазначення кандидатом під час співбесіди неправдивих відомостей щодо порядку позбавлення отриманої нею квартири статусу службової.

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду Дисциплінарною палатою судді Ступак О.В. було запропоновано надати додаткові пояснення щодо обставин справи.

24 січня 2020 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Ступак О.В., в яких вона вказала, що підтримує раніше надані пояснення (щодо доводів дисциплінарної скарги).

Щодо пояснень, наданих під час співбесід у ВККСУ, суддя Ступак О.В. додатково зазначила, що у засіданні Комісії 17 травня 2017 року вона дійсно вказувала, що до голови суду із заявою про виведення квартири із числа службових не зверталась, а також пояснювала, що всі квартири, надані суддям ВССУ, виведені із числа службових за рішенням компетентного органу, а саме за клопотанням адміністрації суду. Суддя Ступак О.В. зауважила, що при підготовці до співбесіди, ознайомившись із висновком ГРД щодо неї, добросовісно намагалась з’ясувати обставини, за яких надана їй як службова квартира була виведена із числа службових, з огляду на те, що на час проведення конкурсу до Верховного Суду у 2017 році не пам’ятала таких подій і обставин написання нею будь-яких заяв у 2013 році, оскільки в той час перебувала у відпустці для догляду дитиною, яка народилась у 2012 році, та на роботу не ходила. Як вказала суддя, вона пам’ятала лише, що влітку 2013 року приїздила до міста Києва до Дніпровської РДА, куди її було запрошено для подання додаткових документів, з міста Черкас, де працював та проживав на той час її чоловік та перебувала вона із дітьми під час літніх шкільних канікул старших дітей. Також суддя зазначила, що після відпустки для догляду за дитиною вийшла на роботу 1 жовтня 2013 року, тоді і познайомилась особисто з новим Головою ВССУ – ОСОБА_1.

Отже, при підготовці до співбесіди у ВККСУ, як вказала суддя Ступак О.В., з метою з’ясування обставин виведення квартири із числа службових вона звернулась до працівників апарату ВССУ та ознайомилась зі своєю обліковою справою, в якій була відсутня будь-яка заява від 30 травня 2013 року (копію аркуша опису справи додано до пояснень). При цьому працівники апарату суду не змогли пояснити, де перебуває її заява, про яку зазначено у витягу з протоколу № 10 житлово-побутової комісії ВССУ від 19 червня 2013 року, та чи була вона, проте стверджували, що в облікових справах інших суддів такі заяви наявні. Суддя стверджує, що з огляду на відсутність заяви у матеріалах справи, враховуючи, що на час проведення конкурсу у 2017 році, так само як і зараз – у 2020 році, пам’ятала лише про свій візит до Дніпровської РДА влітку 2013 року та своє знайомство із ОСОБА_1 восени 2013 року, під час співбесіди 19 травня 2017 року пояснила, що до голови суду особисто із такою заявою не зверталась.

У відповідь на звернення члена ГРД Маселка Р.А., надіслане наступного дня після проведення співбесіди 19 травня 2017 року, ВССУ листом від 26 травня 2017 року повідомив заявника, що у матеріалах житлово-побутової комісії ВССУ заяви судді Ступак О.В. про виключення квартири зі складу службових немає. Саме тому, як зазначила у поясненнях суддя, під час пленарного засідання ВККСУ 17 липня 2017 року вона підтримала свої пояснення, надані під час співбесіди 19 травня 2017 року, які вже на той час підтверджувались листом ВССУ щодо відсутності такої заяви. Згідно із поясненнями судді Ступак О.В. у відповідь на запитання члена ВККСУ Василенка А.В., як таке могло статися, вона припустила, що могла мати місце помилка апарату суду, оскільки всі документи готували його працівники, у тому числі й шаблонні друковані заяви, які надавались на підпис суддям.

У поясненнях суддя Ступак О.В. також зазначила, що після оголошення результатів конкурсу за зверненнями ВО «Автомайдан», членом якого є Маселко Р.А., згідно із розпорядженням голови суду від 29 серпня 2017 року у ВССУ було проведено службове розслідування, за результатами якого голова суду 20 вересня 2017 року надіслав до Дніпровської РДА лист про те, що за результатами службового розслідування встановлено, що із заявою про виключення квартири із числа службових суддя Ступак О.В. до житлово-побутової комісії не зверталась. Листом від 27 вересня 2017 року, який надійшов до ВССУ 3 жовтня 2017 року, Дніпровська РДА повідомила, що оригінал заяви Ступак О.В. від 30 травня 2013 року зберігається у матеріалах архівної справи у відділі обліку житлової площі (копію цієї заяви долучено до листа).

Отже, за твердженням судді Ступак О.В., лише 3 жовтня 2017 року вона побачила копію заяви від 30 травня 2013 року на ім’я двох адресатів: Голови ВССУ ОСОБА_1 та голови житлово-побутової комісії ВССУ ОСОБА_2, а до цього часу у неї не було об’єктивних підстав сумніватись у тому, що вона пам’ятала всі обставини виведення квартири із числа службових, у тому числі щодо існування заяви від 30 травня 2013 року, оскільки така заява була відсутня у ВССУ, хоча мала б зберігатись у суді в матеріалах облікової справи, адже адресована посадовим особам суду.

З огляду на викладене у поясненнях, наданих до Вищої ради правосуддя, суддя Ступак О.В. зазначила, що її пояснення, надані на засіданні ВККСУ 19 травня 2017 року під час співбесіди, про те, що вона із заявою до голови суду не зверталась, відповідають дійсності, оскільки будь-якої заяви на ім’я голови суду немає, а заява від 30 травня 2013 року має два адресати. Її пояснення ґрунтувались на тих подіях, які вона пам’ятала станом на травень 2017 року та які змогла перевірити за матеріалами, наявними у ВССУ. Пояснення, надані нею під час пленарного засідання ВККСУ 17 липня 2017 року, також підтверджувались листом ВССУ від 26 травня 2017 року, наданим на звернення члена ГРД.

Отже, як вказує суддя Ступак О.В., при підготовці до співбесіди вона вживала усіх заходів для з’ясування вказаного питання, а під час засідань ВККСУ надавала пояснення про обставини, які пам’ятала та які об’єктивно підтверджувались матеріалами облікової справи, серед яких була відсутня її заява про виведення квартири із числа службових, при тому що в матеріалах облікових справ інших суддів такі заяви були наявні. На переконання судді, надання нею під час співбесід максимально відвертих пояснень про обставини так, як вона їх пам’ятала, спираючись на наявні в суді матеріали, не є та не може бути порушенням норм Кодексу суддівської етики та пунктів 3.1, 3.2 Бангалорських принципів поведінки суддів.

Крім того, суддя Ступак О.В. надала пояснення щодо виведення квартири із числа службових. Зокрема, вказала, що частиною сьомою статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час призначення її суддею згідно з Указом Президента України від 13 серпня 2002 року, було встановлено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду – відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Така норма діяла до ухвалення 7 липня 2010 року Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VІ, яким вже по-іншому врегульовувалось питання забезпечення суддів житлом. Зокрема, статтею 136 цього Закону встановлювалось, що після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суддя Ступак О.В. звертає увагу, що вона пропрацювала суддею 10 років, і лише через 10 років, а не протягом 6 місяців, як передбачалось законом, була забезпечена житлом. До того ж вона була єдиною суддею ВССУ, яка отримала житло, вже працюючи суддею касаційного суду, і єдиною багатодітною матір’ю серед суддів, яким було надано житло. При цьому виділена її сім’ї квартира не відповідала вимогам закону, оскільки передавалась у стані, непридатному для проживання (без будь-якого ремонту).

Суддя зауважила, що стаття 125 Житлового кодексу України містить загальне правило, яке стосується усіх громадян (незалежно від професії), яким надано житло у зв’язку із роботою (службове житло), а саме без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено, зокрема, осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, які надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років. Тобто, як вказала суддя, із квартири, яку вона отримала, її не може бути виселено без надання іншого житлового приміщення, крім того, вона повинна була за власні кошти провести у квартирі повний ремонт для можливості проживання у ній, у зв’язку із чим погодилась на проведення процедури виведення квартири із числа службових, що було рекомендовано житлово-побутовою комісією щодо усіх квартир, отриманих суддями ВССУ, і цей шлях вважає законним.

Також суддя Ступак О.В. вказала, що відповідно до пункту 6 Положення, яке є чинним і на сьогодні, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено із числа жилих. Виключення жилого приміщення із числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Суддя звертає увагу, що рішення про виведення наданої їй квартири із числа службових прийнято Дніпровською РДА саме на підставі клопотання установи, а не фізичної особи. З урахуванням наведеного суддя Ступак О.В. вважає, що проведення з дотриманням вимог закону процедури виведення із числа службових єдиної квартири, отриманої нею як суддею через 10 років суддівської роботи, не може суперечити і не суперечить правилам суддівської етики та Бангалорським принципам поведінки суддів, при цьому зауважує, що з 2013 року й дотепер не реалізувала своє право на приватизацію житла.

У підсумку суддя Ступак О.В. зазначає про абсолютну безпідставність і надуманість тверджень, наведених у дисциплінарній скарзі, що нею публічно повідомлено недостовірну інформацію щодо свого майна та/або вчинення дій з метою отримання у власність цього майна, чим порушено вимоги пунктів 3.1, 3.2 Бангалорських принципів та статей 1, 3 Кодексу суддівської етики. Щодо порушення положень статті 18 Кодексу суддівської етики суддя зазначила, що вважає таке твердження скаржника абсолютно необґрунтованим, оскільки наведеною статтею встановлено обов’язок судді бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, проте жодних обставин, які б свідчили про порушення цих положень Кодексу, на переконання судді, скарга не містить. У поясненнях суддя Ступак О.В. стверджує, що нею не вчинялись дії, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя, або дії, які б суперечили нормам суддівської етики та стандартам поведінки судді, а тому відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

У дисциплінарній скарзі скаржник – член ГРД наголошував на неодноразовому повідомленні суддею Ступак О.В. під час проведення конкурсу на посаду судді Верховного Суду недостовірної інформації про те, що вона не подавала заяви про виключення виділеної їй квартири із числа службових жилих приміщень, стверджуючи, що така поведінка судді є недопустимою, суперечить етичним вимогам та призводить до дискредитації та підриву авторитету всієї судової системи та правосуддя в очах суспільства.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що повідомлена суддею Ступак О.В. членам ВККСУ та ГРД інформація, наведена у дисциплінарній скарзі, не відповідала дійсності, тобто була недостовірною, оскільки встановлено, що суддя власноручно підписала заяву від 30 травня 2013 року про виключення наданої їй квартири із числа службових, яка стала предметом розгляду житлово-побутової комісії ВККСУ 19 червня 2013 року, в результаті чого згідно із розпорядженням Дніпровської РДА на підставі клопотання ВССУ ця квартира була виключена із числа службових (зазначене фактично не заперечується суддею). Отже, ймовірно, що, на думку скаржника як розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка судді Ступак О.В. не була бездоганною, оскільки, зокрема, суддя не доклала усіх зусиль для з’ясування обставин, що стали предметом обговорення під час проведення конкурсу та підставою для негативного висновку ГРД, які суддя достовірно не пам’ятала. Вжиті суддею заходи, зокрема ознайомлення із матеріалами облікової справи, опитування окремих працівників апарату суду, враховуючи наявність чіткого посилання у протоколі № 10 житлово-побутової комісії на заяву судді Ступак О.В. (із зазначенням дати її підписання) як на підставу розгляду комісією питання про виключення квартири із числа службових, вочевидь не були достатніми для об’єктивного з’ясування обставин, які стали предметом дослідження ГРД, утвореної з метою сприяння ВККСУ у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Вочевидь, така поведінка судді Ступак О.В. створила, зокрема у членів ГРД, враження про порушення суддею норм етики і викликала сумніви у її чесності, добросовісності та врешті зумовила подання дисциплінарної скарги до Вищої ради правосуддя, хоча суддя повинен завжди дбати про підтримання впевненості суспільства у відповідності поведінки суддів високим етичним стандартам та прагнути до того, щоб його поведінка відповідала очікуванням розважливих, законослухняних та добре поінформованих громадян, зокрема щодо чесності суддів.

Отже, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що суддя Ступак О.В., офіційно повідомляючи інформацію, яка стосувалася її майнових інтересів (щодо відсутності особистої заяви про виключення наданої службової квартири із числа службових та закріплення її за нею та членами її сім’ї), яка не відповідала дійсності, не повною мірою дотрималась вимог статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики.

Водночас під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою не встановлено обставин, які б вказували на те, що така інформація зазначалась суддею Ступак О.В. умисно або внаслідок грубої недбалості і була завідомо недостовірною. Дисциплінарна палата допустила, що обставини, наведені суддею у поясненнях (зокрема сплив тривалого часу (чотири роки)) з дати написання заяви, перебування судді у відпустці для догляду за дитиною на час її написання, відсутність самої заяви у матеріалах облікової справи житлово-побутової комісії ВССУ за наявності подібних заяв у справах інших суддів, особисте знайомство із новим Головою ВССУ, якому, в тому числі, адресувалася заява, лише восени 2013 року), могли створити у судді хибне уявлення щодо факту підписання (подання) нею такої заяви. Таким чином, на думку Дисциплінарної палати, мала місце помилка (казус), позбавлена елемента вини у формі умислу чи грубої недбалості, яка не мала характеру грубої та очевидної. Природа добросовісних помилок зазвичай безпосередньо пов’язана з особистим обґрунтованим переконанням судді у правильності своїх дій при виконанні професійних обов’язків чи дотриманні морально-етичних вимог, що має оцінюватись під час дисциплінарного провадження.

Дисциплінарна палата у своєму рішенні зазначила, що законність процедури виведення квартири із числа службових, правомірність користування нею суддею Ступак О.В. та членами її сім’ї не є предметом цього дисциплінарного провадження, у тому числі у зв’язку із тим, що підставою дисциплінарної відповідальності судді скаржником зазначено саме повідомлення суддею недостовірної інформації щодо факту написання нею заяви від 30 травня 2013 року.

Дослідивши та проаналізувавши обставини у цій дисциплінарній справі, врахувавши письмові пояснення судді, наведені норми національного законодавства та міжнародні стандарти у сфері суддівської етики та дисциплінарної відповідальності суддів, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в поведінці судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не здобуто доказів умисного порушення суддею Ступак О.В. норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

За таких обставин Дисциплінарна палата дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Ступак О.В. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити.

Вища рада правосуддя вважає такий висновок Дисциплінарної палати обґрунтованим, виходячи з такого.

Підпунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів (четвертий показник Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23).

Відповідно до пункту 8 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані з цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.

Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути, зокрема, прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу).

Статтею 4 вказаного Кодексу передбачено, що порушення правил етичної поведінки, встановлених цим Кодексом, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини.

У кожній країні закон або базові правові положення, які застосовуються до суддів, повинні визначати в як найточнішому формулюванні ті порушення, які можуть призвести до застосування дисциплінарних санкцій (пункти 60–61 Висновку № 3 Консультативної ради європейський суддів від 19 листопада 2002 року про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості).

У §§ 3, 6 Висновків першої експертної комісії Міжнародної асоціації суддів «Правила етичної поведінки суддів, їх застосування та дотримання» (2004 року) зазначається, що професійні стандарти відображають ту модель поведінки, до якої судді мають прагнути, та наголошується на необхідності розмежовувати поняття порушення професійних стандартів та дисциплінарні проступки.

Тобто встановлення в діях судді ознак порушення правил суддівської етики, передбачених Кодексом суддівської етики, не є достатнім фактором для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Необхідною умовою є те, щоб у діях (бездіяльності) судді було встановлено порушення вимог тих чи інших законів, а норми Кодексу у такому випадку є допоміжним інструментом для обґрунтування підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).

За приписами пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Встановлення того, чи мало місце порушення суддею етичних правил та чи завдало воно шкоди авторитету судді або авторитету правосуддя через повідомлення під час співбесіди у межах конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду інформації, яка стосувалася її майнових інтересів (щодо відсутності особистої заяви про виключення наданої службової квартири із числа службових та закріплення її за нею та членами її сім’ї), є оціночним і має враховувати конкретні обставини ситуації та суспільний контекст.

Як установлено Дисциплінарною палатою, суддя Ступак О.В., офіційно повідомляючи інформацію, яка стосувалася її майнових інтересів (щодо відсутності особистої заяви про виключення наданої службової квартири із числа службових та закріплення її за нею та членами її сім’ї), яка не відповідала дійсності, не повною мірою дотрималась вимог статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики.

Стосовно доводів адвоката Маселка Р.А. про свідоме неодноразове повідомлення суддею Ступак О.В. під час проведення конкурсу на посаду судді Верховного Суду недостовірної інформації, про обізнаність судді Ступак О.В. з посиланням у протоколі житлово-побутової комісії на наявність її особистої заяви про виключення виділеної їй квартири із числа службових жилих приміщень, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати, що вжиті суддею заходи, зокрема ознайомлення із матеріалами облікової справи, опитування окремих працівників апарату суду, враховуючи наявність чіткого посилання у протоколі № 10 житлово-побутової комісії на заяву судді Ступак О.В. (із зазначенням дати її підписання) як на підставу розгляду комісією питання про виключення квартири із числа службових, не були достатніми для об’єктивного з’ясування обставин, які стали предметом дослідження ГРД.

Водночас факт перебування вказаної квартири у користуванні судді та членів її сім’ї, як і факт виведення квартири із числа службових, суддею Ступак О.В. не заперечувались, що вбачається з поданих суддею декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за відповідні роки та з відеозаписів співбесід, проведених ВККСУ у межах конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Оцінюючи встановлені обставини, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати про відсутність у судді Ступак О.В. очевидного наміру вводити в оману громадськість з приводу написання нею заяви про виключення квартири із числа службових, враховуючи, що у такий спосіб, як зазначала суддя, вирішувалось питання щодо всіх службових квартир будинку, які перебували у розпорядженні ВССУ, та свідчить про помилковість її суб’єктивних суджень та умовиводів щодо вказаних обставин внаслідок низки об’єктивних причин.

Підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження є вчинення суддею порушень, перелік яких наведено у статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і які мають бути вчинені навмисно або внаслідок грубої недбалості, коли суддя усвідомлював неправомірність своєї поведінки, передбачав її несприятливі наслідки і бажав або свідомо допускав їх настання.

У діях судді Ступак О.В. не встановлено наміру ввести в оману громадськість з приводу факту написання нею заяви про виключення квартири із числа службових. Факт перебування вказаної квартири у користуванні судді та членів її сім’ї, як і факт виведення квартири із числа службових, суддею Ступак О.В. не заперечувались.

Факт неповідомлення суддею про її особисту заяву про виключення квартири із числа службових мав місце, проте виник внаслідок добросовісної помилки та особистого обґрунтованого переконання судді у правильності своїх дій при виконанні професійних обов’язків чи дотриманні морально-етичних вимог.

Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати, що неповідомлення суддею Ступак О.В. про написання заяви про виключення квартири із числа службових під час проведення співбесіди в межах конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не було наслідком її умислу чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду або підривають авторитет правосуддя, в розумінні правил про дисциплінарну відповідальність суддів.

Дисциплінарна палата дійшла правильного висновку, що суддя Ступак О.В. не повною мірою дотрималася вимог статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики, однак це порушення не є таким, що має наслідком дисциплінарну відповідальність, у зв’язку із чим відсутній склад дисциплінарного проступку у діях судді.

У контексті цього слід визнати необґрунтованими і непереконливими твердження скаржника Маселка Р.А. про необґрунтованість оскаржуваного ним рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.

Враховуючи наведене, матеріали дисциплінарної справи оцінені Дисциплінарною палатою достатньо повно і підтверджують відсутність підстав для притягнення судді Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, за результатами розгляду скарги адвоката Маселка Р.А., який діє в інтересах Чижик Г.В., на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження Вища рада правосуддя дійшла висновку про залишення вказаного рішення без змін.

Пунктом 5 частини першої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 про відмову у притягненні судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни до дисциплінарної відповідальності та припинення дисциплінарного провадження.

Голова Вищої ради правосуддя                                                                  А.А. Овсієнко