Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Плахтій І.Б., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Сухового В.Г. за результатами розгляду дисциплінарної скарги Якіменка Володимира Петровича стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової Ірини Вікторівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 квітня 2021 року надійшла дисциплінарна скарга Якіменка В.П. від 28 квітня 2021 року (єдиний унікальний номер Я-2479/0/7-21) на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. під час здійснення правосуддя у справі №761/38828/20.
У дисциплінарній скарзі Якіменко В.П. посилається на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє судове рішення щодо відкриття провадження у справі №761/38828/20 за поданою ним 27 листопада 2020 року позовною заявою, що є порушенням норм процесуального права та основних засад цивільного судочинства.
У зв’язку з наведеним скаржник в дисциплінарній скарзі зазначає, що дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. слід кваліфікувати як дисциплінарний проступок, визначений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 квітня 2021 року вказана дисциплінарна скарга передана члену Вищої ради правосуддя Суховому В.Г.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Якіменка В.П., член Першої Дисциплінарної палати Суховий В.Г. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача - члена Першої Дисциплінарної палати Сухового В.Г., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. з огляду на таке.
Відповідно до відомостей вебпорталу «Судова влада України», а також наданого суддею Фроловою І.В. до своїх пояснень протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судді Шевченківського районного суду міста Києва Фроловій І.В. 30 листопада 2020 року розподілено справу №761/38828/20 за позовом ОСОБА1 до АТ «Ідея Банк» про захист прав споживачів.
У наданих Вищій раді правосуддя поясненнях суддя Фролова І.В. зазначила, що ухвалою від 18 січня 2021 року у справі №761/38828/20 залишено без руху позовну заяву ОСОБА1 та надано десятиденний строк з дня отримання позивачем ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, зазначеною нормою права встановлений строк, протягом якого, в разі наявності відповідних підстав, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху.
Разом із тим встановлено, що порушення цього строку обумовлено об'єктивними причинами, що вбачається з наступного.
Як пояснила суддя, в період з 04 грудня 2020 року по 18 січня 2021 року здійснювалися дії відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» по підготовці та направленню запитів щодо доступу до персональних даних відносно позивача з метою з’ясування відомостей про реєстрацію місця проживання позивача, оскільки в додатках до позовної заяви позивачем долучено лише першу та другу сторінку паспорта (два запити від 04 грудня 2020 року та 11 січня 2021 року). Крім того, суддя Фролова І.В. в період з 31 грудня 2020 року по 15 січня 2021 року перебувала у щорічній (основній) відпустці (наказ Голови Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року №02-04-В-816).
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Положення цієї норми закону вказують, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
У пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено, що «суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Попередньою перевіркою не встановлено в діях судді Фролової І.В. ознак дисциплінарного проступку, що полягає у безпідставному затягуванні або невжитті заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а встановлені факти вказують на відсутність у її діях вини у формі умислу або недбалості як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку, оскільки недотримання вказаних строків, визначених частиною першою статті 185 ЦПК України, обумовлено об'єктивними причинами, зокрема, здійсненням дій, направлених на з’ясування питання місця реєстрації позивача у зв’язку з відсутністю такої інформації у матеріалах позовної заяви позивача та перебуванням судді у відпустці.
Також, в своїх поясненнях суддя Фролова І.В. зазначає, що 22 січня та 26 березня 2021 року судом було підготовлено супровідні листи про направлення на поштову адресу позивача, зазначену ним в позовній заяві (04080, м.Київ-80, а/с №99) ухвали суду від 18 січня 2021 року у справі №761/38828/20. Проте, враховуючи ситуацію із забезпеченням відправлення правосуддя, внаслідок відсутності належного фінансового забезпечення судів (на офіційному вебпорталі «Судова влада України» розміщене повідомлення про тимчасове припинення направлення поштової кореспонденції в межах розгляду справ всіх категорій Шевченківського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року за посиланням https://sh.ki.court.gov.ua/sud2610/pres-centr/news/1028819/) Шевченківським районним судом міста Києва тимчасово зупинено відправлення поштової кореспонденції, у зв'язку з чим не виявилося за можливе фактично направити позивачу ухвалу від 18 січня 2021 року, про що на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення 12 лютого та 13 квітня 2021 року зроблено відповідну відмітку за підписом працівника загальної канцелярії («повернуто без виконання через відсутність фінансування»), а також секретарем судового засідання 12 лютого та 13 квітня 2021 року складено доповідні записки.
В подальшому, як зазначає суддя в своїх поясненнях, супровідним листом суду від 26 квітня 2021 року ухвалу від 18 січня 2021 року направлено позивачу на поштову адресу, вказану ним в позовній заяві і станом на 20 травня 2021 року (дата надання пояснень суддею) відсутні дані щодо відправки листа. При цьому позивачем в позовній заяві не вказано адресу електронної пошти, тому суд був позбавлений можливості надіслати ухвалу від 18 січня 2021 року на електронну адресу позивача.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Щодо доводів скарги про відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень судового рішення про відкриття провадження у справі №761/38828/20 за поданою скаржником позовною заявою, слід зазначити, що частиною першою статті 187 ЦПК України встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява позивача ухвалою від 18 січня 2021 року залишена без руху, тому відсутні підстави вважати про наявність обставин для відкриття провадження у справі.
Разом з тим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала від 18 січня 2021 року у справі №761/38828/20 надіслана судом до Реєстру 12 травня 2021 року, зареєстрована 13 травня 2021 року, оприлюднена 13 травня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частиною третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Пунктом 1 Розділу X «Відповідальність за надсилання до Реєстру інформаційних ресурсів» Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 встановлено, що обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
Отже, суддею Фроловою І.В. несвоєчасно, тобто з перевищенням строку надано ухвалу від 18 січня 2021 року у справі №761/38828/20 для внесення її до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Водночас, порушення цього строку обумовлено об'єктивними причинами, а саме значним навантаженням судді, що вбачається із наданої Шевченківським районним судом міста Києва інформації про показники навантаження судді Фролової І.В. (листи суду від 20 та 28 травня 2021 року).
Так, за період з 30 листопада 2020 року по 18 травня 2021 року у провадження судді Фролової І.В. надійшло 1129 судових справ, з яких справ кримінального судочинства – 263, справ адміністративного судочинства – 19, справ цивільного судочинства – 625, справ про адміністративні правопорушення – 222. У вказаний період суддею Фроловою І.В. розглянуто 891 судову справу, з яких справ кримінального судочинства – 254, справ адміністративного судочинства – 20, справ цивільного судочинства – 419, справ про адміністративні правопорушення – 198.
Важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, зокрема, строку надання копії судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), у якій, зокрема, зазначено, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та / або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
Самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Отже, слід дійти висновку, що суддею Фроловою І.В. несвоєчасно надано копію ухвали від 18 січня 2021 року для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, проте таке порушення не є наслідком умислу або недбалості, як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку, а недотримання вказаних вище строків внесення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень обумовлено об'єктивними причинами, а саме, значним судовим навантаженням.
Зважаючи на вказане, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у діях судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В. не міститься ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на наведене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової Ірини Вікторівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
