Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка Олексія Миколайовича про продовження строку тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 15 листопада 2023 року за вхідним № 6240/0/8-23 надійшло клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. від 15 листопада 2023 року № 09/3/3-10698-23 про продовження строку тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України), до 13 січня 2024 року.

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано підстави і необхідність його задоволення, розписку судді Леська М.О. та його захисника – адвоката Шмарова О.В. про отримання копій клопотання та доданих до нього матеріалів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15 листопада 2023 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В.

Клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М., Чуднівський районний суд Житомирської області, суддю Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О., представника судді – адвоката Шмарова О.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибула представник Офісу Генерального прокурора – прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури Поплавська А.В.

Суддя Лесько М.О. та його представник – адвокат Шмаров О.В. на засідання Вищої ради правосуддя з розгляду цього клопотання, про дату, час і місце якого були повідомлені належним чином, не з’явилися

Присутня на засіданні Вищої ради правосуддя представник Офісу Генерального прокурора Поплавська А.В підтримала клопотання про тимчасове відсторонення судді Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., представника Офісу Генерального прокурора, дійшла висновку, що клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Підстави та порядок тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності регламентуються частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», главою 8 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 155, 155¹ КПК України.

Частиною шостою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше двох місяців. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше десяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Вищою радою правосуддя встановлено, що Лесько Максим Олександрович, ____ року народження, Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/12 призначений на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 у межах п’ятирічного строку переведений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області. Указом Президента України від 14 січня 2020 року № 7/2020 призначений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області.

17 лютого 2020 року зборами суддів Чуднівського районного суду Житомирської області за результатами таємного голосування суддю Леська М.О. обрано на посаду голови Чуднівського районного суду Житомирської області.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 листопада 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 263, частиною першою статті 366 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. 11 серпня 2023 року склав повідомлення про підозру судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, яке того самого дня вручено ОСОБА1.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16 серпня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року, до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000,00 грн, із покладенням обов’язків строком до 11 жовтня 2023 року.

У подальшому ухвалою слідчого судді від 10 жовтня 2023 року продовжено до 10 грудня 2023 року строк дії покладених вище обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 8 вересня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ за підозрою ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 13 січня 2024 року.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2023 року № 907/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. Тимчасово, до 25 листопада 2023 року, відсторонено суддю Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13 жовтня 2023 року № 979/0/15-23 надано згоду на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О.

Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності згідно зі статтями 155, 155¹ КПК України містить виклад обставин, досліджених Вищою радою правосуддя під час ухвалення рішення № 907/0/15-23 про тимчасове відсторонення судді Леська М.О. від здійснення правосуддя.

У клопотанні першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. зазначено, що Лесько М.О., перебуваючи на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області, будучи згідно із частиною другою статті 19 Конституції України зобов’язаним діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, із другої половини 2022 року і станом на початок 2023 року вчинив умисні злочини.

Зважаючи на встановлений відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України мораторій на безоплатну приватизацію земельних ділянок на час воєнного стану в Україні, ОСОБА4, обіймаючи посаду юриста в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОСОБА3» (далі – ТОВ «ОСОБА3», товариство), за вказівкою директора товариства ОСОБА3 у ІІ кварталі 2022 року, але не пізніше 26 травня 2022 року, звернулася до ОСОБА2 щодо вирішення питання стосовно отримання у власність земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Чуднівської міської та Вільшанської об’єднаної територіальних громад Житомирської області, у тому числі в обхід мораторію, з метою подальшого передання таких ділянок у власність або оренду ТОВ «ОСОБА3».

У свою чергу, у ОСОБА2, який усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, виник умисел на створення стійкої групи осіб для спільного здійснення злочинної діяльності, пов’язаної із шахрайським заволодінням земельними ділянками.

Злочинний план та його деталі ОСОБА2 довів до відома раніше знайомих йому ОСОБА4, ОСОБА3, а також судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА1.

Відповідно до розробленого ОСОБА2 злочинного плану злочинна група готувала та подавала до Чуднівського районного суду Житомирської області позовні заяви про визнання права власності на земельні ділянки за довіреними особами, які були введені в оману учасниками групи та надавали їм відповідні документи. Звернення до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовними заявами здійснювалося за двома попередньо розробленими схемами. У першому випадку до позовних заяв вносилися завідомо недостовірні відомості про те, що позивачі успадкували зазначені земельні ділянки від померлих осіб за заповітами, тому заявляли вимоги про визнання за ними права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. У другому випадку позивачі вказували в позовних заявах, що вони, їх померлі батьки працювали в соціальній сфері в селі, тому зазначали, що вони мають право на земельну частку (пай), просили визнати за ними право власності на конкретну земельну ділянку, яка перебувала у віданні територіальної громади. Згодом на підставі ухвалених на користь позивачів судових рішень, що набрали законної сили, здійснювалася реєстрація права власності на земельні ділянки за підконтрольними злочинній групі підставними особами. Кінцевим результатом вчинених групою злочинів було незаконне отримання права власності на земельні ділянки, які згодом передавалися за винагороду у власність ОСОБА3 та його близьким родичам або залишалися у власності підставних осіб, які отримували прибуток за рахунок передачі земельних ділянок ТОВ «ОСОБА3» в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

ОСОБА1 як учасник створеної ОСОБА2 організованої групи відповідно до відведеної йому ролі виконував такі функції: за результатами розгляду позовних заяв ухвалював рішення суду про визнання права власності на земельні ділянки за підставними особами, підписував їх, направляв електронний примірник судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, реєстрував зазначені рішення та забезпечував їх скерування учасникам злочинної групи з метою реєстрації права власності на земельні ділянки за підставними особами.

Група мала стійкий характер, довготривалий період існування, високий ступінь організованості, відрізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між учасниками злочинної групи.

У період із травня 2022 року по березень 2023 року злочинна група під керівництвом ОСОБА2 за участю ОСОБА4, ОСОБА3 та за пособництва ОСОБА1, який шляхом ухвалення рішень Чуднівського районного суду Житомирської області сприяв вчиненню кримінальних правопорушень іншими співучасниками, шахрайським шляхом заволоділа 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядилася на власний розсуд, завдавши територіальним громадам збитків на загальну суму близько 2,018 млн грн, що є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА1 підозрюється в пособництві в набутті права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190 КК України.

Крім того, будучи обізнаним з вимогами чинного законодавства, діючи умисно, з метою надання можливості злочинній групі шахрайським шляхом заволодіти земельними ділянками, ОСОБА1 у період із 28 листопада 2022 року, але не пізніше 5 грудня 2022 року, перебуваючи у приміщенні Чуднівського районного суду Житомирської області за адресою: АДРЕСА1, м. Чуднів, усвідомлюючи, що:

ОСОБА3 не міг у 2017 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА7, оскільки у ___ році помер, вніс до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1671/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА7 його майно успадкував ОСОБА3, та визнав за ОСОБА3 право власності на земельну ділянку площею 3,5348 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ1, в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА5;

ОСОБА8 не могла у 2018 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА10, оскільки у ____ році померла, вніс до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1727/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА10 його майно успадкувала ОСОБА8, та визнав за ОСОБА9 право власності на земельну ділянку площею 6,5 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ2, в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА8;

ОСОБА11 не міг у 2012 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА12, оскільки у ____ році помер, вніс до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1674/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА12 її майно успадкував ОСОБА11, та визнав за ОСОБА13 право власності на земельну ділянку площею 6,5162 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ3, в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА11.

Після цього зазначені судові рішення ОСОБА1 роздрукував, підписав та відправив їх електронні примірники до Єдиного державного реєстру судових рішень, тим самим надавши вказаним документам статусу офіційних.

Згодом на підставі рішень Чуднівського районного суду Житомирської області:

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1671/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 січня 2023 року за ОСОБА3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,5348 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ1;

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1727/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2023 року за ОСОБА9 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,5 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ2;

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1674/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА13 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,5162 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ3.

Таким чином, ОСОБА1 підозрюється у службовому підробленні, а саме складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, як зазначено першим заступником Генерального прокурора Хоменком О.М., підтверджується: заявою Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про виведення земельних ділянок (паїв) із володіння Чуднівської міської ради без відповідного рішення органу місцевого самоврядування; витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 32 земельні ділянки, які підтверджують факт реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі рішень Чуднівського районного суду Житомирської області, а також подальше їх передання у власність ОСОБА6, ОСОБА3 та в оренду ТОВ «ОСОБА3»; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти, спадкові договори), які підтверджують відсутність спадкових справ у реєстрах та реєстрації заповітів померлих власників земельних ділянок (паїв), на які посилався суддя при ухваленні рішень про визнання права власності на земельні частки (паї) за підставними особами; інформацією старостинських округів Чуднівської міської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, відповідно до якої заповіти, на які посилались позивачі у позовних заявах та суддя у рішеннях суду, у сільських радах не реєструвались та не видавались; копією свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА14 є ОСОБА15, а не ОСОБА17, як зазначено в рішенні Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2023 року у справі № 294/125/23; показаннями свідків ОСОБА15, ОСОБА19, ОСОБА20, ОСОБА21, ОСОБА22, ОСОБА23, ОСОБА9, ОСОБА24, ОСОБА18; матеріалами 27 судових справ Чуднівського районного суду Житомирської області, в яких суддею ОСОБА1 із червня 2022 року по січень 2023 року ухвалені рішення про визнання права власності на земельні ділянки за особами у порядку спадкування, а також у зв’язку з їхньою роботою в соціальній сфері у селі; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17 лютого 2023 року, від 14 лютого 2023 року, від 16 березня 2023 року, від 11 травня 2023 року, від 9 травня 2023 року, від 19 червня 2023 року, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На обґрунтування клопотання про продовження тимчасового відсторонення судді Леська М.О. від здійснення правосуддя як докази надано, крім іншого, копії таких документів: протоколів від 2 лютого 2023 року, від 17 лютого 2023 року, від 3 березня 2023 року, від 11 травня 2023 року, від 30 травня 2023 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколу огляду вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА2 речей та предметів, який проводився 22–26 серпня 2023 року; матеріалів цивільних справ №№ 294/1674/22, 294/2003/22; листів Державної судової адміністрації України від 27 жовтня 2023 року № 1893/23-вих, від 3 листопада 2023 року № 06-1966/23-вих; інформації про зарахування коштів у вигляді застави; протоколів допиту свідків ОСОБА25 від 2 листопада 2023 року, ОСОБА26 від 9 листопада 2023 року, ОСОБА23 від 26 липня 2023 року, ОСОБА9 від 27 липня 2023 року, протоколу огляду від 6 листопада 2023 року тощо.

У клопотанні першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. зазначено, що обставини, які стали підставою для тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О., продовжують існувати. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено. А тому сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2023 року № 907/0/15-23.

Мотивуючи необхідність продовження строку тимчасового відсторонення судді Леська М.О. від здійснення правосуддя, перший заступник Генерального прокурора Хоменко О.М. зазначає про наявність обставин, які дають підстави вважати, що Лесько М.О., продовжуючи перебувати на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області, може, зокрема:

незаконно випливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на секретарів судового засідання ОСОБА27 (позивач у справах №№ 294/1261/22, 294/1221/22), ОСОБА28 (відповідач у справі № 294/1673/22) та помічників судді ОСОБА29 і ОСОБА16, які на час проведення досудового розслідування працюють у суді в безпосередньому підпорядкуванні голови суду Леська О.М. та яким відомі обставини підготовки до розгляду і ухвалення головуючим суддею Леськом М.О. судових рішень, які в силу службової підпорядкованості та залежності, а також унаслідок здійснення на них впливу можуть змінювати показання щодо обставин, що підлягають доказуванню;

незаконно, використовуючи як владні повноваження судді, так і соціальний статус, широке коло знайомств серед працівників правоохоронних органів, впливати на інших свідків у кримінальному провадженні (учасників цивільних справ), у тому числі тих, які ще не допитані, що свідчить про загрозу тиску на вказаних осіб та їх підбурювання до надання неправдивих показань, зміни показань або відмови від їх надання;

знищити чи підробити речі та/або документи, наявні в матеріалах цивільних справ, які не вилучені та знаходяться в суді і мають істотне значення для кримінального провадження, чи схилити до вчинення таких дій підпорядкованих йому працівників Чуднівського районного суду Житомирської області.

Таким чином, на думку першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М., наявні достатні підстави вважати, що наявність підозри у вчиненні Леськом М.О. кримінальних правопорушень суперечить морально-етичним принципам, викладеним у Кодексі суддівської етики, об’єктивно ставить під сумнів безсторонність судді під час здійснення правосуддя, може зашкодити авторитету суддівської влади та довіри суспільства до неї.

Ураховуючи наведене, перший заступник Генерального прокурора Хоменко О.М. у клопотанні зазначив, що суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Лесько М.О., вчинивши кримінальні правопорушення, порушив присягу судді, що, у свою чергу, унеможливлює здійснення ним правосуддя від імені держави. Враховуючи той факт, що суддя є службовою особою і притягується до кримінальної відповідальності за вчинення службового злочину, він, обіймаючи посаду судді та продовжуючи розглядати справи, може здійснювати подальшу злочину діяльність.

Оцінюючи мотиви клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя судді Леська М.О., Вища рада правосуддя бере до уваги, що за обставинами кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється суддя Лесько М.О., прослідковується його схильність до неправомірного використання службового становища, а саме статусу судді, який здійснює правосуддя.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими доводи клопотання, що Лесько М.О., продовжуючи здійснювати правосуддя, може шляхом використання як владних повноважень судді, так і адміністративної посади голови суду, особисто, а також із залученням підпорядкованих йому працівників суду знищити чи підробити речі та/або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та повний перелік яких ще не встановлений органом досудового розслідування, оскільки слідчі дії тривають.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, – до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частиною четвертою статті 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Згідно із частиною п’ятою статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Вказані положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Як встановлено пунктом 4.9 Бангалорських принципів, суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

Вища рада правосуддя також ураховує, що наявність кримінального провадження за підозрою судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, суперечить морально-етичним принципам, встановленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду, та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства може значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Відповідно до частини п’ятої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності суддя відстороняється від посади з дня ухвалення Вищою радою правосуддя такого рішення на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Обставини, вказані у клопотанні про продовження тимчасового відсторонення Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також наявність підозри судді ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень викликають сумніви у безсторонності цього судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи і стандарти поведінки судді, норми національного законодавства можуть зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Вища рада правосуддя враховує, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 8 вересня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 13 січня 2024 року.

Отже, строк тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя підлягає продовженню до 13 січня 2024 року з урахуванням вимог частини п’ятої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що доводи, наведені у клопотанні, є обґрунтованими та підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами. Обставини, які були підставою для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, продовжують існувати. Сторона обвинувачення довела, що не мала можливості забезпечити досягнення всіх цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, протягом дії попереднього рішення Вищої ради правосуддя. Вища рада правосуддя не встановила обставин, які можуть свідчити, що це клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, якщо сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було застосовано тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, іншими способами протягом дії попереднього рішення.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя вважає, що клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка О.М. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155ˡ Кримінального процесуального кодексу України, статтею 64 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 19.19–19.25 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

1. Клопотання першого заступника Генерального прокурора Хоменка Олексія Миколайовича задовольнити.

2. Продовжити до 13 січня 2024 року строк тимчасового відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя                               Григорій УСИК

Члени Вищої ради правосуддя