Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Грищука В.К, розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Прудивуса О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Колобова Леоніда Вікторовича в інтересах Барановського В’ячеслава Йосиповича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Зуба Геннадія Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 січня 2021 року за вх. № К-628/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга адвоката Колобова Л.В., подана в інтересах Барановського В.Й., на дії судді Київського районного суду міста Харкова Зуба Г.А. при розгляді справи № 640/7178/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділення Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі – ПАТ «Кредобанк» у місті Харкові, третя особа – ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.
Автор скарги зазначає, що суддя Київського районного суду міста Харкова Зуб Г.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1, вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки питання правомірності чи неправомірності підвищення процентної ставки ОСОБА_1 та належного виконання кредитного договору останнім у позовній заяві не ставилось та не було предметом розгляду даної справи, що є порушенням підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне істотне порушення норм процесуального прав під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків).
З огляду на зазначене, скаржник просить притягнути суддю Київського районного суду міста Харкова Зуб Г.А. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 січня 2021 року дисциплінарну скаргу адвоката Колобова Л.В. передано члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В. для проведення попередньої перевірки.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначений порядок попередньої перевірки дисциплінарної скарги та встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки, за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Прудивус О.В. склав вмотивований висновок, яким запропонував залишити без розгляду скаргу адвоката Колобова Л.В. на підставі пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки дисциплінарна скарга ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Прудивуса О.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якій з подальшим уточненням просив суд визнати недійсним кредитний договір № _____________ від 16 листопада 2015 року укладений між відповідачем та позивачем в частині пункту 3.2 розділу 3 «Розрахунки між сторонами», а саме «За користування кредитом встановлюється Змінювана Процентна Ставка на умовах визначених цим розділом» з дати укладання договору.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 26 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділення ПАТ «Кредобанк» у місті Харкові, третя особа – ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовлено в повному обсязі.
У вказаному рішенні суду зазначено, що представник відповідача в своєму клопотанні зазначив, що відсоткова ставка була збільшена банком у зв’язку з порушенням позичальником умов договору щодо страхування майна.
Так, пунктом 3.11 кредитного договору визначено, що у випадку незастрахування на користь банку позичальником та/або третіми особами: в одній із страхових компаній, фінансовий стан яких відповідає вимогам Банку та перелік яких розміщено на офіційній Інтернет сторінці банку транспортного засобу придбаного за отримані по цьому Договору кредитні кошти чи несвоєчасного його страхування протягом терміну дії кредитного договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування (згідно п. 9.1.3 Договору) та/або позичальника від нещасних випадків чи несвоєчасного його страхування протягом дії кредитного договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування (п. 9.1.4 Договору) та/або цивільної відповідальності позичальника чи несвоєчасного його страхування протягом дії кредитного договору, в тому числі і по закінченню дії попереднього договору страхування (п. 9.1.5 Договору). Розмір маржі в складі процентної ставки за користування кредитними коштами збільшується на 5% вище діючої, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому закінчився строк дії договорів страхування. В подальшому при виконанні позичальником / поручителем вищезазначеної умови, розмір маржі в складі процентної ставки за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з наступного дня, в якому дана умова була виконана. Така зміна розміру маржі не потребує додаткового погодження сторонами та повідомлення про це Позичальника.
Таким чином, у зв’язку з невиконанням вказаного пункту договору банк мав право підвищити відсоткову ставку на 5%, що складає 24,99 % річних (19,99+5).
Позивачем, як зазначено у рішенні суду, не спростовано, що підвищення відсоткової ставки відбулось в даному випадку не у зв’язку з порушенням умов кредитного договору позичальником. Доказів того, що позивач звертався до банку щодо неправомірного підвищення процентної ставки матеріали справи не містять, а, навпаки, наданий до суду розрахунок заборгованості свідчить про прийняття боржником пропозиції кредитора шляхом сплати ставки відсотків за підвищеною ставкою.
Таким чином, судом встановлено, що перед укладенням оспорюваного кредитного договору позивач був ознайомлений у письмовій формі про мету кредитування, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту, строк, на який одержано кредит, варіанти його повернення тощо (п. 9.5 Договору). Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі. Позивач свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому тривалий час виконував його (до 31 грудня 2017 року включно). Таким чином, при підписанні кредитного договору позивач погодився з усіма умовами цього правочину і зобов’язався його виконувати. У день підписання оспорюваного правочину позичальник отримав примірник кредитного договору, що не позбавляло його можливості детально перевірити його умови та завчасно звернутись до банку для уточнення порядку здійснення нарахування процентів, погашення кредиту та особливостей взаєморозрахунків коштів за кредитом, однак цього зроблено не було.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено: до уваги Комітету Міністрів Ради Європи є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна ради європейських суддів підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини (https://ips.ligazakon.net/dokumet/view/MU02286; https://court.gov.ua/userfiles/ visn _11_2008.pdf).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону. [Електронний ресурс]: Доступ із інформ.- правової системи «Ліга-Закон» еліт 9.4.1.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки) (https://zakon.rada.gov.ua/go/994_a38).
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що позивачу ОСОБА_1 надано право на оскарження рішення суду, однак цим правом він не скористався.
З огляду на встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що викладені у скарзі Колобова Л.В. доводи можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому законом – Харківським апеляційним судом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя встановлено, що за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 Закону, доповідач складає висновок із пропозицією залишити без розгляду таку скаргу, який разом зі скаргою передає на розгляд Дисциплінарної палати. Ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.
Керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
дисциплінарну скаргу адвоката Колобова Леоніда Вікторовича стосовно судді Київського районного суду міста Харкова Зуба Геннадія Анатолійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
О.Є. Блажівська
В.К. Грищук
