Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Габор Наталії Миколаївни, Габора Василя Івановича на дії судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Ярослава Васильовича та судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика Віталія Васильовича,
встановила:
3 лютого 2020 року за вхідним № КО-811/0/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Габор Н.М., Габора В.І. на дії судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Я.В. під час розгляду справи № 307/572/19 та судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика В.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 лютого 2020 року № КО-811/0/7-20 зазначену скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика В.В. та відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Я.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із вказаною пропозицією доповідача з огляду на таке.
У дисциплінарній скарзі зазначається, що у справі № 307/572/19 (провадження № 1-кс/309/432/19, № 1-кс/309/433/19, № 1-кс/309/968/19) слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В. постановив ухвали, якими задоволено клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів та призначено будівельно-технічну експертизу.
Скаржники вважають, що вказані ухвали постановлено із порушенням їхніх прав, зокрема права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, а також із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), оскільки, по-перше, слідчим СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) 31 липня 2018 року за № _________________ внесено відомості про кримінальне правопорушення, яке чинним Кримінальним кодексом України (далі – КК України) не передбачено (за статтею 193-1); по-друге, заявником у кримінальній справі є тесть судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика В.В. (саме із цією обставиною скаржники пов’язують, у тому числі, постановлення суддею Хустського районного суду Закарпатської області Оросом Я.В. вказаних вище ухвал у справі № 307/572/19, а також невиконання заявником у кримінальній справі та його сім’єю інших рішень в інших судових справах).
Крім того, скаржники зазначили, що на підставі ухвали, постановленої суддею Хустського районного суду Закарпатської області Оросом Я.В., на земельній ділянці в зоні першого пояса, де законодавством України заборонено проводити будь-які земельні роботи, в нічний час без залучення власника земельної ділянки та представників Тереблянської сільської ради здійснено роботи, пов’язані із проведенням будівельно-технічної експертизи. Від надання пояснень слідчий та експерт відмовились. Вказаними роботами на земельній ділянці, проведеними із застосуванням екскаватора, пошкоджено свердловину (глибина пошкодження близько 4–5 метрів). При цьому скаржники зазначили, що вказані роботи було проведено після накладення арешту на земельну ділянку.
Під час попередньої перевірки судді Хустського районного суду Закарпатської області Оросу Я.В. та судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопику В.В. було запропоновано надати пояснення, а із Хустського районного суду Закарпатської області витребувано копії матеріалів справи № 307/572/19.
У наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Чопик В.В. підтвердив, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є його тестем та тещею, в середині 2018 року виник спір із двоюрідним братом тещі ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 щодо права власності на земельну ділянку та свердловину, що знаходиться на цій земельній ділянці. Вказав, що цей спір спричинив відкриття низки цивільних та кримінальних справ, після чого «сім’я ОСОБИ_3_4 пише різні безпідставні скарги» на нього у різні органи влади, у тому числі і до Генеральної прокуратури, НАБУ, ДБР та СБУ, та розповсюджує в соціальних мережах різні безпідставні репортажі, паплюжачи його «як суддю причетного до їх спору». Суддя Чопик В.В. вважає, що у такий спосіб сім’я ОСОБИ_3_4 хоче вплинути на членів його сім’ї з приводу спірного майна і, можливо, на суд та органи досудового розслідування, які розглядають спір між ними.
При цьому суддя Чопик В.В. повідомив, що ні він, ні судді Тячівського районного суду Закарпатської області не приймали жодних рішень у справах, які стосувалися спору між його родичами. У цих справах було змінено підсудність та направлено їх на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області. Про те, що у кримінальному провадженні № _____________ від 31 липня 2018 року як слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області брав участь суддя Орос Я.В., йому стало відомо зі скарги. Повідомив, що не спілкувався ні з суддею Оросом Я.В., ні з іншими суддями щодо розгляду клопотань органу досудового розслідування та взагалі щодо розгляду цих справ за участю його родичів; тим більше, не організовував слідчі дії та не брав у них участі.
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В. у своїх поясненнях повідомив таке.
Ухвалами Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року два клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні № __________________ від 31 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 193-1 КК України (в редакції 1960 року), направлені для розгляду до Хустського районного суду Закарпатської області.
Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26 квітня 2019 року вказані клопотання були передані слідчому судді Оросу Я.В. для розгляду.
У своїх клопотаннях слідчий СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 просив надати тимчасовий доступ до експертного висновку державної комісії з експертизи геологічних проектів та кошторисів від 26 жовтня 2000 року № _____ , а також до всіх матеріалів та документів, які були підставою для видачі такого висновку та перебувають у приміщенні адміністративної будівлі ДГП «Геолекспертиза» в місті Києві, вулиця ______, ____, офіс ____, для ознайомлення з можливістю їх вилучення та копіювання, а також тимчасовий доступ до матеріалів та документів стосовно свердловин № ___ та __ __ в селі ______ _______ району _________ області, які знаходяться в приміщенні адміністративної будівлі ДП «Західукргеологія» за адресою: м. ______, пл. _______, ___, які можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні та мають значення для встановлення обставин у ньому.
Суддя вказав, що зі змісту заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що слідчий, прокурор, а в подальшому і слідчий суддя не звернули увагу на відсутність статті 193-1 у чинному КК України, а тому безпідставно внесли відомості до ЄРДР, подали до суду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а слідчий суддя, не переконавшись у цьому, його розглянув.
У зв’язку із цим зазначив, що відповідно до частини першої статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів клопотань та витягів з ЄРДР вбачалося, що 31 липня 2018 року слідчим СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_2 були внесені відомості до ЄРДР за № ________________ за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 193-1 КК України (в редакції 1960 року), оскільки заявник ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, яка використовує підроблений паспорт на свердловину № __, розташовану по вулиці _________ в селі _____ ________ району _________ області, який було виготовлено у _____ році МП «____________».
Відповідно до частини другої статті 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно із частиною другою статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Враховуючи наведене, прокурор, керівник органу досудового розслідування та слідчий зобов’язані дослідити обставини кримінального провадження та надати їм належну правову оцінку.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У зв’язку із цим було повідомлено, що після отримання клопотань слідчим суддею було встановлено, що клопотання за своєю суттю відповідали вимогам частин п’ятої, шостої статті 132 та статті 160 КПК України, обставин, визначених статтею 161 КПК України, встановлено не було.
Із вказаних клопотань вбачалося, що тимчасовий доступ до документів, вказаних у клопотанні, обумовлений слідчим тим, що відображені у них дані, на думку автора клопотання, підтверджують необхідність надання тимчасового доступу з метою встановлення відомостей, визначених статтею 91 КПК України, у цьому кримінальному провадженні та виконання завдань, визначених статтею 2 КПК України.
26 квітня 2019 року на адресу суду від прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд клопотань за його відсутності та відсутності слідчого СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5
На підставі частин другої, четвертої статті 163 КПК України слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотань без участі представників осіб, у володінні яких перебувають документи, а також слідчого та прокурора.
У судовому засіданні слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку, вважав, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3–5 глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші), свідчать про те, що слідчим відповідно до вимог частини п’ятої статті 132 КПК України надано ґрунтовні докази, які дали змогу дійти висновку про неможливість іншим способом (на тому етапі) довести обставини, які передбачалося довести за допомогою цих документів (частина четверта статті 132 КПК України), забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування зазначеного вище кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з’ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, а тому вважав, що вони підлягають задоволенню.
Крім того, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № _______________ від 31 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 358 КК України (в редакції 2001 року), направлено для розгляду до Хустського районного суду Закарпатської області.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 жовтня 2019 року вказане клопотання було передано слідчому судді Оросу Я.В. для розгляду.
Суддя звернув увагу, що, як вказують у своїй скарзі Габор Н.М. та Габор В.І., слідчим суддею Хустського районного суду Закарпатської області Оросом Я.В. без погодження та участі прокурора Тячівської місцевої прокуратури, слідчого СВ Тячівського ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5, а також ОСОБА_4 як власника майна було винесено ухвалу про проведення судової будівельно-технічної експертизи, чим порушено їхні права, гарантовані статтею 41 Конституції України та статтею 162 КК України .
З огляду на зазначене суддя звернув увагу, що відповідно до статті 243 КПК України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
У вказаному випадку із клопотанням про призначення експертизи звернувся слідчий СВ Тячівського ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 як сторона кримінального провадження, а отже, слідчий не повинен був погоджувати це клопотання з прокурором Тячівської місцевої прокуратури.
При цьому, беручи до уваги положення статей 22, 26 КПК України в частині, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та нормами частини третьої статті 244 КПК України, яка регламентує, що особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою, з урахуванням, що на адресу суду надійшла заява слідчого про розгляд справи за його відсутності, слідчий суддя вважав за можливе у цьому випадку перейти до розгляду клопотання по суті за відсутності слідчого, оскільки були відсутні підстави для його обов’язкової явки.
Крім того, суддя звернув увагу, що чинний КПК України не містить норм, які зобов’язують слідчого суддю повідомляти інших осіб про розгляд клопотання про призначення експертизи, окрім особи, яка подала клопотання.
Також суддя Орос Я.В. повідомив, що про наявність судового процесу та відповідно постанови Верховного Суду, про що вказують у своїй заяві Габор Н.М. та Габор В.І., слідчому судді відомо не було. Твердження Габор Н.М. та Габора В.І. про начебто зв’язок та домовленості із суддею Тячівського районного суду Закарпатської області Чопиком В.В. не відповідають дійсності, є надуманими та безпідставними.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи слід виходити з такого.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Дисциплінарна скарга Габор Н.М., Габора В.І. не містить будь-яких відомостей, які б свідчили про наявність у діях судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Щодо доводів скарги про допущення суддею Хустського районного суду Закарпатської області Оросом Я.В. під час розгляду справи № 307/572/19 дій, якими порушено права скаржників, встановлено таке.
Орос Ярослав Васильович Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 348/2017 призначений на посаду судді Хустського районного суду Закарпатської області.
Із копій матеріалів справи № 307/572/19 (провадження № ________ та № _____________, № ___________) вбачається, що у своїх клопотаннях слідчий посилався на акт передачі свердловини № __ у селі ________ ______________ району _________ області від __ листопада _____ року, з якого відомо, що відповідно до договору від __ жовтня ______ року № ____ МП «Гідрогеолог» виконано відновлення свердловини № __ на __________ родовищі мінеральних вод. Свердловина глибиною _____ м пробурена в _____ році при пошуках газу. В інтервалі глибини __–__ м свердловиною розкриті сірководневі мінеральні води. У ____ році МП «Гідрогеолог» відновлено (перебурено) свердловину до глибини ___ м на відстані ___ м від раніше пробуреної свердловини. Реконструкція свердловини після перебурки така: ___–__ м–d ___ мм, ___–___ м–d ___ мм. Щодо цієї події 31 липня 2018 року до ЄРДР внесено відомості за № ______________ за частиною першою статті 358 КК України (спочатку відомості внесено за статтею 193-1 КК України 1960 року).
Необхідність надання тимчасового доступу до відповідних документів обґрунтовувалась їхнім суттєвим значенням для здійснення досудового розслідування.
Вказані клопотання слідчим суддею Оросом Я.В. було задоволено.
Дослідивши матеріали перевірки, Дисциплінарна палата встановила, що дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність у діях судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Я.В. під час розгляду справи № 307/572/19 (провадження № __________ та № __________, клопотання про надання тимчасового доступу до документів) ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вказані клопотання відповідали вимогам КПК України, їх задоволено з підстав, вказаних у відповідних ухвалах, про що детально зазначив суддя у своїх поясненнях, слідчим суддею не допущено порушень порядку їх розгляду.
Щодо обставин розгляду слідчим суддею Оросом Я.В. справи № 307/572/19 (провадження № _______) встановлено таке.
Ухвалою від 23 жовтня 2019 року слідчий суддя Орос Я.В. задовольнив клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про призначення експертизи. Доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз провести судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставив такі питання:
1. Чи наявні на глибині 3 метрів та в радіусі 3 метрів навколо свердловини № __ (с. _______, вул. __________, _, ________ район, ___________ область) інші інженерно-геологічні об’єкти?
2. Якщо є, то які саме і чи є серед них свердловина діаметром 168 мм?
Експертам направлено ухвалу про призначення будівельно-технічної експертизи, а за необхідності при погодженні зі слідчим – матеріали кримінального провадження № _______________.
Також у своїй ухвалі слідчий суддя вказав, що з метою належного проведення експертизи згідно з пунктом 3 частини п’ятої статті 69 КПК України експертам надано дозвіл на повне або часткове знищення об’єкта експертизи, якщо таке передбачено методикою. Для дослідження експерту направлено матеріали кримінального провадження № _____________.
Вказана ухвала слідчого судді мотивована тим, що 15 березня 2018 року набрали чинності зміни до КПК України, відповідно до яких (стаття 242 КПК України) експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами за дорученням слідчого судді, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження, або якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Також слідчий суддя вказав, що відповідно до частини першої статті 244 КПК України, у разі якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді, відповідно до частини шостої статті 244 КПК України слідчий суддя задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта.
З матеріалів клопотання, витягу з ЄРДР № ____________ від 31 липня 2018 року слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 звернулася із заявою про злочин, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності громадянку ОСОБА_4, яка використовує підроблений паспорт на свердловину № __, що знаходиться в селі ______ по вулиці ___________, який був виготовлений в ____ році МП «Гідрогеолог» в особі керівника ОСОБА_7 Згідно з паспортом на свердловину № ____ ______ від _____ року відомо, що розвідувально-експлуатаційна свердловина, споруджена та відновлена за результатами свердловини № __, пробурена на абсолютній відмітці 260 метрів. Свердловина належить ПП ОСОБА_8 З акта передачі свердловини № __ село ________ __________ району ____________ області від __ листопада ____ року вбачається, що відповідно до договору від __ жовтня ____ року № ____ МП ОСОБА_9 виконано відновлення свердловини № __ на __________ родовищі мінеральних вод. Свердловина глибиною 509,6 м пробурена в 1950 році при пошуках газу. В інтервалі глибини 50–90 м свердловиною розкриті сірководневі мінеральні води. У 1999 році МП ОСОБА_9 відновлено (перебурено) свердловину до глибини 110 м на відстані 1,5 м від раніше пробуреної свердловини. Реконструкція свердловини після перебурки така: 00.0–2.0 м–d 168 мм, 0.0–110 м–d 127 мм.
З урахуванням вимог кримінального процесуального кодексу, з метою встановлення істини, об’єктивності, усунення всякого роду протиріч, як вказав слідчий суддя Орос Я.В., клопотання слідчого слід задовольнити та доручити експерту провести будівельно-технічну експертизу.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, – голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із частиною першою статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Порядок проведення слідчих (розшукових) дій визначений у главі 20 КПК України. З метою здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування окремі слідчі (розшукові) дії можуть бути здійснені за клопотанням сторони лише на підставі ухвали слідчого судді.
Зокрема, до таких слідчих (розшукових) дій КПК відносить: 1) допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні за наявності обставин, що можуть унеможливити їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань (стаття 225 КПК України); 2) проникнення до житла або іншого володіння особи (стаття 233 КПК України); 3) обшук, у тому числі житла або іншого володіння особи (статті 234, 235 КПК України); 4) огляд, у тому числі житла або іншого володіння особи (стаття 237 КПК України); 5) огляд трупа, поєднаний з оглядом житла або іншого володіння особи (стаття 238 КПК України); 6) слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи (стаття 240 КПК України); 7) примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи (стаття 242 КПК України); 8) призначення експертизи за клопотанням сторони захисту у разі відмови слідчого, прокурора у задоволенні такого клопотання (стаття 244 КПК України); 9) примусове відбирання біологічних зразків у особи для проведення експертизи (стаття 245 КПК України).
Відповідно до частини першої статті 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.
Частиною першою статті 243 КПК України встановлено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Статтею 244 КПК України встановлено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.
Відповідно до частини третьої статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу положень статей 243, 244 КПК України вбачається, що право звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення експертизи надається виключно стороні захисту, до якої відносяться підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Крім того, частиною третьою статті 244 КПК України клопотання розглядається не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли участь такої особи визнана слідчим суддею обов’язковою.
Статтею 7-1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Як встановлено під час перевірки, слідчим суддею Оросом Я.В. у справі № 307/572/19 (провадження № _____________) призначено експертизу на підставі клопотання слідчого, що суперечить вказаним вище вимогам статей 242–244 КПК України та у їх взаємному зв’язку – статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу».
При цьому слід зауважити, що, як зазначали скаржники, у зв’язку із проведенням вказаної експертизи у нічний час із застосуванням екскаватора було розпочато роботи на земельній ділянці, яка належить їм на праві власності, та пошкоджено їхнє майно. Крім того, вказано, що на той момент на відповідну земельну ділянку було накладено арешт.
Згідно із частинами четвертою, шостою статті 223 КПК України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на наведене наслідки постановлення слідчим суддею Оросом Я.В. ухвали від 23 жовтня 2019 року у справі № 307/572/19 (провадження № __________) підлягають встановленню під час розгляду відповідної дисциплінарної справи.
Таким чином, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час попередньої перевірки встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Я.В. під час розгляду клопотання у справі № 307/572/19 (провадження № ____________) ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 та дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод та/або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тячівського районного суду Закарпатської області Чопика Віталія Васильовича.
Відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Хустського районного суду Закарпатської області Ороса Ярослава Васильовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
