X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
15.02.2021
357/2дп/15-21
Про залишення без розгляду дисциплінарної скарги Кучеренко Н.А. стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Письменного О.А.

 

 

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Грищука В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Кучеренко Наталії Анатоліївни стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Письменного Олексія Анатолійовича,

 

встановила:

 

12 січня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № К-197/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Кучеренко Н.А. на дії судді Кропивницького апеляційного суду Письменного О.А. під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк»), треті особи – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк»), ОСОБА2, в порядку захисту прав споживача про зобов’язання виконати рішення суду (справа № 401/1739/17, провадження № 22-ц/4809/1210/20).

У скарзі зазначено, що Кропивницьким апеляційним судом у складі головуючого судді Письменного О.А., суддів Дуковського О.Л., Дьомич Л.М. прийнято постанову про залишення без змін оскаржуваного ОСОБА1 рішення, з якою не погоджується скаржник, вказуючи, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без належного з’ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів. Ухвалені у справі рішення суду першої та апеляційної інстанції, на переконання скаржника, ґрунтуються, на припущеннях, що є неприпустимим. Також скаржник зазначила, що судом апеляційної інстанції враховано неналежний доказ – таблицю заборгованості за кредитним договором, яка не містила підписів і печаток, проігноровано висновок експерта, який підтверджував невиконання банком судового рішення від 10 листопада 2010 року у справі № 2-1627/2010, а отже, і безпідставність вимог банку щодо сплати коштів по визнаним судом недійсними додатковим угодам щодо незаконного збільшення процентів, що є порушенням прав споживача. Крім цього, ОСОБА1 зазначила, що неодноразово зверталась до суду з клопотаннями про витребування та вилучення у банку своєї кредитної справи, оскільки матеріали судової справи належних документальних доказів не містять (розрахунків заборгованості, що підтверджені первинними документами та підписами уповноважених осіб).

У підсумку Кучеренко Н.А. зазначила, що на порушення вимог статті 263 ЦПК України Кропивницький апеляційний суд не дослідив фактичні обставини справи, від встановлення яких залежить правильне вирішення спору, належним чином не вирішив заявлених позивачем (апелянтом) вимог, а постанова суду апеляційної інстанції підписана лише суддею Письменним О.А., який, на думку скаржниці, мав особисту зацікавленість.

Окрім цього, автор скарги зазначила, що у 2011–2013 роках колегіями суддів суду апеляційної інстанції за участю судді Письменного О.А. у справах №№ 22ц-1619/11, 22ц/781/748/13 також допускалися порушення, зокрема враховано неналежний доказ – таблицю заборгованості за кредитним договором, яка не містила підписів і печаток, замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк» на ПАТ «Дельта Банк», тоді як заяви про таку заміну не подавалося, ОСОБА1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи тощо.

У зв’язку із викладеним скаржник просить притягнути суддю Кропивницького апеляційного суду Письменного О.А. до дисциплінарної відповідальності, вказуючи на наявність в його поведінці ознак дисциплінарних проступків, визначених підпунктами «б», «г» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 12 січня 2021 року зазначену дисциплінарну скаргу для проведення перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик М.П. склав висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у ньому пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла наступних висновків.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 червня 2020 року залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА1 до ПАТ «УкрСиббанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА1, в порядку захисту прав споживача про зобов’язання виконати рішення суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА1 подала апеляційну скаргу, яку постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року (головуючий суддя Письменний О.А., судді Дуковський О.Л., Дьомич Л.М.) залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В обґрунтування прийнятої постанови суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА1 пов’язує нечесну підприємницьку практику відповідача із невиконанням ним рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року, що підтверджується, на думку ОСОБА1, висновком експертного економічного дослідження від 10 лютого 2012 року № 4. Однак, проаналізувавши текст цього судового рішення, суд апеляційної інстанції не знайшов формулювань, які б зобов’язували ПАТ «УкрСиббанк» вчинити на користь ОСОБА1 будь-які дії, тому твердження позивача, що невиконання рішення суду призвело до порушення її прав, визнано безпідставним. Крім того, колегія суддів зазначила, що подання позову про визнання дій особи порушенням прав споживача та здійсненням нечесної підприємницької практики у зв’язку із невиконанням рішення суду не може бути належною формою захисту порушених прав, оскільки за невиконання судового рішення чинним законодавством України передбачені інші види відповідальності, не пов’язані з повторним зверненням із позовом до суду.

Отже, доводи апеляційної скарги, як зазначено в постанові, не давали підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підставою дисциплінарної відповідальності судді є незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, однак, як зазначалось вище, зміст постанови суду апеляційної інстанції містить мотиви за яких судом були відхилені аргументи ОСОБА1.

Із приводу наявності у поведінці судді Письменного О.А. ознак інших дисциплінарних проступків слід зауважити, що доводи дисциплінарної скарги не містять конкретних відомостей з посиланням на фактичні дані, що свідчать про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «г» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки наведене у скарзі про таке не свідчить.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) встановлено, що ОСОБА1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 червня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 грудня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 401/1739/17.

Із приписів статті 411 ЦПК України вбачається, що судові рішення підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом; у всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Разом із цим, слід звернути увагу скаржника, що Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя. Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

У рішенні № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Отже, доводи дисциплінарної скарги можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Щодо доводів про зацікавленість судді Письменного О.А. слід зазначити, що у разі, якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, скаржник відповідно до вимог ЦПК України має право заявити відвід судді, проте зі скарги та відомостей ЄДРСР не вбачається, що ОСОБА1 цим правом скористалася.

За вказаними у дисциплінарній скарзі відомостями, зокрема щодо можливих порушень, допущених суддею Письменним О.А. під час здійснення правосуддя у 2011–2013 роках, закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 106–108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу Кучеренко Наталії Анатоліївни стосовно судді Кропивницького апеляційного суду Письменного Олексія Анатолійовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                               О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                                                 І.А. Артеменко

                                                                                                                          О.Є. Блажівська

                                                                                                                          В.К. Грищук