Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник Олексій Петрович, попередньо вивчивши та перевіривши скарги Караченцева Ігоря Володимировича стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Юлії Володимирівни, судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка Олега Володимировича, суддів Другого апеляційного адміністративного суду Рєзнікової Світлани Сергіївни, Бегунца Армена Олегі, судді Харківського апеляційного адміністративного суду Курило Ліани Володимирівни,
встановив:
на електронну пошту Вищої ради правосуддя 30 вересня 2022 року, 22 лютого, 28 березня, 4 липня 2023 року (вх. № 155/3/6-22, № 138/1/6-23, № 138/2/6-23, № 138/4/6-23) надійшли скарги Караченцева І.В. на дії судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В., судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка О.В., суддів Другого апеляційного адміністративного суду Рєзнікової С.С., Бегунца А.О., судді Харківського апеляційного адміністративного суду Курило Л.В.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Правова невизначеність реалізації норм Закону № 1635-IX позбавила Вищу раду правосуддя можливості здійснювати процедури дисциплінарних проваджень стосовно суддів у зв’язку з чим рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколів автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20, 24, 27, 30 листопада 2023 року ці скарги передані для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора та об’єднані в одне провадження.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Вимоги щодо звернення з дисциплінарною скаргою встановлені статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За приписами частини другої статті 107 цього Закону передбачає, що дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Організаційно-правові засади використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Згідно із частинами першою, четвертою статті 5 цього Закону електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Статтею 7 цього Закону визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Скарги Караченцева І.В. направлені до Вищої ради правосуддя електронною поштою в електронному вигляді та не містять електронного цифрового підпису їх автора.
Отже, зазначені скарги подані з порушенням порядку, визначеного законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо, дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що при розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
З підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої надсилається скаржнику (пункт 13.9. Регламенту Вищої ради правосуддя).
Варто зауважити, що повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя зі скаргою, яка відповідає вимогам, встановленим законом.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 42 – 44, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя,
ухвалив:
скарги Караченцева Ігоря Володимировича стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Юлії Володимирівни, судді Харківського районного суду Харківської області Назаренка Олега Володимировича, суддів Другого апеляційного адміністративного суду Рєзнікової Світлани Сергіївни, Бегунца Армена Олегі, судді Харківського апеляційного адміністративного суду Курило Ліани Володимирівни залишити без розгляду та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Олексій МЕЛЬНИК
