Акт ВРП

До Вищої ради правосуддя 2 серпня 2023 року надійшла службова записка члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова О.О.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 8 серпня 2023 року № 813/0/15-23 на підставі вказаної службової записки порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови Державної судової адміністрації України Сальнікова О.О. та відсторонено його від виконання посадових обов’язків Голови Державної судової адміністрації України (далі – ДСА України) на строк здійснення дисциплінарного провадження.

30 листопада 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла пропозиція Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя (далі – Комісія) від 23 листопада 2023 року з висновком про наявність у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та підстав застосування до Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною п’ятою статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме: звільнення з посади державної служби. Комісією надіслано також матеріали дисциплінарного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2023 року доповідачем з питання щодо ухвалення Вищою радою правосуддя рішення за результатами розгляду зазначеної пропозиції Комісії визначено члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В.

Голову ДСА України Сальнікова О.О. та його адвоката Костюка І.І. повідомлено про дату, час і місце розгляду питання. Відповідну інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Зазначені особи у засідання Вищої ради правосуддя з’явилися.

Вища рада правосуддя, вивчивши пропозицію Комісії від 23 листопада 2023 року, матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., встановила таке.

2 серпня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшла службова записка члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. про порушення дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О.

У службовій записці зазначено, що на офіційних інформаційних ресурсах Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП),, розміщена інформація щодо повідомлення про підозру Голові ДСА України ОСОБА1, якого викрито на підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям Верховного Суду за винесення рішення на користь комерційного підприємства. До вказаної інформації додається посилання на відео (https://www.youtube.com/watch?v=vVifRcQ9ZFk) на якому, на думку члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А., зафіксовано отримання Головою ДСА України ОСОБА1 грошових коштів за сприяння у вирішенні судової справи.

Службова записка містить інформацію про винесення Вищим антикорупційним судом (далі – ВАКС) ухвали про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу у виді застави та покладення на нього процесуальних обов’язків (справа № 991/6663/23), а також посилання на відеозапис – засідання суду з обрання запобіжного заходу ОСОБА1 (https://www.voutube.com/watch?v=xlbdF_dfYHY), на якому зафіксовані факти, які, як зазначає член Вищої ради правосуддя, є загальнодоступними і можуть бути взяті до уваги під час розгляду його службової записки.

Член Вищої ради правосуддя Маселко Р.А. у службовій записці також вказує, що оприлюднені факти стосовно Сальнікова О.О. свідчать про наявність у діях Голови ДСА України ознак дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». Окремо наголошено, що вказані дії Сальнікова О.О. пов’язані з використанням ним свого службового становища.

При цьому також звернено увагу, що кримінальне провадження щодо ОСОБА1 спричинило значний суспільний резонанс, вчинені дії завдають значної шкоди авторитету державної служби та судової влади.

На підтвердження наявності дисциплінарного правопорушення у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. член Вищої ради правосуддя послався на практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), згідно з якою не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа у кримінальному провадженні була виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення ЄСПЛ від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (стандарти доказування у дисциплінарній процедурі та кримінальному провадженні істотно відрізняються).

У службовій записці зауважено, що дисциплінарний проступок та кримінальне правопорушення не є тотожними поняттями. Цілком можливим є притягнення особи за одні й ті самі дії до дисциплінарної, кримінальної або адміністративної відповідальності, що не суперечить Конституції України, якою заборонено двічі притягати особу до юридичної відповідальності одного виду (частина перша статті 61). Питання про вину особи у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), безумовно, може вирішити лише суд.

Крім того, зазначено, що встановлення відсутності або наявності у діях судді складу дисциплінарного проступку віднесено до виключних повноважень дисциплінарних органів – Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя. Рішення будь-яких органів, у тому числі вирок суду, не можуть бути обов’язковими для дисциплінарного органу, який вправі і водночас зобов’язаний самостійно визначити наявність у діях особи складу дисциплінарного проступку. Дисциплінарний орган не може бути обмежений у здійсненні своїх повноважень щодо дисциплінарного провадження через відсутність рішення компетентного органу в іншій процедурі, зокрема через відсутність вироку суду за фактами, які можуть бути одночасно підставами притягнення особи до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Так само рішення дисциплінарного органу не має жодного правового значення і для суду при розгляді кримінального провадження чи справи про адміністративне правопорушення.

На підтвердження правової позиції у службовій записці наведено посилання на практику Верховного Суду про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), від 11 вересня 2018 року у справі № 800/454/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17 (П/9901/141/18). Велика Палата зазначила, що обов’язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачав би відповідні діяння, не є умовою для притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Член Вищої ради правосуддя у службовій записці також зазначив, що Венеційська комісія 13 березня 2017 року на 110-ій пленарній сесії прийняла Висновок № 880/2017 щодо кримінальної відповідальності суддів, відповідно до пункту 53 якого «кримінальна та дисциплінарна відповідальності не є взаємно виключеними: дисциплінарні стягнення можуть бути так само доцільними і в разі звільнення від кримінальної відповідальності; також той факт, що кримінальне провадження не відкривається в разі неспроможності встановити винуватість у скоєнні злочину або факти у кримінальній справі, не означає, що суддею під питанням не було вчинено дисциплінарного порушення, саме через різний характер двох типів відповідальності». Зроблено висновок, що факти, встановлені під час розслідування кримінального провадження, можуть використовуватися для дисциплінарної відповідальності, а для ухвалення рішення в дисциплінарному провадженні не потрібно очікувати вироку у кримінальному провадженні.

У службовій записці також зазначено, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що заступник Голови ДСА України ОСОБА3 є свідком у справі, а отже, його пояснення матимуть значення для розгляду дисциплінарного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 8 серпня 2023 року № 813/0/15-23 на підставі вказаної вище службової записки порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О. та відсторонено його від виконання посадових обов’язків Голови ДСА України на строк здійснення дисциплінарного провадження.

11 серпня 2023 року зазначене рішення разом з відповідними матеріалами передано до Комісії.

11 серпня 2023 року (протокол № 4) на засіданні комітету з дисциплінарних проваджень прийнято рішення щодо формування дисциплінарної справи стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О. та доручено члену комітету з дисциплінарних проваджень Масенку Д.Є. здійснити підготовку документів до попереднього розгляду дисциплінарної справи стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О.

У межах підготовки документів до попереднього розгляду та формування дисциплінарної справи Комісією підготовлено та надіслано листи до Вищої ради правосуддя, ВАКС, НАБУ, ДСА України, Голові Верховного Суду, Голові ДСА України Сальнікову О.О.

Відповіді на зазначені листи надійшли від Вищої ради правосуддя – 24 серпня 2023 року, від ВАКС – 29 серпня 2023 року, від НАБУ – 14 вересня 2023 року, від Голови Верховного Суду – 1 вересня 2023 року, від ДСА України – 4 вересня 2023 року, від Сальнікова О.О. – 22 серпня 2023 року та 12 вересня 2023 року.

Голова ДСА України Сальніков О.О. у листі від 18 серпня 2023 року адресованому Вищій раді правосуддя, Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя та комітету з дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя, заявив, що не вчиняв дисциплінарного проступку, а також що відсутні законні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вказав, що з викладеними в рішенні Вищої ради правосуддя та службовій записці, категорично не погоджується та надасть Комісії письмові пояснення найближчим часом.

Вища рада правосуддя повідомила, що з огляду на положення статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначає на посаду та звільняє з посади Голову ДСА України. Відповідно до статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.

Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова ДСА України звітує про діяльність ДСА України перед Вищою радою правосуддя. При цьому зазначені вище законодавчі акти не містять положень, згідно з якими Вища рада правосуддя здійснює безпосереднє керівництво діяльністю Голови ДСА України.

Отже, як зазначено у пропозиції, повноваження стосовно складення характеристики Голови ДСА України Сальнікова О.О. у Вищої ради правосуддя відсутні.

Вища рада правосуддя 20 липня 2023 року заслухала звіт Голови ДСА України щодо діяльності ДСА України у 2022 році та надіслала їй копію рішення Вищої ради правосуддя від 20 липня 2023 року № 740/0/15-23 «Про Звіт Голови ДСА України за 2022 рік».

Із вказаного рішення вбачається, що Вища рада правосуддя виявила низку недоліків як у роботі ДСА України, так і в поданому ДСА України Звіті Голови ДСА України за 2022 рік. Вказаним рішенням Вищої ради правосуддя надано Голові ДСА України Сальнікову О.О. перелік рекомендацій та встановлено строк для інформування про їх виконання до 20 листопада 2023 року.

29 серпня 2023 року ВАКС надіслав належним чином засвідчені копії ухвал у справі № 991/6663/23 –про застосування запобіжного заходу у вигляді застави від 28 липня 2023 року та про виправлення описки від 31 липня 2023 року.

Із вказаних ухвал суду, як зазначено у пропозиції Комісії, вбачається таке.

28 липня 2023 року ВАКС постановив застосувати до підозрюваного ОСОБА1 запобіжний захід у вигляді застави та поклав на підозрюваного ОСОБА1 такі обов’язки:

1) прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;

2) не виїжджати з міста Києва (населеного пункту, в якому він проживає) без дозволу детектива або прокурора;

3) повідомляти детектива або прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в’їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов’язків встановлений до 24 вересня 2023 року, в межах строку досудового розслідування.

Верховний Суд надіслав копію наказу Голови Верховного Суду від 20 квітня 2022 року № 1/0/148-22 про призначення Сальнікова О.О. на посаду Голови ДСА України з 20 квітня 2022 року та повідомив, що Верховному Суду не відомі обставини та мотиви, якими керувався Голова Верховного Суду Князєв В.С. під час прийняття такого рішення, а також повідомив, що через відсутність будь-яких відомостей, які могли б характеризувати Сальнікова О.О. надання відповідної характеристики не вбачається можливим.

ДСА України надіслала належним чином засвідчені копії таких документів Сальнікова О.О.: копії трудової книжки; витягу з особової справи; завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності, індивідуальної програми професійного розвитку; наказу ДСА України від 26 липня 2023 року № 119/в «Про відпустку Сальнікова О.О.». Пояснень інших осіб, яким могли бути відомі обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження ДСА України не надіслало.

Комісія у пропозиції вказала, що з надісланих ДСА України копій документів убачається таке.

Сальніков О.О. 28 вересня 2005 року призначений на посаду головного спеціаліста Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (наказ від 28 вересня 2023 року № 407-к), цього самого дня склав Присягу державного службовця.

З вимогами й обмеженнями щодо прийняття на державну службу та її проходження відповідно до законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про очищення влади», Законом України «Про захист персональних даних», Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 5 серпня 2016 року № 158, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1203/29333, правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу, необхідністю повідомлення про зміну даних Сальніков О.О. ознайомлений та зобов’язувався дотримуватися вказаних вимог (підпис в особовій справі від 4 березня 2021 року).

Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А», на 2023 рік визначені Головою Верховного Суду 4 січня 2023 року. Індивідуальна програма професійного розвитку державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» на 2023 рік затверджена 4 січня 2023 року.

Голова ДСА України Сальніков О.О. перебував у відпустці з 27 липня по 30 серпня 2023 року.

ДСА України надіслала копію наказу ДСА України від 26 липня 2023 року № 119/в «Про відпустку Сальнікова О.О.», з якого вбачається, що відпустку йому надано з 27 липня по 30 серпня 2023 року, копію наказу ДСА України від 11 серпня 2023 року № 248/к «Про відсторонення Сальнікова О.О.», яким оголошено рішення Вищої ради правосуддя від 8 серпня 2023 року № 813/0/15-23, а також повідомила про надіслання комітетом з дисциплінарних проваджень листа щодо надання пояснень за адресою місця проживання Сальнікова О.О., яке зазначеним у його особовій справі.

Письмові пояснення від Голови ДСА України Сальнікова О.О. надійшли 12 вересня 2023 року.

Як вказано у пропозиції, Голова ДСА України Сальніков О.О. у поясненнях повідомляє про таке.

24 липня 2023 року детектив НАБУ вручив ОСОБА1 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № ____ від 1 березня 2023 року. Слідчий суддя ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави із покладанням низки процесуальних обов’язків.

ОСОБА1 повідомляє, що застава внесена, всі процесуальні обов’язки ним сумлінно виконуються, а також що не визнає пред’явленої йому підозри та не вважає себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Свої твердження ОСОБА1 обґрунтовує тим, що згідно з пунктом 2 статті 6 Конвенції, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведеного в законному порядку.

Згідно із частиною першою статті 62 Конституції України та частиною першою статті 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Повідомлення з веб-сайту НАБУ, як зазначає ОСОБА1, лише пресрелізом органу слідства, з якого не можна зробити висновок про його винуватість. Опублікований відеозапис начебто отримання ним неправомірної вигоди не може досліджуватися Комісією для вирішення питання про вчинення дисциплінарного проступку, оскільки на вказаному відеозаписі приховані обличчя осіб, він містить лише фрагменти розмов.

У поясненнях Сальніков О.О. послався на практику ЄСПЛ, а саме рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Allenet de Ribemont v. France», згідно з яким сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов’язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У справі «Криволапов проти України» ЄСПЛ констатував, що необережні публічні заяви представників держави щодо вини особи на етапі розслідування порушують принцип презумпції невинуватості та впливають на неупередженість суду. ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеної прецедентної практики стаття 6 Конвенції забороняє посадовим особам проголошувати особу винною до моменту її засудження судом.

У поясненнях Сальніков О.О. наголошує, що здійснення стосовно нього дисциплінарного провадження на підставі лише повідомлення про підозру свідчить про поводження з ним як із винуватою особою, що є неприпустимим, порушує права людини та не відповідає високим стандартам роботи Вищої ради правосуддя та Комісії.

При цьому Сальніков О.О. просить врахувати його письмові пояснення, надані при здійсненні дисциплінарного провадження, прийняти пропозицію щодо відсутності в діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. ознак дисциплінарних проступків та закриття дисциплінарного провадження; внести Вищій раді правосуддя пропозицію щодо відсутності в діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. ознак дисциплінарних проступків та закриття дисциплінарного провадження.

НАБУ 14 вересня 2023 року надіслало належним чином завірену копію повідомлення про підозру Голови ДСА України ОСОБА1, а також повідомило, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 1 березня 2023 року за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною четвертою статті 369, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

У повідомленні про підозру від 24 липня 2023 року зазначається, що ОСОБА1 підозрюється у вчиненні підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

Оскільки матеріали, надіслані листом ДСА України від 4 вересня 2023 року № 10-10464/23 не містили пояснень заступника Голови ДСА України Пампури М.В., які на думку члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. мають значення для дисциплінарного провадження, 22 вересня 2023 року комітет з дисциплінарних проваджень надіслав Пампурі М.В. додатковий лист щодо надання пояснень.

Комітетом з дисциплінарних проваджень також надіслані додаткові листи до САП, НАБУ, Голові ДСА України Сальнікову О.О. та в.о. Голови ДСА України Пампурі М.В.

3 жовтня 2023 року в.о. Голови ДСА України ОСОБА3 повідомив про неможливість надання пояснень у зв’язку із забороною, встановленою відповідно до статті 222 КПК України.

5 жовтня 2023 року НАБУ надіслало копії матеріалів кримінального провадження: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 1 березня 2023 року, заяви про вчинення кримінального правопорушення від 1 березня 2023 року, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 липня 2023 року, постанови НАБУ про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 21 липня 2023 року, ухвали ВАКС від 28 липня 2023 року у справі № 991/6663/23, ухвали ВАКС від 11 серпня 2023 року у справі № 991/6663/23, ухвали ВАКС від 28 серпня 2023 року у справі № 991/6768/23, протоколу допиту свідка від 1 березня 2023 року, протоколу допиту свідка від 5 березня 2023 року, протоколу допиту свідка від 7 березня 2023 року, протоколу допиту свідка від 14 березня 2023 року, протоколу допиту свідка від 10 квітня 2023 року, протоколу допиту свідка від 26 червня 2023 року, протоколу допиту свідка від 4 вересня 2023 року, протоколу допиту підозрюваного від 26 липня 2023 року, протоколу допиту свідка від 25 серпня 2023 року, протоколу допиту свідків від 25 серпня 2023 року, протоколу допиту свідка від 29 серпня 2023 року, протоколу допиту свідка від 31 серпня 2023 року, протоколу допиту свідка від 1 вересня 2023 року, протоколу допиту свідка від 5 вересня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 9 березня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 14 березня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 22 березня 2023 року, протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 6 квітня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 5 квітня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи від 5 квітня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 17 квітня 2023 року, протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 5 вересня 2023 року, протоколів огляду від 5 березня 2023 року, протоколів огляду від 7 березня 2023 року, протоколу огляду від 25 липня 2023 року, пояснень спеціаліста НАБУ від 25 липня 2023 року, постанови НАБУ про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 25 липня 2023 року.

27 жовтня 2023 року засідання Комісії було відкладено за клопотанням Голови ДСА України Сальнікова О.О. для надання ОСОБА1 та його захиснику адвокату Костюку І.І, можливості закінчити ознайомлення з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які містяться у кримінальному провадженні.

1 листопада 2023 року Комісія звернулася до НАБУ з проханням надати електронні носії інформації, на яких містяться аудіо-, відеозаписи негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № ____. 8 листопада 2023 року Комісія отримала аудіо та відеозаписи матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

17 листопада 2023 року до Комісії надійшло клопотання адвоката Костюка І.І. про перенесення засідання з посиланням на неможливість Голови ДСА України Сальнікова О.О. прибути на засідання через погіршення стану здоров’я. Зазначене клопотання було задоволено, засідання Комісії перенесено на 23 листопада 2023 року на 14:30.

23 листопада 2023 року, до початку засідання Комісії, надійшла відповідь САП про надання дозволу на розголошення матеріалів досудового розслідування під час розгляду дисциплінарної скарги щодо ОСОБА1, а також повторно надійшло клопотання адвоката Костюка І.І. про перенесення засідання через госпіталізацію Голови ДСА України Сальнікова О.О. У задоволенні зазначеного клопотання адвоката Комісією відмовлено.

Під час засідання Комісії 23 листопада 2023 року адвокат Костюк І.І., як представник Голови ДСА України ОСОБА1 зазначив про недосконалість та неповноту матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, вказав на недоліки доказів, здобутих у кримінальному провадженні, неповноту дисциплінарної справи стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О. зокрема, відсутність у матеріалах дисциплінарної справи особової справи ОСОБА1 та дозволу прокурора на розголошення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій. Адвокат зазначив про відсутність на засіданні ОСОБА1 за заявою якого було порушено кримінальну справу. Вказав, що не має наміру ні визнавати, ні спростовувати факти зустрічей Голови ДСА України ОСОБА1 з ОСОБА2, про які йдеться у кримінальному провадженні, оскільки докази, здобуті у кримінальному провадженні, підлягають оцінці судом, а показання ОСОБА2 вважає суперечливими.

Вислухавши пояснення та дослідивши наявні у дисциплінарній справі матеріали, Комісія, як зазначено, дійшла такого висновку.

Рішенням комітету з дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя (протокол № 6) від 13 жовтня 2023 року на розгляд Комісії внесено пропозиції комітету: внести Вищій раді правосуддя пропозиції Комісії з висновком про наявність у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (порушення Присяги державного службовця), та наявність підстав застосування до Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною п’ятою статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме звільнення з посади державної служби.

Відповідно до пункту 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039, Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

На офіційному сайті Національного агентства України з питань державної служби щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності зазначено таке.

Складовими дисциплінарного проступку є: дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов’язків; вина; наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов’язків.

Отже, склад дисциплінарного проступку утворюють об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона; вина; наявність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і порушенням. Недоведеність хоча б одного із цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, тому недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Об’єктом дисциплінарного проступку державного службовця є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця, службовий обов’язок, при чому його зміст з формальної точки зору однаковий для всіх державних службовців. Суть цього обов’язку полягає в достойній поведінці як при здійсненні службових повноважень, так і поза службою, у виконанні всього, що передбачає службова етика, і в утриманні від того, що з нею несумісне.

Державний службовець при вчиненні дисциплінарного проступку безпосередньо завдає шкоди службовій дисципліні та авторитету державного органу, в якому він працює.

Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб’єкта, шкідливих наслідків діяння і причинного зв’язку між ними.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як «дисциплінарного проступку» має наявність у вчиненні цього діяння «вини» державного службовця, тобто певного психічного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Як убачається з отриманих Комісією матеріалів 1 березня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною четвертою статті 368, частиною четвертою статті 369, частиною другою статті 190 КК України з подальшою зміною правової кваліфікації на частину четверту статті 368, частину четверту статті 368, частину четверту статті 27, частину четверту статті 369 КК України.

24 липня 2023 року Голові ДСА України ОСОБА1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 27, частиною четвертою статті 369, частиною другою статті 190 КК України.

З аналізу відомостей, що містяться у матеріалах дисциплінарної справи, зокрема у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 9, 14, 22 березня, 5, 6 та 17 квітня 2023 року вбачається, що Голова ДСА України ОСОБА1 давно знайомий із ОСОБА2, неодноразово з ним зустрічався. Під час спілкування ОСОБА1 надавав ОСОБА2 обіцянки сприяти в розгляді на користь третьої особи конкретної судової справи, яка перебувала у Верховному Суді, шляхом використання своїх особистих зв’язків у судових органах. Відповідна інформація міститься також у протоколах допиту ОСОБА2 від 1, 5, 7, 14 березня, 10 квітня, 26 червня та 4 вересня 2023 року.

Згідно зі статтею 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною п’ятою статті 66 закону України «Про державну службу» передбачено накладення виняткового виду дисциплінарного стягнення – звільнення з посади державної служби за вчинення такого дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про державну службу» особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов’язки».

Відомості про складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу державного службовця про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

Як зазначено у пропозиції Комісії, під порушенням Присяги державного службовця необхідно розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги державного службовця від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків (за які не передбачено стягнення у вигляді звільнення), є вид обов’язків, невиконання яких становить об’єктивну сторону дисциплінарного проступку, – основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади; наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.

Із тексту Присяги державного службовця вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Отже, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов’язання, а й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов’язання державного службовця.

За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків. Присяга державного службовця передбачає зобов’язання виконувати обов’язки сумлінно.

Порушення Присяги – це несумлінне, недобросовісне виконання обов’язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов’язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, як зазначено у пропозиції Комісії, звільнення за порушення Присяги державного службовця може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

Отже, звільнення за порушення Присяги державного службовця має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 815/6549/16.

Сальніков О.О. згідно із записами в його трудовій книжці вперше призначений на посаду державної служби 28 вересня 2005 року, цього самого дня склав Присягу державного службовця. Результати оцінювання службової діяльності державного службовця на посаді Голови ДСА України Сальнікова О.О. та дисциплінарні стягнення відсутні.

У матеріалах дисциплінарної справи міститься копія розпорядження секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 18 квітня 2022 року № 32/2022-к «Про заохочення», яким т.в.о. Голови ДСА України Сальнікова О.О. нагороджено медаллю «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України».

Аналіз судової практики, як вказує Комісія, свідчить, що вона є сталою і полягає в тому, що інформація, отримана в результаті негласних слідчих (розшукових) дій може бути предметом доказування в дисциплінарному провадженні. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18; від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17; від 29 січня 2019 року у справі № 9901/728/18).

Процедура доказування в межах дисциплінарного провадження визначається спеціальним законодавством, яке не містить обмежень щодо допустимості доказів, отриманих унаслідок негласних слідчих (розшукових) дій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 липня 2022 року, провадження № 11-168сап21).

У постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 9901/501/19 Велика Палата Верховного Суду визнала, що дисциплінарний орган при здійсненні своїх повноважень може використовувати відомості, отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством, і такий порядок, як слідує з матеріалів справи, не порушено, посилання скаржника на те, що інформація, отримана у результаті негласних слідчих (розшукових) дій, не може використовуватися в інших цілях аніж кримінальне провадження, визнані необґрунтованими.

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Отже зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру (постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 квітня 2021 року, провадження № 11-238сап20, від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, від 22 січня 2019 року у справі № 800/454/17).

Відомості, необхідні Комісії для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством. Тому Комісія витребувала та отримала необхідні для ухвалення оскаржуваного рішення копії матеріалів кримінального провадження, дозвіл на використання яких у межах дисциплінарного провадження відповідно до статті 222 КПК України надано безпосередньо детективом.

Відсутні підстави для висновку, що використані в дисциплінарному провадженні докази, були отримані в незаконний спосіб.

Закон встановлює вищі дисциплінарні та моральні стандарти для посадових осіб порівняно з іншими особами, і поведінка цих посадових осіб під час державної служби не повинна викликати сумнівів у дотриманні ними як норм загальної етики, так і службової етики. Використання отриманої під час негласного спостереження інформації щодо заявника слугувало меті гарантування прозорості та відкритості державної служби й намагання забезпечити, щоб цілі державних установ не ігнорувалися (пункт 43 рішення ЄСПЛ у справі «ADOMAITIS v. Lithuania» (№ 14833/18) від 18 січня 2022 року).

У пункті 65 рішення ЄСПЛ у справі «STARKEVIC v. Lithuania» (№ 7512/18) від 29 березня 2022 року суд зазначив, що висновки дисциплінарного розслідування були складені головним чином на основі матеріалів кримінальної справи, оскільки вони були безпосередньо пов’язані з поведінкою заявника. З огляду на те, що всі відповідні обставини були встановлені в межах досудового розслідування, не було необхідності проводити такі ж повторні процедурні дії в межах дисциплінарного провадження. Матеріали досудового розслідування були використані виключно для визначення дисциплінарної відповідальності заявника. Крім того, було б немислимим і суперечило б суті та цілям здійснення правосуддя, якби після закінчення досудового розслідування особа уникала б дисциплінарної відповідальності виключно на підставі такої формальної підстави, що матеріал, наданий для подальшого вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності, також включав інформацію, отриману за допомогою негласних слідчих дій.

У прийнятих рішеннях ЄСПЛ не вважав необґрунтованим висновок, що особи, які здійснюють професійну діяльність, повинні діяти з високою обережністю, займаючись своєю професією, особливо ретельно оцінюючи ризики, пов’язані з такою діяльністю, навіть за відсутності кримінальної відповідальності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 817/1318/17, дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності, вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з’ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально- правову кваліфікацію ті самі дії особи отримали в межах кримінального провадження та які наслідки у підсумку настали чи можуть настати для такої особи.

Відсутність обвинувального вироку суду на час прийняття наказів, що стосуються звільнення з публічної служби, не виключає можливості притягнення особи до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 820/11181/15).

Як зазначено у пропозиції, оскільки під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків, на переконання Комісії, наведені факти свідчать, що обставини, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження, мали місце, а дії Голови ДСА України ОСОБА1, які полягали у позаслужбових контактах із ОСОБА2 у його приватних інтересах та інтересах останнього, наданні обіцянки третій особі сприяти в розгляді на її користь конкретної судової справи, яка перебувала у Верховному Суді, шляхом використання своїх зв’язків у Верховному Суді, набутих під час роботи в ДСА України, доводять наявність його вини у вчиненні протиправних дій, що містять ознаки дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця. Такими протиправними діями є використання Сальніковим О.О. свого статусу державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А» в системі правосуддя, в неправомірних приватних інтересах інших осіб, що створює конфлікт між приватними та публічними інтересами, суперечить покладеним на Сальнікова О.О. службовим обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади і до посади Голови ДСА України та призводить до тяжких наслідків у вигляді приниження авторитету ДСА України, як державного органу в системі правосуддя та державних органів загалом.

З цього приводу слід зазначити, що пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» визначено, що дисциплінарним проступком, зокрема, є використання державним службовцем повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Відповідно до пунктів 5-7 частини четвертої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Голова ДСА України призначає на посади та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації України; призначає за погодженням голів відповідних судів керівників апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, їх заступників та звільняє їх з посад; призначає за погодженням Голови Верховного Суду першого заступника керівника апарату Верховного Суду та звільняє його з посади; за поданням голови відповідного суду присвоює керівникам апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступникам ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу; за поданням Голови Верховного Суду присвоює першому заступнику керівника апарату Верховного Суду ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу. Вказані повноваження Голови ДСА України згідно з названими положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть свідчити про ймовірну можливість використання свого службового становища та впливу у Верховному Суді.

Затверджуючи пропозиції з висновком про наявність у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного проступку, Комісія зазначила, що не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення, а лише перевірила викладені у службовій записці члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. дані на предмет дотримання вимог, що висуваються до державних службовців, та наявності в діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. складу дисциплінарного проступку.

ЄСПЛ вказував що ні метою, ні наслідком положень § 2 статті 6 Конвенції не є перешкоджання органам, наділеним дисциплінарними повноваженнями, накладати санкції на державного службовця за дії, у вчиненні яких він був обвинувачений у кримінальному провадженні, де діяння були належним чином встановлені (рішення у справі «Moullet v. France»). Тим не менше, якщо національне рішення щодо дисциплінарних санкцій містить твердження, що приписує відповідній особі кримінальну відповідальність, це може порушити питання, що підпадає під сферу дії статті 6 § 2 Конвенції (рішення у справі «Сelik (Bozkurt) v. Turkey», § 32).

Як вказано у пропозиції, встановлені під час дисциплінарного провадження факти і з’ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішень Комісією в межах її компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень. Використання цих обставин і фактів у дисциплінарній процедурі відповідає легітимній меті та є пропорційним, оскільки дії Сальнікова О.О. дискредитували органи у системі правосуддя і підірвали довіру суспільства до державної служби.

Ураховуючи викладене, Комісія внесла Вищій раді правосуддя пропозиції Комісії з висновком про наявність у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (порушення Присяги державного службовця) та підстав застосування до Голови ДСА України Сальнікова О.О. дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною п’ятою статті 66 Закону України «Про державну службу», а саме: звільнення з посади державної служби.

Здійснення дисциплінарних проваджень щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» в системі правосуддя, та внесення суб’єкту призначення пропозиції за результатами дисциплінарного провадження відповідно до підпункту 5 пункту 7 Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2017 року № 1172/0/15-17 (зі змінами), належить до повноважень Комісії.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 68 Закону України «Про державну службу» на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії.

Згідно із частиною першою статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб’єкта призначення.

З урахуванням обставин, встановлених Комісією під час дисциплінарного провадження стосовно Голови ДСА України Сальнікова О.О. (наявність повідомлення про підозру Голови ДСА України ОСОБА1; наявність копії матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи, з якого вбачається, що Голова ДСА України ОСОБА1 під час спілкування з ОСОБА2 (з яким давно знайомий) обіцяв сприяти в розгляді на користь третьої особи конкретної судової справи, яка перебувала у Верховному Суді; наявність ухвали ВАКС про застосування до ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді застави), Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим висновок Комісії про наявність у діях Голови ДСА України Сальнікова О.О. складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Одночасно слід зазначити, що факти й обставини, які досліджені Комісією під час розгляду дисциплінарної справи та яким надана відповідна оцінка, в своїй сукупності свідчать про наявність складу вищевказаного дисциплінарного проступку в діях Голови ДСА України Сальнікова О.О.

Відповідно до пункту 26.17 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Ради від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (у редакції рішення Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року № 1068/0/15-23) Рада на підставі пропозиції Комісії, висновку Дисциплінарної комісії, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснювалося дисциплінарне провадження, в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого законодавством, ухвалює рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», Регламентом Вищої ради правосуддя,

вирішила:

притягнути Голову Державної судової адміністрації України Сальнікова Олексія Олександровича до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади державної служби.

Голова Вищої ради правосуддя                                     Григорій УСИК

Члени Вищої ради правосуддя