Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник Олексій Петрович, здійснивши попередню перевірку заяви Грищука Івана Петровича стосовно судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Дмитра Миколайовича та судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Матохнюка Дмитра Борисовича,
встановив:
до Вищої ради правосуддя 5 грудня 2022 року за вхідним № 4875/0/8-22 надійшла заява Грищука І.П. стосовно судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. та судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Матохнюка Д.Б. щодо «суддівського свавілля».
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Правова невизначеність реалізації норм Закону № 1635-IX позбавила Вищу раду правосуддя можливості здійснювати процедури дисциплінарних проваджень стосовно суддів у зв’язку з чим рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року ця заява для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у редакції Закону № 3304-ІХ) встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Вимоги до дисциплінарної скарги щодо судді встановлені статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до частини другої цієї статті дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
За результатами попередньої перевірки заяви Грищука І.П. встановлено, що вона не відповідає зазначеним вимогам закону та подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» з огляду на таке.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді в порядку дисциплінарного провадження визначені частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти умисне або внаслідок недбалості порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо, дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Зі змісту заяви вбачається, що вона містить висловлювання, що принижують честь і гідність судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Д.М. та судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Матохнюка Д.Б.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Пунктом 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя передбачено, що з підстав, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої надсилається скаржнику.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що при розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
Одночасно роз’яснюю, що повернення повідомлення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою, яка оформлена відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи викладене, керуючись статтями 106, 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 13.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
ухвалив:
заяву Грищука Івана Петровича стосовно судді Житомирського окружного адміністративного суду Гуріна Дмитра Миколайовича та судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Матохнюка Дмитра Борисовича залишити без розгляду та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Олексій МЕЛЬНИК
