Член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мельник Олексій Петрович, попередньо вивчивши та перевіривши заяву адвоката Ярмоли Олександра Володимировича стосовно судді Михайлівського районного суду Запорізької області Ігнатьєва Д.П. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) та судді Луганського апеляційного суду Руденка В.В. (відряджений до Дніпровського апеляційного суду),
встановив:
до Вищої ради правосуддя 9 червня 2023 року засобами електронного зв’язку за вхідним № Я-2035/0/7-23 надійшло звернення адвоката Ярмоли О.В. на дії судді Михайлівського районного суду Запорізької області Ігнатьєва Д.П. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) (у заяві ім’я та прізвище судді зазначено як «Ігнатов Д.») під час розгляду № 183/4163/23 та на дії судді Луганського апеляційного суду Руденка В.В. (відряджений до Дніпровського апеляційного суду) під час розгляду справи № 185/2795/23.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, а дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя є учасником дисциплінарної справи.
Правова невизначеність реалізації норм Закону № 1635-IX позбавила Вищу раду правосуддя можливості здійснювати процедури дисциплінарних проваджень стосовно суддів у зв’язку з чим рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21 зупинено з 5 серпня 2021 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Надалі Законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» (далі – Закон № 3304-ІХ, набрав чинності 17 вересня 2023 року) та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Поряд з цим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 237, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), поданих відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21, з 1 листопада 2023 року.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 29 листопада 2023 року вказану заяву передано для попередньої перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради Мельнику О.П. (доповідач), який відповідно до пункту 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (в редакції закону на час вчинення процесуальної дії, далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») тимчасово здійснює повноваження дисциплінарного інспектора.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а вимоги до дисциплінарної скарги передбачені статтею 107 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за змістом якої скарга подається у письмовій формі та повинна містити прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному веб-порталі судової влади зразок дисциплінарної скарги (частина 3 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Під час попередньої перевірки встановлено, що до Вищої ради правосуддя засобами електронного зв’язку надійшло звернення адвоката Ярмоли О.В., яке не містить власноручно проставленого підпису скаржника. При цьому, з матеріалів попередньої перевірки не вбачається, що електронний документ, який надсилався заявником до Вищої ради правосуддя містить кваліфікований електронний підпис, за допомогою якого можна ідентифікувати його автора.
Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
За змістом статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Статтею 7 цього Закону визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Електронний підпис ‒ електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікований електронний підпис ‒ удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (пункти 12 та 23 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.
Крім цього встановлено, що в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заява адвоката Ярмоли О.В. не містить повної інформації щодо імені та по батькові суддів, щодо яких подано заяву, а прізвище судді Михайлівського районного суду Запорізької області Ігнатьєва Д.П. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) взагалі вказано як «Ігнатов Д.».
При цього, необхідно наголосити, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності секретарів судових засідань та помічників суддів, яких адвокат Ярмола О.В. у своїй заяві також просить притягнути до дисциплінарної відповідальності, не відноситься до повноважень Вищої ради правосуддя.
Пунктом 1 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи наведене вище, заява адвоката Ярмоли О.В. підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що при розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.
При цьому варто зазначити, що повернення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до Вищої ради правосуддя зі скаргою, яка має відповідати вимогам, передбаченим статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалив:
заяву адвоката Ярмоли Олександра Володимировича стосовно судді Михайлівського районного суду Запорізької області Ігнатьєва Д.П. (відряджений до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) та судді Луганського апеляційного суду Руденка В.В. (відряджений до Дніпровського апеляційного суду) залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Олексій МЕЛЬНИК
