Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Грищука В.К. за результатами перевірки повідомлення судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Яни Володимирівни про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 10 січня 2022 року за вхідним № 18/0/6-22 надійшло повідомлення судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 січня 2022 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Грищуку В.К. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Грищука В.К., Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з огляду на таке.
До Ірпінського міського суду Київської області 9 липня 2021 року із Житомирської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження № 367/5075/21, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за обвинуваченням ОСОБА1 ‒ у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 187, частиною четвертою статті 187, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України (далі – КК України), ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 та ОСОБА5 ‒ у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 9 липня 2021 року кримінальне провадження передано для розгляду судді Шестопаловій Я.В.
Як вбачається з повідомлення судді Шестопалової Я.В., 5 січня 2022 року об 11:32 на її мобільний телефон надійшов телефонний дзвінок з номера телефону ІНФОРМАЦІЯ1. Невідома особа чоловічої статі повідомила, що є представником обвинуваченого ОСОБА2, намагалася обговорити із суддею судовий розгляд. На зауваження судді Шестопалової Я.В., що вона не спілкується із представниками сторін у справах, які перебувають у її провадженні, невідомий підвищеним тоном почав вимагати, щоб суддя його вислухала. Суддя поклала трубку. Об 11:33 судді зателефонували з номера телефону ІНФОРМАЦІЯ2. Взявши слухавку, суддя почула агресивні голосні погрози того самого чоловіка, який заявляв, що «якщо суддя не ухвалить стосовно ОСОБА2 позитивне рішення, від якого у нього буде все добре, то їй буде дуже погано». Невідомий погрожував судді фізичною розправою, а саме облити кислотою та нанести фізичні ушкодження. У відповідь на вказану погрозу суддя заявила, що звернеться до правоохоронних органів, та поклала слухавку. Об 11:34 їй знову зателефонували з іншого номера телефону (ІНФОРМАЦІЯ3), але суддя Шестопалова Я.В. слухавку не взяла, розуміючи, що це знову телефонує той самий чоловік.
Суддя Шестопалова Я.В. звернулася до Генерального прокурора та Бучанської окружної прокуратури Київської області з повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 376, 377 КК України.
Суддя вважає, що такі дії невідомої особи свідчать про намагання вплинути на неї з метою прийняття позитивних рішень стосовно обвинувачених у кримінальному провадженні, та просить Вищу раду правосуддя вжити заходів «для забезпечення сталості авторитету правосуддя та незалежності суддів».
Оцінюючи факти та обставини, встановлені під час перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді, слід виходити з того, що незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
За приписами частин першої, третьої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Як роз’яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» зазначено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Проаналізувавши зміст повідомлення судді та доданих до нього матеріалів, Вища рада правосуддя вважає, що висловлені на адресу судді погрози фізичною розправою можуть викликати у неї обґрунтоване занепокоєння щодо власної безпеки. Подібні висловлювання не узгоджуються з положеннями частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку фізичних осіб поважати незалежність судді і не посягати на неї та є неприпустимими.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, термін повноважень суддів, їхні незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.
Для гарантії безпеки суддів мають бути вжиті всі належні заходи. Зокрема, у приміщенні суду має бути присутня охорона або правоохоронні органи мають охороняти суддів, яким можуть серйозно погрожувати або вже погрожують (Рекомендація № R (1994) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», схвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 року).
Слід вжити всіх необхідних заходів для гарантування безпеки суддів. До цих заходів належить захист судів і суддів, які можуть стати чи вже стали жертвами погроз або актів насильства (пункт 38 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року).
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім’ї (стаття 126 Конституції України).
Відповідно до пункту 10 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Статтею 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Служба судової охорони, органи правопорядку зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
Вчинені у зв’язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я членів його сім’ї (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються Службою судової охорони, утвореною відповідно до цього Закону.
Служба судової охорони здійснює підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу (стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У пунктах 13, 14 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року зазначено, що потрібно вживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Закон повинен передбачати санкції проти осіб, які намагаються певним чином впливати на суддів.
Згідно зі статтею 377 КК України погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо судді чи присяжного, а також щодо їхніх близьких родичів у зв’язку з їхньою діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, формує склад окремого злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність у вигляді виправних робіт, арешту, обмеження або позбавлення волі.
Варто зазначити, що особливості посади та професійної діяльності судді нерідко зумовлюють висловлення учасниками судових справ або вільними слухачами погроз на адресу суддів.
Під час розгляду судових справ суддя вирішує питання, які впливають на права та інтереси учасників судового провадження, що викликає у них певні емоції, в тому числі негативні.
Негативні, різкі фрази та заяви з погрозами у багатьох випадках пов’язані з емоційним сприйняттям рішень або процесуальних дій судді та не відповідають дійсним намірам особи щодо спричинення будь-якої шкоди.
Прояв таких емоцій може свідчити про невихованість особи та неповагу до суду, що не є тотожним втручанню в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Водночас іноді адресовані суддям погрози дають обґрунтовані підстави для занепокоєння щодо їхньої безпеки, безпеки їхніх близьких та працівників суду, а отже, становлять реальну загрозу суддівській незалежності.
Таким чином, кожен факт висловлення погрози судді має бути ретельно перевірений правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, що є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 48, пункту 9 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання.
Таким чином, повідомлення судді про втручання у її діяльність щодо здійснення правосуддя, надіслане Генеральному прокурору на виконання зазначених вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є повідомленням про вчинення стосовно судді злочину, передбаченого статтею 376 КК України.
Згідно зі статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Отже, за повідомленням судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Я.В. відповідні відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у строки, визначені статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, та розпочато досудове розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено повноваження Вищої ради правосуддя вживати заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно з пунктами 6, 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Враховуючи, що безпека суддів визначена як одна з основних гарантій незалежності суддів, з огляду на обставини, повідомлені суддею Ірпінського міського суду Київської області Шестопаловою Я.В., які свідчать про можливе вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, Вища рада правосуддя вважає, що наявні підстави для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Звернутися до Служби судової охорони щодо невідкладного вжиття передбачених законом заходів із забезпечення особистої безпеки суддів та охорони приміщення Ірпінського міського суду Київської області.
2. Звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо перевірки у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, обставин, зазначених у повідомленні судді Ірпінського міського суду Київської області Шестопалової Яни Володимирівни.
В. о. Голови Вищої ради правосуддя Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ
