Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного Віктора Петровича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 11 грудня 2023 року (вх. № 6920/0/8-23) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. від 11 грудня 2023 року про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписку про отримання Глиняним В.П. копій клопотання та доданих до нього матеріалів.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2023 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В., голова Київського апеляційного суду Головачов Я.В., суддя Київського апеляційного суду Глиняний В.П., представники судді Глиняного В.П. – адвокат Дульський О.Л. та адвокат Савченко Р.С. повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кохно В.О., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав.

Від адвоката Савченка Р.С. надійшло клопотання про те, що Глиняний В.П. визначив, що його захист у розгляді клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. здійснюватиме адвокат Дульський О.Л.

Присутні на засіданні Вищої ради правосуддя суддя Глиняний В.П., представник судді Глиняного В.П. – адвокат Дульський О.Л. навели доводи щодо необґрунтованості клопотання та висловили заперечення щодо його задоволення.

Вищою радою правосуддя задоволено клопотання адвоката Дульського О.Л. та долучено до матеріалів письмові заперечення щодо викладених у клопотанні заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. обставин.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., представника Офісу Генерального прокурора, суддю Глиняного В.П. та його представника – адвоката Дульського О.Л., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Підстави та порядок тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності регламентуються частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та главою 8 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора).

Глиняний Віктор Петрович, ____ року народження, працює суддею з 1993 року, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Київського міського суду безстроково, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № ____ від 2 листопада 2023 року за підозрою ОСОБА1, ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції України).

Частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно з пунктом 1 примітки до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які, зокрема, постійно здійснюють функції представників влади.

Відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є, зокрема, судді.

Отже, суддя Київського апеляційного суду Глиняний В.П. є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» судді є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави.

Водночас Глиняний В.П., незважаючи на обізнаність із вимогами Конституції України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», всупереч обов’язку щодо їх неухильного дотримання, діючи з порушенням вказаних вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, умисно вчинив особливо тяжкий корупційний злочин.

6 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА5 в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу слідчого судді про скасування арешту майна в судовій справі № 757/27289/23-к, яка була розподілена колегії суддів у складі Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

У жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА1, реалізуючи попередньо сформований спільний злочинний умисел організованої групи на вчинення кримінального правопорушення – одержання неправомірної вигоди, посилаючись на суддів цього суду ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 , які безпосередньо розглядали судову справу № 757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси апелянтів у цій справі, повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди у розмірі 35 000 доларів США, тобто по 10 000 доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5000 доларів США особисто для нього, ухвалити рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно.

13 листопада 2023 року о 10:41 ОСОБА1, виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення організованою групою, повідомив ОСОБА2 про можливість одержання ним та іншими учасниками організованої групи неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа», поданої у справі № 757/27289/23-к, та скасування накладеного арешту на майно, на що ОСОБА2 погодився.

16 листопада 2023 року о 08:59 ОСОБА2, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір одержати неправомірну вигоду, попередньо обговорену із ОСОБА1, з метою конспірації, завуальовано поінформував іншого учасника організованої групи – суддю Київського апеляційного суду ОСОБА4 – про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за неправомірну вигоду, на що ОСОБА4.

23 листопада 2023 року із 17:03 до 17:10 ОСОБА2, виконуючи свою роль в організованій групі, переслідуючи намір реалізувати спільний злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, завуальовано поінформував іншого учасника організованої групи – суддю Київського апеляційного суду ОСОБА3 – про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за неправомірну вигоду в загальному розмірі 25 000 доларів США, на що ОСОБА3 погодився.

27 листопада 2023 року з 09:23 до 09:25 перед судовим засіданням з розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у приміщенні службового кабінету № 1502 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 2А, яким користується ОСОБА2, суддя ОСОБА1 повторно підтвердив ОСОБА2, що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії – ОСОБА3 та ОСОБА4 – рішення про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту, накладеного на майно.

27 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА2, ОСОБА3 та ОСОБА4, виконуючи свою роль у організованій групі, керуючись корисливим мотивом, постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги, поданої представником ПрАТ «Авіакомпанія Константа», та скасувала накладений судом першої інстанції арешт на майно.

28 листопада 2023 року о 08:20 ОСОБА1, виконуючи свою роль у організованій групі, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX 250, номерний знак ____, що був припаркований неподалік АЗС «КLО» на вул. Преображенській у м. Києві, одержав від особи, яка діяла в інтересах апелянтів у судовій справі № 757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду у розмірі 35 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023 року становила 1 267 606 грн, за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги у вказаній справі.

Цього самого дня о 08:33 ОСОБА1, виконуючи свою роль в організованій групі, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1905 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою по вул. Солом’янська, буд. 2А, з 08:37 по 08:39 розділив одержану неправомірну вигоду в такий спосіб: 10 000 доларів США залишив собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25 000 доларів США, відповідно до попередніх домовленостей із ОСОБА2 та іншими учасниками організованої групи помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою (віскі).

Після цього ОСОБА1 о 10:59 поклав картонну коробку з неправомірною вигодою в розмірі 25 000 доларів США в паперовий пакет темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс її у службовий кабінет № 1502 судді ОСОБА2, де передав йому, а останній одержав неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США для подальшого розподілу між ним та іншими учасниками організованої групи.

Цього самого дня о 20:16 одержану частину неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США ОСОБА2 заніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА1.

У період з 20:34 28 листопада 2023 року по 09:27 29 листопада 2023 року, перебуваючи за адресою місця свого проживання, ОСОБА2, виконуючи свою роль у вчиненні кримінального правопорушення організованою групою, керуючись корисливим мотивом, розподілив частину неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США в такий спосіб: 8400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди в розмірі 16 600 доларів США відклав для передачі іншим учасникам організованої групи ОСОБА3 та ОСОБА4 у рівних частинах, тобто по 8300 доларів США кожному з них.

Водночас з метою приховування слідів кримінального правопорушення та ускладнення відстеження руху неправомірної вигоди ОСОБА2 замінив одержані від ОСОБА1 грошові кошти, які призначалися для розподілу між іншими учасниками організованої групи у розмірі 16 600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували у нього за місцем проживання, на інші купюри.

29 листопада 2023 року об 11:35 ОСОБА2 відповідно до попередніх домовленостей між учасниками організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 2А, передав, а ОСОБА3 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

Цього самого дня об 11:51 ОСОБА2 відповідно до попередніх домовленостей між учасниками організованої групи, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502, у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 2А, завершуючи розподіл та передачу одержаної неправомірної вигоди між усіма учасниками організованої групи, передав, а ОСОБА4 одержав його частину неправомірної вигоди в розмірі 8300 доларів США.

30 листопада 2023 року заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. склав повідомлення про підозру ОСОБА3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене організованою групою, яке було вручено йому цього самого дня.

Обставини, викладені у клопотанні заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

протоколом огляду від 30 листопада 2023 року, в ході якого оглянуто судову справу № 757/27289/23-к та встановлено перебіг її розгляду;

протоколом від 30 листопада 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА1, за наслідком якої зафіксовано, як ОСОБА1 після одержання неправомірної вигоди від особи, яка діє в інтересах апелянтів у судовій справі № 757/27289/23-к, зайшов у свій службовий кабінет та переклав отриману неправомірну вигоду в подарункове пакування для алкогольного напою, попередньо залишивши частину грошей собі, а в подальшому, помістивши коробку в подарункове пакування та у свою сумку, вийшов з нею з кабінету;

протоколом від 30 листопада 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА2, за наслідками якої зафіксовано, зокрема, як: 23 листопада 2023 року ОСОБА2 обговорював з ОСОБА3 справу № 757/27289/23-к та повідомив останньому, що до нього підходив ОСОБА1, та назвав суму за скасування арешту в розмірі 25 000 доларів США, тоді як ОСОБА3 повідомив, що йому пропонували за вирішення цього питання 15 000 доларів США; 29 листопада 2023 року ОСОБА2 у своєму кабінеті передав ОСОБА3 та ОСОБА4 їхні частки неправомірної вигоди в конверті з рекламою Інтернету та в пакуванні від кави;

протоколом від 29 листопада 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА1, за наслідком якої зафіксовано, як він 27 листопада 2023 року спілкується з ОСОБА6 та підтверджує їй, що апеляційна скарга у справі щодо ПрАТ «Авіакомпанія Константа» буде задоволена в повному обсязі відповідно до попередньої домовленості – передачі неправомірної вигоди в розмірі 35 000 доларів США, з яких 5000 доларів США – частка ОСОБА1, 30 000 доларів США – частка колегії суддів, а 28 листопада 2023 року ОСОБА6 передала ОСОБА1 обумовлену суму неправомірної вигоди;

протоколом від 29 листопада 2023 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА1;

протоколом обшуку автомобіля BMW, номерний знак ____, від 29 листопада 2023 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8300 доларів США в рекламному проспекті «Твій оператор зв’язку КАНКОМ волокно-оптична мережа», які, ймовірно, є обміняною частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА3 від ОСОБА2;

протоколом від 30 листопада 2023 року за результатами негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА2, за наслідками якої зафіксовано, як: 13 листопада 2023 року ОСОБА2 та ОСОБА1 погодили одержання колегією суддів, яка здійснює розгляд справи, неправомірної вигоди від особи, яка діє в інтересах апелянтів у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа») в розмірі 25 000 доларів США; 28 листопада 2023 року ОСОБА1 приніс ОСОБА2 паперовий пакет, в якому знаходилась коробка з-під алкогольного напою (віскі) з неправомірною вигодою всередині в розмірі 25 000 доларів США, а після 20:00 ОСОБА2 вийшов з кабінету з предметом неправомірної вигоди;

протоколом обшуку автомобіля SSANG YONG KORANDO, номерний знак ____, від 29 листопада 2023 року, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 8300 доларів США в пакуванні з-під кави, які, ймовірно, є обміняною частиною неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА4 від ОСОБА2;

речовими доказами – грошовими коштами, які є предметом неправомірної вигоди;

іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. у клопотанні стверджує, що, продовжуючи здійснювати правосуддя, суддя Глиняний В.П. може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

Зокрема, Глиняний В.П. безпосередньо чи опосередковано може знищити чи підробити матеріали судової справи № 757/27289/23-к про арешт майна, яка була розподілена колегії суддів у складі Паленика І.Г. (доповідач), Глиняного В.П. та Сливи Ю.М.

На сьогодні у вказаній справі повний текст ухвали не оголошено, що створює додатковий ризик спотворення Глиняним В.П. викладених у цьому судовому рішенні обставин, особливо в його мотивувальній частині, створення штучних підстав для сумніву в наявності умислу в діях інших членів організованої групи під час ухвалення відповідного судового рішення або викладення правової позиції на шкоду ПрАТ «Авіакомпанія Константа».

Крім того, маючи доступ до спеціалізованої автоматизованої системи документообігу суду, Глиняний В.П. особисто або, здійснюючи вплив на працівників апарату чи технічних працівників, може спробувати спотворити або видалити важливі електронні документи, зокрема ті, що можуть допомогти визначити авторів електронних документів, рух документів, надсилання судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, тощо.

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. у клопотанні звернув увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення учасниками організованої групи в частині розподілу неправомірної вигоди між ними.

Зокрема, суддя ОСОБА2 після одержання частини неправомірної вигоди в сумі 25 000 доларів США від ОСОБА1, з метою приховування слідів кримінального правопорушення та ускладнення відстеження руху неправомірної вигоди, замінив одержані грошові кошти, які призначалися для розподілу між іншими учасниками організованої групи у розмірі 16 600 доларів США, на аналогічну суму доларів США, які перебували у нього за місцем проживання, тобто на інші купюри.

Вказані обставини вочевидь свідчать про схильність учасників організованої групи до спотворення речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи також, що відповідно до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій учасники організованої групи обговорювали й інші судові справи, застосовуючи аналогічні завуальовані слова і фрази, які можуть свідчити про підготовку або вчинення інших кримінальних правопорушень, існує ризик знищення, спотворення та приховування доказів такої протиправної діяльності.

Крім того, як зазначив у клопотанні заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В., продовжуючи здійснювати правосуддя, Глиняний В.П. може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на нього будуть розподілятись судові справи, учасниками яких може бути як прокурор ОСОБА17, так і адвокат ОСОБА5, що створює ризик впливу підозрюваного на них як на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови у даванні показань у кримінальному провадженні.

Глиняний В.П. може особисто чи опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, більшість з яких є працівниками Київського апеляційного суду, зокрема консультанта ОСОБА7 та секретаря судового засідання ОСОБА8, які працюють разом із ним, головного консультанта суду ОСОБА9, секретаря судового засідання ОСОБА10 та помічника судді ОСОБА2 – ОСОБА11, секретаря судового засідання ОСОБА12 та консультанта судді Сливи Ю.М. – ОСОБА13, секретаря судового засідання ОСОБА14, консультанта ОСОБА15 та помічника судді ОСОБА1 – ОСОБА16.

Крім того, використання знайомств, зв’язків, соціального статусу та авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, дають Глиняному В.П. можливість впливати на інших свідків у кримінальному провадженні з метою зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови від давання показань на його користь, що негативно впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

У разі продовження здійснення правосуддя суддя Глиняний В.П., обізнаний із формами та методами оперативної та слідчої діяльності, процедурою збирання доказів стороною обвинувачення, схильний до конспірації та укриття своєї протиправної діяльності, може незаконно впливати на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов’язків, штучно створювати докази невинуватості, що може свідчити про ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, особливо на первинних етапах досудового розслідування після набуття особою статусу підозрюваного.

Спосіб спілкування між учасниками організованої групи свідчить про використання методів конспірації з метою уникнення можливого виявлення кримінального правопорушення правоохоронними органами.

Неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів ОСОБА1 передав ОСОБА2 в завуальованому вигляді у коробці з під алкогольного напою (віскі), а ОСОБА2 після виокремлення своєї частки неправомірної вигоди та заміни грошових коштів, які підлягали передачі ОСОБА3 та ОСОБА4, аналогічним чином у завуальованій формі передавав частки неправомірної вигоди іншим членам організованої групи в упаковці з-під кави та у рекламній брошурі, знову ж таки без прямого озвучування їх вмісту.

За таких обставин очевидною є схильність учасників організованої групи, в тому числі ОСОБА3, до перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб.

Наявність кримінального провадження за обвинуваченням судді у вчиненні корупційного кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується із встановленими цим Кодексом морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.С. наголосив, що Глиняний В.П., використовуючи посаду судді Київського апеляційного суду, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину, що унеможливлює здійснення ним правосуддя від імені України, тому просив клопотання задовольнити та відсторонити суддю Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя строком на два місяці.

Ухвалюючи рішення за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, Вища рада правосуддя враховує таке.

Суддя Київського апеляційного суду Глиняний В.П. підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Вказані обставини об’єктивно можуть поставити під сумнів безсторонність судді під час здійснення правосуддя і значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Оцінюючи мотиви клопотання про тимчасове відсторонення судді Глиняного В.П. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя не встановила обставин, які можуть свідчити, що вказане клопотання є формою незаконного впливу, тиску чи втручання в діяльність цього судді щодо здійснення правосуддя.

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуватись принципом верховенства права, підкорятись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

У пункті 20 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки вказано, що судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать. Їм слід бути обізнаними щодо очікувань громадськості від судової системи та скарг на її функціонування.

У преамбулі Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), йдеться про те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.

Як встановлено пунктом 4.9 Бангалорських принципів, суддя не має права використовувати чи дозволяти використовувати авторитет власної посади для досягнення особистих інтересів судді, членів його сім’ї чи інших осіб.

Пунктом 33 Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» визначено, що судді повинні поводитися доброчесно як під час виконання своїх функцій, так і в особистому житті, відповідати за свою поведінку, якщо це входить до загальноприйнятих норм.

Водночас наявність кримінального провадження за підозрою судді Глиняного В.П. у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, суперечить зазначеним морально-етичним принципам, об’єктивно може поставити під сумнів безсторонність судді під час здійснення правосуддя та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 грудня 2023 року № 1170/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 8 грудня 2023 року до підозрюваного ОСОБА3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави у сумі 4 997 608 грн, яку було внесено того самого дня.

Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги співмірність між такими засадами, як незалежність і недоторканність судді, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, Вища рада правосуддя дійшла висновку про обґрунтованість клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про відсторонення судді Київського апеляційного суду Глиняного В.П. від здійснення правосуддя.

Згідно із частиною п’ятою статті 65¹ Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Питання про відсторонення від здійснення правосуддя, відсторонення від посади судді, судді Конституційного Суду України, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, вирішується у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Статтею 219 КПК України встановлено строки досудового розслідування. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Судді Київського апеляційного суду ОСОБА3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину 30 листопада 2023 року. Отже, строк досудового розслідування згідно зі статтею 219 КПК України становить два місяці з дня повідомлення судді ОСОБА3 про підозру – до 30 січня 2024 року.

З огляду на встановлені під час розгляду клопотання прокурора обставини Вища рада правосуддя дійшла висновку про необхідність тимчасового відсторонення судді Глиняного В.П. від здійснення правосуддя до 30 січня 2024 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155-1 Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.1–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

1. Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити частково.

2. Тимчасово, до 30 січня 2024 року, відсторонити суддю Київського апеляційного суду Глиняного Віктора Петровича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя                                        Григорій УСИК

Члени Вищої ради правосуддя