Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кавацюка Василя Івановича з посади судді Шевченківського районного суду міста Львова Кавацюка Василя Івановича у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 4 грудня 2023 року надійшла заява Кавацюка В.І. від 4 грудня 2023 року про звільнення з посади судді Шевченківського районного суду міста Львова у відставку.
Кавацюк Василь Іванович, _____ року народження, ухвалою Львівської обласної ради народних депутатів від 1 лютого 1993 року № 281 обраний народним суддею Шевченківського районного народного суду міста Львова. Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003 року № 809-IV обраний на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова безстроково.
Відповідно до частини першої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
З матеріалів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що суддя Кавацюк В.І. має 30 років 10 місяців стажу роботи на посаді судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Вказана норма пов’язує визначення законодавства, яке регулює питання обчислення стажу роботи на посаді судді, із часом призначення чи обрання суддею. Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
Законодавство, що діяло на час обрання Кавацюка В.І. народним суддею (1 лютого 1993 року), не регламентувало питань визначення стажу роботи, що дає судді право на відставку. Частина перша статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII) лише визначала, зокрема, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків.
Натомість на час обрання Кавацюка В.І. на посаду судді Шевченківського районного суду міста Львова безстроково (15 травня 2003 року) порядок визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, регламентувався частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
У подальшому пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 року № 1097 «Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», зазначене правило було змінено.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на дату обрання Кавацюка В.І. на посаду судді безстроково, закріплювалося, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Із копій військового квитка та трудової книжки, доданих до заяви судді Кавацюка В.І. про звільнення у відставку, вбачається, що у період із 12 травня 1977 року до 27 квітня 1979 року (1 рік 11 місяців) Кавацюк В.І. проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії.
Крім цього, із копій трудової книжки та копії диплома вбачається, що в період із 25 серпня 1979 року до 17 серпня 1984 року Кавацюк В.І. навчався за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені І. Франка, де отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста (половина строку навчання становить 2 роки 5 місяців).
Отже, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання Кавацюка В.І. у вищому юридичному навчальному закладі, що становить 2 роки 5 місяців, та період проходження строкової військової служби, що становить 1 рік 11 місяців.
Частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 2862-XII в редакції, чинній на час обрання Кавацюка В.І. народним суддею, право на зайняття посади судді районного (міського) суду мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, мав вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Отже, право на зарахування стажу роботи за юридичною спеціальністю два роки мають судді, яких було обрано на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII на день їх обрання.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» додатково до стажу роботи Кавацюка В.І. на посаді судді підлягають зарахуванню також 2 роки стажу роботи за юридичною спеціальністю, вимога щодо якого визначалася законом та який надавав право для призначення на посаду судді (а саме робота на посадах юрисконсульта, старшого юрисконсульта Шевченківського районного виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів).
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Кавацюка В.І. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Кавацюка В.І. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню: строк роботи на посаді судді – 30 років 10 місяців; період проходження строкової військової служби – 1 рік 11 місяців; період навчання у вищому навчальному закладі – 2 роки 5 місяців; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Отже, загальний стаж роботи судді Кавацюка В.І. на посаді судді на день ухвалення цього рішення становить 37 років 3 місяці.
Частиною першою статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Згідно зі статтею 131 Конституції України рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Кавацюк В.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кавацюка Василя Івановича з посади судді Шевченківського районного суду міста Львова у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
