Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Кваші О.О., Мороза М.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова Валерія Володимировича,
встановила:
5 травня 2021 року до Вищої ради правосуддя за вхідним номером М-2522/0/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В.
У скарзі зазначено, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 21 серпня 2020 року, Малкова В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В апеляційному суді через дії судді Малкова В.В. судові засідання відкладались 11 разів, розгляд справи тривав поза розумним строком. Скаржник звернув увагу, що в судових засіданнях суддя Малков В.В. стверджував, що не керував автомобілем, проте суди першої та апеляційної інстанцій відхилили ці доводи як такі, що спростовуються наявними у справі доказами. Апеляційний суд окремо вказав, що суддя Малков В.В. «доклав зусиль для уникнення відповідальності». Цей випадок спричинив суспільний резонанс та був висвітлений у засобах масової інформації.
На думку скаржника, вказані дії судді Малкова В.В. свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддю Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 5 травня 2021 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок від 24 травня 2021 року із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 2 червня 2021 року № 1214/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В., оскільки в діях судді вбачались ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
14, 28 липня 2021 року розгляд дисциплінарної справи відкладено.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-ІХ), яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів. З моменту набрання чинності Законом № 1635-ІХ дисциплінарні скарги розподіляються дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя, який є також учасником дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою за участю дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя – доповідача, судді, щодо якого відкрито дисциплінарну справу.
Надалі законами України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» та від 6 вересня 2023 року № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (набрав чинності 19 жовтня 2023 року) внесено зміни до глави 4 «Дисциплінарне провадження» розділу ІІ «Особлива частина» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у частині строків та порядку здійснення дисциплінарного провадження.
Разом з тим розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповнено пунктом 23-7, яким установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
На підставі протоколу повторного автоматизованого визначення члена Вищої ради правосуддя справі 1 листопада 2023 року дисциплінарну справу передано члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.
Суддя та скаржник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи 18 грудня 2023 року шляхом надіслання відповідних повідомлень на електронні пошти, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
У засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 18 грудня 2023 року прибув суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Малков В.В., який зазначив, що судовими рішеннями його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, що означає доведеність його вини.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., суддю Малкова В.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи та письмові пояснення судді, встановила такі обставини.
Малков Валерій Володимирович Указом Президента України від 7 грудня 2009 року № 1016/2009 призначений на посаду судді Кузнецовського міського суду Рівненської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII обраний на посаду судді цього суду безстроково.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року у справі № 565/1447/19 ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривні.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2019 року о 16:39 ОСОБА1, керуючи транспортним засобом марки JАС J5, державний номерний знак ____, в місті Вараші Рівненської області в мікрорайоні Будівельників у дворі будинку № 20/1 не переконався, що це безпечно і не створює перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечної швидкості руху, безпечної дистанції та безпечного інтервалу руху, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб марки ВАЗ 21099, державний номерний знак ____, який стояв на автодорозі, чим порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Після зіткнення із транспортним засобом ОСОБА1, який мав явні ознаки алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), відмовився у присутності двох свідків на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» та проведення такого огляду у медичному закладі, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА1 не з’явився, надіслав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, інтереси ОСОБА1 представляв захисник Невідомський О.А., який наголошував на невинуватості ОСОБА1 та зазначав, що автомобілем керував ОСОБА2.
Свідок СОБА2 у судовому засіданні підтвердив, що саме він за вказаних обставин керував транспортним засобом, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, після чого зателефонував ОСОБА1, який порадив йому залишити місце пригоди та пообіцяв, що владнає всі негативні наслідки дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, письмовими поясненнями опитаних осіб, рапортами працівників поліції, переглянутими відеозаписами з боді камер працівників поліції, поясненнями свідка ОСОБА3, з яких однозначно вбачається, що саме ОСОБА1 за наведених обставин керував транспортним засобом, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, після чого вийшов з місця водія транспортного засобу марки JАС J5, номерний знак ____, а після прибуття працівників поліції відмовився пройти на вимогу поліцейського у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв’язку із чим суд критично оцінив позицію захисника Невідомського О.А. та свідка ОСОБА2.
Отже, відповідно до висновків Сарненського районного суду Рівненської області саме ОСОБА1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП.
З огляду на викладене суд на підставі досліджених доказів дійшов висновку про можливість застосування до особи адміністративного стягнення, передбаченого санкцією частини першої статті 130 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із числа вчинених, а саме штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що сприятиме подальшому вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігатиме вчиненню нею нових правопорушень.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 серпня 2020 року постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року стосовно ОСОБА1 залишено без змін, а апеляційні скарги ОСОБА1 та його захисника Невідомського О.А. – без задоволення.
Апеляційним судом встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, а саме рапорту поліцейського СРПП № 2 Вараського ВП ГУ НП в Рівненській області сержанта поліції Василюка В.М., під час проведення перевірки з пояснень, наданих гр. ОСОБА4 та ОСОБА3, встановлено, що 11 серпня 2019 року о 16:39 гр. ОСОБА1, керуючи автомобілем марки JAC J5, державний номерний знак ____, у місті Вараші у дворі будинків 33А та 20/1 у мікрорайоні Будівельників, рухаючись у напрямку вулиці Паркової, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху та, не дотримавшись безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки ВАЗ 21099, державний номерний знак ____, внаслідок чого автомобілям завдано механічних пошкоджень, а їхнім власникам – матеріальних збитків. Також виявлено, що гр. ОСОБА1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). З огляду на наявність ознак алкогольного сп’яніння водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці з використанням газоаналізатора «Alcotest 6820», s/n ARKL-2048, від якого гр. ОСОБА1 відмовився у присутності двох свідків. Також у присутності двох свідків він відмовився і від проведення огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я.
Суд критично поставився до доводів, наведених в апеляційних скаргах, що транспортним засобом керував ОСОБА2, та вважав їх такими, що надані з метою уникнення ОСОБА1 відповідальності.
У матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА4 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Жодних претензій ОСОБА4 до ОСОБА1 не має.
У письмових поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції ОСОБА1 не вказує на ОСОБА2 як на особу, яка керувала транспортним засобом.
Крім того, з відеозапису вбачається, що після приїзду на місце дорожньо-транспортної пригоди працівників поліції свідки Кутенець В.В. та ОСОБА3 вказували на ОСОБА1 як на водія автомобіля марки JAC J5, державний номерний знак ____ (файл 0171, час 12:45).
Із письмових пояснень ОСОБА4 вбачається, що 11 серпня 2020 року о 16:30 він припаркував власний автомобіль марки ВАЗ 21099, державний номерний знак ____, у дворі будинку № 20/1 у мікрорайоні Будівельників та перебував біля нього зі своїм знайомим. О 16:39 через двір будинку їхав автомобіль марки JAC J5, державний номерний знак ____, водій якого допустив зіткнення з його транспортним засобом. Водієм автомобіля виявився ОСОБА1, який мав ознаки сп’яніння. Працівники поліції запропонували ОСОБА1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці, а також пройти такий огляд в медичному закладі, від яких він відмовився.
У письмових поясненнях свідок ОСОБА3 вказував, що за кермом автомобіля марки JAC J5, державний номерний знак ____, перебував саме ОСОБА1.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА1 виявлені ознаки сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкіри обличчя, порушення координації рухів.
Отже, працівники поліції виявили та зафіксували у протоколі наявність у ОСОБА1 чітких ознак алкогольного сп’яніння, однак ОСОБА1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на визначення стану сп’яніння.
Апеляційний суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: письмових поясненнях свідків ОСОБА4 та ОСОБА3, які вказали, що водій ОСОБА1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі (а. с. 49–50); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а. с. 48); відеоматеріалах із нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано факт відмови від проходження огляду (файл 0171, час 12:45).
Згідно зі статтею 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА1 інкримінується порушення пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
Виходячи з аналізу та оцінки протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 269464 від 11 серпня 2020 року, характеру ушкоджень транспортних засобів, схеми дорожньо-транспортної пригоди, письмових пояснень потерпілого ОСОБА4 та свідка ОСОБА3, апеляційний суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода мала місце при визначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, пошкодження транспортних засобів сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА1 пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.
За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку про правильність рішення суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП.
Суд наклав стягнення з урахуванням положень статей 33, 36, 38 КУпАП у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Визначаючи вид стягнення, апеляційний суд, виходив з того, що вказане стягнення достатньою мірою гарантуватиме виправлення ОСОБА1 і стане запорукою вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже, мета адміністративного стягнення, буде досягнута, як то передбачено статтею 23 КУпАП.
У письмових поясненнях від 22 червня 2021 за вхідним № 2128/1/6-21, наданих на пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., суддя ОСОБА1 зазначив, що його дійсно було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року його визнано винуватим у тому, що він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння. При цьому, як пояснив суддя Малков В.В., він вказував поліцейському на неправомірне затримання, порушення останнім вимог законодавства, а також на те, що він не керував автомобілем (а.с. 11-12).
Суддя Малков В.В. пояснив, що 11 серпня 2019 року (неділя), оскільки наступного дня у нього починалась відпустка, він випивав із друзями. Приблизно о 17:00 зателефонував своєму приятелю Андрію, аби він перевіз його автомобіль на автостоянку. Приятель передзвонив і повідомив, що зачепив інший автомобіль і пішов з місця події, а ключ залишив у замку.
Суддя Малков В.В. вказав, що прийшов на місце події через 2–3 хвилини. У цей час на місце події прибула особа, з якою у нього склались неприязні відносини, яка позиціонувала себе як «журналіст», а насправді є водієм автобуса, викликала поліцію і знімала на відео подію після приїзду поліції.
Суддя Малков В.В. зауважив, що суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.В. свідків не допитав, безпідставно відкладав розгляд справи. Після відставки судді Сачука В.В. справу передано на розгляд судді Рівненського апеляційного суду Полюховичу О.І. У серпні 2020 року постановою судді Рівненського апеляційного суду Полюховича О.І. постанова Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року у справі № 565/1447/19 залишена без змін, а його апеляційна скарга – без задоволення. Розгляд апеляційної скарги на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 25 вересня 2019 року проводився без його участі, без участі захисника і свідків, хоча він надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи через перебування на санаторно-курортному лікуванні в місті Трускавці.
Суддя Малков В.В. вказав, що мета подання дисциплінарної скарги – усунення його від розгляду кримінальної справи стосовно шести осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною четвертою статті 187 Кримінального кодексу України.
У письмових поясненнях від 22 червня 2021 року за вхідним № 2128/1/6-21, наданих після відкриття дисциплінарної справи, суддя Малков В.В. підтвердив раніше подані ним пояснення. Додатково повідомив, що під час події 11 серпня 2019 року він перебував у шоковому стані, через 20 – 30 хвилин приїхали два екіпажі патрульної поліції, працівники якої обмежували його свободу пересування, психологічно тиснули. Зі свідком ОСОБА3, який є журналістом і здійснював відеозапис події за допомогою телефону, у нього особисті неприязні стосунки. Щодо письмових пояснень потерпілого ОСОБА4 суддя Малков В.В. зазначив, що не відомо коли і ким вони написані. Крім того, 23 вересня 2019 року ОСОБА4 написав заяву про відсутність претензій до ОСОБА1 до суду не викликали, пояснень в суді він не давав (а. с. 59).
Суддя Малков В.В. вказував, що він не керував автомобілем. Того дня стався збіг обставин, які склалися не на його користь. Визнав себе винним у тому, що надав автомобіль маловідомій особі, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду та залишила місце події. Внаслідок зіткнення транспортних засобів ніхто не постраждав. В автомобілі ВАЗ 21099, державний номерний знак ____, пошкоджена задня фара і лаково-фарбова поверхня крила із правого боку, на його автомобілі JAC, державний номерний знак ____, будь-яких видимих механічних пошкоджень немає. У свою чергу, суддя прийшов на місце дорожньо-транспортної пригоди, дочекався працівників поліції, хоча, як зазначив суддя, міг цього не робити, міг забрати ключ, закрити машину та піти додому. Просив його суворо не карати.
Вирішуючи питання про притягнення або відмову у притягненні судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Стандарти етичної поведінки, яких має додержуватись суддя, встановлюються Кодексом суддівської етики відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи та інші). Один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті.
Так, статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Під суддівською етикою треба розуміти певну систему базових принципів регламентації поведінки суддів у судовому засіданні, в суді та позасудової поведінки, які побудовані з урахуванням особливостей професійної діяльності судді та створені для підтримки суддівських стандартів, діють об’єктивно і незалежно з метою збільшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки для суддів. З метою зміцнення довіри суспільства до судової влади судді мають усвідомлювати значущість своєї місії в утвердженні верховенства права і забезпеченні захисту прав людини та основоположних свобод. Постійна увага з боку суспільства за діями представників судової влади, бажання громадян мати у державі справедливе правосуддя для отримання належного захисту своїх прав покладає на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й людиною з високими стандартами поведінки.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу та оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед учасників процесу та оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. У зв’язку із цим будь-який суддя повинен погодитися з обмеженнями, пов’язаними з дотриманням етичних норм, які на нього покладаються відповідно до його статусу. Ці обмеження можуть здаватися обтяжливими для пересічного громадянина, але суддя має дотримуватись таких обмежень добровільно та свідомо (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1)
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002)).
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Зазначені обов’язки судді є етичними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
З пояснень судді Малкова В.В. встановлено, що він не заперечує факт вживання ним алкоголю в день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки наступного дня у нього мала розпочатися відпустка. Однак суддя Малков В.В. заперечував факт свого керування транспортним засобом JAC J5, державний номерний знак ____, а тому відмовився від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп’яніння.
Проте такі твердження судді спростовані висновками судів першої та апеляційної інстанції та встановлено, що 11 серпня 2019 о 16:39, громадянин ОСОБА1, керуючи автомобілем марки JAC J5, державний номерний знак ____, у місті Вараші, у дворі будинків № 33А та № 20/1 у мікрорайоні Будівельників, не врахував дорожньої обстановки та, не дотримавшись безпечного бокового інтервалу здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки ВАЗ 21099, державний номерний знак ____. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, водії зазнали матеріальних збитків. Також було виявлено, що ОСОБА1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). За наявних ознак алкогольного сп’яніння, водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 s/n ARKL-2048, від якого ОСОБА1 відмовився у присутності двох свідків, він також відмовився від проведення огляду на стан сп’яніння у закладі охорони здоров’я у присутності двох свідків. У зв’язку із зазначеним його було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 та частини першої статті 130 КУпАП.
Зазначену поведінку судді сторонній спостерігач оцінює як негідну, що має негативний вплив на рівень авторитету суду та суспільної довіри до нього.
Доводи судді Малкова В.В., викладені в його поясненнях, зводяться до незгоди із встановленими судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 565/1447/19 обставинами, тому не є спростовними щодо цих обставин.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані дії судді Малкова В.В. охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який полягає в допущенні суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк притягнення судді Малкова В.В. до дисциплінарної відповідальності не сплинув, оскільки суддя вчинив порушення 11 серпня 2019 року, а дисциплінарне провадження розпочалося після отримання скарги, тобто 5 травня 2021 року.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
У характеристиці за підписом голови Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамової І.М. зазначено, що за період роботи на посаді судді Малков В.В. зарекомендував себе грамотним та здібним фахівцем. Має відповідний рівень теоретичних знань і значний практичний досвід роботи в галузі права, професійно орієнтується у судовій роботі, успішно застосовує набуті фахові знання у практичній діяльності, постійно підвищує свій професійний рівень. Своєчасно розглядає кримінальні, цивільні, адміністративні справи, справи про адміністративні правопорушення, що надходять до його провадження. Постійно та систематично здійснює аналіз розглянутих справ. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України листом від 17 червня 2021 року (вхідний № 5685/0/8-21) повідомила Вищу раду правосуддя, що за облікованими в Комісії відомостями суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Малков В.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Крім того, до матеріалів дисциплінарної справи щодо судді Малкова В.В. Кузнецовським міським судом Рівненської області надіслано протокол зборів суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області від 9 жовтня 2023 року № 3, з якого вбачається, що 6 жовтня 2023 року після закінчення робочого дня суддям Зейкану І.Ю., Незнамовій І.М. та Демчині Т.Ю. стало відомо, що у різних месенджерах поширюють фото із зображенням судді ОСОБА1, який лежить на землі, з явними ознаками алкогольного сп’яніння.
Суддя Незнамова І.М. поінформувала збори суддів, що, крім зазначеного випадку, 31 серпня 2023 року об 11:20 суддю ОСОБА1 з ознаками алкогольного сп’яніння було доставлено до приймального відділення КНП ВРМ «Вараська багатопрофільна лікарня» бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги, що підтверджується довідкою вказаної медичної установи від 5 вересня 2023 року № 4227, із зазначенням діагнозу «осаднені рани обличчя, алкогольне сп’яніння».
За таких обставин збори суддів Кузнецовського міського суду Рівненської області засудили поведінку судді Малкова В.В. Судді наголосили на необхідності дотримання морально-етичних принципів поведінки судді та недопущення дій, що порочать звання судді та підривають авторитет судової влади. Зазначили, що у разі появи вказаного судді на робочому місці з ознаками алкогольного сп’яніння має бути забезпечено огляд на визначення стану алкогольного сп’яніння лікарем КНП ВРМ «Вараська багатопрофільна лікарня». У разі допущення суддею Малковим В.В. поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, слід звернутися до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою щодо нього.
Відповідно до частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, якщо суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
З огляду на наведені обставини та правові норми Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова В.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 49, 50, пунктом 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова Валерія Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Алла КОТЕЛЕВЕЦЬ
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Юлія БОКОВА
Оксана КВАША
Микола МОРОЗ
